Рішення

від 29.07.2020 по справі 913/258/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року м. Харків Справа № 913/258/20

Провадження № 3/913/258/20

Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., за участю секретаря судового засідання Пати А.С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом

Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 14 018 301 грн 54 коп.

в присутності представників учасників справи:

від позивача - Міненко В.М. - адвокат, довіреність від 21.12.2019 № 58/19;

від відповідача - представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" про стягнення боргу за договором про реструктуризацію заборгованості від 28.05.2012 № 14/12-171 за прострочення платежів за період з грудня 2017 року по січень 2020 року в сумі 11 898 028 грн 74 коп., пені в сумі 752 509 грн 08 коп. за прострочення платежів за період з жовтня 2018 року по січень 2020 року, штрафу в сумі 352 364 грн 65 коп. за прострочення платежів за період з березня 2019 року по січень 2020 року, інфляційних втрат в сумі 613 668 грн 60 коп. за прострочення платежів за період з грудня 2017 року по вересень 2019 року, 3% річних в сумі 401 730 грн 47 коп. за прострочення платежів за період з грудня 2017 року по січень 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про реструктуризацію заборгованості від 28.05.2012 № 14/12-171 стосовно своєчасного внесення періодичних платежів за період з грудня 2017 року по січень 2020 року. У зв`язку з тим, що відповідач періодичні платежі здійснював несвоєчасно, позивачем відповідно до п. 3.4 договору про реструктуризацію заборгованості нараховані пеня, штраф та згідно ст. 625 ЦК України - інфляційні втрати та 3% річних.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Секірському А.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 30.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/258/20, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, повідомлено учасників справи про призначення справи до розгляду в підготовчому засіданні на 26.05.2020.

Відповідач відзивом від 14.05.2020 № 02-02-45/852 позовні вимоги відхилив частково та зазначив, що 28.05.2012 між сторонами дійсно був укладений договір про реструктуризацію заборгованості № 14/12-171 і загальна сума заборгованості, що підлягає реструктуризації складає 109 827 957 грн 92 коп. Оскільки всі можливі збитки позивача в повній мірі компенсуються за рахунок нарахованих та заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, тому відповідач просить зменшити розмір неустойки (штрафу та пені) до 1 гривні, у зв`язку з тим, що він значно перевищує розмір збитків позивача.

Також з посиланням на проведення на території Луганської області антитерористичної операції та втрату значної кількості майна відповідач заявив клопотання від 14.05.2020 № 01-02-45/853 про зменшення розміру пені та штрафу.

25.05.2020 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання від 25.05.2020 № 01-02-45/906, підписане кваліфікованим електронним підписом, в якому він просив у зв`язку з запровадженням карантину на всій території України відкласти розгляд справи на іншу дату.

Позивач правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою суду від 26.05.2020 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи в підготовчому провадженні на 16.06.2020.

11.06.2020 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання від 11.06.2020 № 01-02-45/1027, підписане кваліфікованим електронним підписом, в якому він просив у зв`язку з запровадженням карантину на всій території України відкласти розгляд справи на іншу дату.

15.06.2020 від позивача у справі надійшла відповідь на відзив від 10.06.2020 № б/н, в якій останній проти зменшення розміру штрафних санкцій заперечує, та зазначає, що п. 3.4 договору про реструктуризацію заборгованості передбачено, що у разі прострочення виконання зобов`язань боржник повинен сплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Таким чином, сторони дійшли спільної згоди, що способом забезпечення виконання зобов`язань за договором є, у тому числі, й пеня. Фактично, не виконавши зобов`язання за договором, відповідач користувався відповідними коштами, які повинні були бути використані для розрахунку за імпортований природний газ за зовнішньо-економічними договорами. Тому порушення відповідачем умов договору є підставою для нарахування як основного боргу за поставлений природний газ, а також пені, штрафу і визначених ст. 625 ЦК України платежів. А наявність обставин непереборної сили відповідачем не доведена, а відповідно це твердження не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора.

Позивач правом на участь у судовому засіданні 16.06.2020 не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою суду від 16.06.2020 за ініціативою суду продовжено підготовче провадження на 30 днів включно до 30.07.2020, повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи в підготовчому провадженні на 07.07.2020 та встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив від 19.06.2020 № 01-02-45/1077, які надійшли на адресу суду 24.06.2020, не погоджується з доводами позивача та просить максимально зменшити розмір пені та штрафу, оскільки відповідач надав всі необхідні документи, які в повній мірі підтверджують, що вказані у відзиві обставини є винятковими, оскільки його критичний фінансовий стан та діяльність, стали результатом впливу вкрай негативних обставин - антитерористична операція на території Луганської області, захоплення незаконними озброєними формуваннями близько 60% майна відповідача, втрата значної частини території обслуговування підприємства, пов`язане з захопленням території зменшення на близько 70% обсягів транспортування природного газу, що є основним видом статутної діяльності підприємства, занижені тарифи на транспортування (розподіл) та алгоритм розподілу коштів, незадовільна платіжна дисципліна споживачів природного газу, інші об`єктивні обставини в державі.

Крім того, відповідач повідомив, що приватними виконавцями виконавчого округу міста Києва Пилипчуком В.Г. та Щербаковим І.М. були винесені постанови про накладення арешту на рахунки боржника, що обліковуються на його балансі, деякі з яких були оскаржені та скасовані. У зв`язку з арештом майна (коштів), повністю заблокована робота підприємства, незважаючи на факт діяльності підприємства в зоні проведення операції об`єднаних сил.

Крім того, відповідач зазначив, що він зі складнощами здійснює господарсько-фінансову діяльність, веде ремонтно-відновлювальні роботи на лінії зіткнення, і в подальшому не зможе забезпечити постачання та розподіл природного газу по всій території Луганської області, оскільки відповідач займає монопольне становище на ринку надання послуг з постачання та розподілення природного газу для споживачів Луганської області, має стратегічне значення для держави. Надмірний фінансовий тиск на нього може призвести до часткового або повного припинення провадження господарської діяльності, створить загрозу зриву підготовки до наступного опалювального сезону, без теплової енергії залишиться вся підконтрольна територія Луганської області.

Також відповідач вказує, що він не може виконувати свої податкові зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску, що загрожує застосуванню до підприємства штрафних санкцій з боку органів фіскальної служби, а працівникам підприємства - несплати лікарняних, позбавлення субсидій, ненадання допомоги по безробіттю та пенсій.

Враховуючи факт перебування підприємства у тяжкому фінансовому стані, відповідач вважає, що викладені обставини є істотними для максимального зменшення розміру пені та штрафу.

02.07.2020 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання від 02.07.2020 № 01-02-45/1151, підписане кваліфікованим електронним підписом, в якому він просить у зв`язку з запровадженням карантину на всій території України відкласти розгляд справи на іншу дату.

У судове засідання 07.07.2020 прибув представник позивача, який усно заперечив проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи було відмовлено та ухвалою суду від 07.07.2020 закрито підготовче провадження, повідомлено учасників справи про призначення справи до судового розгляду по суті на 29.07.2020.

28.07.2020 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання від 28.07.2020 № 01-02-45/1299, підписане кваліфікованим електронним підписом, в якому він просить у зв`язку з запровадженням карантину на всій території України відкласти розгляд справи на іншу дату.

У судове засідання 29.07.2020 прибув представник позивача, який усно заперечив проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Що стосується клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд зазначає наступне.

Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи обґрунтовано неможливістю прибуття у судове засідання запровадженням карантину на всій території України. Проте, клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду або поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів від представника відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно зі ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

За змістом ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначитися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи/заяви має формувати суд, який розглядає справу/заяву. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, розгляду заяви, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

За висновками суду, заявлене представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи спрямовано не на забезпечення реалізації ним своїх процесуальних прав, а має на меті лише відкладення його на невизначений термін, тобто спрямовано на затягування судового процесу. Під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Приймаючи до уваги, що судом в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення відповідачем своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про чергове відкладення судового розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 28.05.2012 між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (змінено тип товариства з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство та найменування товариства на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз") укладено договір № 14/12-171 про реструктуризацію заборгованості (аркуші справи 20-25).

