Рішення

від 30.07.2020 по справі 917/565/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2020 Справа № 917/565/20

за позовною заявою Дочірнього підприємства "Завод залізобетонних виробів" Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроенергобудпром", вул. Героїв Чорнобиля, 29, м. Світловодськ, Кіровоградська область,27500

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравел-Торг", провулок Героїв Бреста, 86 А, м. Кременчук, Полтавська область,39600

про розірвання договору купівлі-продажу №01/12/16/Г від 01 грудня 2016 року

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Нечипоренко А.П.

Представники сторін:

від позивача: Солдатенко Е.С.

від відповідача: не з`явився

Обставини справи: 06.04.2020 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства "Завод залізобетонних виробів" Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроенергобудпром" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравел-Торг" про розірвання договору купівлі-продажу №01/12/16/Г від 01 грудня 2016 року.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ним та відповідачем укладено договір купівлі-продажу піску №01/12/16/Г від 01 грудня 2016 року. ДП ЗЗБВ ТОВ Дніпроенергобудпром поступово вивозило пісок власними силами. Однак, починаючи з квітня 2019 року позивачеві чиняться активні перешкоди у вивезенні піску із території, погодженої сторонами договору місцезнаходженням Товару. Більш того, треті особи претендують на вказаний Товар та заявляють своє право власності на нього, що підтверджується бухгалтерською довідкою, виданою ТОВ ТД`Інтердніпро (код ЄДРПОУ 37015777) від 02.04.2019р. та наказом № 1-І від 28.12.2018р. Так, враховуючи наявність істотної зміни обставин, оскільки виконання договору купівлі-продажу № 01/12/16/Г від 01.12.2016р. стало вкрай невигідним для позивача, а тому позивач направив відповідачу пропозицію про розірвання договору із 2 примірниками проекту додаткової угоди. Однак ТОВ Гравел-Торг надав відповідь, що відхиляє пропозицію про розірвання договору, що стало причиною звернення позивача до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 08.04.2020 року відкрито провадження у даній справі, ухвалено справу розглядати у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 12.05.2020 року на 11:00 год. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.167, 184 ГПК України. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України 5 днів з моменту отримання від відповідачів відзиву на позов.

22.04.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує (арк. справи 83-123, том 4). Так, у відзиві на позов відповідач, зокрема, зазначає, що згідно акту прийому-передачі до Договору купівлі-продажу №01/12/16/Г від 01.12.2016 року і видаткової накладної №ГТ-0000002 від 01.12.2016 року позивач прийняв пісок у власність в кількості 200000 (двісті тисяч) куб.м. Ці документи підтверджують виконання Продавцем своїх зобов`язань перед Покупцем в повному обсязі щодо передачі товару Покупцю. На думку відповідача, подані позивачем витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань і ухвали судів можуть тільки підтвердити відомості про внесення інформації в реєстр досудових розслідувань. Проте, ці документи не підтверджують вибуття з власності позивача товару, відсутність у позивача права власності на придбаний пісок, накладення на пісок арешту та не підтверджують наявність перешкод по вивезенню піску. Згідно положень Цивільного кодексу України договір не може бути розірваний після дати його закінчення. Відповідач також вказує, що Верховний Суд в постанові від 18.11.2019 року в справі №910/16750/18 зазначив, що розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився) . А тому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову.

05.05.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив з додатками (125-137, том 4).

06.05.2020 року від відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутності відповідача в підготовчому засіданні 12.05.2020 року, також у заяві відповідач просив суд не відкладати розгляд підготовчого засідання та провести підготовче засідання саме в цей день.

Ухвалою суду від 12.05.2020 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 04.06.2020 року на 10 год. 30 хв.

В судове засідання 04.06.2020 року представники учасників справи не з`явились, про дату і час судового засідання повідомлялись судом належним чином.

28.05.2020 року від відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутності відповідача в судовому засіданні 04.06.2020 року, також у заяві відповідач просив суд не відкладати розгляд засідання та провести засідання саме в цей день.

03.06.2020 року на електрону адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на введення карантину. Також позивач повідомив про подачу позову про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном. Оригінал клопотання надійшов до суду05.06.2020 року.

Ухвалою суду від 04.06.2020 року розгляд справи по суті відкладено на 30.07.2020 року на 10:00 год.

24.07.2020 року від відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутності відповідача в судовому засіданні 30.07.2020 року, також у заяві відповідач просив суд не відкладати розгляд та провести засідання саме в цей день.

В судовому засіданні 30.07.2020 року суд заслухав обґрунтування позовних вимог представника позивача, дослідив всі докази, надані учасниками справи до матеріалів справи. Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав з мотивів, наведених у позові. Також представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи копій позову про усунення перешкод в користуванні, ухвали суду про повернення цього позову позивачу та копії фото, які додавали до вказаного позову. Суд залучив дані документи до справи.

В судовому засіданні 30.07.2020 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив коли буде складено повне рішення, роз`яснив порядок оскарження та набрання рішенням законної сили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

Між Дочірнім підприємством Завод залізобетонних виробів Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпроенергобудпром та Товариством з обмеженою відповідальністю Гравел-Торг 01 грудня 2016 року укладено договір купівлі-продажу № 01/12/16/Г (арк. справи 15-16, том 1). При укладенні цього договору сторони, зокрема, узгодили наступне:

- предметом договору є передача у власність покупця - ДП ЗЗБВ ТОВ Дніпроенергобудпром піску у кількості 200 000 м3;

- у п. 1.4. цього Договору сторони погодили, що місцезнаходження Товару - на земельній ділянці площею 19,96 га за межами населених пунктів на території Кам`янопотоківської сільської ради Полтавської області.

