Рішення

від 03.08.2020 по справі 916/1048/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" серпня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1048/20 Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В. А.

розглянувши справу №916/1048/20

за позовом Виробничо-сервісної фірми ГІДРОГЕОСЕРВІС у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65069, м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 45, кв. 2, код ЄДРПОУ 20925295)

до відповідача Приватного підприємства СГРАДАТА (68702, Одеська область, м. Болград, проспект Соборний, 107-А, код ЄДРПОУ 42124586)

про стягнення 171 721,62грн.,

Представники сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-сервісна фірма ГІДРОГЕОСЕРВІС у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства СГРАДАТА про стягнення 171 721,62грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором субпідряду №03/12 від 03.12.2019р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.04.2020р. було відкрито провадження по справі №916/1048/20. Розгляд справи призначено за спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

03.12.2019 між Приватним підприємством Сградата (Підрядник) та Виробничо-сервісною фірмою Гідрогеосервіс у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (підрядник) було укладено договір субпідряду №03/12, за умовами якого Субпідрядник зобов`язується виконати, а Підрядник прийняти і оплатити роботи з Будівництва артезіанської свердловини по вул. Болградська. 119а в м. Рені Одеської області ( код згідно ДК 021:2015 45262220-9-Буріння водних свердловин (п.1.1 договору)

Пунктом 2.1 договору передбачено, що ціна договору становить 750 018,52грн., в тому числі ПДВ (20%) - 125 003,09грн. (договірна ціна, Додаток №1)

До початку робі Підрядник перераховує Субпідряднику аванс в розмірі 50% - 375 009,26грн., в тому числі ПДВ (20%) - 62 501,54грню (п.2.2 договору).

За умовами п.п. 3.1., 3.2. договору розрахунки проводяться шляхом оплати Підрядником після пред`явлення Субпідрядником рахунку на оплату робіт на підставі підписаного сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В у термін 5 (п`ять) банківських днів. До рахунку додається акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В та довідка КБ-3.

Місце виконання робіт: вул.. Болградська, 119а в м. Рені Одеської області. Строк виконання робіт - сорок п`ять днів з моменту отримання авансу (п.4.1, п.4.2 договору).

Згідно з п.п. 5.1 договору Підрядник зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати виконані роботи.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що у разі несвоєчасного розрахунку за виконані та пред`явлені до сплати роботи Субпідрядник має право стягнути з Підрядника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 10.1. договору він набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2019, а частині взаєморозрахунків по повного їх виконання.

На виконання умов п.2.2, відповідачем на користь позивача була сплачена сума авансу, а саме 15.12.2019р. - 188 800грн., та 20.12.2019р. - 400 000грн., що підтверджується відповідними випискам по рахунку, копії яких містяться в матеріалах справи.

За посиланнями позивача, що свої зобов`язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі, в зв`язку з чим 28.12.2019р. сторони підписали акт приймання виконаних робіт №1 за формою №КБ-2в, довідку про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3 та був виставлений рахунок.

Проте як вказує позивач, відповідач свої зобов`язання щодо належної оплати виконаних робіт не здійснив, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 161 218,52грн. Так, акт приймання виконаних робі №1 був підписаний сторонами 28.12.2019р., та з урахуванням святкових днів, до 10.01.2020р. відповідач повинен був сплатити сума заборгованості за даним актом.

Отже, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором субпідряду №03/12 від 03.12.2019р. щодо належної оплати вартості виконаних робіт, Виробничо-сервісна фірма ГІДРОГЕОСЕРВІС у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у томі числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зі змісту ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено в ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 839 ЦК України).

Відповідно до ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, 03.12.2019 між Приватним підприємством Сградата (Підрядник) та Виробничо-сервісною фірмою Гідрогеосервіс у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (підрядник) було укладено договір субпідряду №03/12, за умовами якого Субпідрядник зобов`язується виконати, а Підрядник прийняти і оплатити роботи з Будівництва артезіанської свердловини по вул. Болградська. 119а в м. Рені Одеської області ( код згідно ДК 021:2015 45262220-9-Буріння водних свердловин (п.1.1 договору)

Пунктом 2.1 договору передбачено, що ціна договору становить 750 018,52грн., в тому числі ПДВ (20%) - 125 003,09грн. (договірна ціна, Додаток №1). До початку робі Підрядник перераховує Субпідряднику аванс в розмірі 50% - 375 009,26грн., в тому числі ПДВ (20%) - 62 501,54грню (п.2.2 договору).

Судом встановлено, що на виконання умов п.2.2, відповідачем на користь позивача була сплачена сума авансу, а саме 15.12.2019р. - 188 800грн., та 20.12.2019р. - 400 000грн., що підтверджується відповідними випискам по рахунку, копії яких містяться в матеріалах справи.

За умовами п.п. 3.1., 3.2. договору розрахунки проводяться шляхом оплати Підрядником після пред`явлення Субпідрядником рахунку на оплату робіт на підставі підписаного сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В у термін 5 (п`ять) банківських днів. До рахунку додається акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В та довідка КБ-3.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, здійснивши субпідрядні роботи на загальну суму 750 018,52грн грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №1 від 28.12.2019р. та довідкою про вартість виконаних робіт.

Проте, як встановлено судом, в порушення взятих на себе зобов`язань, Приватне підприємства Сградата сплатило вартість виконаних робіт на суму 588 800грн., що підтверджується випискою банку по рахунку. Залишок заборгованості у сумі 161 218,52 грн. відповідачем сплачена не була.

Будь-яких належних доказів, які б спростовували наявність вищевказаної заборгованості, відповідач, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав.

Враховуючи, що наявність основної заборгованості у сумі 161 218,52грн. грн . підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, суд доходить висновку щодо задоволення вимог позивача в цій частині.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх грошових зобов`язань перед позивачем за договором субпідряду №03/12 від 03.12.2019р., що зумовило нарахування останнім пені на суму 8 925,2грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що у разі несвоєчасного розрахунку за виконані та пред`явлені до сплати роботи Супідрядник має право стягнути з Підрядника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого платежу за кожен день прострочення.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок суми пені в сумі 8 925,28грн. за порушення грошових зобов`язань за договором субпідряду №3/12 від 03.12.2019р., господарський суд відзначає його правильність та обґрунтованість.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові... Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Позивачем було нараховано три відсотки річних в розмірі 1 255,39грн. та інфляційні витрати в сумі 322,43грн. Розглянувши надані позивачем розрахунки трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань та інфляційних витрат, суд доходить висновку, що вказані розрахунки було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Приватного підприємства СГРАДАТА трьох відсотків річних в сумі 1 255,39грн. та інфляційні витрати в сумі 322,43грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні Виробничо-сервісної фірми ГІДРОГЕОСЕРВІС у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю є обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами в зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Виробничо-сервісної фірми ГІДРОГЕОСЕРВІС у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65069, м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 45, кв. 2, код ЄДРПОУ 20925295) до Приватного підприємства СГРАДАТА (68702, Одеська область, м. Болград, проспект Соборний, 107-А, код ЄДРПОУ 42124586) - задовольнити повністю.

2. Стягнути Приватного підприємства СГРАДАТА (68702, Одеська область, м. Болград, проспект Соборний, 107-А, код ЄДРПОУ 42124586) на користь Виробничо-сервісної фірми ГІДРОГЕОСЕРВІС у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65069, м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 45, кв. 2, код ЄДРПОУ 20925295) основну заборгованість в сумі 161 218 (сто шістдесят одна тисяча двісті вісімнадцять)грн. 52 коп, пеню в сумі 8 925 (вісім тисяч дев`ятсот двадцять п`ять)грн. 28коп., 3% річних в сумі 1 255 (одна тисяча двісті п`ятдесят п`ять)грн.. 39коп., інфляційні витрати в розмірі 322 (триста двадцять дві)грн. 43коп. та судовий збір в сумі 2 575 (дві тисячі п`ятсот сімдесят п`ять)грн.. 83коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 04 серпня 2020 р.

Суддя К.Ф. Погребна