ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 924/316/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду : Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.,
секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСІКС ГРУП" на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.08.2018 у справі
за позовом Першого заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави до: 1. Відділу освіти, молоді та спорту Старокостянтинівської районної державної адміністрації; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "АСІКС ГРУП", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, про визнання недійсною додаткової угоди до договору,
за участю представників :
позивача - Баклан Л. В.;
відповідача-1 - не з`явилися;
відповідача-2 - Наїдко Л. В.;
третьої особи - не з`явилися,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У травні 2018 року Перший заступник керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до: Відділу освіти, молоді та спорту Старокостянтинівської районної державної адміністрації (далі - Відділ освіти, молоді та спорту), Товариства з обмеженою відповідальністю "АСІКС ГРУП" (далі - ТОВ "АСІКС ГРУП"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області (далі - Держаудитслужба), в якому просив визнати недійсною додаткову угоду від 27.03.2018 № 1 (далі - додаткова угода № 1) до договору від 05.02.2018 № 62 про постачання товару (далі - договір № 62), укладеного між відповідачами з підстав порушення вимог пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
1.2. В обґрунтування своїх вимог прокурор наголошував на тому, що умовами спірної додаткової угоди сторонами зменшено на 241 кг обсяги товару, погодженого до закупівлі за державні кошти та збільшено вартість одиниці товару, що суперечить вимогам тендерної документації.
1.3. Підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом є загроза порушень економічних інтересів держави внаслідок укладення незаконного правочину, завдання шкоди у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів. При цьому прокурор зазначив, що повноваження органу державного фінансового контролю визначені статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" , де передбачені повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Разом з тим, до цих повноважень не належить право на подання позову до суду з вимогами про визнання договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг за бюджетні кошти недійсними, що на думку прокурора, є підставою для його звернення до суду з даним позовом в інтересах держави.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. Відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів UA-2018-01-02-000531-а, замовником якого був Відділ освіти, молоді та спорту Старокостянтинівської райдержадміністрації, предмет закупівлі визначено ДК 021:2015-15530000-2 "Вершкове масло", кількість товару 3 000 кг, строк поставки від 01.02.2018 до 31.12.2018, розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі становить 423 000 грн та зазначено, що 18.01.2018 проводитиметься електронний аукціон з розкриттям тендерних пропозицій.
2.2. За змістом сформованого 06.02.2018 звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2018-01-02-000531-а, 02.01.2018 було оприлюднено оголошення про проведення процедури закупівлі, одним із учасників аукціону визначено ТОВ "АСІКС ГРУП", ціна пропозиції якого до початку аукціону складала 336 000 грн, а після закінчення аукціону - 314 800 грн. Згідно звіту датою укладення договору про закупівлю № 62 з ТОВ "АСІКС ГРУП", з сумою визначеною у договорі - 314 800 грн визначено 05.02.2018.
2.3. 22.01.2018 членами тендерного комітету Відділу освіти, молоді та спорту Старокостянтинівської райдержадміністрації було складено протокол № 9 "Про розгляд тендерної пропозиції на закупівлю товару код ДК 021:2015-15530000-2 "Вершкове масло", вирішено визначити переможцем торгів на закупівлю код ДК 021:2015-15530000-2 "Вершкове масло" - ТОВ "АСІКС ГРУП", оскільки за результатами оцінки його пропозиція являється найбільш економічно вигідною, відповідає тендерній документації, учасник відповідає кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" та в замовника відсутні підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі учаснику, відповідно до статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі". Прийнято рішення про намір укласти договір із ТОВ "АСІКС ГРУП" на закупівлю код ДК 021:2015-15530000-2 "Вершкове масло"; оприлюднити рішення про намір укласти договір із ТОВ "АСІКС ГРУП" на веб-порталі Уповноваженого органу, через електронну систему закупівель, протягом 1 дня після прийняття такого рішення.
2.4. 05.02.2018 між Відділом освіти, молоді та спорту Старокостянтинівської райдержадміністрації (замовник) та ТОВ "АСІКС ГРУП" (постачальник) укладено договір на постачання товару № 62, за умовами якого постачальник зобов`язується з дати укладання договору протягом 2018 року поставляти замовнику товар, зазначений у специфікації до договору, а замовник - прийняти і оплатити товар, який постачається згідно з умовами цього договору.
2.5. Згідно із пунктами 1.2, 1.3, 1.4 договору найменування товару: код ДК 021:2015-15530000 2 "Вершкове масло". Кількість, якість та ціна за одиницю товару зазначається у специфікації до договору. Ціна товару є незмінною протягом дії договору, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Кількість товару та сума договору, можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника.
2.6. Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору сума, визначена у договорі становить 314 790 грн. Сума цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
2.7. Згідно з умовами пункту 3.4 договору істотні умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов`язань сторонами, крім випадків визначених статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та умовами даного договору, зокрема: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (пункт 3.4 договору).
2.8. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018, але не менш ніж до повного виконання зобов`язань сторонами (пункт 10.1 договору).
2.9. Основні (істотні) умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених діючим законодавством, в тому числі статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (пункт 11.1 договору).
2.10. Зміна істотних (основних) умов договору може здійснюватися за згодою сторін у випадках, які передбачені частиною 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" , про що укладається відповідна додаткова угода, яка оприлюднюється відповідно до вимог статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі" (пункт 11.3 договору).
2.11. Згідно додатку № 1 до договору "Специфікація на закупівлю "код ДК 021:2015-15530000-2 "Вершкове масло", загальна вартість вершкового масла становить 314 790 грн, кількістю - 3 000 кг, ціна за одиницю - 104,93 грн/кг.
2.12. 27.03.2018 між Відділом освіти, молоді та спорту Старокостянтинівської райдержадміністрації і ТОВ "АСІКС ГРУП" укладено додаткову угоду № 1 до договору № 62, відповідно до якої сторони домовились керуючись пунктом 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" , у зв`язку із зміною ціни за одиницю товару, не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, що не залежать від волевиявлення продавця, зумовленого зміною кон`юнктури ринку, стрімким зростанням закупівельних цін сторони погодили ціни товару згідно умов договору № 62 від 05.02.2018.
2.13. Згідно з пунктом 2 додаткової угоди пункт 3.1 договору сторони домовились викласти в наступній редакції: "Загальна вартість цього договору становить 314 772,28 грн з ПДВ". Товар, який був поставлений з 05.02.2018 по 26.03.2018 - вершкове масло (72,5 %), кількістю 350 кг, ціна за одиницю 104,93 грн, загальна вартість 36 725,50 грн з ПДВ. Товар, який буде поставлений з 26.03.2018 по 31.12.2018 - вершкове масло (72,5 %), кількістю 2 409 кг, ціна за одиницю 115,42 грн, загальною вартістю 278 046,78 грн.
2.14. Пункт 1.2. договору сторони домовились викласти в наступній редакції: "Найменування товару: ДК 021:2015-15530000-2" "Вершкове масло". Найменування, максимальна кількість, одиниці виміру, асортимент товару, що підлягає поставці за цим договором: вершкове масло (72,5 %), кількістю 2 759 кг (пункт 3 додаткової угоди).
2.15. Відповідно до інформації Міністерства фінансів України індекс споживчих цін на масло у травні 2018 року склав 100,60 %, порівняно з попереднім місяцем середні ціни зросли на 0,60 %. В квітні 2018 року цей індекс відносно попереднього місця складав 98,84 %.
2.16. Хмельницькою торгово-промисловою палатою було надано Інформаційну довідку від 17.05.2018 № 22-05/277, в якій повідомлено про відсутність даних про коливання цін на масло вершкове з 05.02.2018 по 27.03.2018 на території Хмельницької області.
2.17. Відповідно до листа Головного управління статистики у Хмельницькій області від 21.05.2018 № 14.2-10/647 Старокостянтинівську місцеву прокуратуру повідомлено про те, що середньомісячні споживчі ціни на масло вершкове (фасоване жирністю 72-82,5 %), яке реалізовувалось через торгову мережу Хмельницької області в лютому - березні 2018 року, а саме масло вершкове, кількістю 200 г, середня ціна у лютому складала - 35,10 грн, у березні - 35,24 грн.
3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.08.2018 (суддя Смаровоз М. В.), залишеним без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 (колегія суддів: Маціщук А. В., Бучинська Г. Б., Філіпова Т. Л.) позов задоволено. Визнано недійсною додаткову угоду від 27.03.2018 № 1 до договору від 05.02.2018 № 62 про постачання товару, укладену між Відділом освіти, молоді та спорту та ТОВ "АСІКС ГРУП".
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що укладення відповідачами спірної додаткової угоди без документального підтвердження підвищення цін на товар з моменту укладення основного договору, суперечить вимогам пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та призвело до порушення інтересів держави шляхом зменшення обсягів закупівель товару за погодженою тендерною документацією ціною, у зв`язку з чим спірну додаткову угоду слід визнати недійсною на підставі положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
При цьому, суд першої інстанції зазначив про те, що згідно норм чинного законодавства до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю не належить право на подання позову до суду з вимогами про визнання недійсними угод про закупівлю товарів, робіт та послуг за бюджетні кошти, тому з даним позовом обґрунтовано звернувся саме прокурор.
Дійшовши висновку про наявність підстав звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Відділом освіти, молоді та спорту Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області та Держаудитслужбою не вживались заходи цивільно-правового реагування, спрямовані на забезпечення належного виконання договору № 62, тому звернення прокурора з даним позовом за захистом інтересів держави відповідає положенням частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру ".
4. Короткий зміст доводів і вимог касаційної скарги
4.1. У касаційній скарзі ТОВ "АСІКС ГРУП" посилається на порушення судами попередніх інстанцій вимог статей 203, 215 ЦК України, пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та зазначає про те, що Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та Положенням про Державну аудиторську службу України обов`язок здійснення контролю за проведенням закупівель за державні кошти покладено на Державну аудиторську службу України, натомість ані Законом України "Про публічні закупівлі" ані статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" органам прокуратури не надано повноважень на здійснення самостійного моніторингу публічних закупівель, тому у прокурора відсутні підстави для звернення до суду із цим позовом.
У касаційній скарзі ТОВ "АСІКС ГРУП" просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу прокурор наголошує, що уповноваженим державним органом - Держаудитслужбою та підконтрольним органом - відділом освіти, молоді та спорту Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області не здійснюється захист інтересів держави у спірних правовідносинах, тому звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави відповідає вимогам частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, прокурор просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
5.2. У відзиві на касаційну скаргу Відділ освіти, молоді та спорту зазначає, що ним на час укладення спірної додаткової угоди питання зміни ціни товару на ринку не досліджувалося, а було взято до уваги інформацію надану ТОВ "АСІКС ГРУП", тому з метою недопущення порушення матеріальних інтересів держави шляхом витрачання бюджетних коштів на закупівлю товарів, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.2. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з`явилися у судове засідання, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд у межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.
6.3. Звертаючись з позовом прокурор у позовній заяві не вказав орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах та не зазначив про відсутність такого органу. Підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави з позовом у цій справі вказано загрозу порушення економічних інтересів держави внаслідок укладання незаконного правочину у сфері публічних закупівель.
6.4. При цьому прокурор зазначав про те, що чинним законодавством України визначено органи, уповноважені державою здійснювати функції контролю у сфері публічних закупівель, до яких відноситься Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, проте у вказаних органів відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовами про визнання договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг за бюджетні кошти недійсними, у зв`язку з чим цей позов заявив в інтересах держави прокурор як позивач.
6.5. Відповідно до частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
6.6. Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
6.7. Відповідно до положень частин 3, 4 статті 53 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення прокурора з позовом) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
6.8. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
6.9. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.
6.10. Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (у редакції, чинній на час звернення прокурора з позовом; далі - Положення) визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю .
6.11. Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель.
6.12. Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 9 пункту 4 Положення).
6.13. Таким чином, Держаудитслужба набуває статусу позивача внаслідок звернення до суду з метою усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
6.14. Отже, твердження прокурора та суду першої інстанції про відсутність у Держаудитслужби права на звернення до суду з даним позовом, є помилковими.
Подібний правовий висновок наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019.
6.15. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц зазначила, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
6.16. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
6.17. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
6.18. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
6.19. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
6.20. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
6.21. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
6.22. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
6.23. Таким чином, для встановлення наявності у прокурора підстав для звернення з даним позовом, судам необхідно було встановити чи передувало зверненню до суду звернення прокурора до Держаудитслужби з метою перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
6.24. Водночас колегія суддів наголошує, що в даній справі наявні компетентні органи, які з повним обсягом цивільної дієздатності можуть звертатися до суду для захисту своїх порушених прав, тому прокурор за наявності підстав представництва інтересів держави, може здійснювати таке представництво лише в особі відповідного компетентного органу.
Крім того, з огляду на викладене, є помилковим залучення судом апеляційної інстанції Держаудитслужби в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.
7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
7.1. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
7.2. Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.
7.3. Згідно положень статей 308, 310 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
7.4. За таких обставин оскаржувані судові рішення є такими, що ухвалені із порушенням норм процесуального права, тому підлягають скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
7.5. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, встановити чи звертався прокурор до компетентних органів із заявою про виявлені ним порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі", у повній мірі дослідити всі зібрані у справі докази у їх сукупності, надати належну правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, всебічно і повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і залежно від встановленого прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
8. Розподіл судових витрат
8.1. Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку із скасуванням попередніх судових рішень і передачею справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, у тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСІКС ГРУП" задовольнити частково.
2. Постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.08.2018 у справі № 924/316/18 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є. Краснов
Суддя Г. Мачульський
Суддя І. Кушнір
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.07.2020 |
Оприлюднено | 04.08.2020 |
Номер документу | 90723076 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Краснов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні