Рішення

від 24.07.2020 по справі 754/16558/19

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/3007/20

Справа №754/16558/19

РІШЕННЯ

Іменем України

24 липня 2020 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.,

за участі представника позивача Назарука В.О. ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Садівничого товариства Садівницьке товариство ФІЗІОЛОГ до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по членським внескам, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по членським внескам.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач є членом СТ Фізіолог , що розташоване за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, с.Озірщина, кадастровий номер земельної ділянки відповідача, що находиться на території товариства - 3221083700:04:002:0473. Рішенням загальних зборів товариства від 14.07.2018 року встановлено обов`язковий членський внесок на 2018 рік для власників садових ділянок на території товариства із розрахунку 30 грн. на місяць, що становить 360,00 грн. за календарний рік.

Як зазначає позивач, відповідач у встановлені строки (на протязі 2018 року) членський внесок не сплатив, чим порушив Статут товариства та рішення загальних зборів. 01.02.2019 року товариство направило відповідачу лист-попередження з вимогою сплатити заборгованість із попередженням про звернення до суду у випадку несплати заборгованості. Станом на момент подання позову відповідачем заборгованість не сплачено.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить стягнути з відповідача борг в розмірі 360,00 грн., а також судові витрати в розмірі 2007,00 грн.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 17.12.2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

19.02.2020 року до суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_2 на позовну заяву. У даному відзиві представник відповідача вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки відсутні підстави вважати відповідача членом СТ Фізіолог , так як наявність прізвища відповідача в реєстрі СТ Фізіолог та наявність його земельної ділянки на території товариства не є належними доказами його членства. Так, позивачем не надано доказів вступу відповідача до товариства в порядку, визначеному ст.11 ЗУ Про кооперацію , зокрема позивачем не надано письмової заяви відповідача про його бажання вступити до товариства, доказів сплати вступного внеску і паю, протокольного рішення правління про прийняття відповідача до товариства, рішення загальних зборів членів товариства про затвердження рішення про прийняття відповідача до товариства. На думку представника відповідача, наявність земельної ділянки відповідача на території СТ Фізіолог не може бути підставою для того, щоб вважати кожного власника земельної ділянки автоматично членом товариства, так як це є прямим порушенням законодавства України, в тому числі ст.36 Конституції України та ЗУ Про кооперацію . Представник відповідача зауважив і про те, що п.2.2 статуту товариства, який визначає, що права та обов`язки члена товариства виникають безпосередньо з дня набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку, є таким, що суперечить вищенаведеним правовим нормам. Крім цього, визначення членства в залежності від знаходження земельної ділянки на тій або іншій території робить саме СТ Фізіолог членом Садівничого об`єднання Озірщина . Крім того, згідно додатку № 1 до Статуту СО Озірщина , СТ Фізіолог перебуває у складі вказаного об`єднання. Також, за наявною у відповідача членською книжкою садовода-огородника відповідач з 10.10.2009 року є членом СО Озірщина , де він сплачує членські, цільові внески, а також здійснює платежі за спожиту електричну енергію. Останні платежі було здійснено в жовтні 2019 року.

Посилаючись на викладене, а також на те, що ніхто не має право змушувати відповідача до СТ Фізіолог поза його волею або вважати його засновником і тому своїм членом довічно, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

28.02.2020 року до суду надійшов відзив представника позивача Назарука В.О . У даній відповіді представник позивача зазначає про те, що відповідач отримав земельну ділянку та став членом СТ Фізіолог у 1982 році відповідно до редакції статуту товариства, що діяла на той час. Земельна (садова) ділянка відповідача знаходиться на земельній ділянці, відведеній під колективні сади СТ Фізіолог . За період дії статуту товариства від 1982 року відповідач не подавав заяви про вихід з товариства, а також не подавав такої заяви в період дії статуту в редакції від 2017 року. Представник позивача також зазначив, що відповідно до Статуту в редакції 2017 року, а також даних, що внесені до ЄДР, СТ Фізіолог є садівничим товариством, а не кооперативом.

Заперечуючи проти відзиву представника відповідача на позов, представник позивача зазначає про те, що відповідачем не надано належним чином засвідченої копії доказу, який би свідчив, що відповідач є членом СО Озірщина . Також, представник позивача вважає неналежним доказом наданий витяг зі статуту СО Озірщина від 05.02.1997 року, а також лист Управління Держкомзему у Бородянському районі Київської області № 1052 від 16.09.2011 року. Представник позивача зауважив на те, що згідно Державного акту про право колективної власності на землю СТ Фізіолог та наведеного Плану зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність садівницькому товариству Фізіолог , землі СО Озірщина знаходяться поза межами земель СТ Фізіолог . Щодо членської книжки відповідача представник позивача звернув увагу на те, що у даній книжці також зазначено, що відповідач є членом СТ Фізіолог . Крім того, з витягу з ЄДР вбачається, що відомості про СО Озірщина були занесені до реєстру 01.02.2018 року, тобто, дані про вказане СО у 2009 році у ЄДР були відсутні. Витяги з ЄДР щодо СТ Фізіолог та СО Озірщина підтверджують, що СТ Фізіолог не входить до складу СО Озірщина , а СО Озірщина , в свою чергу, не має в своєму складі СТ Фізіолог . Виходячи з того, що СО Озірщина і СТ Фізіолог є незалежними юридичними особами і землі СО Озірщина знаходяться поза межами СТ Фізіолог , то дані, які містяться у членській книжці відповідача є суперечливими і з них неможливо зробити однозначний висновок про членство відповідача. Крім того, представник позивача вказав на належність в якості доказу реєстру членів СТ Фізіолог , що наданий на підтвердження позовних вимог.

17.07.2020 року до суду надійшли заперечення представника відповідача ОСОБА_2 на відзив на позовну заяву. У даних запереченнях представник відповідача спростовує твердження представника позивача про те, що на СТ Фізіолог не поширюються вимоги ЗУ Про кооперацію , а також зазначає про те, що відсутні будь-які докази того, що відповідач є засновником СТ Фізіолог , та, відповідно, його членом. Крім того, представник відповідача наголосив на тому, що Статут СТ Фізіолог суперечить чинному законодавству (п.2.2), а також наполягає на тому, що відповідно до Державного акту про право постійного користування від 18.09.1998 року СО Озірщина надано у постійне користування 79,5 га землі в межах згідно з планом землекористування. При цьому в межах СО Озірщина є земельна ділянка площею 5,1 га, яка належить позивачу СТ Фізіолог . Посилаючись на викладене, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача Назарук В.О. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив про їх задоволення.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

За Конституцією України, ст. 49 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожній особі, як фізичній так і юридичній, а також державі гарантовано судовий захист їх інтересів.

Відповідно до статей 1, 3 ЦК України, 2, 4, 12-13, 367 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення, в порядку позовного, наказного та окремого провадження, цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, слід зауважити, що, виходячи із загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, в порядку цивільного судочинства регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у встановлених законом випадках, органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Відмова від такого права є недійсною.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України і обраний позивачем.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

При цьому, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, для чого роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і допомагає здійсненню їхніх прав.

В силу ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема статутами товариств.

Судовий розгляд, яким цивільна справа вирішується по суті, закінчується ухваленням рішення суду.

Відповідно до статей 12, 78, 81, 263 ЦПК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі , рішення суду у цивільній справі, як найважливіший акт правосуддя, покликаний забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини і наповнити реальністю принцип верховенства права, повинен ухвалюватися за неухильного додержання вимог чинного процесуального законодавства про його законність і обґрунтованість.

Рішення визнається законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд бере до уваги, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при рівності прав щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду цивільних справ, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Суд оцінює докази відповідно до вимог статей 77 - 78, ч.ч. 3-4 ст. 82, 89 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно із статтею 81 ЦПК України, обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач для відхилення його заперечень проти позову, а, відповідно, для задоволення вимог позивача.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, відповідно до державного акту про право приватної власності на землю, виданого відповідачу ОСОБА_3 30.12.1998 року, відповідачу на праві власності належить земельна ділянка, площею 0,1194 га, що розташована на території Новокорогодської сільської ради, СТ Фізіолог (а.с.84).

Відповідно до реєстру членів Садівничого товариства Садівницьке товариство Фізіолог , відповідач є членом вказаного товариства (а.с.14).

Рішенням загальних зборів СТ Фізіолог від 14.07.2018 року було прийнято рішення про встановлення обов`язкового членського внеску за 2018 рік для власників садових ділянок на території СТ Фізіолог із розрахунку 30 грн. на місяць в розмірі 360 грн. за календарний рік (а.с.15).

Вказана сума відповідачем не була сплачена.

Усі питання щодо діяльності товариства, у тому числі і щодо вступу та виходу з нього, ґрунтується на законі України Про кооперацію , Земельному кодексі України, ЦК України, інших нормативних актах та регулюються Статутом. До визнання положень статуту неправомірним, його положення є визначальними для вирішення внутрішньої діяльності товариства та у питаннях вирішення спорів, що виникають з такої діяльності.

Діяльність садівничих товариств (кооперативів) регулюється Законом України Про кооперацію .

Відповідно до статті 6 Закону України Про кооперацію , кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Основними обов`язками члена кооперативу відповідно до статті 12 Закону України Про кооперацію є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Згідно п.3.4.11, член садівницького товариства зобов`язаний своєчасно сплачувати земельний податок, вступний, членські, цільові внески в розмірах і терміни, встановлені загальними зборами членів товариства, положенням про порядок сплати внесків, а також здійснювати регулярні платежі за споживану електроенергію, природний газ.

Внески повинні сплачуватись власником земельної (садової ділянки) незалежно від того, чи користується він ділянкою постійно, чи не з`являється на ній тривалий час.

З аналізу наведеного вбачається, що особа, яка є власником земельної ділянки у садовому товаристів незалежно від членства повинна відшкодовувати витрати товариства пропорційно розміру цих витрат, які припадають на земельну ділянку (на постачання електроенергії, води, охорону території, утримання доріг, ремонту устаткування, комунікацій, з плати за землю і таке інше), за виключенням випадку, коли їй Товариством створюються непереборні перешкоди з користування.

Так, як вже зазначено вище, відповідно до державного акту про право приватної власності на землю, відповідач є власником земельної ділянки, що розташована на території СТ Фізіолог . Суд звертає увагу і на те уваги на те, що представником відповідача не оспорюється фактичне користування земельною ділянкою.

Що стосується вирішення питання щодо членства відповідача у СТ Фізіолог , то суд приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що відсутні належні докази того, що відповідач є членом вказаного товариства (заява про вступ, протокол зборів, рішення правління), а сам по собі реєстр членів не є достатнім доказом. Проте, суд звертає увагу і на те, що і представником відповідача не надано належних доказів того, що відповідач є членом СО Озірщина (заява про вступ, протокол зборів, рішення правління). Надану представником відповідача копію членської книжки садовода-городника СО Озірщина , видану на ім`я відповідача, не можна вважати належним доказом, оскільки вказана книжка не скріплена підписом голови правління СО Озірщина та печаткою.

Суд зауважує і на те, що відсутні належні та допустимі докази того, що СТ Фізіолог входить до складу СО Озірщина . Крім того, вирішальним доказом в даному випадку є акт про право приватної власності на землю, виданого відповідачу ОСОБА_3 30.12.1998 року, відповідачу на прав власності належить земельна ділянка, площею 0,1194 га, що розташована на території Новокорогодської сільської ради, СТ Фізіолог . Даний акт видано після створення СО Озірщина в 1997 році, проте він не містить жодних посилань на те, що дана земельна ділянка знаходиться в СО Озірщина , а чітко визначає її знаходження в СТ Фізіолог .

Відтак, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач, як особа, що користується земельною ділянкою, і не позбавлений можливості користуватися усіма послугами, що надає товариство, зобов`язаний, відповідно до наведених приписів Статуту, вносити цільові та членські внески, а оскільки він їх не сплачував - відшкодувати витрати товариства на здійснення вказаної статутної діяльності.

Питання щодо невідповідності п.2.2. Статуту СТ "Фізіолог" вимогам чинного законодавства виходить за межі позовних вимог, а тому судом не вирішується.

Інші доводи сторін на висновки суду не впливають та їх не спростовують, а тому вони не враховуються судом при вирішенні спору по суті.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по членським внескам в розмірі 360,00 грн.

Згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути суму судового збору на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн. З клопотанням про повернення надлишково сплаченого судового збору позивач не звертався, тому суд задовольняє позовні вимоги частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.509, 526, 530, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 759, 762, 810, 815 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Садівничого товариства Садівницьке товариство ФІЗІОЛОГ - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Садівничого товариства Садівницьке товариство ФІЗІОЛОГ (код ЄДРПОУ 40555007) заборгованість по членським внескам у розмірі 360 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: