Рішення

від 04.08.2020 по справі 924/582/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"04" серпня 2020 р. Справа № 924/582/20

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Дідику Р.Р., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрексперттрейд", м. Вінниця

до Приватного підприємства "Іква-Агро", смт. Стара Синява Старокостянтинівського району Хмельницької області

про стягнення 401 231,53 грн.

Представники сторін:

від позивача: Таганцов Богдан Анатолійович - згідно ордеру серії ВН № 111493 від 01.04.2020р.;

від відповідача: не з`явились.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

18.05.2020 року на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрексперттрейд", м. Вінниця до Приватного підприємства "Іква-Агро", смт. Стара Синява Старокостянтинівського району Хмельницької області про стягнення заборгованості за договором поставки № 2-87-П від 21.05.2018р. у сумі 401 231,53грн.

Ухвалою суду області від 09.06.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/582/20 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У судовому засіданні 21.07.2020р. було постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про закінчення підготовчого провадження у справі та перехід до розгляду справи по суті на 04.08.2020р.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог. Просив суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 401 231,53грн., з яких: 254 135,01грн. - основна сума боргу, 119 427,26грн. - пеня, 16 417,12грн. - інфляційні збитки, 11 252,14грн. - відсотки за користування грошовими коштами.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, своїми процесуальними правами не скористався, письмового відзиву на позов не надав, про причини неявки та неподання відзиву на позов суд не повідомив. При цьому був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи по суті. Ухвала від 21.07.2020р. направлялась відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, за адресою, яка згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є його юридичною адресою.

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними права.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р.).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Судом також звернуто увагу, що на даний час в Господарському суді Хмельницької області працює система Електронний суд за допомогою якої учасники судового процесу можуть реалізувати права, визначені статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, та подавати в електронному форматі до суду процесуальні документи, пов`язані із розглядом справи у суді (як-то заяви по суті справи).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення позивача та відповідача про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка позивача та відповідача не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Судом також акцентовано, що оголошення, згідно постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року „Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами та доповненнями), карантину не зупиняє роботи судів. (Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 05.05.2020р. по справі №910/3880/19).

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне підприємство "Іква-Агро", зареєстровано за юридичною адресою: 31400, Хмельницька обл., Старосинявський р-н, смт. Стара Синява, вул. Філатова, буд. 26, код ЄДРПОУ 38595077.

21.05.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ?Укрексперттрейд? (надалі - постачальник) та Приватним підприємством ?Іква - Агро? (надалі - покупець) було укладено договір поставки №2-87-П (надалі - договір №2-87-П).

У відповідності до п. 1.1 договору №2-87-П, постачальник взяв на себе зобов`язання в порядку та на умовах визначених у договорі, передати у власність покупця (поставити) товар (засоби захисту рослин, добрива з мікроелементами, регулятори росту рослин), а покупець зобов`язується в порядку та на умовах визначених у договорі, прийняти товар та оплатити його вартість.

Згідно з п. 1.2. договору№2-87-П, найменування товару, його кількість, терміни поставки та оплати, базис поставки (місце передачі-покупцю) визначені у специфікаціях до цього договору, які є його невід`ємною частиною. Ціна за одиницю виміру товару та його загальна ціна, яку має сплатити покупець, визначається специфікаціями (додатками) до цього договору, з урахуванням вимог щодо цього, викладених в тексті самого договору.

Факт поставки та передачі товару від постачальника до покупця фіксується шляхом складання та підписання накладних (або актів приймання-передачі) повноважними представниками сторін. З моменту підписання сторонами накладних до покупця переходить право власності на товар та ризики йог випадкового знищення або пошкодження (п. 1.4 договору №2-87-П).

Пунктом 2.1 договору №2-87-П сторони передбачили, що ціна (вартість) товару (в т.ч. ціна за одиницю товару) вказується сторонами в специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього договору. Ціна товару включає вартість неповоротної тари, упаковки та витрати на доставку товару до місця його передачі покупцю (базис поставки відповідно ІНКОТЕРМС 2010). Сплата ціни товару покупцем здійснюється у гривнях України.

Відповідно до п. 2.2 договору №2-87-П, покупець здійснює 100% оплату вартості товару протягом 20 (двадцяти) календарних днів, від дати вказаної у накладній або акті приймання-передачі, шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на банківський рахунок постачальника. Оплата товару може проводитись частинами. Банківські реквізити сторін для здійснення взаєморозрахунків вказані в договорі (розділ 8).

Якщо у специфікації визначений еквівалент ціни товару (її частини) в доларах США, то сума ціни товару (її частина), яку має сплатити покупець у гривнях України, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її частини), вираженого в доларах США, що зазначений в специфікаціях. на офіційний курс НБУ продажу долара США на дату розрахунку. У разі збільшення курсу долара США більше ніж на 3 (три) % на дату розрахунку до курсу, що визначений у специфікації, покупець зобов`язується провести оплату за товар згідно діючого курсу долара США (п. 2.3 договору №2-87-П).

Пунктами 3.1, 3.3 договору №2-87-П, постачальник зобов`язався передати товар покупцеві в термін, в місці та на умовах, які вказані в специфікаціях до даного договору, а покупець зобов`язаний сплатити вартість товару в установлені терміни та у визначеному порядку.

Пунктом 4.3 договору №2-87-П сторони обумовили, що приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем у присутності уповноваженого представника постачальника в момент отримання товару від постачальника. Покупець зобов`язаний перевірити комплектність, цілісність тари, а також відсутність ознак пошкодження або псування товару.

Приймання товару покупцем за кількістю підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною. Після приймання товару за кількістю, претензії покупця щодо кількості, пакування (крім претензій щодо нестач товару всередині упаковки або тари) чи зовнішнього вигляду товару не приймаються.

Згідно з п. 5.1 договору №2-87-П у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до п. 5.2 договору №2-87-П сторони досягли згоди, що за порушення строків (термінів) платежів покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 2% на місяць від суми несплаченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Сума простроченого платежу визначається ціною товару (її частиною), яку покупець сплатив із запізненням. Якщо на момент подання постачальником вимоги або позову до суду щодо сплати покупцем пені, ціна товару (її частина) не сплачена покупцем , сума несплаченої ціни товару (її частини), для розрахунку пені, визначається відповідно до встановлених договором правил на день подання вимоги або позову щодо сплати пені.

Пунктом 5.3 договору №2-87-П встановлено, що сторони домовились, що згідно п.6 ст. 232 ГКУ позовна давність до вимог про сплату (стягнення) штрафних санкцій (пені), нарахованих відповідно до умов цього договору, становить три роки. Нарахування та сплата штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за цим договором, не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Цей договорів набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін, і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 7.1 договору №2-87-П).

Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

На виконання умов договору №2-87-П від 21.05.2018 року між постачальником та покупцем укладено специфікацію №4 на поставку товару на загальну суму 306 135,01грн. Згідно даної специфікації покупець оплачує 100% загальної вартості товару до 30.10.2018р. Специфікація підписана представниками сторін та скріплена печатками.

Відповідно до видаткових накладної №334 від 22.10.2018р. постачальником було поставлено, а покупцем отримано товар на загальну суму 306 135,01грн.

Видаткову накладну підписано представниками сторін та скріплено їх печатками.

Згідно виписки за особовим рахунком №26007641520800 від 26.03.2020р. наданої позивачем, 22.10.2018р. ПП "Іква-Агро" перерахувало ТОВ "Укрексперттрейд" 52 000,00грн.

Позивачем надано суду копію вимоги від 02.04.2020р. до ПП "Іква-Агро" про виплату у семиденний строк з моменту отримання вимоги заборгованості у розмірі 254 135,01грн. Також позивачем долучено поштову квитанції за накладною № 2102703354321 та опис вкладення у цінний лист зі вказаною адресою одержувача: "31400, Хмельницька область, смт. Стара Синява, вул. Ватутіна, 68".

У зв`язку із неповною сплатою вартості поставленого та отриманого товару за договором №2-87-П від 21.05.2018р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 401 231,53грн., з яких: 254 135,01грн. - основна сума боргу, 119 427,26грн. - пеня, 16 417,12грн. - інфляційні збитки, 11 252,14грн. - відсотки за користування грошовими коштами.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір поставки №2-87-П від 21.05.2018р. позивач взяв на себе зобов`язання в порядку та на умовах визначених у договорі, передати у власність покупця (поставити) товар (засоби захисту рослин, добрива з мікроелементами, регулятори росту рослин), а відповідач зобов`язався в порядку та на умовах визначених у договорі, прийняти товар та оплатити його вартість.

Відповідно до аналізу умов договору, судом враховано, що між сторонами виникли правовідносини, які врегульовані нормами закону щодо договору поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно п.2.2 договору №2-87-П сторони визначили порядок розрахунків, зокрема, що покупець здійснює 100% оплату вартості товару протягом 20 (двадцяти) календарних днів, від дати вказаної у накладній або акті приймання-передачі, шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на банківський рахунок постачальника. Оплата товару може проводитись частинами.

Проте, судом враховано, що згідно п. 1.2. договору №2-87-П сторони погодили, що терміни оплати, можуть бути визначені у специфікаціях до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Так, відповідно до специфікації №4 на поставку товару на загальну суму 306 135,01грн., відповідач оплачує 100% загальної вартості товару до 30.10.2018р.

Приймання товару покупцем за кількістю підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною (п. 4.3 договору №2-87-П).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 306 135,01грн., що підтверджується підписаною сторонами та скріпленою відтисками їхніх печаток видатковою накладною №334 від 22.10.2018р.

Умовами укладеного між сторонами договору передбачено обов`язок відповідача своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений товар у встановлений умовами договору строк.