Відповідно до п. 1.1 договору Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - позивач у справі, кредитор за договором, та Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" - відповідач у справі, боржник за договором, домовились про розстрочення погашення заборгованості у вигляді основного боргу, що виникла у боржника перед кредитором за договором поставки природного газу від 31.12.2009 № 06/09-2150.

Згідно п. 2.1 договору загальна сума основного боргу, що підлягає реструктуризації відповідно до п. 1.1 цього договору, складає 109 827 957 грн 92 коп., станом на 31.03.2012, що підтверджується актом звірки розрахунків.

Боржник зобов`язується сплатити у повному обсязі суму основного боргу, вказану в п. 2.1 цього договору, шляхом сплати зобов`язання частинами відповідно до графіку погашення заборгованості. Грошові кошти по платежах поточного місяця згідно з графіком повинні надходити від боржника на рахунок кредитора у сумі, визначеній цим графіком, не пізніше останнього числа місяця, в якому платіж підлягає виконанню.

За умовами графіку боржник починаючи з травня 2012 року по березень 2032 року повинен сплачувати щомісячно до 31 числа кожного місяця по 457 616 грн 49 коп., а за квітень 2032 року - 457 616 грн 81 коп.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що у випадку, якщо у боржника існує прострочення оплати щомісячних платежів за попередні місяці, кредитор зараховує кошти, що надійшли від боржника як погашення заборгованості за простроченими платежами попередніх місяців незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу.

Сторони узгодили, що за невиконання або за неналежне виконання умов цього договору вони несуть відповідальність відповідно до цього договору та чинного законодавства України (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору за прострочення виконання зобов`язань, вказаних у п. 2.2 цього договору, боржник зобов`язується сплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплатити штраф в розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Згідно п. 3.5 договору боржник зобов`язується відшкодувати кредитору збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов`язань щодо погашення заборгованості відповідно до порядку, встановленого п. 2.2 цього договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками та діє до 30.04.2032, а в частині виконання зобов`язань за договором - до їх повного здійснення (п. 5.1 договору).

У зв`язку з простроченням внесення періодичних платежів за договором про реструктуризацію заборгованості позивач у 2016 році звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" боргу за прострочення платежів за період з липня 2014 року по листопад 2015 року в сумі 7 779 480 грн 33 коп., пені в сумі 1 358 954 грн 41 коп., штрафу в розмірі 352 364 грн 65 коп., інфляційних нарахувань в сумі 1 616 301 грн 44 коп., 3% річних в сумі 176 290 грн 35 коп.

Відповідачем після звернення позивача з позовом до суду погашено суму боргу за платежами за період з липня по грудень 2014 року в повному обсязі та частково за січень 2015 року на суму 214 198 грн 06 коп. (залишок - 243 418 грн 43 коп.), тому сума основного боргу з урахуванням здійсненої відповідачем оплати в розмірі 2 959 897 грн 00 коп. та з урахуванням простроченого зобов`язання за грудень 2015 року в сумі 457 616 грн 49 коп. становить 5 277 199 грн 82 коп. Крім того, позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат за прострочення платежів за період з серпня 2014 року по грудень 2015 року, у зв`язку з чим позивачем була подана заява про зменшення розміру позовних вимог.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 24.03.2016 у справі № 913/37/16 позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено повністю та стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" основний борг за прострочення платежів за період з січня по грудень 2015 року в сумі 5 277 199 грн 82 коп., пеню в сумі 1 358 954 грн 41 коп. за прострочення платежів за період з липня 2014 року по листопад 2015 року, штраф у розмірі 352 364 грн 65 коп. за прострочення платежів за період з грудня 2014 року по жовтень 2015 року, інфляційні нарахування за прострочення платежів за період з серпня 2014 року по грудень 2015 року в сумі 1 670 757 грн 80 коп. за період з серпня 2014 року по грудень 2015 року, 3% річних за прострочення платежів за період з червня 2014 року по грудень 2015 року в сумі 186 062 грн 71 коп. за період з 28.06.2014 по 21.01.2016, судовий збір сумі 132 680 грн 09 коп.

