Рішення

від 03.08.2020 по справі 908/1485/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/95/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2020 Справа № 908/1485/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О. ,

при секретареві судового засідання Махно О.О.,

розглянувши матеріали справи № 908/1485/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Барвінок, ЛТД", ідентифікаційний код юридичної особи 13620908 (69037, вул. Сорок років Радянської України (Незалежної України), буд. 45)

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Південтрансенерго", ідентифікаційний код юридичної особи 00110993 (69041, м. Запоріжжя, пров. Вологодський, буд. 30)

про стягнення 41 570 грн 94 коп.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Єлисеєв С.С., ордер АР № 1012695 від 14.07.2020;

від відповідача: не з`явився

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Барвінок, ЛТД" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 11.06.2020 (вх. № 1608/08-07/20 від 15.06.2020) про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Південтрансенерго" 41 570 грн 94 коп., з яких: 34086 грн 00 коп. - основний борг, 4867 грн 65 коп. інфляційні втрати та 2617 грн 29 коп. - 3% річних. Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати (судовий збір та витрати на правову допомогу).

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2020 справу № 908/1485/20 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.06.2020 у даній справі позовну заяву залишено без руху.

22.06.2020 до канцелярії суду від позивача у справі надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви із уточненим позовом та доказами здійснення часткової оплати за договором.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.06.2020 у справі №908/1485/20 позовна заява прийнята судом до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 14.07.2020 о 10 год. 20 хв.

В судовому засіданні 14.07.2020 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Суд відкрив судове засідання з розгляду справи 908/1485/20. Перевірив явку представників сторін. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, при цьому 14.07.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Представником позивача відводів складу суду не заявлено. Процесуальні права та обов`язки відомі.

За наслідками судового засідання 14.07.2020, у зв`язку з тим, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 03.08.2020 об 11 год. 20 хв.

03.08.2020 до суду від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач у справі вказує про відсутність підстав щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних та щодо основної суми боргу, надає інший договір охорони та просить суд відкласти розгляд справи для надання можливості мирного врегулювання спору.

В судовому засіданні 03.08.2020 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та заперечив проти доводів відповідача, посилаючись на стягнення спірної заборгованості саме за доданим до позову договором № 4 на надання послуг, пов`язаних з охороною об`єкта від 01.02.2017, укладеним між сторонами.

В судовому засіданні суд дослідив оригінали документів, зокрема, договір № 4 на надання послуг, пов`язаних з охороною об`єкта від 01.02.2017 та акти виконаних робіт, копії яких додані до матеріалів справи.

Судом залишено без задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, враховуючи розумні строки розгляду справи та враховуючи те, що розгляд справи вже відкладався. До того ж, відповідачем не надано до відзиву жодних доказів в підтвердження здійснення відповідних дій щодо мирного врегулювання спору, а представник позивача в судовому засіданні зазначив про не надходження від відповідача жодних пропозицій щодо мирного врегулювання спору.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В судовому засіданні 03.08.2020 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

01.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Барвінок, ЛТД" (виконавцем) та Публічним акціонерним товариством Акціонерна компанія Південтрансенерго (замовником) укладено договір № 4 на надання послуг, пов`язаних з охороною об`єкта (надалі-договір охорони).

05.05.2018 відповідач змінив найменування на Приватне акціонерне товариство "Південтрансенерго".

Згідно з предметом договору охорони замовник замовляє, а виконавець зобов`язаний надавати охоронні послуги, а саме: охорона виробничого об`єкта № 1 замовника за адресою: село Петрівське, вул. Зернова, 2, за що замовник зобов`язується здійснювати оплату послуг, наданих виконавцем у розмірі, порядку та строки, визначені даним договором.

Відповідно до п. 2.1.8 договору охорони замовник зобов`язаний по закінченні календарного місяця (не пізніше 31(30) числа) підписати акт прийому виконаних робіт. Своєчасно у терміни і в розмірах, обумовлених у цьому договорі проводити оплату послуг, що надаються виконавцем за цим договором (п. 2.1.10 договору).

Пунктом 3.2, 3.3 договору охорони сторони передбачили, що вартість наданих послуг складає 35000 грн 00 коп. за один місяць робіт, без урахування ПДВ. Сума, яка підлягає оплаті, визначається в акті приймання виконаних робіт як вартість за один місяць. Оплата здійснюється щомісяця шляхом внесення на розрахунковий рахунок, передоплати за надані послуги в розмірі 50% від суми передбаченої п. 3.2 не пізніше 10 числа місяця, в якому надаватимуться послуги.

Відповідно до п. 6.2 договору охорони, у випадку неможливості вирішення спору шляхом його досудового врегулювання, спір передається на вирішення до господарського суду.

Згідно з п. 7.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.05.2017.

Даний договір може бути пролонгований, якщо від однієї із сторін не надійшло письмового повідомлення про його перегляд або розірвання за 5 календарних днів до закінчення терміну його дії ( п. 7.2 договору).

Договір підписаний з боку обох сторін та скріплений печатками сторін у справі.

На виконання умов договору охорони, позивач надав відповідачу послуги з охорони об`єкта у грудні 2017 року та у січні 2018 (з 01.01.2018 до 08 годин ранку 22.01.2018), що підтверджується підписаними з боку обох сторін без претензій та скріпленими печатками підприємств актами здачі-прийняття робіт (№ ОУ-0000037 від 31.12.2017 на суму 35000 грн 00 коп. та № ОУ-0000003 від 22.01.2018 на суму 24086 грн 00 коп.).

Враховуючи часткову оплату 19.01.2018 послуг в сумі 20000 грн 00 коп., заборгованість за надані послуги за грудень 2017- січень 2018 в сумі 39086 грн 00 коп. була підтверджена сторонами у акті звірки взаєморозрахунків станом на 10.07.2018, підписаним з боку обох сторін та скріпленим печатками підприємств.

Листом вих. № 29 від 10.07.2018 позивач просив відповідача надати графік погашення заборгованості з послуг охорони в сумі 39086 грн 00 коп. за грудень 2017 в сумі 15000 грн 00 коп. та січень 2018 в сумі 24086 грн 00 коп.

15.11.2018 відповідачем оплачено 5000 грн 00 коп. за надані послуги з охорони за грудень 2017 року.

Враховуючи, що заборгованість з послуг охорони за договором охорони № 4 своєчасно та у повному обсязі не сплачена, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Стягнення з відповідача на користь позивача 41570 грн 94 коп., з яких: 34086 грн 00 коп. - основний борг, 4867 грн 65 коп. інфляційні втрати та 2617 грн 29 коп. - 3% річних було предметом позовних вимог у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, з таких підстав.

Спірні правовідносини сторін є господарськими і виникли з договору № 4 на надання послуг, пов`язаних з охороною об`єкта від 01.02.2017.

Доказів визнання недійсним договору не надано.

Доказів виникнення спірної заборгованості за іншим договором сторонами суду також не надано.

Посилання відповідача на те, що між сторонами не існувало інших договорів, окрім договору № 2 від 01.01.2017 судом до уваги не приймається, оскільки наданий відповідачем договір охорони № 2 діє з моменту його підписання (01.01.2017) до 31.01.2017, тоді як доданий до позовної заяви договір охорони № 4 датований 01.02.2017 і діє до 31.05.2017 з можливістю пролонгації. Судом в судовому засіданні оглянуто оригінал договору охорони № 4 та акти на його виконання, датовані після укладення сторонами договору хорони № 4 від 01.02.2017.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як свідчать матеріали справи, на виконання укладеного між сторонами договору охорони № 4 від 01.02.2017, позивач надав відповідачеві послуги з охорони об`єкта у грудні 2017, січні 2018 (з 01.01.2018 до 08 годин ранку 22.01.2018), що підтверджується підписаними з боку обох сторін без зауважень та скріпленими печатками підприємств актами здачі-прийняття робіт (№ ОУ-0000037 від 31.12.2017 на суму 35000 грн 00 коп. та № ОУ-0000003 від 22.01.2018 на суму 24086 грн 00 коп.).

Враховуючи часткову оплату 19.01.2018 та 15.11.2018 послуг в сумі 25000 грн 00 коп., заборгованість за надані послуги за грудень 2017- січень 2018 в сумі 34086 грн 00 коп. відповідачем позивачеві сплачена не була.

Листом вих. № 29 від 10.07.2018 позивач просив відповідача надати графік погашення заборгованості з послуг охорони в сумі 39086 грн 00 коп. за грудень 2017 в сумі 15000 грн 00 коп. та січень 2018 в сумі 24086 грн 00 коп. Вказана сума заборгованості була підтверджена сторонами у підписаному з боку обох сторін акті взаєморозрахунків станом на 10.07.2018.

Підписання акта звірки свідчить про визнання боржником заборгованості станом на 10.07.2018 (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 187/789/17).

Відповідачем залишок заборгованості за надані у грудні 2017- січні 2018 року послуги з охорони в сумі 34086 грн 00 коп. не сплачений.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому суд враховує положення норми ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідачем надані позивачем послуги з охорони у грудні 2017- січні 2018 року в сумі 34086 грн 00 коп. у строк, встановлений договором не сплачений, а отже зазначена сума боргу є простроченою.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем доведено відповідними доказами факт надання відповідачеві послуг з охорони у грудні 2017 - січні 2018 за договором охорони № 4 від 01.02.2017 та наявність у відповідача перед позивачем простроченого боргу в сумі 34086 грн 00 коп.

Відповідачем, в свою чергу, не доведено відсутність простроченої заборгованості перед позивачем за надані послуги з охорони у грудні 2017 - січні 2018 в сумі 34086 грн 00 коп. та не спростовано відсутність підстав вважати спірний борг простроченим, або таким, що виник з інших правовідносин сторін.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 34086 грн 00 коп. основного боргу за надані за договором № 4 на надання послуг, пов`язаних з охороною об`єкта від 01.02.2017 послуги з охорони у грудні 2017 - січні 2018.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунок 3% річних за допомогою ІПС Законодавство та визнав вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за загальний період з 03.01.2018 (з урахуванням положення норми ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України) по 11.06.2020 обґрунтованими в сумі 2611 грн 54 коп. У решті заявлених до стягнення 3% річних - 5 грн 75 коп. коп., суд відмовляє, як у безпідставно заявлених до стягнення.

Суд перевірив розрахунок інфляційних втрат за допомогою ІПС Законодавство та визнав вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат за заявлений період (лютий 2018 - квітень 2020) обґрунтованими в сумі 4866 грн 90 коп. У решті заявлених до стягнення інфляційних втрат - 0 грн 75 коп. суд відмовляє, як у безпідставно заявлених до стягнення.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути 34086 грн 00 коп. основного боргу, 4866 грн 90 коп. інфляційних втрат, 2611 грн 54 коп. 3% річних та відмовити у позові щодо стягнення 0 грн 75 коп. інфляційних витрат та 5 грн 75 коп. 3% річних,

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогами, у зв`язку з чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2101 грн 67 коп. судового збору, а решта судового збору в сумі 0 грн 33 коп. покладається на позивача.

Крім того, в позовній заяві позивач заявив до стягнення з відповідача витрати на професійну правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 2-4 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною п`ятою-сьомою статті 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У позовній заяві позивач заявив про понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн у зв`язку зі складенням даної позовної заяви та про стягнення цих витрат з відповідача за результатами розгляду справи.

Отже, позивачем при поданні позову зазначались попередні судові витрати на правову допомогу. Позивачем надані докази в підтвердження цих витрат.

Відповідно до ст. 6. ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, позивач та адвокат можуть вільно встановлювати в договорі про надання правової допомоги розмір гонорару адвоката. Це відповідає принципам вільного волевиявлення, свободи договору.

Так, за умовами укладеного між позивачем (клієнт) і адвокатським об`єднанням Юридична компанія Радник (адвокатське об`єднання в особі керуючого партнера Штабовенка Д.В.) договору про надання правничої допомоги від 09.06.2020, клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 цього договору адвокатське об`єднання на підставі доручення клієнта приймає на себе зобов`язання з надання юридичної допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, зокрема представляти інтереси клієнта в господарському суді.

Відповідно до п. п. 4.2. 4.4. договору оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку. За результатами надання юридичної допомоги складається акт, в якому вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням юридичної допомоги та її вартість.

Додатковою угодою до договору від 09.06.2020 сторони передбачили надання правничої допомоги у вигляді складання та подання позовної заяви за позовом ТОВ Барвінок, ЛТД до ПрАТ Південтрансенерго про стягнення заборгованості та винагороду за це в сумі 3000 грн 00 коп., які оплачуються протягом десяти днів з моменту підписання цієї угоди.

На підставі договору та додаткової угоди, сторонами складено акт № 141 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10.06.2020 про те, що виконавцем надані послуги зі складення та подання позовної заяви за даним позовом і вартість цих послуг складає 3000 грн 00 коп.

Платіжним дорученням № 75 від 11.06.2020 позивач оплатив Адвокатському обєднанню Юридична компанія Радник вартість наданих послуг в сумі 3000 грн 00 коп.

Як свідчать матеріали справи, вищевикладені послуги були виконані, а саме: подано до суду відповідну позовну заяву.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 165 ГПК України, у позовній заяві позивач надавав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зазначаючи розмір на професійну правничу допомогу в сумі - 3000,00 грн.

За висновком суду, розмір витрат на правничу допомогу є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), а також часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Беручи до уваги вищевикладене, зважаючи на зазначені положення чинного законодавства, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, співмірність і розумність заявлених витрат, доведеність вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката, але враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2999 грн 53 коп. У іншій частині - 0 грн. 47 коп. ці витрати на професійну правову допомогу відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Південтрансенерго", ідентифікаційний код юридичної особи 00110993 (69041, м. Запоріжжя, пров. Вологодський, буд. 30) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Барвінок, ЛТД", ідентифікаційний код юридичної особи 13620908 (69037, вул. Сорок років Радянської України (Незалежної України), буд. 45) 34086 (тридцять чотири тисячі вісімдесят шість) грн 00 коп. основного боргу, 4866 (чотири тисячі вісімсот шістдесят шість) грн 90 коп. інфляційних втрат, 2611 (дві тисячі шістсот одинадцять) грн 54 коп. 3% річних, 2101 (дві тисячі сто одна) грн 67 коп. судового збору та 2999 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 53 коп. витрат на професійну правову допомогу.

3. У позові щодо стягнення 0 (нуль) грн 75 коп. інфляційних витрат, 5 (п`ять) грн 75 коп. 3% річних, 0 (нуль) грн. 33 коп. судового збору та 0 (нуль) грн. 47 коп. витрат на професійну правову допомогу відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 04.08.2020.

Суддя А.О. Науменко