Рішення

від 03.08.2020 по справі 360/2084/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

03 серпня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2084/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства Виробничо-комерційна компанія Альонка до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства Виробничо-комерційна компанія Альонка (далі - позивач, ПП ВКК Альонка до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому позивач після уточнення позовних вимог просив:

-визнати протиправною та скасувати постанову начальника Управління Укртрансбезпеки у Луганській області № 130461 від 26.03.2020 про застосування до ПП ВКК Альонка адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн;

-визнати протиправною та скасувати постанову начальника Управління Укртрансбезпеки у Луганській області № 130462 від 26.03.2020 про застосування до ПП ВКК Альонка адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн (а.с.48-53).

В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.

В оскаржуваних постановах зазначено, що до ПП ВКК Альонка застосовано адміністративно-господарський штраф за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 1 Закону України Про автомобільний транспорт , тобто надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, виявлене 11.02.2020. Підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу стали акти перевірок № 171917 та № 171862, які складені 11.02.2020 відносно водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які працюють у ПП ВКК Альонка . Листом від 17.02.2020 № 14089/29/29-20 Управління Укртрансбезпеки у Луганській області повідомило позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 25.02.2020. У відповідь листом від №6 від 24.02.2020 позивач просив Управління Укртрансбезпеки у Луганській області ознайомити з актом перевірки, оскільки повідомлення не мало жодних посилань на обставини справи, однак вказаний лист залишився без реагування. Позивач вважає, що у діях ПП ВКК Альонка відсутній склад правопорушення, передбачений абз. 3 ч. 1 ст. 60 1 Закону України Про автомобільний транспорт , оскільки ПП ВКК Альонка не здійснює господарську діяльність з надання послуг перевезення вантажу. ПП ВКК Альонка здійснює діяльність, пов`язану з селянським господарством (вирощування зернових культір, розведення худоби тощо). 11.02.2020 водії ПП ВКК Альонка перевозили власний вантаж підприємства (селітру). На підставі викладеного, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, до канцелярії суду 16.07.2020 надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.81-84). В обґрунтування відзиву зазначив, що Акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11.02.2020 № 171862 та № 171917 складені про відсутність під час рейдової перевірки документів, передбачених статтею 48 Закону № 2344-ІІІ, а саме: свідоцтва про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечного вантажу, свідоцтва про підготовку водія до перевезення небезпечного вантажу. Під час проведення рейдової перевірки 11.02.2020 при складанні Актів №№ 171862, 171917 та при ознайомленні з Актами №№ 171862, 171917 водії позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_1 факт відсутності цих документів не спростовували, заперечень до змісту Актів №№ 171862, 171917 не мали. Відповідач також зазначив, що відповідно до положень пункту 26 Порядку № 1567 про час і місце розгляду справи про порушення позивач був повідомлений рекомендованим листом із зазначенням дати рейдової перевірки та реєстраційних номерів транспортних засобів. Позивач на розгляд справи не прибув, тому на підставі положень частини другої пункту 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглянута без участі уповноваженої особи позивача на підставі наявних документів. Відповідач вважає, що оскаржувані Постанови про застосування адміністративно- господарського штрафу №№ 130462, 130461 від 16.03.2020 на підставі Актів №№ 171862, 171917 є такими, що винесені відповідно до положень Порядку № 1567 з дотриманням вимог чинного законодавства. На підставі викладеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

24.07.2020 представник позивача надав відповідь на відзив з зазначенням доводів про протиправність оскаржуваних постанов (а.с.93-95).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.58-59).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що приватне підприємство Виробничо-комерційна компанія Альонка код ЄДРПОУ 34579989, зареєстровано 13.09.2006, №13821020000009581 Міловською районною державною адміністрацією Луганської області, основними видами діяльності як суб`єкта господарювання є: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 01.41 розведення великої рогатої худоби молочних порід, 01.42 розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів, 01.43 розведення коней та інших тварин родини конячих, 01.45 розведення овець і кіз, 01.46 розведення свиней, 01.47 розведення свійської птиці, 01.49 розведення інших тварин, 77.21 прокат товарів для спорту та відпочинку, 77.22 прокат відеозаписів і дисків, 77.29 прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку, 77.31 надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання, 77.32 надання в оренду будівельних машин і устатковання, 77.33 надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп`ютери, 77.34 надання в оренду водних транспортних засобів, 77.35 надання в оренду повітряних транспортних засобів, 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів. н. в. і. у., 81.29 інші види діяльності із прибирання, 82.99 надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у., 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів (а.с.89-92).

Позивач є власником транспортного засобу марки Камаз, модель 5511, номерний знак НОМЕР_1 та орендарем транспортного засобу марки Камаз, модель 5511, номерний знак НОМЕР_2 , (а.с.66, 68-70).

Водії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 працюють в ПП ВКК Альонка на постійній основі, що підтверджується наказами про прийняття на роботу та трудовими книжками (а.с.73-76).

11.02.2020 вказані водії перевозили нітрат амонію (аміачну селітру), що підтверджується товарно-транспортними накладними №№2,3 від 11.02.2020. Замовником, перевізником та вантажоодержувачем є ПП ВКК Альонка (а.с.71,72).

10.02.2020 Управлінням Укртрансбезпеки у Луганській області винесено направлення на рейдову перевірку №12/1002-20 (а.с.86).

В ході рейдової перевірки, проведеної 11.02.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Луганській області, на автошляху м.Старобільськ - перехрестя вул.Лугова проведена перевірка транспортного засобу Камаз НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_2 .

За наслідками перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11.02.2020 №171862, яким виявлено порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутність свідоцтва про допущення водія до перевезення небезпечного вантажу та свідоцтва про підготовку водія до перевезення небезпечного вантажу (а.с.18).

Водій транспортного засобу ОСОБА_2 з актом ознайомився (а.с.18).

Крім того, в ході рейдової перевірки, проведеної 11.02.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Луганській області, на автошляху м.Старобільськ - перехрестя вул.Лугова проведена перевірка транспортного засобу Камаз 5511, ГБК 8551 НОМЕР_1, НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_1 .

За наслідками перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11.02.2020 №171917, яким виявлено порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутність свідоцтва про допущення водія до перевезення небезпечного вантажу та свідоцтва про підготовку водія до перевезення небезпечного вантажу (а.с.14).

Водій транспортного засобу ОСОБА_1 з актом ознайомився (а.с.14).

Відповідно до пункту 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті Управлінням Укртрансбезпеки у Луганській області направлено позивачу повідомлення про розгляд справи про порушення від 17.02.2020 №14089/29/24-20 (а.с.5).

24.02.2020 за №6 директором ПП ВКК Альонка направлено на адресу Управлінням Укртрансбезпеки у Луганській області лист, в якому просив відкласти розгляд справи, надавши можливість підготуватись до розгляду (а.с.6-7).

Постановою управління Укртрансбезпеки у Луганській області від 26.03.2020 № 130461 за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме - надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, свідоцтва про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водія транспортного засобу, що перевозить небезпечний вантаж, відповідальність за яке передбачена частиною першою абзацу 3 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", до ПП ВКК Альонка застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн (а.с.8).

Постановою управління Укртрансбезпеки у Луганській області від 26.03.2020 № 130462 за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме - надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, свідоцтва про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водія транспортного засобу, що перевозить небезпечний вантаж, відповідальність за яке передбачена частиною першою абзацу 3 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", до ПП ВКК Альонка застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн (а.с.9).

Листом від 26.03.2020 №28026/29-1/24-20 управління Укртрансбезпеки у Луганській області направило до позивача оскаржувані постанови (а.с.20).

Державна служби України з безпеки на транспорті розглянула скаргу позивача та зазначила, що оскаржувані постанови є такими, що винесені з дотримання вимог законодавства (а.с.11-13).

Не погодившись із прийнятими постановами, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (в редакції на момент перевірки), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою КМУ від 08.11.2006 №1567 та Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджений постановою КМУ від 25.02.2009 № 207 (далі - постанова №207).

За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Частинами чотирнадцятою, сімнадцятою та вісімнадцятою статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Проведення рейдової перевірки регламентовано пунктами 4, 12-17, 19- 22 Порядку № 1567.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин (пункт 13 Порядку № 1567).

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14 Порядку № 1567).

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 1567 рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи.

Під час проведення рейдової перевірки можливе: застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис "Укртрансбезпека"; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю; використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Пунктом 21 Порядку № 1567 визначено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (пункт 22 Порядку № 1567).

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25 Порядку № 1567).

Відповідно до пункту 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Згідно з пунктом 27 Порядку № 1567 за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Стаття 48 Закону № 2344-ІІІ передбачає, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації […].

Пунктом 2 постанови №207 для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб визначений наступний перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні:

- накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж;

- посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

- реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом;

- талон про проходження державного технічного огляду;

- поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Пунктом 3 постанови №207 встановлено, що крім документів, зазначених у пунктах 1 і 2 цього переліку, є необхідними у разі перевезення:

- небезпечних вантажів:

свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення визначених небезпечних вантажів;

ДОПНВ-свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі;

інструкція на випадок аварії або надзвичайної ситуації;

узгодження маршруту руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів, видане уповноваженим підрозділом Національної поліції.

Таким чином, діючим законодавством встановлено, що при перевезенні небезпечного вантажу для власних потреб юридичною особою необхідно мати свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення визначених небезпечних вантажів та свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі.

При цьому, під небезпечним вантажем розуміються речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності і тара з-під них, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об`єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань, залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину, віднесено до одного з класів небезпечних речовин (стаття 1 Закону №2344-ІІІ).

Чітко визначеного класифікатора та переліку, згідно якого можливо встановити, що той чи інший вантаж відноситься до небезпечного, українське законодавство не містить.

Однак, аміачна селітра (нітрат амонію), яку перевозили працівники ПП ВКК Альонка 11.02.2020, відноситься до агрохімікатів (Додаток до Закону України "Про пестициди і агрохімікати" від 2 березня 1995 року № 86/95-ВР).

При цьому, на законодавчому рівні нормативно-правовими актами, що регулюють питання перевезення агрохімікатів є Закон України Про пестициди і агрохімікати від 2 березня 1995 року № 86/95-ВР та Постанова Кабінету Міністрів України від 18 вересня 1995 року № 746 Про затвердження Порядку одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов`язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами .

Згідно частин першої, другої статті 11 Закону України Про пестициди і агрохімікати транспортування, зберігання, застосування, утилізація, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів та торгівля ними здійснюються відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством, санітарними правилами транспортування, зберігання і застосування пестицидів і агрохімікатів та іншими нормативними актами. Особи, діяльність яких пов`язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням пестицидів і агрохімікатів та торгівлею ними, повинні мати допуск (посвідчення) на право роботи із зазначеними пестицидами і агрохімікатами. Порядок одержання такого допуску визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 8 Порядку одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов`язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами особи, діяльність яких пов`язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами, повинні мати при собі під час виконання роботи допуск, медичну книжку і наряд на виконання такої роботи.

Такі ж самі вимоги містяться і у Державних санітарних правилах ДСП 8.8.1.2.001-98, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.08.1998 № 1.

Отже, аналізуючи викладені норми та фактичні обставини у справі, суд дійшов висновку про те, що нормативно-правовими актами, які є спеціальними при застосуванні до спірних правовідносин, що виникли між сторонами, передбачено, що при транспортуванні аміачної селітри (нітрату амонію) особи, які здійснюють таке транспортування, повинні мати допуск, медичну книжку і наряд на виконання таких робіт.

Як вже зазначав суд раніше, постановами про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26.03.2020 №130461 та №130462 відповідач наклав штраф на позивача за надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме свідоцтва про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водія транспортного засобу, що перевозить небезпечний вантаж.

З матеріалів справи та з позиції сторін не вбачається наявність у позивача статусу суб`єкта господарювання, що провадить діяльність саме у сфері автомобільного транспорту з наданням послуг по перевезенню вантажу або наявність договору про перевезення вантажу. Отже підстави вважати, що позивач здійснював перевезення в рамках договірних правовідносин, відсутні.

Враховуючи той факт, що ПП ВКК Альонка не надавало послуг з перевезення аміачної селітри (нітрату амонію), а здійснювало саме транспортування для власних потреб, як підприємство, що здійснює діяльність, пов`язану з селянським господарством, і при транспортуванні такого агрохімікату особи, які його здійснюють, повинні мати зовсім інший перелік документів, ніж той, який зазначив відповідач, суд дійшов висновку про те, що до позивача не може бути застосована відповідальність, що передбачена частиною першою абзацом 3 статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Як наслідок, постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26.03.2020 №130461 та №130462 відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач не довів правомірність прийнятих ним постанов, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 4204,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 21.05.2020 №308 та платіжним дорученням від 01.06.2020 №331 (а.с.4, 47).

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Приватного підприємства Виробничо-комерційна компанія Альонка підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в загальному розмірі 4204,00 грн.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 296, пунктом 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства Виробничо-комерційна компанія Альонка до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Луганській області № 130461 від 26 березня 2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до Приватного підприємства Виробничо-комерційна компанія Альонка у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Луганській області № 130462 від 26 березня 2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до Приватного підприємства Виробничо-комерційна компанія Альонка у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Стягнути на користь Приватного підприємства Виробничо-комерційна компанія Альонка (код ЄДРПОУ 34579989, місце знаходження: 92533, Луганська область, Міловський район, село Мусіївка, вулиця Перемоги, будинок 2 А) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 03135, м. Київ, проспект Перемоги, буд.14) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Басова