Рішення

від 26.06.2020 по справі 160/2772/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2020 року Справа № 160/2772/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватної науково-виробничої фірми Акцент до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови, -

ВСТАНОВИВ :

Приватна науково-виробнича фірма Акцент звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Одеської митниці Держмитслужби в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA500010/2019/000124/2 від 25.09.2019р., прийняте Одеською митницею ДФС;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00465, яка оформлена Одеською митницею ДФС.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товару ПНВФ Акцент до Одеської митниці ДФС було надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару за Контрактом від 19.07.2007 року №3, укладеного з компанією "SISECAM DIS TICARET A.S." (продавець). Позивач вважає, що визначення відповідачем митної вартості не за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору) є необґрунтованим та таким, що суперечить основним принципам здійснення державної митної справи, визначеним статтею 8 Митного кодексу України, зокрема, законності та додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб. Позивач долучає до позову пакет документів, що на його думку, повністю підтверджує заявлену митну вартість товару. Тому наявні усі підстави для задоволення позову. Позивач вважає, що зазначене Рішення та Карта відмови є необґрунтованими та такими, що прийняті відповідачем з порушенням норм Митного кодексу України, у зв'язку з тим, що вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, включена продавцем до ціни у накладній (Proforma Invoices). Отже, в даному випадку при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, з огляду на включення цих витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (фактурної вартості товару). Також в обґрунтування позивач зазначив, що згідно постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2, відсутність в інвойсі вказівки на реквізити зовнішньоекономічного договору сама собою не може бути підставою для висновку про неможливість ідентифікації інвойсу з поставкою товару, якщо така ідентифікація може бути проведена на основі інших документів, доданих на підтвердження митної вартості товару. Таким чином, позивач вважає, що картка відмови відповідача у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № UA500010/2019/00465 та рішення про коригування митної вартості товарів UA500010/2019/000124/2 від 25.09.2019р., прийняті відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України, а тому підлягають скасуванню.

Відповідач адміністративний позов не визнав, в обґрунтування заперечень у відзиві на позов зазначив, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач надав пакет документів, необхідних для визначення митної вартості за ціною договору, проте вони мали розбіжності, та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Всі обставини справи вказують на наявність встановлених законом причин неможливості застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо імпортованих товарів. У зв'язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів відповідачем послідовно було перейдено до наступних методів визначення митної вартості та застосовано резервний. Рішення про коригування митної вартості товарів прийнято митницею відповідно до норм чинного законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту 3 Розділ VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 02.04.2020), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПРИВАТНА НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "АКЦЕНТ" код ЄДРПОУ 30983056, зареєстрована 30.05.2000 р., основними видами діяльності є: код КВЕД 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний).

Додатковою угодою № 3 до Контракту від 11.02.2009 року внесено зміни в п. 3.1 Контракту в частині взаєморозрахунків між сторонами за товар.

Додатковою угодою до Контракту від 04.01.2011 року внесено зміни в п.2.1, п.4.1 Контракту в частині ціни та загальної вартості контракту, а також в п.12.1 - строк дії договору.

Додатковою угодою до Контракту від 05.01.2018 року внесено зміни в п.3.1 Контракту в частині взаєморозрахунків між сторонами за товар.

Додатковою угодою до Контракту від 21.12.2018 року внесено зміни в п.12.1 Контракту в частині строку дії договору.

На виконання умов Контракту від 19.07.2007 року №3, відповідно до інвойсів від 10.09.2019 року №№85192658, 85192659, 85192666, 85192667 "SISECAM DIS TICARET A.S." поставило на користь позивача посуд столовий та кухонний власного виробництва, торгової марки "Pasabahce".

Товар поставлений продавцем в морському контейнері OOLU/85058/5 та CAIU/841676/340'НС на борт судна COSCOSHIPIPINGSEINE4B в порту KUMPORT Istanbul Турецька Республіка згідно Коносаменту від 19.09.2019р. №GCL/KUM/ODS/190608.

