Рішення

від 04.08.2020 по справі 916/1063/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1063/20

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився.

Від відповідача : не з`явився.

розглянувши справу за позовом Фізичної особи-підприємця Чистова Олексія Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард бест" про стягнення 155 805,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Чистов Олексій Вікторович звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард бест" про стягнення та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.04.2020р. позовну заяву Фізичної особи-підприємця Чистова Олексія Вікторовича було залишено без руху, у зв`язку із несплатою судового збору у встановленому порядку та розмірі.

04.05.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків за вх.ГСОО№10983/20, а саме із доказами сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.05.2020р. позовну заяву Фізичної особи-підприємця Чистова Олексія Вікторовича було залишено без руху, у зв`язку з тим, що Фізичною особою-підприємцем Чистовим Олексієм Вікторовичем недооплачено судовий збір у розмірі 2 102,00грн.

25.05.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання за вх.№13217/20 про зменшення позовних вимог, відповідно якого позивач просить суд стягнути з відповідача 155 805,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.06.2020р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу прийнято розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та підготовче засідання призначено на "30" червня 2020 р. о 09:45 год.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2020р. №239 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" установлено з 12.03.2020р. до 24.04.2020р. на усій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020р. "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" установлено термін дії карантину до 11.05.2020р. на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України №343 від 04.05.2020р. "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" установлено термін дії карантину до 22.05.2020р. на усій території України, підпункт 5 і 6 виключено та підпункт 7 викладено у новій редакції.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2020р. "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" установлено термін дії карантину до 22.06.2020р. на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2020р. "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" установлено термін дії карантину до 31.07.2020р. на усій території України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020р. №540-IХ розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено п. 4 такого змісту: "Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.06.2020р. було відкладено судове засідання на "14" липня 2020 р. о 09:45 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.07.2020р. було відкладено судове засідання на "04" серпня 2020 р. о 15:15 год.

У даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард бест" в судові засідання по справі не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 165 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області були направлені за належною адресою відповідача, а тому за приписами ч.7 ст.120ГПК України відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження у справі.

За приписами ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не було надано жодного клопотання про відкладення розгляду справи, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", з метою запобігання поширенню захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, що не позбавляє суд можливості прийняти рішення за наявними матеріалами справи.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

04.08.2020р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Як встановлено господарським судом, між ТОВ "Форвард бест" (далі - Орендар) та ФОП Чистов О.В. (далі - Орендодавець) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення від 13 червня 2019 року (далі - Договір).

Відповідно до п. п. 2.4. Договору, Приміщення передається Орендарем Орендареві на підставі акту приймання-передачі (акт повернення), що підтверджує повернення Приміщення.

Згідно із п. п. 2.5. Договору, Орендар зобов`язаний здійснити оплату всіх платежів, передбачених договором до моменту підписання Сторонами Акту повернення Приміщення.

Орендар повертає приміщення у стані не гіршим від того, в якому Приміщення перебувало на початку оренди.

Відповідно до п. п. 2.7 Договору на момент передачі Приміщення Орендодавцеві, Приміщення повинне бути вільним від будь якого обладнання, речей, сміття, а також від будь якого майна, крім обладнання, що належить Орендодавцю та покращень, що не можливо відокремити без пошкоджень приміщення.

14.06.2019р. згідно Акту прийому-передачі Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення, що розташоване за адресою : м. Одеса, пров. Віще Адмірала-Жукова, будинок 2.

Відповідно до п. п. 5.4 Договору Орендодавець має право відмовитись від договору в односторонньому порядку шляхом надання письмового повідомлення Орендареві у випадку коли Орендар заборгував сплату орендної плати, більш, ніж на 1 календарний місяць.

Позивачем було отримано гарантійний лист підписаний директором ТОВ Форвард бест відповідно до якого було взято зобов`язання сплатити заборгованість, зокрема за грудень 2019 року до 30 грудня 2019 року.

25.12.2019р. позивачем на адресу відповідача було направлено Претензію щодо сплати заборгованості, однак вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді.

На момент звернення до суду за відповідачем існує заборгованість за Договором оренди нежитлового приміщення від 13 червня 2019р. за грудень 2019 року у розмірі 155 805,00грн.

Також, відповідно до умов договору, станом на 04.03.2020р. об`єкт оренди повернутий не був.

З наведених підстав, Фізична особа-підприємець Чистов Олексій Вікторович звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард бест" про стягнення 155 805,00 грн.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Згідно з ст. 173 ГК України зазначено, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1. ст. 199 Господарського кодексу України, виконання господарського зобов`язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України та частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У відповідності до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України унормовано, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Судом встановлено, що між ТОВ "Форвард бест" (далі - Орендар) та ФОП Чистов О.В. (далі - Орендодавець) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення від 13 червня 2019 року (далі - Договір).

Відповідно до п. п. 2.4. Договору, Приміщення передається Орендарем Орендареві на підставі акту приймання-передачі (акт повернення), що підтверджує повернення Приміщення.

Згідно із п. п. 2.5. Договору, Орендар зобов`язаний здійснити оплату всіх платежів, передбачених договором до моменту підписання Сторонами Акту повернення Приміщення.

Орендар повертає приміщення у стані не гіршим від того, в якому Приміщення перебувало на початку оренди.

Відповідно до п. п. 2.7 Договору на момент передачі Приміщення Орендодавцеві, Приміщення повинне бути вільним від будь якого обладнання, речей, сміття, а також від будь якого майна, крім обладнання, що належить Орендодавцю та покращень, що не можливо відокремити без пошкоджень приміщення.

14.06.2019р. згідно Акту прийому-передачі Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення, що розташоване за адресою : м. Одеса, пров. Віще Адмірала-Жукова, будинок 2.

Відповідно до п. п. 5.4 Договору Орендодавець має право відмовитись від договору в односторонньому порядку шляхом надання письмового повідомлення Орендареві у випадку коли Орендар заборгував сплату орендної плати, більш, ніж на 1 календарний місяць.

Також, позивачем було отримано гарантійний лист підписаний директором ТОВ Форвард бест відповідно до якого було взято зобов`язання сплатити заборгованість, зокрема за грудень 2019 року до 30 грудня 2019 року.

25.12.2019р. позивачем на адресу відповідача було направлено Претензію щодо сплати заборгованості, однак вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді.

Відповідачем в порушення умов Договору оренди та норм діючого законодавства України не виконано належним чином зобов`язання зі сплати оренди, з урахуванням чого у Відповідача утворилась заборгованість за грудень 2019 року в розмірі 155 805,00 грн.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України , відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард бест" заборгованість за Договором оренди нежитлового приміщення від 13.06.2019р. по орендній платі за грудень 2019 року у розмірі 155 805,00грн., підлягають судом задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, в судові засідання відповідач не з`являвся хоча заздалегідь був повідомлений про дату час та місце судового засідання.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Фізичної особи-підприємця Чистова Олексія Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард бест" про стягнення 155 805,00 грн.- задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард бест" (65481, м. Южне, вул. Новобілярська, будинок 28, корпус 3, квартира 17; код ЄДРПОУ 40995953) на користь Фізичної особи-підприємця Чистова Олексія Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) заборгованість за Договором оренди нежитлового приміщення від 13.06.2019р. по орендній платі у розмірі 155 805 /сто п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот п`ять/ грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 337 /дві тисячі триста тридцять сім/ грн. 07 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України

Повний текст складено 04 серпня 2020 р.

Суддя С.Ф. Гут