Відповідачем на виконання рішення суду перераховано 8 052 814 грн 40 коп. та договору про реструктуризацію заборгованості внесено періодичні платежі за період з січня 2016 року по листопад 2017 року в сумі 10 525 179 грн 27 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вказане судове рішення набрало законної сили 11.04.2016, а відтак, встановлені ним обставини мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доведенню.

Предметом спору у даній справі є стягнення боргу за договором про реструктуризацію заборгованості від 28.05.2012 № 14/12-171 за прострочення платежів за період з грудня 2017 року по січень 2020 року в сумі 11 898 028 грн 74 коп., пені в сумі 752 509 грн 08 коп. за прострочення платежів за період з жовтня 2018 року по січень 2020 року, штрафу в сумі 352 364 грн 65 коп. за прострочення платежів за період з березня 2019 року по січень 2020 року, інфляційних втрат за прострочення платежів за період з грудня 2017 року по вересень 2019 року в сумі 613 668 грн 60 коп. за період з січня 2018 року по жовтень 2019 року, 3% річних за прострочення платежів за період з грудня 2017 року по січень 2020 року в сумі 401 730 грн 47 коп. за період з 30.12.2017 по 29.02.2020.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 ГК України.

У відповідності з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджується факт прострочення внесення відповідачем періодичних платежів за договором та наявність заборгованості в сумі 11 898 028 грн 74 коп., проте, відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання за договором не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на день розгляду справи не погашена і становить 11 898 028 грн 74 коп.

Враховуючи викладене, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача боргу за прострочення платежів за період з грудня 2017 року по січень 2020 року в сумі 11 898 028 грн 74 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Частиною 2 ст. 343 ГК України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умовами п. 3.4 договору передбачено, що за прострочення виконання зобов`язань, вказаних у п. 2.2 цього договору, боржник зобов`язується сплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплатити штраф в розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню 752 509 грн 08 коп. за прострочення платежів за період з жовтня 2018 року по січень 2020 року, у тому числі:

- за зобов`язаннями жовтня 2018 року за період з 18.04.2019 по 30.04.2019 в сумі 5 804 грн 83 коп.;

- за зобов`язаннями листопада 2018 року за період з 18.04.2019 по 31.05.2019 в сумі 19 407 грн 95 коп.;

- за зобов`язаннями грудня 2018 року за період з 18.04.2019 по 30.06.2019 в сумі 32 572 грн 26 коп.;

- за зобов`язаннями січня 2019 року за період з 18.04.2019 по 31.07.2019 в сумі 46 012 грн 40 коп.;

- за зобов`язаннями лютого 2019 року за період з 18.04.2019 по 31.08.2019 в сумі 59 226 грн 86 коп.;

- за зобов`язаннями березня 2019 року за період з 18.04.2019 по 30.09.2019 в сумі 71 701 грн 61 коп.;

- за зобов`язаннями квітня 2019 року за період з 01.05.2019 по 30.10.2019 в сумі 78 158 грн 39 коп.;

- за зобов`язаннями травня 2019 року за період з 01.06.2019 по 30.11.2019 в сумі 76 603 грн 75 коп.;

- за зобов`язаннями червня 2019 року за період з 29.06.2019 по 28.12.2019 в сумі 74 397 грн 16 коп.;

- за зобов`язаннями липня 2019 року за період з 01.08.2019 по 30.01.2020 в сумі 71 222 грн 51 коп.;

- за зобов`язаннями серпня 2019 року за період з 01.09.2019 по 29.02.2020 в сумі 66 260 грн 15 коп.;

- за зобов`язаннями вересня 2019 року за період з 01.10.2019 по 29.02.2020 в сумі 53 785 грн 40 коп.;

- за зобов`язаннями жовтня 2019 року за період з 01.11.2019 по 29.02.2020 в сумі 41 135 грн 13 коп.;

- за зобов`язаннями листопада 2019 року за період з 30.11.2019 по 29.02.2020 в сумі 29 863 грн 97 коп.;

- за зобов`язаннями грудня 2019 року за період з 01.01.2020 по 29.02.2020 в сумі 18 379 грн 68 коп.;

- за зобов`язаннями січня 2020 року за період з 01.02.2020 по 29.02.2020 в сумі 7 977 грн 03 коп.

