Постанова

від 31.07.2020 по справі 158/646/20

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 158/646/20 Провадження №33/802/440/20 Головуючий у 1 інстанції:Костюкевич О. К. Категорія:ч.ч.1, 2 ст.172-7 КпАП України Доповідач: Подолюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2020 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора Артиш Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 02 червня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , депутата Ківерцівської міської ради Волинської області , винною виною у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КпАП України та застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення № 66 та 67, складених 17.03.2020 року, ОСОБА_1 будучи депутатом Ківерцівської міської ради відповідно до п.п. б , п.1 ч.1 ст.3 Закону України Про запобігання корупції є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України Про запобігання корупції , не повідомила у встановлених цим Законом випадках та порядку (не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізнався чи повинна була дізнатись), колегіальний орган - Ківерцівську міську раду або Національне агентство з питань запобігання корупції про наявність у неї реального конфлікту інтересів, чим порушила вимоги п.2 ч.1 ст. 28 Закону України Про запобігання корупції.

Зокрема:

Відповідно до рішення Ківерцівської міської ради № 3/27 від 19.04.2019 року Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельних ділянок встановлено, що ОСОБА_2 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, для ведення особистого селянського господарства в с.Звози Ківерцівського району, кадастровий номер 0721886800:02:001:0344. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік ОСОБА_1 в п.п. 2.2 Інформація про членів сім`ї суб`єкта декларування членом сім`ї вказала ОСОБА_2 - доньку.

Згідно із протоколом № 3/1 першого пленарного засідання третьої сесії Ківерцівської міської ОТГ Волинської області сьомого скликання встановлено, що депутат Ківерцівської міської ради ОСОБА_1 не повідомила депутатів Ківерцівської міської ради про наявний у неї реальний конфлікт інтересів під час голосування та проголосувала ЗА вищевказане рішення Ківерцівської міської ради № 3/27 від 19.04.2019 року, яким її близькій особі - доньці ОСОБА_2 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, для ведення особистого селянського господарства в с. Звози Ківерцівського району загальною площею 0,2000 га, кадастровий №0721886800:02:001:0344.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.172-7 КпАП України, як неповідомлення про реальний конфлікт інтересів, та за ч.2 ст. 172-7 КпАП України, - як прийняття рішення у умовах реального конфлікту інтересів.

Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КпАП України - неповідомлення у встановленому законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, та вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів, суд першої інстанції вважав, що в її діях наявний склад цих правопорушень і її вина у їх вчиненні доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.

Не погоджуючись із вказаною постановою судді ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність через порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КпАП України - у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Вона не заперечує, що ОСОБА_2 є її рідною дочкою, однак вона не проживає з нею уже значний проміжок часу, тобто не є близьким членом її сім`ї. Стверджує, що не була належним чином ознайомлена із проектом рішення за яке голосувала та не знала його суті, оскільки питання про кожну особу окремо не ставилося і не голосувалося, а при пакетному голосуванні ніхто не знав прізвищ усіх осіб, щодо інтересів яких проводилося голосування. Вказує також і про те, що місцевим судом порушено її гарантоване Конституцією України право на захист.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку ОСОБА_1 , яка скаргу підтримала із наведених у ній підстав, прокурора Артиш Н.В., яка заперечила щодо задоволення апеляційної скарги та просила залишити без змін оскаржуване судове рішення, приходжу до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

За змістом ст.ст.245, 252, 280 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності, та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказаних вимог закону при розгляді справи суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Висновки судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.172-7 КпАП України, а саме - неповідомлення у встановленому законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, та вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.

ОСОБА_1 не заперечує той факт, що вона, як депутат Ківерцівської міської ради голосувала за прийняття рішення №3/27 від 19.04.2019 року щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, для ведення особистого селянського господарства в с. Звози Ківерцівського району, ОСОБА_2 , яка є її дочкою, однак вважає, що в її діях відсутній склад інкримінованих їй правопорушень з огляду на те, що вона не була ознайомлена з проектом рішення, за яке голосували депутати. Крім того, вказує і про те, що її дочка ОСОБА_2 вже тривалий час проживає проживає окремо він неї, а тому не є близьким родичем.

Однак такі її доводи спростовуються наступним.

Стаття 1 Закону України "Про запобігання корупції" дає визначення наступних понять:

- правопорушення, пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;

- потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

- приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

- реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

При цьому цим Законом не встановлюється заборон чи обмежень про наявність приватного інтересу, як такого. Йдеться про дотримання правил етичної поведінки державного службовця та відповідну оцінку приватних інтересів через призму можливого їх негативного впливу на об`єктивність прийняття рішень чи діянь службовця при реалізації своїх службових чи представницьких функцій.

Відповідно до п.п.2, 3 ч.1 ст.28 Закону України Про запобігання корупції особи, зазначені у пунктах 2, 3 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосередньо керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.172-7 КпАП України полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність особистих інтересів чи обставин, які можуть вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, привести до невиконання або неналежного виконання своїх посадових обов`язків, тому зобов`язана була повідомити про це своєму керівникові, однак не зробила цього. Суб`єктивна сторона характеризується прямим умислом.

Відповідно до ч.2 ст.35 Закону України "Про запобігання корупції" у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не мала права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Проаналізувавши вищевказані норми законодавства про корупцію та матеріали справи, вважаю, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.172-7 КпАП України, як неповідомлення у встановленому законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а також за ч.2 ст.172-7 КпАП України, як вчинення нею дій в умовах реального конфлікту інтересів.

При цьому її вина у вчиненні цих адміністративних правопорушень об`єктивно і повністю є доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.

Так, її вина доводиться протоколами про адміністративне правопорушення №66 та №67 від 17.03.2020 року, при складенні яких вона відмовилась від надання пояснень на підставі ст.63 Конституції України; рішенням Ківерцівської міської ради №1/2 від 09.01.2019 року про підсупки виборів з додатком про списки депутатів; рішенням Ківерцівської міської ради №3/27 від 19.04.2019 року "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі безоплатно у власність земельних ділянок" з додатками до нього; інформацією міської ради про результати голосування депутатів; протоколом пленарного засідання третьої сесії Ківерцівської міської ради ОТГ Волинської області сьомого скликання №3/1 від 19.04.2019 року із доданим порядком денним; довідкою Ківерцівської міської ради про склад сім`ї ОСОБА_1 ; інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (земельної ділянки під кадастровим №0721886800:02:001:0344); декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 за 2018 рік, а також іншими матеріалами, які додані до адміністративних протоколів.

Твердження ОСОБА_1 про те, що вона не була ознайомлена із проектом рішення, за яке голосувала, на увагу суду не заслуговує, оскільки вона як депутат міської ради яка бере участь у голосуванні, при підготовці до голосування мала можливість і повинна була ознайомитись із проектом рішення ради, питання про яке ставиться на голосування. Крім того, не знайшло свого логічного підтвердження твердження ОСОБА_1 про те, що вона не мала можливості ознайомитись з проектом рішення ради.

Також не заслуговує на увагу суду і посилання ОСОБА_1 про те, що її дочка ОСОБА_2 вже тривалий час не проживає з нею, і на її думку не є членом її сім`ї та близьким родичем, а тому в неї не могло бути ніякого конфлікту інтересів, не заслуговує на увагу, оскільки як вбачається із декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 за 2018 рік, яка подавалась до 01 квітня 2019 року, остання свою дочку вказала як члена сім`ї суб`єкта декларування, а вже 19 квітня 2019 року проголосувала за прийняття рішення міською радою, яке стосувалось її дочки.

Доводи апелянта як на підставу для скасування судового рішення на те, що судом першої інстанції було порушено її право на захист через ненадання можливості скористатись правовою допомогою, на увагу суду не заслуговує, оскільки як вбачається із протоколу судового засідання від 01.06.2020 року ОСОБА_1 просила відкласти у зв`язку з відсутністю адвоката, і справа після заслуховування її пояснень була відкладена на 02.06.2020 року, однак цієї дати ОСОБА_1 в судове засідання з`явилась без захисника, і жодних клопотань про відкладення справи з цього приводу, не заявляла.

Таким чином, усі доводи ОСОБА_1 , які викладені в апеляційній скарзі та наведені нею в ході апеляційного розгляду справи щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення нею адміністративної відповідальності за вчинені правопорушення, передбачені ч.ч.1, 2 ст.172-7 КпАП України шляхом закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КпАП України.

Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить скаржник в своїй апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 02 червня 2020 року в даній справі щодо неї, - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.А. Подолюк