Ухвала

від 30.07.2020 по справі 635/1958/20

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/1958/20

Провадження № 2/635/1692/2020

УХВАЛА

30 липня 2020 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Савченка Д.М.,

секретар судового засідання Письменна В.М.,

за участю прокурора Болотнікова В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області в інтересах Державного підприємства Жовтневе лісове господарство , Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення та скасування державної реєстрації земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває позовна заява керівника Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області Яковлева А.С., який звернувся до суду з позовною заявою в інтересах Державного підприємства Жовтневе лісове господарство , Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

До суду надійшло клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про залишення даної позовної заяви без розгляду на підставі ч.1 ст.257 ЦПК України, в обґрунтування клопотання зазначає, що прокурором подано позов в інтересах Державного підприємства Жовтневе лісове господарство , Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства. Водночас ДП Жовтневе лісове господарство є самостійною юридичною особою, має власний статутний капітал рахунки. Вважає, що у керівника Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області не було законодавчо визначених підстав для звернення до суду з позовом в особі ДУ Жовтневе лісове господарство .

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про залишення позову без розгляду, просив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду.

Від представника Харківської районної державної адміністрації Харківської області надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

Від представника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

Відповідач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Вивчивши заяву та матеріали справи, заслухавши думку прокурора, суд приходить до висновку, що заява про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Вирішуючи питання щодо наявності у прокурора повноважень на звернення до суду з даним позовом, суд зазначає, що правові підстави для звернення прокурора до суду з позовом врегульовано статтею 56 ЦПК України, частинами 3 та 4 якої передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Випадки звернення прокурора до суду врегульовано статтею 23 Закону України Про прокуратуру , частиною 3 якої (в редакції на час звернення прокурором до суду з даним позовом) передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Вирішуючи питання щодо наявності у прокурора повноважень для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Державного підприємства Жовтневе лісове господарство , суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави» .

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону «Про прокуратуру» .

Відтак, суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави» , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Вищенаведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17.

У справі, що розглядається, прокурор обгрунтовує наявність «інтересів держави» порушенням інтересів держави в особі ДП Жовтневе лісове господарство через надання всупереч вимог законодавства земельних ділянок лісового фонду у власність іншим особам.

На думку суду, таке обгрунтування не є несумісним з розумінням «інтересів держави» . Тому суд приходить до висновку, що у справі, що розглядається, наявні підстави вважати, що позов має на меті захист «інтересів держави» .

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви прокурора без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 257 ЦПК України задоволенню не підлягає.

Щодо вирішення питання про закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до судового розгляду.

Заяв про бажання укласти мирову угоду, передачу справи на розгляд третейського суду або врегулювання спору за участю судді, уточнення позовних вимог та заперечень проти них, вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, зустрічного позову до суду не надходило.

Сторонами надані всі докази в обґрунтування позову та заперечень проти нього, клопотань про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження, витребування додаткових доказів, їх забезпечення не надходило, що надає суду можливість встановити порядок дослідження доказів під час судового розгляду справи по суті.

Клопотань про виклик у судове засідання експертів, залучення перекладача, спеціаліста, забезпечення позову, зустрічне забезпечення, інших заяв та клопотань також не надходило.

Згідно з п.8 ч.2 ст.197 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

В підготовчому судовому засіданні вирішено питання про всі процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, підготовче судове засідання підлягає закриттю, а справа - призначенню до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 197, 257, 259-261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про залишення даної позовної заяви без розгляду на підставі ч.1 ст.257 ЦПК України - відмовити.

Підготовче провадження у цивільній справі за позовом Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області в інтересах Державного підприємства Жовтневе лісове господарство , Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення та скасування державної реєстрації земельної ділянки - закрити .

Призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 23 вересня 2020 року на 11 годину 00 хвилин.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: hr.hr.court.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в частині відмови в залишенні позову без розгляду шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 03.08.2020 р.

Суддя Д.М. Савченко