Також позивач нарахував та заявив до стягнення штраф в суму 352 364 грн 65 коп. за прострочення платежів за період з березня 2019 року по січень 2020 року.

З огляду на те, що факт порушення відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасного внесення періодичних платежів є доведеним, тобто мало місце порушення відповідачем строків оплати, встановлених у договорі, та враховуючи те, що у договорі передбачено право позивача на нарахування штрафних санкцій як захід відповідальності за порушення строків виконання зобов`язань, позовні вимоги про стягнення пені та штрафу є обґрунтованими.

Разом з тим, відповідач заявив клопотання від 14.05.2020 № 01-02-45/853 про зменшення розміру штрафних санкцій.

Звертаючись з клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених до стягнення, відповідач посилається на скрутне матеріальне становище підприємства, пов`язане з проведенням антитерористичної операції, та втрату значної кількості майна, наявність несплаченої дебіторської заборгованості за отриманий природний газ в обсязі 237 млн. грн., у зв`язку із знаходженням боржників на тимчасово непідконтрольній Україні території, накладення арештів на рахунки, що обліковуються на балансі АТ "Луганськгаз". Загальна сума втрачених основних засобів складає 311 807 340 грн 60 коп., що підтверджується Звітом про фінансові результати за 2019 рік і за І квартал 2020 року та Балансом на 31.12.2019 і на 31.03.2020. Також відповідач зазначає, що надмірний фінансовий тиск може призвести до часткового або повного припинення провадження господарської діяльності, створить загрозу зриву підготовки до наступного опалювального сезону, без теплової енергії залишиться вся підконтрольна територія Луганської області.

За приписами ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 та у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 25.02.2020 у справі № 903/322/19, від 07.04.2020 у справі № 904/1936/19, від 12.05.2020 у справі № 910/9767/19, від 29.04.2020 у справі № 917/693/19 та від 26.05.2020 у справі № 916/2586/19.

Вирішуючи клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій суд враховує, що відповідач є єдиним підприємством на території Луганської області, що має ліцензію на розподіл природного газу, та здійснює свою господарську діяльність у м. Сєвєродонецьку, яке входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р, втрату значної кількості майна, що залишилось на непідконтрольній українській владі території, внаслідок чого відповідач не має можливості повноцінно виконувати поточні та інші існуючі зобов`язання, а також те, що здійснення оплати поставленого позивачем природного газу залежить виключно від розрахунків споживачів. Судом також враховується надані відповідачем фінансові звіти, які підтверджують скрутний фінансовий стан суб`єкта підприємництва.

При цьому, матеріали справи не містять доказів спричинення позивачеві негативних наслідків у зв`язку з несплатою відповідачем платежів у строки, встановлені договором, оскільки втрати від знецінення коштів компенсуються, зокрема, стягненням інфляційних втрат та 3% річних за час, в який позивач не міг користуватися коштами.

Відтак, оцінивши інтереси обох сторін та суспільно-економічне значення діяльності відповідача, а також те, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання прийнятих на себе зобов`язань за договором не мали негативних наслідків для позивача у вигляді збитків, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та наявність підстав для зменшення розміру пені та штрафу на 30%.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок пені та штрафу, суд приходить до висновку, що він зроблений вірно, не суперечить умовам договору та чинному законодавству.

