Рішення

від 27.07.2020 по справі 908/1233/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/70/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2020 Справа № 908/1233/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: головуючий суддя - Топчій О.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Запоріжмашпром (69063, м. Запоріжжя, вул. Базарна, б. 14-А)

до відповідача Приватного акціонерного товариства Завод Запоріжавтоматика (69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, б. 3)

про стягнення коштів

СУТЬ СПОРУ:

21.05.2020 до Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Завод Запоріжмашпром з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства Завод Запоріжавтоматика про стягнення заборгованості у розмірі 35 000,00 грн та пені у сумі 4 101,00 грн.

21.05.2020 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/1190/20, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 26.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1233/20, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №9/П-2017 від 14.02.2017 щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 35 000,00 грн. За порушення строків виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано пеню у розмірі 4 101,00 грн за період з 01.04.2017 по 24.03.2020.

Ухвалою суду від 26.05.2020 відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження їх заперечень проти позову або його визнання.

Ухвала суду від 26.05.2020 про відкриття провадження у справі №908/1233/20, направлена на адресу відповідача, отримана уповноваженою особою 28.052020, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 26.06.2020 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 27.07.2020.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

14.02.2017 між ПрАТ Завод Запоріжавтоматика - замовник та ТОВ Завод Запоріжмашпром - постачальник укладено договір №9/П-2017 на виготовлення, поставку металоконструкцій для стрічкового дозатору.

За умовами п. 1.1. договору постачальник зобов`язався виготовити металоконструкції згідно технічної документації, наданої замовником, та поставити замовнику, а замовник прийняти та оплатити продукцію в порядку та строки, встановлені даним договором та додатками до нього.

Згідно п. 1.2. цього договору, кількість, номенклатура ресурсів вказуються в Специфікаціях до цього Договору, що є його невід`ємною частиною.

Згідно п. 2.1.2. Постачальник зобов`язується поставити виготовлену продукцію у порядку та в строк, які зазначені у специфікаціях.

Згідно п. 2.3.2. замовник зобов`язується сплатити продукцію у порядку та в строк, які зазначені у специфікаціях.

Згідно п. 3.1. оплата покупцем ресурсів здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в цьому договорі.

Згідно п. 3.3. оплата за поставлені ресурси буде здійснюватися наступним чином:

- 50% вартості продукції замовник оплачує за передоплатою,

- 50% вартості продукції замовник повинен сплатити за фактом готовності протягом 3 банківських днів.

Згідно специфікації №1 до договору (п. 2) термін оплати: 50% вартості продукції замовник оплачує за передоплатою, 50% вартості продукції замовник повинен сплатити за фактом готовності протягом 3 банківських днів. Вартість ресурсів, що поставляються відповідно до цієї Специфікації, з ПДВ становить 106 740,00 грн.

Передоплата у розмірі 56 740,00 грнбула перерахована на поточний рахунок постачальника 15.02.2017. Постачальник відвантажив партію ресурсів згідно Специфікації №1 27.03.2017 згідно видаткової накладної №20 від 27.03.2017 та 28.03.2017 згідно видаткової накладної №22 від 28.03.2017.

11.10.2017 була проведена часткова оплата у розмірі 15 000,00 грн.

26.03.2018 електронною поштою було направлено лист про прострочену заборгованість у сумі 35 000,00 грн.

Відповіді на лист не надано, заборгованість не погашена.

28.01.2020 електронною поштою позивач надіслав відповідачеві лист про зміну банківських реквізитів згідно нового формату рахунків ІВАN.

Станом на день направленні позову до суду 19.05.2020 заборгованість відповідачем не сплачена.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині оплати вартості поставленого товару стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 1 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

За викладених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 35 000,00 грн підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4 101,00 грн пені за період з 01.04.2017 по 24.03.2020.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В той же час відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно п. 6.5. у разі порушення замовником термінів оплати продукції, покупець сплачує пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Згідно п. 6.7. за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В свою чергу, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок у відповідності до приписів законодавства, судом встановлено, що стягненню підлягає пеня за період з 01.04.2017 (початок прострочення) по 30.09.2017 (шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано). При цьому, при застосуванні у розрахунку пені подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, сума пені становить 6 343,84 грн.

В той же час, при розрахунку пені у розмірі, визначеному договором - 0,01% за кожен день прострочення, за період з 01.04.2017 по 30.09.2017, судом встановлено, що стягненню підлягає пеня у розмірі 915,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що позивачем надано всі докази на підтвердження своїх вимог, а відповідач правом надати відзив на позов не скористався, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Запоріжмашпром до Приватного акціонерного товариства Завод Запоріжавтоматика про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Завод Запоріжавтоматика (69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, б. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 00187292) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Запоріжмашпром (69063, м. Запоріжжя, вул. Базарна, б. 14-А, ідентифікаційний код юридичної особи 34790215) суму основного боргу у розмірі 35 000,00 грн (тридцять п`ять тисяч гривень 00 коп), пеню у розмірі 915,00 грн (дев`ятсот п`ятнадцять гривень 00 коп.), судовий збір у розмірі 1 930,73 грн (одна тисяча дев`ятсот тридцять гривень 73 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04 серпня 2020 року.

Суддя О.А. Топчій