- відповідно до п. 2.1. Договору купівлі-продажу товар передається Покупцю, у повному обсязі протягом 3 днів з моменту укладення цього Договору.

- п. 4.2.1. і п. 4.2.2. Договору купівлі-продажу визначено, що Покупець зобов`язаний прийняти товар і оплатити товар згідно з умовами визначеними у цьому Договорі.

- Відповідно до п. 5.4. Договору купівлі-продажу у випадку витребування у Покупця товару або вибуття з його власності, Продавець повертає кошти після отримання вимоги.

- у п. 1.3 Договору Продавець (ТОВ Гравел-Торг ) гарантує, що Товар, який передається у власність Покупцю згідно даного Договору, належить йому на праві власності, на нього не накладений арешт, він не знаходиться під заставою, податковою заставою, не обтяжений будь-якими правами третіх осіб на нього.

- Пунктом 6.1 Договору передбачено, що Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами , скріплення печатками і діє до 31 грудня 2019 року, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по Договору.

24.10.2018 року сторони уклали додаткову угоду до договору №01/12/16/Г від 01.12.2016 року ( арк. справи 17, том 1), яким погодили розстрочку оплати вартості товару згідно графіку. Інші умови договору залишись незмінними.

Позивач стверджує, що власними силами здійснював вивезення піску, що підтверджується договором про надання транспортних послуг від 14.07.2015р., укладеним між ДП ЗЗБВ ТОВ Дніпроенергобудпром та ПП Світоніс- Транс , додатковою угодою від 15.09.2016р., договір оренди від 10.07.2015р., акт приймання-передачі транспортного засобу від 10.07.2015р. договором № 24092018 від 24.09.2018р., укладеним між ДП ЗЗБВ TOB Дніпроенергобудпром та ФО-П Шандибою А. С. на надання транспортних послуг ( арк. справи 21-30, том 1), а також відповідними товаро-транспортними накладними (арк. справи 68-252, том 1, 1-250, том 2, 1-250, том 3, 1-44, том 4).

За твердженнями позивача ним було вивезено лише 74 870 куб м піску, отриманого від відповідача.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2016 року сторони підписали акт прийому-передачі до Договору купівлі-продажу №01/12/16/Г від 01.12.2016 року і видаткову накладну №ГТ-0000002 від 01.12.2016 року ( арк. справи 98-99, том 4), згідно яких позивач прийняв пісок у власність в кількості 200000 (двісті тисяч) куб.м. В акті зазначено, що покупець не має претензій до кількості і якості переданого продавцем піску.

Предметом спору у даній справі є наявність підстав для розірвання договору купівлі-продажу №01/12/16/Г від 01.12.2016року.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При вирішенні спору суд виходив із наступного.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини купівлі-продажу на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 ЦК України та статті 193 ГК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За п.1 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктами 7.1,7.2 договору купівлі-продажу №01/12/16/Г від 01.12.2016року передбачено, що умови даного договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов`язковим підписанням додаткової угоди. дострокове розірвання договору можливе лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законодавством.

Додаткову угоду від 21.02.2020 року про дострокове розірвання договору відповідач не підписав ( арк. справи 35, том 1).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.ст.598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 631 Цивільного кодексу України та частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що строк дії договору не є терміном дії зобов`язання. Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно ст.599 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.202 Господарського кодексу України такою умовою є виконання, проведене належним чином.

Так, строк договору є однією із складових його змісту. Строком є термін дії певного договору. Строк дії договору визначається сторонами на їх власний розсуд. Згідно ст.252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Початок строку чи його закінчення можуть визначатися вказівкою на календарну дату або на подію, що має неминуче настати. Таким чином, у випадку настання календарної дати або відповідної події, визначених договором, дія останнього припиняється. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов`язань, визначених ним.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами , скріплення печатками і діє до 31 грудня 2019 року, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по Договору

Отже строк дії договору №01/12/16/Г від 01 грудня 2016 року закінчився 31.12.2019 року.

Між тим, з позовною заявою про розірвання договору купівлі-продажу № 01/12/16/Г позивач звернувся у квітні 2020 року, тобто після закінчення строку дії цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.ч. 1 і 4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Суд критично оцінює твердження позивача, що договір діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору.

Так, закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов`язань, визначених ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

За змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.

Відповідний висновок також міститься у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/7981/17, від 18 листопада 2019 року у справі № 910/16750/18.

Посилання позивача на те, що йому чиняться перешкоди у вивезенні піску не є підставою для розірвання договору після закінчення строку його дії, а можуть бути предметом окремого позову, оскільки виходять за межі предмету спору у даній справі. Внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за зверненнями позивача та інших осіб самі по собі не є підставою для задоволення позову у даній справі.

Крім того, суд розцінює позицію позивача щодо кількості отриманого від відповідача піску як суперечливу, оскільки з одного боку позивач вказує що отримав лише 74 870 куб м піску, при цьому підписує акт прийому-передачі до Договору купівлі-продажу №01/12/16/Г від 01.12.2016 року і видаткову накладну №ГТ-0000002 від 01.12.2016 року ( арк. справи 98-99, том 4), згідно яких позивач прийняв пісок у власність в кількості 200000 (двісті тисяч) куб.м. і вказує що претензії щодо кількості відсутні.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився), а відтак вимога позивача про розірвання договору купівлі-продажу №01/12/16/Г від 01.12.2016 року є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог судові витрати по сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу №01/12/16/Г від 01 грудня 2016 року.

Повне рішення складено 03.08.2020 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Тимощенко О.М.