Рішення

від 06.07.2020 по справі 480/1463/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2020 р. Справа № 480/1463/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника позивача - Сумцова Є.С.,

представника відповідача - Карпусь Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1463/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області, у якій просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про зобов`язання позивача повернути зайво отриману суму субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг (житлової субсидії), викладене в повідомленні від 13.02.2020 № 04-15/2-413;

2) зобов`язати відповідача повторно розглянути питання про призначення житлової субсидії позивача, з урахуванням висновків суду.

Ухвалою суду від 10 березня 2020 року відкрито провадження у справі № 480/1463/20 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 08 квітня 2020 року.

01.04.2020 до суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що в лютому 2020 року він отримав повідомлення від Управління соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області про надміру нараховані кошти в сумі 10029,49грн. субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг (житлової субсидії) за періоди з 16.10.2018 по 15.04.2019 та з 01.11.2019 по 30.11.2019, які запропоновано позивачу повернути до Державного бюджету. Переплата коштів виникла, нібито, у зв`язку з тим, що позивачем, всупереч вимогам Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995р. №848 (із змінами) не було повідомлено Управління про реєстрацію членом його сім`ї транспортного засобу - причепу, з дати випуску якого минуло менше п`яти років. Враховуючи вищевказану обставину позивачеві також відмовлено у подальшому призначенні субсидії. Позивач вважає, що рішення відповідача щодо необхідності погашення заборгованості про надміру виплачену субсидію є протиправним, оскільки Управління, приймаючи рішення про надання позивачу житлової субсидії, має всі передбачені чинним законодавством інструменти для перевірки поданої заявником інформації про майновий стан його родини та, зокрема, наявність зареєстрованих транспортних засобів. Про необхідність відображення відомостей про зареєстрований причеп у декларації про доходи і витрати посадові особи Управління жодних роз`яснень не надавали. Разом з тим, позивач просить суд врахувати, що на час надсилання та отримання позивачем повідомлення від Управління соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області про надміру нараховані кошти в сумі 10029,49грн. до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 №848 (далі - Положення №848), було внесено зміни згідно постанови КМУ від 20.10.2019 №878, а саме, у підпункті 2 пункту 14 абзац перший після слів крім мопеда доповнено словами і причепа . З урахуванням зазначених змін з жовтня 2019 року факт наявності та придбання причепу особою яка оформлює субсидію або його родичем вже не є підставою для відмови у оформленні субсидії.

Позивач просить суд врахувати, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Відтак, в силу зазначених положень статті 58 Конституції України, вказані зміни до Положення підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

01.04.2020 Управління соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області, надало суду відзив на позов, у якому, заперечуючи проти позову, вказує, що 31.05.2018 року позивач звернувся до Управління за призначенням житлової субсидії. Н а м о м е н т звернення позивача діяло Положення про призначення житлової субсидії, в редакції постанови КМУ від 27.04.2018 №329, яке вступило в дію з 01 травня 2018 року (і діяло дане положення до 20.10.2019р.), а саме - діяла норма, що житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо будь-хто із складу домогосподарства або член сім`ї особи із складу домогосподарства має у своєму володінні транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п`яти років (крім мопеда). Проте, відповідач вказує на те, що позивач у 2018 році при заповненні декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за формою, встановленою Мінсоцполітики, зазначив недостовірні відомості - не зазначив у розділі IV транспортний засіб члена сім`ї - автомобільний причіп. На підставі поданої заяви та декларації, а також отриманої інформації (відповідно до п.14 Положення) від Пенсійного фонду України, ДФС, органів місцевого самоврядування, управителів, виконавців комунальних послуг, позивачу була призначена субсидія на відповідні періоди. Однак, на запит Управління від 28.01.2020 вих. №04-15/209, 11 лютого 2020 року від Територіального сервісного центру №5943 (лист від 07.02.2020 №31/18/5943-187), надійшла інформація про наявність у власності ОСОБА_2 (син позивача) транспортного засобу причепу до легкового автомобіля, у зв`язку з чим на адресу позивача був направлений лист з пропозицією повернути безпідставно отримані кошти у вигляді субсидії. Також у зв`язку з вказаними обставинами відповідачем 19.02.2020 було прийнято рішення, яким житлова субсидія для позивача була відмінена, через подання у 2018 році невірних даних, а саме - відомостей про наявність транспортного засобу з дати випуску якого минуло менше п`яти років (а.с.16-20).

09.04.2020 представником позивача була надана суду відповідь на відзив, у якій вказує на відсутність порушень при заповненні позивачем декларації, а встановлені відповідачем обставини щодо не зазначення причепу, є наслідком некоректної форми декларації. Крім того, представник позивача зазначив, що позивачу не було роз`яснено значення терміну транспортні засоби (а.с.59-61).

15.04.2020 судом від відповідача отримано заперечення на вищезазначену відповідь позивача, у якому відповідач вказує, що форма декларації є типовою та затверджена відповідним нормативно-паровим актом, а також зазначає, що позивачем не подавались скарги на дії відповідача щодо ненадання роз`яснень (а.с.64-66).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти позовних вимог, просила відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази у їх сукупності, вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 31 травня 2018р. позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області за призначенням субсидії з документами, перелік яких передбачено пунктом 13 Положення про призначення житлових субсидій, яке затверджене постановою КМУ від 21.10.1995р.

Зокрема, позивач надав до Управління заяву про призначення житлової субсидії за формою встановленою Мінсоцполітики та декларацію про доходи і витрати. Зокрема, в Декларації про доходи і витрати позивач зазначив відомості про осіб, які входять до складу домогосподарства та зареєстровані і житловому приміщенні ( ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (дружина), ОСОБА_2 (онук).

При цьому, н а м о м е н т звернення позивача з відповідною заявою діяло Положення про призначення житлової субсидії в редакції постанови КМК від 27.04.2018р. №329, яке вступило в дію з 01 травня 2018 року, а саме - д і я л а норма, що житлова субсидія призначається (у тому числі на наступний період), якщо будь-хто із складу домогосподарства або член сім"ї особи зі складу домогосподарства має у володіння транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п"яти років (крім мопеда).

Слід зазначити, що в п о д а л ь ш о м у - до Положення про порядок призначення житлових субсидій було внесено зміни згідно постанови КМУ від 20.10.2019 №878, а саме, у підпункті 2 пункту 14 абзац перший після слів крім мопеда д о п ов н е н о словами і причепа . З урахуванням зазначених змін з жовтня 2019 року факт наявності та придбання причепу особою яка оформлює субсидію або його родичем вже не є підставою для відмови у оформленні субсидії.

Однак зважаючи на те, що позивач при заповненні декларації у 2018 році було вказано недостовірні відомості, Управлінням у 2020 році, вже після внесення відповідних змін до Положення про порядок призначення житлових субсидій, було надіслано повідомлення на адресу позивача по повернення надмірно нарахованих коштів.

Так, Управлінням соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області на адресу ОСОБА_1 був направлений лист-повідомлення від 12.02.2020 №04-15/2-413, згідно якого позивачу запропоновано повернути до Державного бюджету надміру нараховані кошти в сумі 10029,49 грн. субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг (житлової субсидії) за періоди з 16.10.2018 по 15.04.2019 та з 01.11.2019 по 30.11.2019. Як вказує відповідач, переплата коштів виникла у зв`язку з тим, що позивачем, всупереч вимогам Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 №848 (із змінами) не було повідомлено Управління про реєстрацію 28.07.2017 онуком позивача транспортного засобу - причіпу легкового марки ЛЕВ НОМЕР_1 (2015 року випуску) (а.с.7).

Також судом встановлено, що 24.02.2020 відповідачем було прийнято рішення, відповідно до якого житлова субсидія для позивача була припинена з лютого 2020 (а.с.34).

Не погоджуючись з такою позицією відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту оскаржуваного рішення та відзиву на позовну заяву підставою для його прийняття є наявність у власності члена родини позивача, а саме у онука позивача, транспортного засобу - причіпу лекового марки ЛЕВ 183111, 2017 року випуску (а.с.7).

Вказана обставина, відповідно до позиції відповідача, суперечить вимогам Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 № 848 (далі - Положення № 848), в редакції постанови КМУ від 27.04.2018 №329, яке вступило в дію з 01 травня 2018 року (і діяло до жовтня 2019 року), оскільки вказаний порядок на момент заповнення позивачем Декларації передбачав виключення тільки для мопедів.

Відповідач просив суд врахувати положення п.п.2 п.14 Положення №848 (в редакції на час призначення житлової субсидії), згідно якого житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо будь-хто із складу домогосподарства або член сім`ї особи із складу домогосподарства має у власності транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п`яти років (крім мопеда). При цьому не враховуються транспортні засоби, одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу.

Наявність (відсутність) у власності зазначених осіб транспортних засобів зазначається у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. Якщо право власності на транспортний засіб набуто під час отримання житлової субсидії, громадянин, якому призначено житлову субсидію, протягом 30 календарних днів зобов`язаний повідомити про це структурному підрозділу з питань соціального захисту населення незалежно від розміру вартості транспортного засобу.

Згідно п.119 Положення №848, за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об`єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли громадянин не виконує зобов`язання за договором про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.

Однак, дослідивши обставини справи суд вважає за доцільне зазначити, що пунктом 79 Положення № 848 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення без звернення громадян збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктами 50-59 цього Положення, і протягом 10 днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про п р и зн а ч ен н я, непризначення, в і д м о в у в призначенні житлової субсидії або подання документів на розгляд комісії та інформують про прийняте рішення громадян у порядку, визначеному пунктами 61-63 цього Положення.

На відміну від чинної на час подачі позову редакції Положення № 848 редакція, яка діяла до 01.10.2019 року, дійсно передбачала відповідальність громадянина, який подає документи для призначення житлової субсидії, за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру (пункт 13 Положення № 848 (у редакції до 01.01.2019).

В той же час, відомості вказані позивачем в декларації мали би бути перевірені працівниками Управління. Однак, за період з 16.10.2018 і по теперішній час відповідач лише в лютому 2020 року прийняв рішення притягнути позивача до відповідальності.

Відповідно до пункту 14 Положення № 848 (редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин) для призначення житлових субсидій на запит структурних підрозділів з питань соціального захисту населення у п`ятиденний строк з дня його отримання подаються відомості, зокрема, про наявність в осіб транспортних засобів - уповноваженими органами МВС у порядку, встановленому Мінсоцполітики та МВС.

У зв`язку з невідображенням у декларації зареєстрованого транспортного засобу до позивача було застосовано заходи відповідальності, передбачені абзацом четвертим пунктом 119 Положення № 848 (чинної редакції): за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об' єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії.

Крім того, до позивача застосовано заходи відповідальності передбачені п. 125 Положення №848 (чинної редакції): у випадках, зазначених в абзацах четвертому - сьомому пункту 119 цього Положення, на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином, а сума житлової субсидії, яка надавалася не у грошовій формі, повертається управителем, об`єднанням, виконавцем комунальних послуг шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії. У разі призначення житлової субсидії громадянину на наступний період структурний підрозділ з питань соціального захисту населення може утримувати суму надміру виплаченої житлової субсидії під час виплати щомісячних сум субсидій шляхом їх зменшення не більш як 20 відсотків.

Так, позивача було зобов`язано повернути грошові кошти за періоди з 16.10.2018 по 15.04.2019 та з 01.11.2019 по 30.11.2019.

20.10.2019 постановою Кабінету Міністрів України № 878 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 і від 27 липня 1998 р. № 1156 (набрала чинності 22.10.2019) внесено зміни до Постанови № 848, а саме: у підпункті 2 пункту 14 абзац перший після слів крім мопеда доповнено словами і причепа .

Таким чином, з часу набрання чинності постановою КМУ № 878 від 20,10,2019 передбачено можливість призначення житлової субсидії особам, які мають у власності транспортний засіб - причіп, що в свою чергу виключає можливість застосування до вказаних осіб заходів відповідальності у вигляді припинення надання призначеної житлової субсидії та повернення суми надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом якшують або скасовують відповідальність особи.

Як вказав Конституційний Суд України в резолютивній частині рішення від 09.02.1999р. № 1-7/99, положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

В даному випадку з часу набрання чинності постановою КМУ №878 від 20.10.2019 редакція Постанови №848 виключає можливість застосування до особи заходів відповідальності у зв`язку з не відображенням у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, відомостей про транспортний засіб - причіп.

Зазначене не було враховано відповідачем при прийнятті рішення про припинення надання призначеної житлової субсидії та повернення суми надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії, що вказує на протиправність рішення Управління про зобов`язання ОСОБА_1 повернути кошти субсидії на оплату житлового-комунальних послуг, викладене в повідомленні від 18.02.2020 № 04-15/2-413.

У зв`язку з вищевикладеним, рішення Управління про зобов`язання ОСОБА_1 повернути кошти субсидії на оплату житлового-комунальних послуг, викладене в повідомленні від 18.02.2020 № 04-15/2-413 є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім цього, позивач просить зобов`язати відповідача повторно розглянути питання про призначення житлової субсидії ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду, однак вказана вимога не може бути задоволена судом, оскільки як встановлено вище, відповідачем прийнято рішення 24.02.2020, відповідно до якого житлова субсидія для позивача була припинена у зв`язку з чим, як на час звернення до суду, так і на момент розгляду даної справи, є чинне рішення відповідача, яке є наслідком досліджуваних судом вищевказаних обставин та унеможливлює зобов`язання відповідача вчиняти інші дії, а саме повторно розглянути питання про призначення житлової субсидії ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що скасування оскаржуваного рішення відповідача від 24.02.2020, відновлює порушене право позивача на отримання житлової субсидії з лютого 2020 року, у зв`язку з чим вимога позивача про зобов`язання Управління соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області повторно розглянути питання про призначення житлової субсидії позивача, з урахуванням висновків суду не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа..

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., відповідно до квитанції №0.0.1636177319.1 від 02.03.2020 (а.с.5).

З урахуванням вищезазначених норм, судовий збір у сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2500,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Частинами 1, 2 ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Так, згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас ч.ч.4,5 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин 7, 9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У пункті 269 вказаного рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Аналіз вищевказаних правових норм свідчить про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження витрат на правову допомогу, представником позивача подано договір від 02.03.2020 про надання правової допомоги (а.с.53-54), додаток №1 до договору від 02.03.2020 про надання правової допомоги(а.с.55), акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 02.03.2020 (а.с.53) та квитанції АТ КБ Приватбанку від 07.04.2020 та від 02.03.2020 на загальну суму 2500 грн. (а.с.57).

Дослідивши акт виконаних робіт та матеріали справи, суд дійшов висновку, що час та обсяг заявлених адвокатам послуг не є співмірним з розміром витрат на правничу допомогу, виходячи з наступного.

Як слідує з акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 02.03.2020 (а.с.56), адвокатом Сумцовим Євгеном Станіславовичем було надано ОСОБА_1 правову допомогу, а саме:

- консультації щодо спору, вивчення та юридичний аналіз чинного законодавства та судової практики у сфері соціального захисту населення та надання субсидії для відшкодування витрат на житлово-комунальних послуг;

- узгодження правової позиції по справі з клієнтом, підготовка адміністративного позову на суму 1500,00 грн. з розрахунку витраченого часу - 5 год. (вартість однієї години 300 грн.);

- правовий аналіз відзиву відповідача на адміністративний позов, вивчення та юридичний аналіз чинного законодавства та судової практики, підготовка відповіді на відзив на суму 1000 грн., з розрахунку витраченого часу 3 год. 20 хв. (вартість однієї години 300грн.).

Натомість, відповідно до договору від 02.03.2020 про надання правової допомоги (а.с.53-54), умовами не передбачено вартість години затраченого адвокатом часу на надані клієнту послуги.

Крім цього, дана справа не відноситься до категорії складних та розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження у режимі відеоконференції, а тому, час та обсяг заявлених адвокатам послуг не є співмірним з розміром витрат на правничу допомогу,

Отже, з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області про зобов`язання ОСОБА_1 повернути зайво отриману суму субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг (житлової субсидії), викладене в повідомленні від 13.02.2020 № 04-15/2-413.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області (вул. Миру, 2, м. Тростянець, Сумська область, 42600, код ЄДРПОУ 03198037) витрати зі сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області (вул. Миру, 2, м. Тростянець, Сумська область, 42600, код ЄДРПОУ 03198037) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження, передбачений ст. 295 КАС України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення складено 14.07.2020 року.

Суддя О.М. Кунець