Рішення

від 03.08.2020 по справі 918/308/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/308/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді Андрійчук О., за участю секретаря судового засідання Оліфер С., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Рівнеміськбуд"

до відповідача Корецької міської ради,

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 ,

про визнання договору оренди землі недійсним та стягнення збитків,

за участю представників учасників:

від позивача: Пузирко О.О., дов. від 30.03.2020,

від відповідача, Васильчук К.А., дов. № 03-12/116 від 20.01.2020,

від третьої особи: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "Рівнеміськбуд" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Корецької міської ради (відповідач) про визнання договору оренди землі недійсним та стягнення збитків.

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача та пояснень третьої особи.

Згідно із позовною заявою, рішенням відповідача від 11.06.2015 № 2829 затверджено проєкт відведення в оренду на земельних торгах земельної ділянки площею 7800 кв.м. для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги, розташованої за адресою: м. Корець, вул. Київська, 223. Вказана земельна ділянка пропонувалася до передачі в оренду строком на 10 років через проведення аукціону, містобудівні обмеження відсутні. На підставі рішення відповідача від 22.09.2015 об`єкт - право оренди земельної ділянки - виставлене на торги. Організатором земельних торгів згідно з протоколом є відповідач, виконавцем торгів - Рівненська товарна біржа, переможцем торгів - позивач. За результатами проведених торгів між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5623010100:01:008:0021, загальною площею 0,7800 га строком на 10 років з цільовим використанням - будівництво та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги, яка знаходиться в м. Корець, вул. Київська, 223, вартість оренди складає 27 580,00 грн в рік. Після оформлення усіх документів, пов`язаних із орендою, позивачем розпочато виготовлення проектної документації на будівництво об`єкту. Під час геологічного дослідження виявилося, що на зазначеній ділянці розміщений об`єкт нерухомого майна - свайне поле та стрічкові фундаменти 82-х квартирного житлового будинку, який був збудований в 80-ті роки минулого століття. Крім того, адреса земельної ділянки, яка вказана в проекті землеустрою, за місцем розташування співпадала з адресою незавершеного будівництва, тобто земельна ділянка, кадастровий номер 5623010100:01:008:0021 за адресою: вул. Київська, 223, м. Корець, Рівненська область, за географічними координатами співпадає з незавершеним будівництвом п`ятиповерхового житлового будинку за адресою: вул. Київська, 223, м. Корець, Рівненська область. Позивачем встановлено, що незавершене будівництво на час проведення аукціону належало на праві приватної власності третій особі - Ю. Степаненку, який придбав його у Корецького районного кооперативного державного будівельно-монтажного об`єднання Корецьрайагробуд 19.04.2010 на підставі договору купівлі-продажу № 1/4 за 60 000,00 грн. За час після укладання оспорюваного правочину, не маючи можливості використовувати земельну ділянку за призначенням, позивач перерахував за оренду позивачу 166 679,47 грн.

Зважаючи на викладене, позивач вважає договір оренди земельної ділянки від 22.09.2015, кадастровий номер 5623010100:01:008:0021, укладений між позивачем та відповідачем за результатами проведення земельних торгів, таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, а отже підлягає визнанню недійсним, а також просить суд стягнути з відповідача збитки, сплачені ним як орендна плата, в сумі 166 679,47 грн.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 203, 215, 216 ЦК України, ст. 144 ЗК України, ст. 21, 24, 28, Закону України Про оренду землі , ст. 224 225 ГК України.

18.05.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній із позовними вимогами не погоджується, просить суд у їх задоволенні відмовити з огляду на те, що процедура формування земельної ділянки, проведення земельних торгів та укладення договору оренди дотримана повністю. Станом на час формування земельної ділянки та проведення земельних торгів жодних об`єктів нерухомості на ній не знаходилося, лише 02.08.2018 в Державному реєстрі речових прав право власності на незавершене будівництво об`єкта нерухомого майна (відсоток готовності складає 8%) зареєстровано за позивачем, тобто вимога про визнання договору оренди недійсним є безпідставною, а відтак і відсутні підстави для стягнення збитків. Також відповідач вказує, що позовну заяву подано після спливу позовної давності, а тому просить її застосувати і задоволенні позову відмовити повністю.