Експедитором перевезення товару до морського порту Одеса виступило ТОВ ЛАМАН ШИППИНГ на підставі укладеного з позивачем договору на транспортно-експедиторське обслуговування.

Розмитнення вантажу здійснювалося на митному посту Одеса-центральний Одеської митниці ДФС.

Послуги по декларуванню вантажу надавалися ТОВ НІМ на підставі договору від 18.07.2019 року №1/180719.

З метою здійснення митного оформлення вищезгаданого товару та на підтвердження митної вартості товару, декларантом (ТОВ НІМ ) до Одеської митниці ДФС разом із митною декларацією від 21.09.2019 року №UA500010/2019/026304, були, зокрема, надані наступні документи, що підтверджується графою 44 митної декларації:

- Інвойс від 10.09.2019 року № 85192658;

- Інвойс від 10.09.2019 року № 85192659;

- Інвойс від 10.09.2019 року № 85192666;

- Інвойс від 10.09.2019 року № 85192667;

- Пакувальний лист від 10.09.2019 року № 85192658;

- Пакувальний лист від 10.09.2019 року № 85192659;

- Пакувальний лист від 10.09.2019 року № 85192666;

- Пакувальний лист від 10.09.2019 року № 85192667;

- Митна декларація "SISECAM DIS TICARET A.S." від 10.09.2019р. №19343100ЕХ218829;

- Митна декларація "SISECAM DIS TICARET A.S." від 10.09.2019р. №19343100ЕХ218831;

- Митна декларація "SISECAM DIS TICARET A.S." від 10.09.2019р. №19343100ЕХ218388;

- Митна декларація "SISECAM DIS TICARET A.S." від 10.09.2019р. №19343100ЕХ218389;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 22.09.2019 року № LS-4228239;

- Довідка про транспортно-експедиційні витрати від 20.09.2019 року№ 601;

- Коносамент (BillofLading) № GCL/KUM/ODS/190608;

- Морська накладна № OOLU4048575400.

Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією від 21.09.2019 року №UA500010/2019/026304 відповідачем було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) у наданих до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 10.09.2019 № 19343100ЕХ218388, №19343100ЕХ218389, №19343100ЕХ218829 та №19343100ЕХ218831 відсутні реквізити зовнішньоекономічного контракту від 19.07.2007 №3, інвойсів №№ 85192658, 85192659, 85192666, 85192667 від 10.09.2019 року, відповідно до яких здійснюється митне оформлення товару, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою; 2) поданий до митного оформлення документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 22.09.2019 року № LS-4228239 нe містить інформації щодо умов поставки товару, назви судна та номеру коносамента; 3) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п.2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 19.07.2007 № 3 витрати на пакування входить у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Таким чином, під час митного оформлення товару, зазначеного у митній декларації від 21.09.2019 року №UA500010/2019/026304, Одеською митницею ДФС було направлено декларанту (ТОВ "HIM") Повідомлення від 24.09.2019 року, в якому для підтвердження заявленої митної вартості товару, митним органом, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежі в третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на Повідомлення, 24.09.2019 року позивач надіслав лист, яким повідомив митний орган про те, що документи, надані на підтвердження митної вартості товарів, не мали ознак підробки та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, крім того надав зокрема:

- Експортний прайс лист б/н від 19.07.2019 року;

- Договір від 27.07.2017 року № 010350;

- Висновок експерта про ціну Дніпропетровської Торгівельно-Промислової палати від 25.07.2019 р. № ГО-1704.

За результатами розгляду питання щодо митного оформлення товару, зазначеного у митній декларації від 21.09.2019 року №UA500010/2019/026304, Одеською митницею ДФС було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 25.09.2019 року № UA500010/2019/000124/2.

Декларанту надіслано Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00465.

В обґрунтування рішення про коригування митної вартості товарів від 25.09.2019 року № UA500010/2019/000124/2 митним органом покладені наступні висновки.

