Рішення

від 03.08.2020 по справі 280/3384/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 серпня 2020 року Справа № 280/3384/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області (пр.Перемоги, буд. 4, м. Бердянськ, Запорізька область, 71110, код ЄДРПОУ 02909973)

до Новоолексіївської сільської ради Приморського району Запорізької області (вул.Громака, буд. 30, с. Новоолексіївка, Приморський район, Запорізька область,72140, код ЄДРПОУ 04353557)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області (далі - позивач) до Новоолексіївської сільської ради Приморського району Запорізької області (далі - відповідач ), в якій позивач просить суд визнати бездіяльність відповідача протиправною щодо утворення у складі виконавчого органу ради служби у справах дітей та зобов`язати вчинити дії, спрямовані на утворення Новоолексіївською сільською радою Приморського району Запорізької області у складі виконавчого органу ради службу у справах дітей.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей покладається на служби у справах дітей, зокрема, виконавчих органів міських, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад, а тому органи місцевого самоврядування зобов`язані утворити для цього у складі відповідних виконавчих органів рад служби у справах дітей. Вказує, що невиконання Новоолексіївською сільською радою Приморського району Запорізької області діючих вимог законодавства може призвести до порушення інтересів держави в частині гарантування забезпечення належного захисту прав дітей.

Ухвалою суду від 27.05.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 16.06.2020. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши 15.06.2020 до суду відзив на позовну заяву (вх.№27746), в якому зазначено, що між Новоолексіївською сільською радою Приморського району Запорізької області та Службою у справах дітей Приморської районної державної адміністрації Запорізької області був укладений договір про співпрацю в галузі діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини. Крім того, вказує на те, що на черговій сесії, яка відбулася 04.06.2020 року (Рішення №5), будо вирішено ввести до штатного розпису Новоолексіївської сільської ради одну одиницю - спеціаліста, який буде виконувати роботу у сфері захисту прав дітей. Таким чином, Новоолексіївська сільська рада Приморського району Запорізької області позовні вимоги не визнає, вважає що предмет позову відсутній та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

На звернення з запитами про надання інформації до Новоолексіївської сільської ради Приморського району Запорізької області та Служби у справа дітей Приморської районної державної адміністрації Запорізької області начальника Приморського відділу Бердянської місцевої прокуратури молодшого радника юстиції Власюка C.B., останього листом Новоолексіївської сільської ради Приморського району Запорізької області від 30 березня 2020 раку № 105 було повідомлено, що в ОТГ службу у справах дітей - не створено. Листом Новоолексіївської сільської ради Приморського району Запорізької області від 31 березня 2020 року № 106 повідомлено, що в ОТГ: до Новоолексїївської ОТГ входять 5 населених пунктів ( села Новоолексіївка, Лозуватка, Мануйлівка, Петрівка, Калинівка); завірена копію Статуту ОТГ буде надіслано Укрпоштою ; кількість дітей , які проживають на території ОТГ - 262 осіб; діти-сироти - не має; діти позбавлені батьківського піклування - 5 осіб ( зареєстровані , але на території ради не мешкають ( в прийомних сім`ях)); діти під опікою, які проживають на території ОТГ - 2 осіб; діти, які опинилися у складних життєвих обставинах ( з неблагонолучних сімей ) - 18 осіб. Листом Новоолексіївської сільської ради Приморського району Запорізької області від 31 березня 2020 року. № 107 повідомлено про те, що Новоолексіївською ОТГ укладений Договір про співпрацю з Службою у справах дітей Приморської РДА щодо захисту прав та законних інтересів дітей в рамках власної компетенції та в межах повноважень, передбачених законодавством, на території Новоолексіїиської сільської ради (Договір Про співпрцю від 27.08.2018.)