09.07.2020 від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначає, що обов`язковою умовою визнання недійсним договору оренди землі є визнання недійсними рішень, на підставі яких він укладався. Окрім того, відповідач просить суд застосувати до спірних правовідносин позовну давність.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, третьої особи, результати їх розгляду.

Ухвалою суду від 06.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 18.05.2020.

Ухвалою суду від 07.04.2020 залучено до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 18.05.2020 підготовче засідання відкладено на 08.06.2020.

Ухвалою суду від 18.05.2020 внесено виправлення до ухвали Господарського суду Рівненської області у справі № 918/308/20 від 18.05.2020, підготовче засідання відкладено на 09.06.2020.

Ухвалою суду від 09.06.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів, підготовче засідання відкладено на 22.06.2020, витребувано у порядку ст. 81 ГПК України у Корецької районної державної адміністрації реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, що знаходиться за адресою: 34700, Рівненська область, м. Корець, вул. Київська, 223, реєстраційний номер 1614690756230.

22.06.2020 від третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі.

22.06.2020 від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 187 759,84 грн збитків, яка прийнята судом.

Ухвалою суду від 22.06.2020 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 09.07.2020.

Ухвалою суду від 09.07.2020 у судовому засіданні оголошено перерву на 03.08.2020.

Інших заяв і клопотань від учасників справи не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши подані докази, заслухавши пояснення присутніх представників учасників процесу, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

04.04.2012 рішенням відповідача № 1030 Про включення земельних ділянок по вул. Київській (біля Корецького райагробуду) до переліку земельних ділянок, що підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах (аукціоні)) вирішено включити, зокрема земельну ділянку, вказану в додатку до цього рішення (по вул. Київській (біля Корецького райагробуду) площею 7800 кв.м., цільове призначення - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, на умовах оренди), до переліку земельних ділянок, призначених для передачі в оренду шляхом продажу права оренди на земельних торгах (аукціоні). Уповноважено міського голову замовити виготовлення проектної землевпорядної документації, установивши, що її вартість відшкодовується переможцем аукціону. Уповноважено міського голову провести земельні торги та укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки з переможцем земельних торгів.

04.04.2012 рішенням відповідача № 1031 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в м. Корець, вул. Київська (біля Корецького райагробуду), в оренду строком на 10 років шляхом продажу права оренди на земельних торгах (аукціоні) вирішено надати дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 10 років шляхом продажу права оренди на земельних торгах (аукціоні) площею 0,7800 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови Корецької міської ради в м. Корець по вул. Київській (біля Корецького райагробуду). Доручено проектній організації, яка має ліцензію на проведення робіт із землеустрою, виготовити проект відведення вказаної земельної ділянки та представити його на розгляд сесії міської ради. Строк дії дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки становить один рік.

26.06.2014 рішенням відповідача № 2431 Про внесення змін в рішення сесії Корецької міської ради від 04.04.2012 року № 1030, 1031 вирішено внести зміни в п. 1 рішення відповідача № 1030 та № 1031 від 04.04.2012, змінивши цільове призначення земельної ділянки на для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів .

02.04.2015 рішенням відповідача № 2764 Про внесення змін в рішення сесії Корецької міської ради від 04.02.2012 № 1013,1031 вирішено внести зміни в п. 1 рішення відповідача № 1030 та № 1031 від 04.04.2012, змінивши цільове призначення земельної ділянки на для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги . Рішення Корецької міської ради від 26.06.2014 № 2431 вважати таким, що втратило чинність.

У 2015 році ПП Рівненська земельна компанія згідно з рішеннями відповідача № 1030, № 1031 від 04.04.2012 та № 2764 від 02.04.2015 виготовлено Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 10 років шляхом продажу права оренди на конкурентних засадах (земельних торгах) суб`єктам підприємницької діяльності для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови Корецької міської ради по вул. Київській в м. Корець Рівненської області, який погоджено з Управлінням Держземагентства у Корецькому районі Рівненської області від 27.04.2015 № 01-08/60 та відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Корецької райдержадміністрації від 21.04.2015 № 180. У вказаному Проєкті зазначено, що земельна ділянка вільна від забудови.

11.06.2015 рішенням відповідача № 2829 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 10 років шляхом продажу права оренди на земельних торгах для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги та про передачу на земельних торгах права оренди земельної ділянки в м. Корець, вул. Київська, 223 вирішено: затвердити проект відведення в оренду на земельних торгах земельної ділянки площею 7800 кв.м. для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги, розташованої за адресою: м. Корець, вул. Київська, 223; передати право оренди земельної ділянки способом проведення аукціонних торгів та встановити такі умови: стартовий розмір річної орендної плати 3% нормативної грошової оцінки, що становить грошовий еквівалент 26 905,32 грн; термін права оренди 10 років, містобудівні обмеження відсутні тощо. Доручено виконавчому комітету затвердити проєкт договору оренди земельної ділянки. Уповноважено міського голову від імені міської ради, як організатора торгів, на вчинення необхідних процедур про проведенню торгів, у тому числі визначення виконавця торгів, підписання протоколу за результатами торгів та укладення договору оренди земельної ділянки.

10.09.2015 позивачем сплачено внесок за участь в земельних торгах 22.09.2015 в розмірі 1 345,42 грн, про що свідчить платіжне доручення № 1315.

Згідно із протоколом земельних торгів (аукціону), що відбулися 22.09.2015, переможцем торгів щодо права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5623010100:01:008:0021, загальною площею 0,7800 га строком на 10 років з цільовим використанням - будівництво та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги, яка знаходиться в м. Корець, вул. Київська, 223, визнано позивача.

22.09.2015 між відповідачем (орендодавець) та позивачем (орендар) укладеного договір оренди землі, за п. 1, 2, 8 якого орендодавець відповідно до протоколу земельних торгів від 22.09.2015 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги, яка знаходиться в м. Корець, вул. Київська, 223. В оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер 5623010100:01:008:0021, загальною площею 0,7800 га. Договір укладено на 10 років.

У п. 3 договору встановлено, що на земельній ділянці об`єкти нерухомого майна відсутні.

Відповідно до п. 7 договору інших особливостей об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини, немає.

Пунктами 15, 16 договору сторони погодили, що земельна ділянка передається в оренду з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги.

За п. 18, 20 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проєкту її відведення. Підставою розроблення проєктно-технічної документації на земельну ділянку є: рішення Корецької міської ради № 1031 від 04.04.2012. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10-денний строк після реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

05.10.2015 за позивачем зареєстроване право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 22.09.2015, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Сторони у п. 29, 31 договору зокрема погодили, що орендодавець зобов`язаний передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору, а орендар - приступити до використання земельної ділянкою в строки, встановлені цим договором, зареєстрованим у встановленому порядку, своєчасно вносити орендну плату.

Грошова оцінка земельної ділянки з коефіцієнтом індексації становить 896 844,00 грн. Орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 3,075% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 27 580,00 грн за рік, або 2 320,83 грн в місяць. Орендна плата вноситься в такі строки: протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 5, 9, 11 договору).

Судом із фактичних обставин справи встановлено, що позивач за час користування земельною ділянкою сплатив відповідачу орендну плату в розмірі 187 759,84 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру заявлених позовних вимог), про що свідчать банківські виписки, платіжні доручення з лютого 2016 року по лютий 2020 року, а також лист ГУ ДПС у Рівненській області № К6887/ФОП/17-00-53-06-08 від 16.06.2020).

Згідно з п. 24, 25 договору орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором. Збитками вважаються: фактичні витрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрат, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Як установлено судом, на земельній ділянці, переданій в оренду позивачу, знаходиться незавершене будівництво п`ятиповерхового житлового будинку, про що свідчить таке.

19.04.2010 між Корецьким районним кооперативно-державним будівельно-монтажним об`єднанням Корецьрайагробуд (продавець) та третьою особою - ОСОБА_1 (покупець) укладено договір № 1/4 купівлі-продажу, за п. 1.1., 1.2. якого продавець продає покупцю майно, яке знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Копець, вул. Київська, 223, а саме: незавершене будівництво п`ятиповерхового житлового будинку (свайне поле з ростверком), а покупець оплачує за продане майно 60 000,00 грн.

Відповідно до квитанції № 53 від 20.04.2010 ОСОБА_1 сплатив Корецькому районному кооперативно-державному будівельно-монтажному об`єднанню Корецьрайагробуд вартість незавершеного будівництва в розмірі 60 000,00 грн.

21.04.2010 між Корецьким районним кооперативно-державним будівельно-монтажним об`єднанням Корецьрайагробуд та третьою особою - ОСОБА_1 підписано акт приймання-передачі нерухомого майна.

Доказів державної реєстрації незавершеного будівництва за ОСОБА_1 немає.

Згідно з висновком експерта № 180329/3 судової земельно-технічної експертизи, проведеною ПП Експерт-Рівне-Консалт за заявою позивача, встановлено, що незавершене будівництво п`ятиповерхового житлового будинку (свайне поле з ростверком) за адресою: Рівненська область, м. Корець, вул. Київська, 226 А, повністю розташоване в межах земельної ділянки за адресою: Рівненська область, м. Корець, вул. Київська, 223 А, кадастровий номер 5623010100:01:008:0021.

Рішенням загальних зборів учасників позивача, оформлених протоколом № 05 від 26.05.2014, ОСОБА_1 включено до складу учасників позивача, уповноважено директора позивача отримати від ОСОБА_1 майновий вклад, який оцінений учасниками в 70 000,00 грн, а саме: незавершене будівництво п`ятиповерхового житлового будинку (свайне поле з ростверком), яке знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Корець, вул. Київська, 223, та надати директору право підпису

Окрім того, у висновку експерта вказано, згідно з п. 6.2. Статуту позивача з 2014 року незавершене будівництво п`ятиповерхового житлового будинку (свайне поле з ростверком) за адресою: Рівненська область, м. Корець, вул. Київська, 226 А, входить до статутного капіталі позивача. Робочий проєкт на 82-х квартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованим магазином торгівлі товарами повсякденного вжитку площею 100 кв.м. в м. Корець по вул. Леніна, 226а виготовлено в 1988 році. Відповідно до робочого проєкту земельна ділянка , що відводиться для будівництва, має площу 0,78 га і розміщена в м. Корець по вул. Леніна, 226а.

Також судом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 02.08.2018 за позивачем на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, укладеного між третьою особою - ОСОБА_1 та позивачем, зареєстровано право власності на незавершене будівництво 82-х квартирного житлового будинку, відсоток готовності - 8%.

30.08.2018 Відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства позивачу на його звернення надана відповідь № 01-05/21/18, згідно з якою надати містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва Будівництво пансіонату для громадян похилого віку та інвалідів за адресою: Рівненська область, Корецький район, м. Корець, вул. Київська, 223 неможливо з причин недотримання положень п. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а саме: невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Листом № 14/09 від 06.09.2018 позивач повідомив відповідача про неможливість виготовлення містобудівних умови та обмежень для проєктування об`єкта будівництва Будівництво пансіонату для громадян похилого віку та інвалідів за адресою: Рівненська область, Корецький район, м. Корець, вул. Київська, 223 через невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні,а також просив розірвати договір оренди від 22.09.2015, визначити результати аукціону недійсними та повернути позивачу понесені ним витрати (вартість викупу права оренди та оренду плату за весь період).

