Ухвала

від 03.08.2020 по справі 460/4857/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду,

відкриття провадження в адміністративній справі та призначення підготовчого засідання

03 серпня 2020 року м. Рівне №460/4857/20 Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглядаючи матеріали адміністративного позову Приватного підприємства Модена до Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій, та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства Модена (далі іменується - позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі іменується - відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі іменується - відповідач 2), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області №907559/31541926 від 06.09.2018 та №669827/31541926 від 22.11.2018 про відмову у реєстрації податкових накладних №15 від 25.09.2017 та №17 від 13.12.2017; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №15 від 25.09.2017 та №17 від 13.12.2017.

Підстави позову: рішення не відповідає фактичним обставинам та вимогам законодавства.

За результатами перевірки матеріалів адміністративного позову в порядку статті 171 КАС України, суд встановив:

1) позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність (частина друга статті 43 КАС України);

2) представник має належні повноваження (статті 59, 60 КАС України);

3) позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу;

4) позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (статті 19, 20, 21 КАС України);

5) позовну заяву подано з дотриманням правил підсудності (статті 25, 26 КАС України);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 169 КАС України), повернення позовної заяви (частина четверта статті 169 КАС України) або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (стаття 170 КАС України).

Справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження (частини перша, третя, четверта статті 12 КАС України).

Згідно із пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами, при цьому для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статті 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Відповідно до статті 102 ПК України строк давності становить 1095 днів.

За змістом статті 102 ПК України вищевказаний строк застосовується під час нарахування грошових зобов`язань або під час провадження у справі про стягнення такого податку.

У даному ж випадку позивач оскаржує рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а не податкові повідомлення-рішення.

Тому вирішуючи питання строку звернення до адміністративного суду з даним позовом слід керуватися положеннями частини другої статті 122 КАС України, якою встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання її зареєструвати, нормами ПК України не визначені.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Вказана позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду від 11.10.2019, викладеною у справі №640/20468/18.

Судом з матеріалів справи з`ясовано, що оскаржувані рішення датовані 06.09.2018 та 22.11.2018, а позовну заяву позивач подав до суду лише 06.07.2020.

Ухвалою судді від 13.07.2020 позовна заява була залишена без руху, позивачеві наданий строк для подання заяви про поновлення строку звернення до суду.

Позивач у поданій 29 липня 2020 року заяві про поновлення строку звернення до суду вказав, що в порядку адміністративного оскарження звернувся зі скаргою до ДФС України, однак на момент звернення до суду рішення за результатами розгляду скарги підприємство не отримало.

06 квітня 2020 року ПП Модена отримало лише інформаційний лист від ДПС України про розгляд скарги і про рішень ДФС України від 24.09.2018 за №32260/31541926/2 та 10.12.2018 №50043/31541926/2 про залишення скарг без задоволення, а рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних без змін.

Суд зазначає, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, що дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених законодавством певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Вирішуючи питання щодо визнання поважними причин пропуску звернення до суду, суд виходить із принципів адміністративного судочинства та практики Європейського суду з прав людини.

Так, одним із елементів права на суд є право на доступ до суду, який означає, що особа повинна мати можливість подати справу на розгляд, а суд повинен розглянути її без зайвих та неналежних правових чи практичних перешкод. Таке право покладає на державу як негативний обов`язок, - тобто утриматися від створення неналежних процесуальних перешкод для доступу до суду, - так і позитивний, тобто забезпечити практичний та ефективний доступ до суду.

Держави користуються певною свободою розсуду у сфері регулювання права на доступ до суду, яке залежить як від потреб і ресурсів суспільства, так і від конкретних осіб.

Безпосередньо доктрина обмежень на право доступу до суду була сформульована Судом у справі Ashingdane v. United Kingdom (1985), згідно якої такі обмеження, для того, щоб відповідати вимогам частини 1 статті 6 Конвенції мають: переслідувати правомірну мету, і не порушувати саму сутність права.

Як зазначено у пункті 36 рішення Суду у справі Golder United Kingdom, стаття 6 Конвенції містить право на суд, у якому право на доступ до суду, тобто право розпочати провадження в суді, становить лише один із його аспектів.

Відповідні принципи Суд виклав таким чином:

а) Право на доступ до суду, гарантоване частиною 1 статті 6, не є абсолютним і може бути обмежене. Це дозволяє сама суть цього права, позаяк право на доступ до суду за своєю природою вимагає регулювання державою - регулювання, що може різнитися залежно від часу та місця і відповідно до потреб і ресурсів суспільства та особи .

б) При встановленні таких обмежень Договірні держави користуються певною свободою розсуду, однак, остаточне вирішення того, чи було дотримано вимог Конвенції залишається за Судом. Він має впевнитися, що встановлені обмеження не порушують чи зменшують доступ, що залишився особі таким чином, що завдають шкоду самій суті права.

в) Більше того, обмеження не буде сумісним із частиною 1 статті 6, якщо воно не має правомірної мети і коли відсутнє пропорційне співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.

Ці принципи визначають процес, що є невід`ємною частиною завдання Суду відповідно до Конвенції, визначення справедливої рівноваги між потребами загального інтересу суспільства та вимогами захисту фундаментальних прав особи.

Зважаючи на обставини, які стали причиною пропуску строку звернення до суду, та докази, які позивач надав при поданні позовної заяви, враховуючи обов`язок суду забезпечити доступ до правосуддя, як гарантоване Конституцією України право, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Таким чином, заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 12, 122, 123, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати поважними причини пропуску Приватним підприємством Модена строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень.

Заяву Приватного підприємства Модена про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Поновити Приватному підприємству Модена строк звернення до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень.

Позовну заяву Приватного підприємства Модена (вулиця Свято-Преображенська, 210, село Олександрія, Рівненська область, 35320; код ЄДРПОУ 31541926) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вулиця Відінська, 12, місто Рівне, 33023; код ЄДРПОУ 43142449) та Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, місто Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень - прийняти до розгляду.

Відкрити провадження в адміністративній справі №460/4857/20.

Розгляд справи провадити за правилами загального позовного провадження.

Призначити підготовче засідання у справі, яке відбудеться "27" серпня 2020 р. о 16:00 год. в приміщенні Рівненського окружного адміністративного суду за адресою: місто Рівне, вулиця 16 Липня, будинок №87, зала судових засідань №33.

Справа розглядатиметься одноособово суддею Недашківською К.М.

Встановити відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення (отримання) копії даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву в порядку статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити відповідачам, що згідно частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина шоста статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України).

Роз`яснити учасникам справи, що докази подаються безпосередньо до суду у порядку та строки, встановленні статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копії документів (письмових доказів) вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (стаття 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Роз`яснити учасникам справи, що у випадку якщо вони без поважних причин не нададуть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вони посилаються, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина п`ята статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.

У підготовче засідання викликати учасників справи.

Повідомити Головне управління ДПС у Рівненській області про те, що в суді наявні матеріали, які підлягають врученню суб`єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.rv.court.gov.ua/sud1770/.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суддя К.М. Недашківська