Отже, позовні вимоги про стягнення пені за прострочення платежів за період з жовтня 2018 року по січень 2020 року та штрафу за прострочення платежів за період з березня 2019 року по січень 2020 року підлягають частковому задоволенню в сумі 526 756 грн 36 коп. та відповідно в сумі 246 655 грн 26 коп.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення пені та штрафу слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати за прострочення платежів за період з грудня 2017 року по вересень 2019 року в сумі 613 668 грн 60 коп. та 3% річних за прострочення платежів за період з грудня 2017 року по січень 2020 року в сумі 401 730 грн 47 коп., у тому числі:

- за зобов`язаннями грудня 2017 року: інфляційні втрати за період з січня 2018 року по жовтень 2019 року в сумі 65 630 грн 15 коп.; 3% річних за період з 30.12.2017 по 29.02.2020 в сумі 29 782 грн 79 коп.;

- за зобов`язаннями січня 2018 року: інфляційні втрати за період з лютого 2018 року по жовтень 2019 року в сумі 57 897 грн 44 коп.; 3% річних за період з 01.02.2018 по 29.02.2020 в сумі 28 541 грн 58 коп.;

- за зобов`язаннями лютого 2018 року: інфляційні втрати за період з березня 2018 року по жовтень 2019 року в сумі 53 299 грн 20 коп.; 3% річних за період з 01.03.2018 по 29.02.2020 в сумі 27 488 грн 44 коп.;

- за зобов`язаннями березня 2018 року: інфляційні втрати за період з квітня 2018 року по жовтень 2019 року в сумі 47 740 грн 27 коп.; 3% річних за період з 31.03.2018 по 29.02.2020 в сумі 26 360 грн 07 коп.;

- за зобов`язаннями квітня 2018 року: інфляційні втрати за період з травня 2018 року по жовтень 2019 року в сумі 43 729 грн 50 коп.; 3% річних за період з 01.05.2018 по 29.02.2020 в сумі 25 194 грн 08 коп.;

- за зобов`язаннями травня 2018 року: інфляційні втрати за період з червня 2018 року по жовтень 2019 року в сумі 43 729 грн 50 коп.; 3% річних за період з 01.06.2018 по 29.02.2020 в сумі 24 028 грн 10 коп.;

- за зобов`язаннями червня 2018 року: інфляційні втрати за період з липня 2018 року по жовтень 2019 року в сумі 43 729 грн 50 коп.; 3% річних за період з 30.06.2018 по 29.02.2020 в сумі 22 937 грн 35 коп.;

- за зобов`язаннями липня 2018 року: інфляційні втрати за період з серпня 2018 року по жовтень 2019 року в сумі 47 263 грн 66 коп.; 3% річних за період з 01.08.2018 по 29.02.2020 в сумі 21 733 грн 75 коп.;

- за зобов`язаннями серпня 2018 року: інфляційні втрати за період з вересня 2018 року по жовтень 2019 року в сумі 47 263 грн 66 коп.; 3% річних за період з 01.09.2018 по 29.02.2020 в сумі 20 567 грн 77 коп.;

- за зобов`язаннями вересня 2018 року: інфляційні втрати за період з жовтня 2018 року по жовтень 2019 року в сумі 37 849 грн 81 коп.; 3% річних за період з 29.09.2018 по 29.02.2020 в сумі 19 514 грн 63 коп.;

- за зобов`язаннями жовтня 2018 року: інфляційні втрати за період з листопада 2018 року по жовтень 2019 року в сумі 29 567 грн 67 коп.; 3% річних за період з 01.11.2018 по 29.02.2020 в сумі 18 273 грн 42 коп.;

- за зобов`язаннями листопада 2018 року: інфляційні втрати за період з грудня 2018 року по жовтень 2019 року в сумі 22 841 грн 27 коп.; 3% річних за період з 01.12.2018 по 29.02.2020 в сумі 17 145 грн 05 коп.;

- за зобов`язаннями грудня 2018 року: інфляційні втрати за період з січня по жовтень 2019 року в сумі 19 028 грн 11 коп.; 3% річних за період з 01.01.2019 по 29.02.2020 в сумі 15 979 грн 07 коп.;

- за зобов`язаннями січня 2019 року: інфляційні втрати за період з лютого по жовтень 2019 року в сумі 14 308 грн 86 коп.; 3% річних за період з 01.02.2019 по 29.02.2020 в сумі 14 813 грн 09 коп.;

- за зобов`язаннями лютого 2019 року: інфляційні втрати за період з березня по жовтень 2019 року в сумі 11 960 грн 97 коп.; 3% річних за період з 01.03.2019 по 29.02.2020 в сумі 13 759 грн 94 коп.;

- за зобов`язаннями березня 2019 року: інфляційні втрати за період з квітня по жовтень 2019 року в сумі 7 772 грн 47 коп.; 3% річних за період з 30.03.2019 по 29.02.2020 в сумі 12 669 грн 18 коп.;

- за зобов`язаннями квітня 2019 року: інфляційні втрати за період з травня по жовтень 2019 року в сумі 3 164 грн 66 коп.; 3% річних за період з 01.05.2019 по 29.02.2020 в сумі 11 465 грн 59 коп.;

- за зобов`язаннями травня 2019 року: інфляційні втрати за період з червня по жовтень 2019 року в сумі -38 грн 39 коп.; 3% річних за період з 01.06.2019 по 29.02.2020 в сумі 10 299 грн 61 коп.;

- за зобов`язаннями червня 2019 року: інфляційні втрати за період з липня по жовтень 2019 року в сумі 2 261 грн 00 коп.; 3% річних за період з 29.06.2019 по 29.02.2020 в сумі 9 246 грн 46 коп.;

- за зобов`язаннями липня 2019 року: інфляційні втрати за період з серпня по жовтень 2019 року в сумі 5 036 грн 92 коп.; 3% річних за період з 01.08.2019 по 29.02.2020 в сумі 8 005 грн 26 коп.;

- за зобов`язаннями серпня 2019 року: інфляційні втрати за період з вересня по жовтень 2019 року в сумі 6 429 грн 05 коп.; 3% річних за період з 31.08.2019 по 29.02.2020 в сумі 6 876 грн 89 коп.;

- за зобов`язаннями вересня 2019 року: інфляційні втрати за жовтень 2019 року в сумі 3 203 грн. 32 коп.; 3% річних за період з 01.10.2019 по 29.02.2020 в сумі 5 710 грн. 91 коп.;

- за зобов`язаннями жовтня 2019 року: 3% річних за період з 01.11.2019 по 29.02.2020 в сумі 4 544 грн 92 коп.;

- за зобов`язаннями листопада 2019 року: 3% річних за період з 30.11.2019 по 29.02.2020 в сумі 3 454 грн 17 коп.;

- за зобов`язаннями грудня 2019 року: 3% річних за період з 01.01.2020 по 29.02.2020 в сумі 2 250 грн 57 коп.;

- за зобов`язаннями січня 2020 року: 3% річних за період з 01.02.2020 по 29.02.2020 в сумі 1 087 грн 78 коп.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат та 3% річних та встановлено, що він є арифметично правильним, тому вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Всього підлягає стягненню 13 686 839 грн 43 коп., у тому числі: борг за прострочення платежів за період з грудня 2017 року по січень 2020 року в сумі 11 898 028 грн 74 коп., пеня в сумі 526 756 грн 36 коп. за прострочення платежів за період з жовтня 2018 року по січень 2020 року, штраф в сумі 246 655 грн 26 коп. за прострочення платежів за період з березня 2019 року по січень 2020 року, інфляційні втрати за прострочення платежів за період з грудня 2017 року по вересень 2019 року в сумі 613 668 грн 60 коп. за період з січня 2018 року по жовтень 2019 року, 3% річних за прострочення платежів за період з грудня 2017 року по січень 2020 року в сумі 401 730 грн 47 коп. за період з 30.12.2017 по 29.02.2020.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання позову покладається на відповідача в сумі 210 274 грн. 52 коп.

У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" про стягнення 14 018 301 грн 54 коп. задовольнити частково.

2.Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз", місцезнаходження: вул. Гагаріна, будинок 87, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, ідентифікаційний код 05451150 на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", місцезнаходження: вул. Шолуденка, будинок 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 31301827 борг в сумі 11 898 028 грн 74 коп., пеню в сумі 526 756 грн 36 коп., штраф в сумі 246 655 грн 26 коп., інфляційні втрати в сумі 613 668 грн 60 коп., 3% річних в сумі 401 730 грн 47 коп., судовий збір в сумі 210 274 грн 52 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

5.Повне рішення складено - 03.08.2020 .

Суддя А.В. Секірський