Проте, оплату за отриманий, згідно з договором поставки, товар відповідач здійснив не в повному обсязі, а саме сплатив 52 000,00 грн., що підтверджується випискою за особовим рахунком №26007641520800 від 26.03.2020р. за період з 22.10.2018р. по 22.10.2018р., наданої позивачем, а також його представником у судових засіданнях та не спростовано відповідачем.

Доказів оплати товару згідно договору в повному обсязі матеріали справи не містять, а сторонами на час розгляду справи не надано.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар згідно договору №2-87-П від 21.05.2018р. становить 254 135,01грн. (306 135,01грн. - 52 000,00грн.) та підлягає стягненню з останнього.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 119 427,26грн. - пені, 16 417,12грн. - інфляційних збитків, 11 252,14грн. - 3% річних у зв`язку із неналежним виконанням умов договору поставки №МК-0048 від 13.11.2019р.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України, виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з п.п.1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2 договору №2-87-П сторони встановили, що за порушення строків (термінів) платежів покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Крім того, сторони домовились, що згідно п.6 ст. 232 ГКУ позовна давність до вимог про сплату (стягнення) штрафних санкцій (пені), нарахованих відповідно до умов цього договору, становить три роки. Нарахування та сплата штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за цим договором, не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (п. 5.3 договору №2-87-П).

З огляду на зазначене, суд, здійснивши (за допомогою системи „Законодавство» ) перерахунок пені визначені позивачем періоди з 31.10.2018р. по 21.04.2020р., встановив, що заявлена ним до стягнення пеня в межах суми 119 427,26грн. є обґрунтованою.

Між тим, судом враховується, що у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 ст. 3, частині третій ст. 509 та частинах першій, другій ст. 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013р. №7-рп/2013).

Приписами ст. 233 ГК України встановлено, що господарський суд має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідно до аналізу даних норм, таке право суд реалізує, як за клопотанням сторони, так і за власною ініціативою.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду, який, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Оцінивши в сукупності обставини справи та надані докази, приймаючи до уваги часткову сплату відповідачем заборгованості згідно договору поставки, зважаючи на відсутність у позивача будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, у той час як негативні наслідки, спричинені позивачу простроченням виконання грошового зобов`язання, компенсуються, окрім штрафних санкцій, також і за рахунок застосування до боржника відповідальності в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені на 50%, тобто до 59 713,63грн.

Щодо нарахування 3% річних за період з 31.10.2018р. по 21.04.2020р. судом враховано наступне.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Під час перерахунку заявлених до стягнення 3% річних (за допомогою системи „Законодавство» ), суд прийшов до висновку, що позивачем вірно здійснено їх нарахування у визначеному ним розмірі - 11 252,14грн. за визначений у розрахунку період. Відтак, вказана вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно нарахувань втрат від інфляції за період з 31.10.2018р. по 21.04.2020р., судом враховано наступне.

Індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Така ж, правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.02.2019р. по справі №924/312/18.

Судом звернуто увагу, що позивач при здійсненні розрахунку інфляції у встановлених ним періодах включав й періоди в яких мала місце дефляція.

Зважаючи на викладене, суд, здійснивши власний перерахунок (за допомогою програми „Законодавство» ) вважає, що заявлені інфляційні втрати у визначеному позивачем періоді з листопада 2018р. по березень 2020р. у розмірі 16 417,12грн. - правомірно нараховані в межах заявленої суми та підлягають стягненню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу положень ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню на суму 254 135,01грн. - основного боргу, 59 713,63грн. - пені, 16 417,12грн. - інфляційних втрат, 11 252,14грн. - 3% річних.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог. При цьому в частині стягненої пені у визначеному судом розмірі судовий збір покладається на відповідача повністю без урахування зменшення пені.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрексперттрейд", м. Вінниця до Приватного підприємства "Іква-Агро", смт. Стара Синява Старокостянтинівського району Хмельницької області про стягнення 401 231,53 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Іква-Агро" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт. Стара Синява, вул. Філатова, буд. 26, ідентифікаційний код 38595077) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрексперттрейд" (21001, м. Вінниця, вул. Стрілецька, буд. 16А, ідентифікаційний код 40949802) 254 135,01грн. (двісті п`ятдесят чотири тисячі сто тридцять п`ять гривень 01 коп.) основного боргу, 59 713,63грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот тринадцять гривень 63 коп.) пені, 16 417,12грн. (шістнадцять тисяч чотириста сімнадцять гривень 12 коп.) інфляційних втрат, 11 252,14грн. (одинадцять тисяч двісті п`ятдесят дві гривні 14 коп.) 3% річних, 6 018,47грн. (шість тисяч вісімнадцять гривень 47 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення» ГПК України.

Повне рішення складено 04.08.2020р.

Суддя С.І. Крамар

Віддрук. 3 прим. (надісл. всім реком. з повідом.):

1-до справи;

2-позивачу (21001, м. Вінниця, вул. Стрілецька, 16А);

3-відповідачу (31400, Хмельницька обл., Старосинявський райнон, смт. Стара Синява, вул. Філатова, 26).