19.09.2018 відповідачем на заяву позивача № 14/09 від 06.09.2018 повідомлено, що Генеральний план м. Корець затверджений в 1992 році, на якому відсутній план зонування, проте документи на будівництво позивач міг погодити у відділі містобудування та архітектури до 01.07.2017, тобто після проведення аукціону. Для пришвидшення початку будівництва на сьогодні позивач має можливість виготовити детальний план території з визначенням містобудівних умов та обмежень для орендованої земельної ділянки.

Позивач вважає, що продаючи із земельного аукціону право оренди Корецька міська рада приховала, що на зазначеній земельній ділянці розміщений об`єкт нерухомого майна, який належить приватній особі, що унеможливлює у законний спосіб укласти договір оренди землі з орендарем шляхом продажу права з аукціону. Також відповідач приховав, що земельна ділянка відноситься до земель громадської і житлової забудови і що Генеральним планом забудови міста на цій земельній ділянці не передбачено будівництво та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги, а відтак договір оренди суперечить вимогам чинного законодавства, підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, а платежі з орендної плати є прямими збитками позивача.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли спірні земельні правовідносини, пов`язані з укладенням договору оренди земельної ділянки шляхом продажу права оренди за земельних торгах, недійсністю такого договору оренди та відшкодування завданих збитків, регулювання яких здійснюється Конституцією України, ЗК України, Законом України Про оренду землі , Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , ГК України, ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені ст. 215, 216 ЦК України, ст. 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог ч. 1 - 3, 5 ст. 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов`язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди)тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов`язання за договором припиняється лише на майбутнє. При цьому слід враховувати, що зобов`язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов`язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення. Якщо господарське зобов`язання припиняється лише на майбутнє, господарським судам слід виходити з того, що у відповідних випадках і неможливості повернення одержаного за зобов`язанням у натурі правові наслідки такої недійсності визначаються відповідно до ст. 216 ЦК України та ч. 2 ст. 208 ГК України.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. У разі коли після такого вчинення набрав чинності акт законодавства, норми якого інакше регулюють правовідносини, ніж ті, що діяли в момент вчинення правочину, то норми такого акта, якщо він не має зворотної сили, застосовуються до прав та обов`язків сторін, які виникли з моменту набрання ним чинності.

Щодо недійсності правочину, укладеного шляхом продажу права оренди на земельних торгах, у зв`язку із знаходженням на земельній ділянці об`єкта незавершеного будівництва.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування врегульоване ст. 123 ЗК України.

Частинами 1-3 ст. 124 ЗК України унормовано, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст 127 ЗК України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

Статтею 135 ЗК України унормовано порядок проведення земельних торгів. Так, земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу. Організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, або державний виконавець у разі виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів. Виконавцем земельних торгів є суб`єкт господарювання, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення. Учасником земельних торгів є фізична або юридична особа, яка подала виконавцю земельних торгів документи, зазначені в ч. 7 ст. 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зареєстрована у книзі реєстрації учасників земельних торгів і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги. Проведення земельних торгів щодо земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів, у якому зазначаються: а) перелік земельних ділянок або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами; б) стартова ціна лота; в) строк та інші умови користування земельною ділянкою у разі набуття права користування земельною ділянкою на земельних торгах; г) особа, уповноважена організатором земельних торгів на укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги. Земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та виконавцем земельних торгів за рахунок коштів, що сплачуються організатором як винагорода виконавцю, та реєстраційних внесків учасників торгів.

Згідно з ч. 1 ст. 138 ЗК України земельні торги за лотом вважаються такими, що відбулися, після укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки.

Як установлено судом із фактичних обставини справи, за результатами земельних торгів 22.09.2015 між відповідачем (орендодавець) та позивачем (орендар) укладеного договір оренди землі.

Позивач вважає, що вказаний договір є недійсним з огляду на порушення вимог ч. 2 ст. 134 ЗК України, оскільки на земельній ділянці, переданій в оренду, знаходився об`єкт незавершеного будівництва, який належав на праві власності третій особі.

Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті. Зокрема, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 134 ЗК України).

У свою чергу, в матеріалах справи є договір № 1/4 купівлі-продажу від 19.04.2010, укладений у простій письмовій формі між Корецьким районним кооперативно-державним будівельно-монтажним об`єднанням Корецьрайагробуд та третьою особою, квитанція № 53 від 20.04.2010 про сплату вартість незавершеного будівництва в розмірі 60 000,00 грн, а також акт приймання-передачі нерухомого майна від 21.04.2010.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України (у редакції, чинній станом на дату укладення вказаного договору) правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

За ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

У силу вимог ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно з наказом Мінюсту від 07.02.2002 № 7/5 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно" установлено, що до створення єдиної системи органів державної реєстрації прав та формування Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) здійснюють державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Окрім того, вказаним наказом затверджено Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, яким визначено порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і яке спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності (п. 1.1. Тимчасового положення).

У п. 1.2.-1.7. Тимчасового положення передбачено, що воно діє на всій території України і є обов`язковим для виконання громадянами, міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності. Державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць. Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв`язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об`єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ. Обов`язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном. Реєстрації підлягають права власності тільки на об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об`єкти. Реєстрація прав власності на об`єкти незавершеного будівництва здійснюється у порядку, визначеному Положенням, з урахуванням особливостей, встановлених у розділі 7 Положення. Реєстр прав власності на нерухоме майно (далі - Реєстр прав) є інформаційною системою, яка містить відомості про зареєстровані права власності, суб`єктів прав, об`єкти нерухомого майна, правовстановлювальні документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності.

У свою чергу, розділом 7 Тимчасового положення передбачено, що для реєстрації прав власності на об`єкти незавершеного будівництва до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються документи, що посвідчують право на земельну ділянку та дозвіл на виконання будівельних робіт, їх копії. У разі здійснення наступних транзакцій з об`єктами незавершеного будівництва реєстрація прав власності на такі об`єкти здійснюється відповідно до п. 7.1 цього Положення.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній станом на дату укладення вказаного договору) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав; нерухоме майно - земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Частинами 1-4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема договорів, укладених у порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Доказів реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва та видачі свідоцтва про право власності як за Корецьким районним кооперативно-державним будівельно-монтажним об`єднанням Корецьрайагробуд , так і третьою особою суду не надано.

Приписами ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об`єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об`єкта незавершеного будівництва.

З урахуванням викладеного судом установлено, що станом на дату проведення земельних торгів та укладення між позивачем та відповідачем оспорюваного договору об`єктів нерухомого майна, розташованих на спірній земельній ділянці, що перебували у власності фізичних або юридичних осіб, не було, третя особа вважалася власником матеріалів, які були використані в процесі будівництва, а відтак підстави для застосування до вказаних правовідносин приписів ч. 2 ст. 134 ЗК України відсутні.

Окрім того, згідно з п. 6.2. Статуту позивача з 2014 року незавершене будівництво п`ятиповерхового житлового будинку (свайне поле з ростверком) за адресою: Рівненська область, м. Корець, вул. Київська, 223, входить до статутного капіталі позивача, а 02.08.2018 за позивачем на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, укладеного між третьою особою та позивачем, зареєстровано право власності на незавершене будівництво 82-х квартирного житлового будинку, відсоток готовності - 8%, про що свідчать відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, право власності на об`єкт незавершеного будівництва зареєстрований у встановленому порядку лише за позивачем та після укладення оспорюваного договору, що виключає можливість визнання його недійсним з підстави знаходження об`єкта нерухомого майна, яке належало на праві власності третій особі, на земельній ділянці, переданій в оренду позивачу.

При цьому суд зазначає, що твердження позивача про те, що він станом на дату укладення оспорюваного правочину не знав про знаходження на земельній ділянці, переданій йому в оренду, об`єкта незавершеного будівництва, спростовується документами, долученими до матеріалів справи, зокрема договором № ј купівлі-продажу від 19.04.2010, протоколом № 05 загальних зборів учасників від 26.05.2014, в яких адреса місцезнаходження незавершеного будівництва тотожна адресі земельної ділянки, переданій позивачу в оренду за оспорюваним правочином.

Щодо посилання позивача на неможливість отримання містобудівних умови.

У позовній заяві позивач вказує на неможливість отримання ним містобудівних умов та обмежень з посиланням на п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", згідно з якою підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

У той же час вказана норма внесена відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" від 17.01.2017, тобто станом на дату укладення оспорюваного правочину не діяла, а отже, не може слугувати підставою для його недійсності.

Заразом ч. 5 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній станом на дату укладення оспорюваного правочину) передбачено, що рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

За загальним правилом неможливість виконання правочину, у цьому випадку - неможливість використання земельної ділянки за цільовим призначенням - будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги, у зв`язку із знаходженням на ній об`єкта незавершеного будівництва та/або відмовою у наданні містобудівних умов, не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.

У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76 , 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналогічні приписи викладені у ч. 3 ст. 13 ГПК України, за якими кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Окрім того, ч. 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Усупереч наведеному позивач свого обов`язку з доказування існування підстав для визнання договору оренди землі не виконав.

Щодо стягнення збитків.

Ураховуючи, що суд не установив підстав для визнання договору оренди землі недійсним, відтак відсутні підстави для вирішення питання про стягнення збитків.

Щодо застосування позовної давності.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). При цьому за ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх справ, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

За змістом наведених норм початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судом із фактичних обставин справи установлено, що предметом заявлених позовних вимог у цій справі є визнання недійсним договору, укладеного 22.09.2015, про те, що на земельній ділянці знаходиться об`єкт незавершеного будівництво - свайне поле, позивач знав (або за усіма обставинами справи повинен був знати) у момент його вчинення, при цьому звернувся до суду із відповідною позовною заявою 02.04.2020, тобто майже через 4 з половиною роки. Окрім того, державна реєстрація позивача проведена 14.07.1999, до його основних видів діяльності відноситься, зокрема діяльність у сфері архітектури та будівництво житлових і нежитлових будинків, тобто позивач здійснює діяльність, безпосередньо пов`язану із предметом договору оренди земельної ділянки, понад 16 років (станом на дату укладення оспорюваного правочину), а тому, як видається з боку розсудливого спостерігача, приймаючи участь у земельних торгах та укладаючи оспорюваний договорів, повинен був поцікавитися земельною ділянкою, яку брав в оренду, та можливістю її використання за цільовим призначенням (до моменту вчинення правочину або в розумний строк після його укладення, тобто в межах позовної давності).

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (рішення у справах "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропуску позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Зважаючи, що суд не знайшов підстав для задоволення позову, отже, підстави для застосування позовної давності відсутні.

Щодо інших аргументів, на які посилалися учасники справи та яким не була дана оцінка, то Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справах "Проніна проти України", Серявін та інші проти України , "Ruiz Torija v. Spain" тощо).

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1, п. 1, 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із: судового збору в розмірі 4 918,40 грн, витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, в розмірі 10 000,00 грн та витрат, пов`язаних із проведенням експертизи, в розмірі 4 500,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У ст. 126 ГПК України установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Зважаючи, що у задоволенні позову відмовлено, отже, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "Рівнеміськбуд" до Корецької міської ради про визнання договору оренди землі недійсним та стягнення збитків відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "Рівнеміськбуд" (вул. Дубенська, БОС 13, кв. 6, м. Рівне, 33001, ідентифікаційний код 30504291).

Відповідач: Корецька міська рада Рівненської області (вул. Київська, 69, м. Корець, Рівненська область, 34700, ідентифікаційний код 26452099).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/ .

Повне судове рішення складене та підписане 03.08.2020 року.

Суддя О. Андрійчук