Проаналізувавши надані додаткові документи вважаємо, що вони не можуть підтвердити митну вартість у зв'язку із тим, що калькуляція та прайс-лист адресовані покупцю, а не необмеженому колу осіб. Декларантом не надано виписку із бухгалтерської документації. Тому, згідно з положеннями п.2 ч.6 ст. 54 та п.1 ст.55 органом доходів і зборів здійснюється коригування митної вартості на товар.

Відповідно до п.2 статті 58 у випадку якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 статті 58 застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.

У фіскального органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, однак наявна інформація щодо вартості за подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ можливо застосувати метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів стосовно товарів №№ 1, 4, 6, 8 у МД.

Встановлено, що відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в фіскального органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі якщо митну вартість товарі в не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарі в визначається, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ОАТТ) резервним методом.

За результатами письмових консультацій та з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК "Інспектор-2006" та ЄАІСДФС та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, є більшим:

по товару 1 -МД №UA125220/2019/709663 від 12.07.2019-2,7106 дол. США за 1 кг нетто.,

потовару4 -МД №UA508030/2019/04086 від 25.06.2019-2,8067 дол. США за 1 кг нетто.,

по товару 6 - МД №UA500010/2019/20086 від 27.07.2019- 6,5208 дол. США за 1 кг нетто.,

потовару8 -МД №UA100110/2019/144557 від 29.07.2019- 2,7184 дол. США за 1 кг нетто.

Внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 25.09.2019 року №UA500010/2019/000124/2, позивач подав Митну декларацію від 28.09.2019 року № 11А500010/2019/026762, за якою на умовах відстрочки додатково було сплачено ввізного мита 1 778,231 грн. та податку на додану вартість 4 801,21 грн., усього в сумі 6 579,44 грн.

Правомірність винесеного Одеською митницею ДФС рішення про коригування митної товарів та картка відмови є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Статтею 49 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти таких висновків.

На виконання такого принципу державної митної справи, як принцип додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб, орган доходів і зборів повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості орган доходів і зборів повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Суд зазначає, що в основу оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів покладені висновки митного органу про не підтвердження декларантом відомостей митної вартості товару, який надійшов до митного оформлення.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті УІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п.2 статті УІІ "Оцінка товару для митних цілей" ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею УІІ було б припущення, що "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

З огляду на вказані норми, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі 21-127а15, від 30 червня 2015 року (справа № 814/283/14), від 20 січня 2015 року (справа №822/175/14), а також висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.10.2018 р. справа №816/921/17, адміністративне провадження №К/9901/709/18.

Суд зазначає, що в основу оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів покладені висновки митного органу про не підтвердження декларантом відомостей митної вартості товару, який надійшов до митного оформлення.

Так, щодо висновків митного органу про відсутність реквізитів зовнішньоекономічного контракту від 19.07.2007р. №3, інвойсів №№ 85192658, 85192659, 85192666, 85192667 від 10.09.2019р. у наданих до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 10.09.2019 № 19343100ЕХ218388, №19343100ЕХ218389, №19343100ЕХ218829 та №19343100ЕХ218831, суд зазначає, що в графі А експортних деклараціях країни відправлення від 10.09.2019 №19343100ЕХ218388, №19343100ЕХ218389, №19343100ЕХ218829 та №19343100ЕХ218831 є посилання на інвойси №№ 85192658, 85192659, 85192666, 85192667, які в свою чергу містять посилання на Контракт від 19.07.2007 № 3 та були надані до митного оформлення.

Суд також звертає увагу, що згідно висновків Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, що рекомендоване для застосування пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року №2, відсутність в інвойсі вказівки на реквізити зовнішньоекономічного договору сама собою не може бути підставою для висновку про неможливість ідентифікації інвойсу з поставкою товару, якщо така ідентифікація може бути проведена на основі інших документів, доданих на підтвердження митної вартості товару.

Таким чином, суд не погоджується з даними доводами митного органу.

Щодо висновків митного органу про відсутність інформації щодо умов поставки товару, назви судна та номеру коносамента у поданому до митного оформлення документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 22.09.2019 року №LS-4228239, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, з огляду на зміст Рахунку-фактури від 22.09.2019 року №LS -4228239, в ньому зазначено номери морських контейнерів OOLU/85058/5 та OOLU/841676/3, в яких здійснювалося перевезення вантажу, а з наданого митному органу Коносаменту від 19.09.2019 року №GCL/KUM/ODS/190608 та Морській накладній OOLU4048575400 на перевезення зазначених контейнерів можна дізнатися умови поставки товару, назву судна.

Крім того, в додатково наданій митниці довідці про транспортно-експедиційні витрати 20.09.2019 року №601 зазначено маршрут перевезення та номер коносаменту.

Жодних пояснень відносно неврахування зазначених вище даних митним органом до суду не надано.

Щодо висновків митного органу про відсутність даних щодо складової митної вартості товару у наданих до митного оформлення документах, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає наступне.

З огляду на зміст підпункту "в" пункту 1 частини десятої статті 58 МКУ, у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

У пункті 1 Контракту від 19.07.2007 р. № 3 сторони визначили, що продавець продає, а покупець покупає на умовах FOB Istanbul (INCOTERMS 2000) товари із скла партіями, визначеними в накладних (Proforma Invoices). Ціни на товари узгоджуються сторонами по кожній накладній (Proforma Invoices) (п.2.2. Контракту від 19.07.2007 року № 3).

Згідно А.9 FOB Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати" (редакція 2000 року), ІНКОТЕРМС 2000, видання МТП N 560, продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару.

Згідно п.5.1 Контракту від 19.07.2007 р. № 3 (мовою оригіналу): "со стороны продавца должна быть проявлена полная предусмотрительность для того, чтобы товар был надежно упакован, чтобы мог выдержать хранение, транспортировку различными техническими средствами". Додатковою угодою від 31.01.2008 року до Контракту від 19.07.2007 року № 3 п. 5.1. був доповнений наступним реченням мовою оригіналу: "Стоимость упаковки включена в стоимость товара и отдельно не компенсируется".

Аналогічні положення зазначені сторонами у Додатковій угоді від 06.01.2019 р.

Таким чином, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, включена продавцем до ціни у накладній (Proforma Invoices).

Отже, при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, з огляду на включення цих витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (фактурної вартості товару).

Одночасно суд звертає увагу, що чинне законодавство не містить вимог щодо обов'язку сторін за контрактом зазначати у ньому числове значення таких витрат.

Вказана правова позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 06.03.2018 р. по справі 815/3142/17, від 24.01.2019р. по справі №815/5824/17.

Вказані вище обставини, які були встановлені судом під час судового розгляду справи, повністю підтверджені документально, що в свою чергу спростовують висновки митного органу в обґрунтування підстав коригування митної вартості товару.

З наданих до митного оформлення та до суду документів, а саме: інвойсів "SISECAM DIS TICARET A.S." №№ 85192658, 85192659, 85192666, 85192667 від 10.09.2019р., пакувальних листів "SISECAM DIS TICARET A.S." від 10.09.2019 року №85192658, №85192659, №85192666, №85192667, митних декларацій "SISECAM DIS TICARET A.S." від 10.09.2019р. №19343100ЕХ218829, №19343100ЕХ218831, №19343100ЕХ218388, №19343100ЕХ218389, Рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 22.09.2019 року № LS-4228239, вбачається наявність у цих документах відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Розбіжностей у поданих документах судом не встановлено.

Також на підтвердження митної вартості товару надано Висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати від 25.07.2019 р. № ГО-1704, в якому зазначається, що ринкова вартість столового скляного посуду "Pasabahce" та "Borcam", який постачається за Контрактом № 3 від 19.07.2007 року, інвойсами № 85190688, № 85190689 за умовами FOB Стамбул, повністю відповідає ціні вказаній у зазначеному Контракті.

