Рішення

від 29.07.2020 по справі 905/866/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.07.2020 Справа № 905/866/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

секретар судового засідання Стрюкова А.О.,

за позовом Приватного підприємства "Ремонтно-аварійна служба", м.Маріуполь, Донецька область,

до відповідача Житлово-комунального підприємства Маріупольської міської ради "Азовжитлокомплекс" м.Маріуполь, Донецька область,

про стягнення 355738,74 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився,

Позивач, Приватне підприємство "Ремонтно-аварійна служба", м.Маріуполь, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області із позовною заявою до відповідача Житлово-комунального підприємства Маріупольської міської ради "Азовжитлокомплекс", м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення 380738,74 грн., з яких: основний борг - 377151,49 грн., 3% річних - 3587,25грн.

Ухвалою суду від 12.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/866/20; справу №905/866/20 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи призначений на 03.06.2020 року

Підставами звернення позивача до суду стало неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором по аварійному обслуговуванню житлового фонду №3 від 01.02.2007 року, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 377151,49 грн., та були нараховані 3% річних в сумі 3587,25грн.

28.05.2020 від позивача надійшла заява від 25.05.2020 про зменшення позовних вимог до 355738,74 грн., з яких: основний борг - 352151,49 грн., 3% річних - 3587,25грн.

Заява від 25.05.2020 про зменшення позовних вимог прийнята судом, та позовні вимоги розглядаються в заявленому розмірі.

У відзиві від 01.06.2020 відповідач повідомляє суд про визнання позову в сумі 352151,49грн., вказує що 28.05.2020 було здійснено часткове погашення заборгованості за договором по аварійному обслуговуванню житлового фонду №3 від 01.02.2007 в розмірі 25000,00грн. за платіжним дорученням №5496.

22.06.2020 від позивача надійшла заява від 16.06.2020 про зменшення позовних вимог до 284938,74 грн., з яких: основний борг - 281351,49 грн., 3% річних - 3587,25грн. Заява обґрунтована частковим погашенням суми заборгованості.

13.07.2020 від позивача надійшла заява від 07.07.2020 про зменшення позовних вимог до 214938,74 грн., з яких: основний борг - 211351,49 грн., 3% річних - 3587,25грн. Заява обґрунтована частковим погашенням суми заборгованості.

28.07.2020 від позивача надійшла заява від 28.07.2020 про зменшення позовних вимог до 144938,74 грн., з яких: основний борг - 141351,49 грн., 3% річних - 3587,25грн. Заява обґрунтована частковим погашенням суми заборгованості.

Враховуючи те, що перше судове засідання у справі №905/866/20 було проведено 03.06.2020, подані позивачем заяви про зменшення позовних вимог від 16.06.2020, від 07.07.2020, від 28.07.2020 судом не приймаються, як такі, що подані з порушенням встановленого п.2 ч.2 ст.46 ГПК України строку.

В судове засідання 29.07.2020 року представники сторін не з`явилися, про слухання справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2007 року між Приватним підприємством "Ремонтно-аварійна служба" (виконавцем) та Житлово-комунального підприємства Маріупольської міської ради "Азовжитлокомплекс" (замовником) було укладено договір з надання послуг з аварійного обслуговування житлового фонду № 3, за змістом п.1.1. виконавець виконує роботи, що ліквідують аварійну ситуацію у внутрішніх мережах водопроводу, каналізації, електромереж, центрального опалення в робочі дні з 17:00 до 8:00, у вихідні і святкові дні - цілодобово.

Вартість наданих послуг в період дії договору визначається згідно розрахунку витрат і може змінюватися в залежності від змін витрат виконавця, збільшення мінімальної заробітної плати, подорожчання енергоносіїв, збільшення розмірів платежів до бюджету і т.д. (п.2.1 Договору).

Оплата аварійних робіт здійснюється рівними частинами 15 та 30 числа кожного поточного місяця на підставі цього договору. Оплата за виконаний ремонт інженерних комунікацій на підставі актів виконаних робіт здійснюється протягом трьох днів після пред`явлення рахунку (п.2.2 Договору).

Вартість за виконані роботи виконавцем з ліквідації аварійних ситуацій у внутрішніх системах водопроводу, каналізації, електромереж, центрального опалення складає 0,031 грн. за 1 кв.м. загальної площі жилого фонду в місяць 23470,00 грн. (п. 2.4 Договору).

Додатковою угодою від 01.12.2016 року були внесені зміни до договору з надання послуг з аварійного обслуговування житлового фонду № 3 від 01.12.2007 року, згідно з якою з 01.12.2016 року вартість за виконані роботи виконавцем з ліквідації аварійних ситуацій у внутрішніх системах водопроводу, каналізації, електромереж, центрального опалення складає за договором складає 37967,85 грн. в місяць. Обслуговувана площа - 716374,58 грн.

Додатковою угодою від 01.09.2019 року були внесені зміни до договору з надання послуг з аварійного обслуговування житлового фонду № 3 від 01.12.2007 року, згідно з якою п.2.4 викладено в новій редакції: вартість з 01.09.2019 року за виконані роботи виконавцем з ліквідації аварійних ситуацій у внутрішніх системах водопроводу, каналізації, електромереж, центрального опалення за цим договором залежить від обслуговуваної площі і може змінюватися на підставі наданого замовником листа не пізніше ніж за 14 днів до моменту змін площі обслуговування. Вартість одного квадратного метра обслуговуваної площі складає 0,13грн. в місяць.

Строк дії договору встановлюється з 01.02.2007 року по 01.02.2024 року (п.4.1 Договору з урахуванням додаткової угоди б/н та б/д).

Договір підписаний представниками сторін, скріплений печатками підприємств.

В підтвердження факту надання позивачем послуг за договором з надання послуг з аварійного обслуговування житлового фонду № 3 від 01.02.2007 позивачем суду надані акти наданих послуг: №63 від 31.10.2019 року на суму 85202,00грн., № 102 від 29.11.2019 року на суму 84077,85грн., № 132 від 27.12.2019 року на суму 83052,96грн., № 21 від 31.01.2020 на суму 81944,18грн., №50 від 28.02.2020 на суму 81944,18грн.

Перелічені акти наданих послуг не мають посилання на договір з надання послуг з аварійного обслуговування житлового фонду № 3 від 01.02.2007.

Також, до матеріалів справи були додані копії рахунків на оплату по замовленню №212 від 01.10.2019 на суму 85202,00грн., №233 від 01.11.2019 року на суму 84077,85 грн., №265 від 02.12.2019 на суму 83052,96 грн., №7 від 02.01.2020 року на суму 81944,18 грн., №25 від 03.02.2020 на суму 81944,18 грн., які мають посилання на Основний договір , що не може бути розцінено судом, як виставлені рахунки за спірним договором № 3 від 01.02.2007.

Так само, не мають посилання на договір № 3 від 01.02.2007 і надані суду виписки по рахунку Приватного підприємства "Ремонтно-аварійна служба" в підтвердження здійснення часткових погашень за спірним договором.

З огляду на наведене, акти наданих послуг: №63 від 31.10.2019 року, № 102 від 29.11.2019 року, № 132 від 27.12.2019 року, № 21 від 31.01.2020, №50 від 28.02.2020; копії рахунків на оплату по замовленню №212 від 01.10.2019, №233 від 01.11.2019 року, №265 від 02.12.2019, №7 від 02.01.2020 року, №25 від 03.02.2020, а також виписки по рахунку Приватного підприємства "Ремонтно-аварійна служба", не можуть бути прийняті судом як належні докази в розумінні ст.76 ГПК України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частина 2 ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки надані суду копії актів наданих послуг, рахунків на оплату, а також виписки по рахунку ПП "Ремонтно-аварійна служба", не були прийняті судом як належні докази в розумінні ст.76 ГПК України, суд не має можливості встановити настання строків виконання зобов`язання за договором по аварійному обслуговуванню житлового фонду №3 від 01.02.2007 року.

Разом з цим, суд враховує, що надання позивачем послуг на суму 352151,49 грн. з урахуванням здійсненого 08.05.2020 погашення в сумі 25000,00грн. підтверджено самим відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Як було вказано вище, подані позивачем заяви про зменшення позовних вимог від 16.06.2020, від 07.07.2020, від 28.07.2020 судом не були прийняті, у зв`язку з пропуском встановленого п.2 ч.2 ст.46 ГПК України строку для їх подання, проте, враховуючи встановлені ст. 2 ГПК України принципи диспозитивності та змагальності сторін, суд приймає викладену в них інформацію, як обставин, що свідчать про відсутність предмета спору щодо стягнення з відповідача частини основного боргу в розмірі 210800,00грн., із розрахунку: 352151,49 грн. - 141351,49 грн. = 210800,00 грн. (з яких:

352151,49 грн. - сума основного боргу з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог від 25.05.2020;

141351,49 грн. - сума основного боргу, яка залишилась непогашеною станом на 28.07.2020 року згідно пояснень позивача викладених в заяві від 28.07.2020 року).

Таким чином, оскільки вказані обставини (часткове погашення заборгованості) за змістом заяв про зменшення позовних вимог виникли після відкриття провадження у справі, то провадження в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 210800,00 грн. підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

На момент прийняття рішення по справі відповідач доказів погашення існуючого боргу в сумі 141351,49 грн. за надані позивачем послуги за договором № 3 від 01.02.2007 не надав, тому зазначена сума основного боргу підлягає стягненню на користь позивача.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Крім суми основного боргу позивачем була заявлена сума 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 3587,25 грн. за період з жовтня 2019 року по лютий 2020 року.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлена позивачем вимога про стягнення суми 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання не підлягає задоволенню з причини неможливості встановити настання строків виконання зобов`язання за договором №3 від 01.02.2007 року, з огляду на відсутність взаємозв`язку виниклих зобов`язань із договором №3 від 01.02.2007 року.

Щодо заявлених позивачем до стягнення 30000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом із тим згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно приписів ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 1-4 ст. 126 ГПК України).

Як вбачається, позивачем заявлено про віднесення на відповідача витрат на правову допомогу в сумі 30000,00 грн.

В підтвердження надання адвокатських послуг позивачу було надано суду: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4367 видане Балашову Ю.В . 20.06.2012 року; договір №04/20 від 22.04.2020 року про надання правничої допомоги, укладений між Адвокатським бюро Балашов та партнери та Приватним підприємством Ремонтно-аварійна служба ; довіреність №б/н від 22.04.2020 видана Приватним підприємством Ремонтно-аварійна служба на ім`я адвоката Балашова Ю.В.; рахунок Адвокатського бюро Балашов та партнери №28 від 16.06.2020 на суму 30000,00грн.; платіжне доручення №132 від 16.06.2020 на суму 30000,00грн.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Враховуючи те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вказано колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Так, із матеріалів справи вбачається, що позивач заявив до стягнення з відповідача 30000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на наведене, суд враховує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договору наданих послуг. У спорах такого характеру, за відсутності особливостей у спірних правовідносинах, відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо факту поставки товару, судова практика є сталою (тим більше, що відповідач навіть не заперечує надані послуги і визнає суму основного боргу).

Крім того, спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Матеріали справи 905/866/20 не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час. Так, до позовної заяви додані копії договору №3 від 01.02.2007р, актів виконаних робіт, рахунків на оплату, виписок по рахунку ПП "Ремонтно-аварійна служба", листа №4-198, розрахунку суми позову.

Тобто, це всі документи, що були надані позивачем і стосуються суті спору.

Слід зазначити, що наданий суду 22.06.2020 р адвокатом Балашовим Ю.В. Опис виконаних дій станом на 16.06.2020 року з надання правничої допомоги, згідно договору 04/20 про надання юридичних послуг від 22.04.2020 підписаний адвокатом Балашовим Ю.В. як представником юридичної особи - Приватного підприємства Олнайт , яка не має відношення до розглядуваної справи.

Виходячи з принципу співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); враховуючи час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, господарський суд, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача про розподіл судових витрат і стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00грн.

У відповідності до ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору розподіляються наступним чином:

Позивачем до позовної заяви від 01.05.2020 додано платіжне доручення №428 від 28.04.2020 на суму 5711,08грн.

28.05.2020 позивачем подана заява про зменшення позовних вимог від 25.05.2020, яка була прийнята судом, згідно з якою до стягнення заявлено 355738,74 грн.

З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 25.05.2020 судовий збір за даним позовом мав бути сплачений в розмірі 5336,08грн.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, враховуючи положення п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору в розмірі 375,00грн. (5711,08грн. - 5336,08грн = 375,00грн.) може бути повернута за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Судовий збір в розмірі 3162,00 грн. може бути повернуто на користь позивача з Державного бюджету України за ухвалою суду за відповідним клопотанням позивача згідно до вимог п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 210800,00 грн.

У відповідності до ч.4 ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2174,08 грн. (із розрахунку: 5336,08 грн. - 3162,00 грн. = 2174,08 грн.) розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, у зв`язку з задоволенням позовних вимог частково - в сумі 141351,49грн. на користь позивача, відшкодуванню підлягають 2120,27 грн. судових витрат за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Ремонтно-аварійна служба", м.Маріуполь, Донецька область, до відповідача Житлово-комунального підприємства Маріупольської міської ради "Азовжитлокомплекс" м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення 355738,74 грн., - задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-комунального підприємства Маріупольської міської ради "Азовжитлокомплекс" (87529, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Воїнів Визволителів, б. 82, код ЄДРПОУ 32320788) на користь Приватного підприємства "Ремонтно-аварійна служба" (87516, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Пашковського, б. 40; код ЄДРПОУ 32320987) основний борг за договором по аварійному обслуговуванню житлового фонду №3 від 01.02.2007 року в сумі 141351,49 грн; судовий збір в сумі 2120,27 грн.; витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00грн.

Закрити провадження у справі в частині стягнення з Житлово-комунального підприємства Маріупольської міської ради "Азовжитлокомплекс" на користь Приватного підприємства "Ремонтно-аварійна служба" основного боргу за договором по аварійному обслуговуванню житлового фонду №3 від 01.02.2007 року в сумі 210800,00грн, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

В судовому засіданні 29.07.2020 складено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.08.2020.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя К.С. Харакоз