Ухвала

від 04.08.2020 по справі 922/2413/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"04" серпня 2020 р.Справа № 922/2413/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Суші Продукт Плюс" про забезпечення позову по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суші Продукт Плюс", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфуд-Харків", м. Харків про стягнення 65833,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Суші Продукт Плюс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфуд-Харків", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором поставки №15092017 від 15.09.2017 у розмірі 65833,63 грн., що включає основну заборгованість у розмірі 36799,71 грн., інфляційні втрати у розмірі 778,33 грн., пеню у розмірі 2426,35 грн., штраф у розмірі 18399,86 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 7429,38 грн. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов вказаного договору поставки в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 04.08.2020 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.08.2020 о 10:45.

Разом з позовом позивачем до суду була подана заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а також грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерфуд-Харків" (місцезнаходження: 61168, м. Харків, вул. Героїв Праці, буд. 9, код ЄДРПОУ 35970806) і знаходяться на його рахунках у банках та інших фінансових установах, в межах суми позову в розмірі 65833,63 грн.

Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову, позивач вказує на те, що відповідач не здійснив оплату за поставлений йому товар. Наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується підписаним сторонами актом звіряння взаєморозрахунків станом на 01.07.2020. Претензії, направлені позивачем, відповідач не отримав. Позивач намагався зустрітись з керівником відповідача для врегулювання порядку та строку оплати заборгованості за поставлений товар. Але, як з`ясувалось, майже одразу після здійснення поставки товару у відповідача змінився керівник. Директорка товариства Корнієнко Дар`я Ігорівна, яка підписала договір поставки, була звільнена. На посаду директора був призначений ОСОБА_1 з 29.02.2020. При цьому позивач робив спроби зустрітись з новим керівником відповідача, але це не вдалося. Відповідач змінив номери телефонів, тому позивач не може до нього додзвонитись. Вищевказане на думку позивача свідчить про те, що відповідач намагається уникнути виконання зобов`язань перед позивачем з оплати за поставлений товар. За таких обставин, позивач вважає необхідним просити суд вжити заходів забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та захист прав та інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши надані заявником до заяви про забезпечення позову документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

При вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Подана заява мотивована виключно припущенням про імовірну неможливість виконання рішення суду у даній справі, що не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Також суд звертає увагу, що відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Застосування арешту на майно можливе у випадку, коли кошти в боржника відсутні, тобто, коли виконання рішення про стягнення коштів є неможливим. Натомість, доказів неможливості виконання рішення про стягнення коштів матеріали справи не містять.

Доводи заявника у даному випадку є лише його оціночними судженнями, побоюваннями, що не підтверджені належними засобами доказування, та не можуть бути прийняті судом як доказ, що свідчить про реальну загрозу невиконання рішення суду по даній справі.

З огляду на наведене, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення заяви ТОВ "Суші Продукт Плюс" про забезпечення позову, оскільки остання не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову, а, отже, в її задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Суші Продукт Плюс" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Ухвала підписана 04 серпня 2020 року.

Суддя О.В. Погорелова