Згідно п.п. 3.4, 3.8 висновків Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України ВАСУ в редакції від 13 березня 2012 року, у ситуації з рішенням про коригування митної вартості товарів орган доходів і зборів повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів, та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МКУ, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості.

Відповідно орган доходів і зборів повинен довести обставину ідентичності (подібності, аналогічності) оцінюваних товарів та товарів, ціну яких бере за основу, якщо має намір застосувати один із наведених другорядних методів. Така обставина доводиться саме шляхом порівняння характеристик оцінюваних товарів та товарів, ціна яких береться за основу при коригування митної вартості. Таким чином, орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу".

Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод (п.п. 16, 22 Узагальнення).

Також суд звертає увагу, що у висновках Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року (п.4) зазначено, що тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів.

За результатами письмових консультацій та з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК "Інспектор-2006" та ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів є більшим:

по товару 1 - МД № UA125220/2019/709663 від 12.07.2019 - 2,7106 дол. США за 1 кг нетто.,

по товару 4 - МД № UA508030/2019/04086 від 25.06.2019 - 2,8067 дол. США за 1 кг нетто.,

по товару 6 - МД № UA500010/2019/20086 від 27.07.2019 - 6,5208 дол. США за 1 кг нетто.,

по товару 8 - МД № UA100110/2019/144557 від 29.07.2019 - 27184 дол. США за 1 кг нетто.

При цьому, обґрунтувань обрання вартості такого товару не вказано, не зроблено порівняння характеристик оцінюваних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; відсутня послідовність обрання методів згідно положень Митного кодексу України, що не відповідає ст. 55 Митного кодексу України та п.п. 3.4, 3.8 висновкам Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, що рекомендоване для застосування пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року №2.

Під час судового розгляду справи відповідач не зазначив причини не врахування усіх поданих декларантом відомостей до митного оформлення товару.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем до митного органу було надано усіх необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митній вартості товару, до декларації внесено достовірні та точні відомості, в наданих документах розбіжності відсутні, що у свою чергу є підставою визначення митної вартості товару за ціною контракту.

У спростування наведених вище обставин відповідач жодних доказів не надав.

Крім того, митним органом належним чином не обґрунтовано та не доведено наявність підстав, передбачених ч.3 ст.54 Митного кодексу України для витребування додаткових документів у позивача.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі №21-127а15.

Представником відповідача не обґрунтовано та не надано суду належних і допустимих доказів в підтвердження неможливості визначення митної вартості товару позивача шляхом застосування другорядних методів, що передують резервному. Відповідачем наведені формальні причини в обґрунтування неможливості застосування другорядних методів, що передують резервному, який застосований Дніпропетровською митницею до позивача. Такі загальні посилання на норми Митного кодексу України зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення.

Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року" №2 від 13.03.2017р., у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Вказане кореспондується із Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів затверджених Наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 року № 598, у яких зазначено, що графі 33 „Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: - неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); - невірно проведений розрахунок митної вартості; - невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано було застосовано резервний метод визначення митної вартості (ст. 64 МКУ), який може бути засновано лише у випадках, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, визначених у статтях 58-63 Митного кодексу України.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Отже, враховуючи встановлені під час судового розгляду справи обставини у взаємозв'язку із вимогами чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом в свою чергу не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару, спірне рішення по коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення підлягають скасуванню, позов, - задоволенню.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

За таких обставин, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, а також картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС - є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

На підставі ст. 139 КАС України суд вважає також за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС судові витрати у розмірі 4204,00грн.

Керуючись ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватної науково-виробничої фірми Акцент (код ЄДРПОУ 30983056, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, просп. Героїв, буд. 12, прим. 106) до Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21 А) про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA500010/2019/000124/2 від 25.09.2019р., прийняте Одеською митницею ДФС.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00465, яка оформлена Одеською митницею ДФС.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21 А) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватної науково-виробничої фірми Акцент (код ЄДРПОУ 30983056, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, просп. Героїв, буд. 12, прим. 106) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4204,00грн. (чотири тисячі двісті чотири грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова