Рішення

від 04.08.2020 по справі 925/309/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року м. Черкаси справа № 925/309/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., без участі представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вороньків Агро» до товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнобайпродсервіс» про стягнення 1139186 грн. 59 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Вороньків Агро» звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнобайпродсервіс» (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору № 1010-1 від 10.10.2016 року, 992383 грн. 80 коп. основного боргу, 99238 грн. 38 коп. пені, 27716 грн. 75 коп. 3 % річних, 19847 грн. 66 коп. інфляційних втрат, що разом складає 1139186 грн. 59 коп., та відшкодування судових витрат.

Позов мотивований порушенням відповідачем порядку та строків оплати за товар, отриманим за договором № 1010-1 від 10.10.2016 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.04.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/309/20 за правилами загального позовного провадження.

Сторони явку своїх представників у судове засідання не забезпечили. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження. Відповідач письмовий відзив на позов не подав, явку представника у судове засідання повторно не забезпечив, направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з продовженням карантину в Україні до 31.07.2020 року.

Згідно з п. 2 ч. 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд ухвалою від 02.07.2020 року (в протоколі судового засідання), відповідно до ст. 202 ГПК України, відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з підстав продовження карантинних заходів та визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

10.10.2016 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Вороньків Агро» , як продавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю «Чорнобайпродсервіс» , як покупцем, укладено договір № 1010-1 (далі - Договір, а.с. 10-12), за умовами п. 1.1. розділу 1 Предмет договору якого продавець зобов`язується продати, а покупець - прийняти та оплатити товари (надалі - товар) в кількості, асортименті та за ціною, вказаними в накладних до даного договору на кожну з поставок.

У Договорі його сторони погодили всі істотні умови, зокрема, домовилися про таке:

п. 2.1. - сукупність товару згідно з накладними складає загальну кількість товару за даним договором;

п. 3.1. - сума всіх накладних складає вартість даного договору;

п. 3.2. - оплата товару за договором здійснюється шляхом безготівкового банківського переказу на розрахунковий рахунок продавця на умовах, вказаних в рахунка-фактурах;

п. 4.1. - кількість товару в партії та строк поставки кожної партії уточнюється за погодженням між сторонами;

п. 4.2. - разом з кожною партією товару продавець направляє покупцю наступні документи: рахунок-фактуру, податкову накладну в електронному вигляді, видаткову накладну;

п. 4.3. - перехід права власності відбувається в момент поставки товару;

п. 4.4. - поставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця або продавця за погодженням сторін;

п. 4.5. - покупець здійснює приймання товару за якістю протягом 15 календарних днів, по кількості - згідно з товаросупровідними документами на товар, протягом 3 календарних днів;

п. 5.7. - у випадку прострочення оплати за товар покупець зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати. Однак, загальна сума пені за прострочення не може перевищувати 10% від суми простроченого платежу;

п. 8.4. - цей договір складений українською мовою на трьох сторінках, в двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін. Договір вступає в силу з дня його підписання та діє до 31 грудня 2018 року. До моменту обміну оригіналами документів копії завірені належним чином та відправлені засобами електронної пошти або факсимільним зв`язком мають силу оригіналу.

Договір підписаний представниками сторін та посвідчений їх печатками.

26.12.2018 року сторони підписали Додаткову угоду № 1 до договору № 1010-1 від 10.10.2016 року (а.с. 13) про викладення п. 8.4. договору в такій редакції: 8.4. цей договір складений українською мовою на трьох сторінках, в двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін. Договір вступає в силу з дня його підписання та діє до 31 грудня 2020 року. До моменту обміну оригіналами документів копії завірені належним чином та відправлені засобами електронної пошти або факсимільним зв`язком мають силу оригіналу.

Із видаткових накладних № 23 від 05.04.2019 року на суму 527472 грн., № 24 від 05.04.2019 року на суму 90259 грн. 80 коп., № 25 від 05.04.2019 року на суму 376652 грн., № 26 від 05.04.2019 року на суму 348000 грн. вбачається, що позивач на виконання договору № 1010-1 від 10.10.2016 року поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1342383 грн. 80 коп.

Позивач виписав відповідачу рахунки на оплату № 14 від 05.04.2019 року на суму 527472 грн., № 15 від 05.04.2019 року на суму 90259 грн. 80 коп., № 16 від 05.04.2019 року на суму 376652 грн., № 17 від 05.04.2019 року на суму 348000 грн. (а.с. 18-21).

Із платіжних доручень № 8855 від 23.05.2019 року на суму 100000 грн., № 9215 від 04.07.2019 року на суму 10000 грн., № 9212 від 04.07.2019 року на суму 40000 грн., № 9382 від 23.07.2019 року на суму 100000 грн., № 9516 від 31.07.2019 року на суму 100000 грн. (а.с. 22-26) вбачається, що відповідач здійснив оплату за отриманий товар частково в сумі 350000 грн. згідно рах. № 14 від 05.04.2019 року. Борг за товар становить 992383 грн. 80 коп.

За порушення строків оплати отриманого товару, позивач просить стягнути з відповідача пеню, розраховану за період з 06.04.2019 року по 06.10.2019 року та обмежену 10% від суми простроченого платежу відповідно до п. 5.7. договору, що становить 99238 грн. 38 коп., 3 % річних за період прострочення оплати з 06.04.2019 року по 10.03.2020 року в сумі 27716 грн. 75 коп., інфляційних втрат за період з 06.04.2019 року по 10.03.2020 року в сумі 19847 грн. 66 коп.

Вимога про їх стягнення також є предметом позову у справі, що розглядається.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору № 1010-1 від 10.10.2016 року, вимоги позивача витікають із суті прав та обов`язків сторін за цим договором.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, застосування штрафних санкцій, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У п. 3.2. Договору сторони погодили, що оплата товару за договором здійснюється шляхом безготівкового банківського переказу на розрахунковий рахунок продавця на умовах, вказаних в рахунка-фактурах.

Рахунки на оплату, виписані позивачем відповідачу, не містять посилання на строк оплати.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач прийняв товар без застережень, що підтверджується підписами уповноваженої особи відповідача в графі Отримав (ла) на видаткових накладних № 23 від 05.04.2019 року, № 24 від 05.04.2019 року, № 25 від 05.04.2019 року, № 26 від 05.04.2019 року.

Однак, оплату за товар відповідач здійснив не у повному обсязі та з порушенням строків оплати. Борг становить 992383 грн. 80 коп. (1342383 грн. 80 коп. - 350000 грн.). Відповідач не надав доказів в підтвердження здійснення даної оплати.

Отже, основний борг в сумі 992383 грн. 80 коп. позивачем доведений належними та допустимими доказами, його наявність і розмір відповідачем не спростовані, тому зазначена сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

З підстав несвоєчасної оплати за отриманий товар, за що п. 5.7. Договору передбачена відповідальність, позивач в позовній заяві вказав, що відповідач має сплатити пеню, нараховану в розмірі 10% від суми простроченого платежу, що становить 99238 грн. 38 коп.

Відповідно до п. 5.7. Договору, у випадку прострочення оплати за товар покупець зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати. Однак, загальна сума пені за прострочення не може перевищувати 10% від суми простроченого платежу.

Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормами ч. 1 ст. 546, ч.ч. 1, 2 ст. 547 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За приписами ст. 551 ч. 2 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 231 ч. 4 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

При вирішенні спору в частині стягнення спірної суми пені суд керується приписами статей 549 - 552, 610-612, 614 ЦК України, статтями 216-218, 229 - 232, 234 ГК України.

Нарахування пені відповідає умовам Договору, обставинам справи. Розрахунок позивача пені судом перевірений, він є арифметично правильним, тому заявлена у позовній заяві сума пені підлягає стягненню.

Також позивач у зв`язку з простроченням відповідачем спірного основного грошового зобов`язання заявив вимоги про стягнення з відповідача 27716 грн. 75 коп. 3 % річних, 19847 грн. 66 коп. інфляційних втрат з 06.04.2019 року по 10.03.2020 року.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунки спірних сум інфляційних втрат і 3% річних судом перевірені, визнані правильними і в такому розмірі заявлені вимоги також підлягають задоволенню.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з урахуванням викладеного, відповідно до умов Договору, обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що відповідач не виконав договірні зобов`язання щодо своєчасності розрахунків за поставлений товар, прострочив їх оплату, тому вимоги про стягнення 992383 грн. 80 коп. основного боргу, 99238 грн. 38 коп. пені, 27716 грн. 75 коп. 3 % річних, 19847 грн. 66 коп. інфляційних втрат судом визнаються обґрунтованими, доказаними і задовольняється в таких розмірах.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 17087 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 129, ст. 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнобайпродсервіс» , код ЄДРПОУ 35675002, місцезнаходження: 19900, Черкаська обл., Чорнобаївський район, смт. Чорнобай, вул. Шевченка, буд. 274, корп. 5 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вороньків Агро» , код ЄДРПОУ 40447717, місцезнаходження: 08352, Київська обл., Бориспільський район, с. Вороньків, вул. Українська, буд. 104 - 992383 грн. 80 коп. основного боргу, 99238 грн. 38 коп. пені, 27716 грн. 75 коп. 3 % річних, 19847 грн. 66 коп. інфляційних втрат, та 17087 грн. 80 коп. судових втрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Суддя В.М. Грачов