Рішення

від 31.07.2020 по справі 925/524/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2020 року Справа № 925/524/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача - Міщенко С.В. - адвокат,

від відповідача - представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське", с. Благодатне, Золотоніського району,Черкаської

області

до Благодатнівської сільської ради Золотоніського району Черкаської

області, с. Благодатне, Золотоніського району,Черкаської

області

про визнання права власності на земельну ділянку та скасування запису про право власності

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулося сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське" до Благодатнівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про:

визнання за позивачем права власності на земельну ділянку кадастровий номер 7121589400:08:011:0502, площею 2,0585 га;

скасування запису про право власності номер 32717048 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності Благодатнівської сільської ради на земельну ділянку кадастровий номер 7121589400:08:011:0502, площею 2,0585 га.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07 липня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07 липня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 31 липня 2019 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, відзиву на позовну заяву суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується реєстром поштових відправлень Господарського суду Черкаської області.

Оскільки явка учасників судового провадження в судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 31 липня 2020 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/524/20.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Відповідно до рішення Золотоніської районної Ради народних депутатів від 20 жовтня 1994 року №2-22 та Державного акту на право колективної власності на землю від 18 листопада 1994 року серія ЧР №5-3 колективному сільськогосподарському підприємству ім. Чапаєва передано 2 377,1 га землі у колективну власність. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №2.

До складу земель, які були передані у власність КСГП ім. Чапаєва відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю від 18 листопада 1994 року серія ЧР №5-3 входила земельна ділянка кадастровий номер 7121589400:08:011:0502 площею 2,0585 га, яка є землею під господарськими будівлями та дворами ("Тракторна бригада №2"), а тому дана земельна ділянка не підлягала розпаюванню та не була розпайована.

Земельна ділянка кадастровий номер 7121589400:08:011:0502 площею 2,0585 га розташована в адміністративнх межах с. Благодатне (колишня назва с. Чапаєвка) Золотоніського району Черкаської області та має адресу: Черкаська область, Золотоніський район, с. Чапаєвка (с. Благодатне), провулок Дружби, буд. б/н, на її території розташовані наступні будівлі та споруди, загальна площа яких складає 716,2 кв.м, які на підставі договору №2 від 25 березня 1999 року та рішення №17 від 22 лютого 2011 року передані у власність сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське".

- столова з складським приміщенням, А1,а, загальна площа 55,6 кв.м.;

- складське приміщення з кузнею та кімнатою бригадира тракторної бригади, Б1, б, загальна площа 200,7 кв.м.;

- приміщення заправки ПММ, В1, загальна площа 31,9 кв.м.;

- побутова кімната та лазня, Г1, загальна площа 44,6 кв.м.;

- майстерня Д1, загальна площа 339,6 кв.м.;

- складське приміщення для газових балонів, Е1, загальна площа 43,8 кв.м.,

- навіс, Є;

- погріб, Ж;

- навіс, К;

- огорожа, 1-3,5,16;

- каналізаційний колодязь, 4 ;

- водонапірна башта, 6;

- заправні колонки, 7,8 ;

- ємкості для зберігання РКД, 9,15;

- ємкості для зберігання ПММ, 10,11,12,13.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України 1990 року (в редакції чинній на час видачі державного акту на право колективної власності на землю) власність на землю в Україні мала такі форми: державну, колективну, приватну.

Усі форми власності визнавались рівноправними. Власник землі міг вільно володіти, користуватись та розпоряджатись нею.

Відповідно до ст. 5 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) суб`єктами права колективної власності на землю були колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

У відповідності до ст. 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян.

Згідно положень ст. 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди.

Указом Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Згідно ч. 2 ст. 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Отже, за змістом Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" несільськогосподарські угіддя у вигляді земель під господарськими будівлями і дворами паюванню не підлягають.

12 лютого 1999 року зборами уповноважених членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Чапаєва було прийнято рішення про реорганізацію колективного сільськогосподарського підприємства ім. Чапаєва шляхом перетворення його у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське", що підтверджується копією витягу з протоколу №5.

Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності від 19 вересня 1995 року колективне сільськогосподарське підприємство ім. Чапаєва мало ідентифікаційний код 03793047, цей самий ідентифікаційний код має і сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське", що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.

Положеннями ч. 6 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" передбачено, що при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Аналогічні положення містилися в ч. 7 ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (чинного на момент перетворення сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське").

Відповідно до п. 7 розділу X Перехідних положення Земельного кодексу України (в редакції 2001 року) громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

На сьогодні законодавство не передбачає права колективної власності на землю але зміни, що відбулися в земельному законодавстві після видачі позивачу державного акту на право колективної власності на землю, не можуть бути підставою для припинення права власності на землю.

Таким чином, позивач правомірно набув право власності на вищевказану земельну ділянку.

При цьому судом враховано висновки викладені в постанові Верховного Суду у справі № 924/1020/17 від 31 серпня 2018 року.

26 червня 2019 року Благодатнівською сільською радою Золотоніського району Черкаської області було прийнято рішення №41-5/У11, яким було вирішено зареєструвати право комунальної власності за територіальною громадою села Благодатне Золотоніського району Черкаської області, зокрема, на земельну ділянку кадастровий номер 7121589400:08:011:0502 (тракторна бригада), площею 2,0585 га.

В зв`язку з чим спірну земельну ділянку було зареєстровано за Благодатнівською сільською радою, що підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру про право власності на земельну ділянку.

Перелік підстав для припинення права власності на землю визначено ст. 140 ЗК України, вказаний перелік є вичерпним.

Так, згідно вищевказаної норми підставами припинення права власності на земельну ділянку є:

а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;

б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;

в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника;

г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;

ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

д) конфіскація за рішенням суду;

е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Матеріали справи не містять доказів, що підтверджують виникнення підстав для припинення права власності за колективним сільськогосподарським підприємством ім. Чапаєва (правонаступником якого є позивач) на спірну земельну ділянку.

Відповідного рішення про припинення права власності на землю не приймалося.

Судом також враховано, що відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), виключаються землі, що підлягають передачі у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані землі під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна.

Пунктом 21 розділу X Перехідних положень ЗК України установлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" було доповнено Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" статтею 14 1 .

Зокрема ч.7 ст. 14 1 вищевказаного Закону вказано, що землі, зазначені у частині четвертій статті 7 цього Закону , які залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані.

Проте, дана земельна ділянка не підлягала розпаюванню (розподілу між власниками земельних паїв), а тому в силу наведеного вище закону не перейшла до комунальної власності.

Крім того, ліквідацією юридичної особи є спосіб припинення суб`єкта господарювання при якому припиняються всі його права, а зобов`язання мають бути виконані повністю в межах ліквідаційної процедури (стаття 111 ЦК України). Під реорганізацією юридичної особи розуміють припинення юридичної особи з переходом прав та обов`язків до іншої особи (правонаступника) в порядку загального правонаступництва (ст. 104 ЦК України).

В даному випадку відбулася реорганізація колективного сільськогосподарського підприємства ім. Чапаєва шляхом його перетворення у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське", а не ліквідація підприємства, в зв`язку з чим положення п. 21 розділу X Перехідних положень ЗК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

При цьому судом було також враховано правові позиції Верховного Суду, що наведені в постановах зі справ № 921/710/17-г/6 (постанова від 02 квітня 2019 року), № 914/839/18 (постанова від 31 січня 2019 року), № 907/916/17 (постанова від 10 жовтня 2018 року), зокрема про відсутність підстав для припинення права користування земельною ділянкою у разі реорганізації особи, зміни її організаційно-правової форми чи її назви.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи вищенаведене слід дійти висновку, що відповідач без будь-яких правових підстав прийняв рішення та зареєстрував за територіальною громадою земельну ділянку кадастровий номер 7121589400:08:011:0502, площею 2,0585 га.

Відповідач не надав суду доказів, що підтверджують правомірність набуття права комунальної власності на спірну земельну ділянку.

Оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування прийнятих щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, у пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16.

Водночас, зареєструвавши за територіальною громадою право власності на землю, відповідач тим самим не визнає право позивача.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п.1) ч.1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальними засадами державної реєстрації прав, зокрема, є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав (ч.1 ст. 3 вищевказаного Закону).

Право власності підлягає державній реєстрації.

До державного реєстру прав власності вносяться записи про скасування державної реєстрації (ст. ст. 4, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Оскільки право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7121589400:08:011:0502, площею 2,0585 га визнається судом за позивачем, то відповідно запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності Благодатнівської сільської ради на спірну земельну ділянку підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду даного спору відповідач не спростував належними доказами доводи позивача.

З огляду на викладене, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське", с. Благодатне, Золотоніського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 03793047 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 7121589400:08:011:0502, площею 2,0585.

3. Скасувати запис про право власності номер 32717048 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності Благодатнівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області на земельну ділянку кадастровий номер 7121589400:08:011:0502, площею 2,0585 га.

4. Стягнути з Благодатнівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, вул. Соборна, 1, с. Благодатне, Золотоніського району,Черкаської області, ідентифікаційний код 26357640 на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське", с. Благодатне, Золотоніського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 03793047 - 4 204 грн. 00 коп. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 04 серпня 2020 року.

Суддя А.В.Васянович