Листом Служби у справа дітей Приморської районної державної адміністрації Запорізької області від 31.03.2020 № 03-17/101 повідомлено, що 27 березня 2018 року був складений Договір про співпрацю щодо захисту прав та інтересів дітей на території Новоолексіївської сільської ради зі Службою у справах дітей Приморської районної державної адміністрації Запорізької області, згідно якого представники Служби діяли в рамках власної компетенції та в межах повноважень на зазначеній у договорі території. Відповідно розпорядження голови Приморської райдержадміністрації від 09.01.2020 № 5 з 01.03.2020 року відбулося значне скорочення кількості штатних одиниць працівників Служби у справах дітей Приморської райдержадміністрації, що призвело до унеможливлення виконання делегованих повноважень на території Новоолексіївської сільської ради. В зв`язку з цим на адресу Новоолексіївської ОТГ був направлений лист голови Приморської РДА від 14.02.2020 № 01-35/0108 з рекомендаціями щодо можливості введення у штат спеціаліста, який виконував би роботу у сфері захисту прав дітей. До сих пір питання щодо введення у штат Новоолексіївської сільської ради спеціаліста з питань захисту прав дітей не вирішено. Наразі, Сдужбою у справах дітей Приморської РДА діяльність із соціального захисту прав дітей на вищевказаній території припинена.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною та з вимогою вчинити певні дії, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 1 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 №1697-V1І визначено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ч. 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 5 ст. 53 КАС України визначено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статус) позивача.

Згідно ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювані відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до п.п. 3, 4, 5 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів, в їх основі завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (зокрема, економічних, соціальних) дій, програм, спрямованих на гарантування її економічної безпеки, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо; інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подасться позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, а також , звертаючись до суду, самостійно визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У відповідності до п. 1 ст. 3 Конвенції ООН Про права дитини (від 20.11.1989, ратифікованої Постановою Верховної Ради № 789-ХІІ від 27.02.91) (далі - Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративним чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 3 Конвенції, держави-учасниці Конвенції зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-Учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

Аналогічні зобов`язання України передбачені і у основних міжнародно-правових актах. Стаття 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права від 16.12.1966 (ратифікований Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19.10.1973) визначає право кожної людини на соціальне забезпечення, а ст. 10 цього ж Пакту декларує визнання Державами-учасницями, що сім`ї, яка є природним і основним осередком суспільства, повинні надаватися по можливості якнайширша охорона і допомога, особливо при її утворенні і поки на її відповідальності лежить турбота про несамостійних дітей та їх виховання. Особливих заходів охорони і допомоги має вживатися щодо всіх дітей і підлітків без будь-якої дискримінації за ознакою сімейного походження чи за іншою ознакою. Дітей і підлітків мас бути захищено від економічної і соціальної експлуатації.

В Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, закріплено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Затверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому, відповідно до ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України, є загальнообов`язковими та однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

З урахуванням викладеного, прокурор звернувся до суду з вказаним позовом на захист інтересів держави, яка відповідно до міжнародних норм, вимог ст. ст. 46, 52 Конституції України та, прийнятих на її основі інших нормативно-правових актів, гарантує, забезпечує та охороняє права і свободи дітей, в тому числі соціально вразливих категорій, а саме: дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Міністерство соціальної політики (далі - Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, якому підпорядковані, зокрема, місцеві органи виконавчої влади, та який забезпечує формування та реалізує державну політику, у тому числі у сфері соціальної політики та захисту прав дітей.

Відповідно до покладених завдань Мінсоцполітики, у тому числі проводить моніторинг стану дотримання вимог законодавства щодо соціального захисту сімей та дітей; забезпечує ведення Централізованого банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, про сім`ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів; проводить роботу із соціально-правового захисту дітей, запобігання бездоглядності та правопорушенням серед них, соціально-психологічної реабілітації найбільш уразливих категорій дітей, контролює та координує діяльність служб г справах дітей; здійснює координацію та метооологічне забезпечення діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, а також забезпечує дотримання вимог законодавства щодо встановлення опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, їх усиновлення, застосування інших передбачених законодавством форм влаштування дітей тощо.

Як вбачається з наведеного Мінсоцполітики лише контролює та координує діяльність служб у справах дітей; здійснює координацію та методологічне забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа.

Отже, у вказаного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, та здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (п. 34).

Верховний суд у зазначеній справі також прийшов до висновку, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit сигіа ( суд знає закони ) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (п. 69).

У зв`язку із наведеним, прокурор у позовній заяві належним чином обґрунтував підстави представництва в суді.

З приводу законодавчо визначеного обов`язку органу місцевого самоврядування (об`єднаної територіальної громади) утворити у складі виконавчих органів службу у справах дітей, суд зазначає наступне.

Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток, виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини, є Закон України Про охорону дитинства від 26.04.2001 № 2402-ІП (Преамбула Закону).

Згідно з ст.ст. 5, 8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують, зокрема проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, вирішення інших питань у цій сфері; вирішення питань щодо забезпечення прав дітей, встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей.

Як встановлено судом, органи місцевого самоврядування сільських, селищних, міських рад, зобов`язані відповідно до вимог законодавства здійснювати повноваження і питань захисту прав дітей, які є мешканцями громади та утворити для цього у складі відповідних виконавчих органів рад службу у справах дітей. До завершення процесу реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, служби у справах дітей районних державних адміністрацій здійснюють повноваження у сфері соціально-правового захисту дітей на території сіл та селищ, які не увійшли до об`єднаних територіальних громад.

Отже, саме через відсутність служби у справах дітей в Новоолексіївській сільській раді, функції з питань захисту прав дитини на території вказаної ради до цього часу виконуються службою у справах дітей райдержадміністрації. Така ситуація створює загрозу для реалізації в повному обсязі завдань та заходів державної політики щодо соціально-правового захисту дітей - мешканців громади.

Позиція відповідача щодо відсутності необхідності створення служби у справах дітей при Новоолексіївській сільській раді вмотивована тим, що між Новоолексіївською сільською радою та Службою у справах дітей Приморської районної державної адміністрації Запорізької області, 27.03.2018 укладено договір про співпрацю, предметом якого є спільна узгоджена діяльність сторін щодо захисту прав та законних інтересів дітей в рамках власної компетенції та в межах повноважень, передбачених законодавством, на території Новоолексіївської сільської ради.

Також, рішенням ради від 04.06.2020 №05 вирішено ввести до штатного розпису Новоолексіївської сільської ради одну одиницю - спеціаліста з питань захисту прав дитини.

Така позиція Новоолексіївської сільської ради є хибною виходячи з наступного.

В умовах проведення адміністративно-територіальної реформи та процесу децентралізації, Мінсоцполітики наказом від 18.07.2018 № 1029а Про внесення змін до наказу Міністерства соціальної політики України від 14.06.2018 № 890 затверджено методичні рекомендації щодо організації та забезпечення діяльності об`єднаних територіальних громад у сфері соціального захисту, захисту прав дітей-сиріт та забезпечення виконання повноважень виконавчими органами сільських селищних та міських рад об`єднаних територіальних громад у межах єдиного соціального простору.

У розділі 1 вказано: 1. утворити (ввести до штатного розпису): Службу у справах дітей як юридичну особу, підпорядковану голові сільської, селищної та міської ради .

Відповідно до п. 2.5 наказу № 1029а, службі у справах дітей виконавчого органу сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади рекомендовано забезпечити виконання завдань, передбачених у п. 2.4 (крім підпунктів 7, 9), а також проведення заходів щодо збору та подання до служби у справах дітей райдержадміністрації документів з усиновлення та влаштування дітей до прийомної сім`ї.

Враховуючи зміст наказу від 18.07.2018 № 1029а служба у справах дітей райдержадміністрації проводить роботу з усиновлення, створення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на території сільської, селищної об`єднаної територіальної громади, а також забезпечує внесення інформації до всеукраїнської бази даних СІАС Діти до створення таких баз у службах у справах дітей об`єднаних територіальних громад.

Крім того, відповідно до Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні (розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 № 333), формування ефективного місцевого самоврядування повинно стати запорукою створення і підтримки повноцінного життєвого середовища для громадян, у тому числі дітей, надання високоякісних та доступних послуг на відповідній території.

У зв`язку з розширенням повноважень сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад щодо провадження діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, постановами Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 877, від 11.04.2018 № 301, від 03.10.2018 № 800 внесені зміни до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини (постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866), згідно із якими сільські, селищні, міські ради об`єднаних територіальних громад мають самостійно здійснювати діяльність, пов`язану із захистом прав дитини, зокрема передано об`єднаним територіальним громадам повноваження стосовно влаштування під опіку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Визначено органами опіки та піклування виконавчі органи міських, сільських, селищних рад, у т.ч. об`єднаних територіальних громад, які провадять діяльність із соціального захисту дітей. Безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, покладаються на служби / справах дітей районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад (п. З Порядку).

Згідно п.п. 13, 14 цього Порядку, облік дітей, які залишились без батьківського піклування, здійснює служба у справах дітей за місцем проживання батьків дитини або одного з них, з яким проживала дитина до настання обставин, за яких вона залишилася без піклування батьків, незалежно від місця виявлення дитини, а дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - служба у справах дітей за місцем походження дитини. Відомості про дитину, яка залишилась без батьківського піклування, збираються службою у справах дітей протягом 10 днів після надходження повідомлення про таку дитину. Служба у справах дітей на підставі зібраних відомостей про дитину приймає рішення, яке оформлюється наказом про взяття її на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - первинний облік), і вносить дані про таку дитину до книги первинного обліку. Дитина вважається такою, що взята на первинний облік, з дати прийняття такого рішення. Після взяття дитини на первинний облік служба у справах дітей складає та затверджує індивідуальний план соціального захисту дитини, залишеної без батьківського піклу вання, дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.

Відповідно до п.п. 6, 7 Порядку взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 800, голови міських, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад, а також старости сіл і селищ, визначених за рішенням місцевої ради об`єднаної територіальної громади, несуть персональну відповідальність за забезпечення виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, випадків жорстокого поводження з ними, виникнення безпосередньої загрози їх життю або здоров`ю, надання таким дітям допомоги межах повноважень і своєчасне інформування про них відповідних суб`єктів виявлення та/або організації соціального захисту дітей.

За таких обставин, об`єднані територіальні громади набули повноважень щодо забезпечення та дотримання прав дитини та відповідно обов`язків з питань захисту прав дітей, як орган опіки та піклування.

Невиконання Новоолексіївською сільською радою зазначених вимог законодавства може призвести до порушення інтересів держави у сфері охорони дитинства в частині забезпечення належного захисту гарантованих державою прав дітей.

Крім того, указом Президента України від 30.09.2019 № 721/2019 Про деякі питання забезпечення прав та законних інтересів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей зобов`язано вжити в установленому порядку вичерпних заходів щодо приведення штатної чисельності служб у справах дітей відповідно до нормативів, установлених законодавством, у тому числі в об`єднаних територіальних громадах.

Враховуючи наведене, органи місцевого самоврядування сільських, селищних, міських рад, зобов`язані відповідно до вимог зазначених нормативно-правових актів здійснювати повноваження з питань захисту прав дітей, які є мешканцями громади та з метою забезпечення виконання цих повноважень утворити у складі відповідних виконавчих органів рад службу у справах дітей.

Натомість, Новоолексіївська сільська рада Приморського району Запорізької області всупереч зазначених вимог законодавства не виконує повноваження з питань захисту прав дітей (мешканців громади), оскільки не утворила для цього у складі відповідних виконавчих органів рад службу у справах дітей.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7, 8 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено що, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Частиною 3 статті 53 КАС України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Отже прокурор, звертаючись до суду з позовом, діяв як посадова особа органу державної влади, виступаючи в інтересах Держави Україна, а відтак є суб`єктом владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України під час задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Прокурор у даній справі є суб`єктом владних повноважень та виконує функції з представництва інтересів держави у суді, тому суд дійшов висновку, що оскільки позивачем не надано доказів понесених витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то судові витрати до стягнення з відповідача не належать.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області (пр.Перемоги, буд. 4, м. Бердянськ, Запорізька область, 71110, код ЄДРПОУ 02909973) до Новоолексіївської сільської ради Приморського району Запорізької області (вул. Громака, буд. 30, с. Новоолексіївка, Приморський район, Запорізька область,72140, код ЄДРПОУ 04353557) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати бездіяльність Новоолексіївської сільської ради Приморського району Запорізької області щодо утворення у складі виконавчого органу ради служби у справах дітей протиправною.

Зобов`язати Новоолексіївську сільську раду Приморського району Запорізької області вчинити дії, спрямовані на утворення у складі виконавчого органу ради службу у справах дітей.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 03.08.2020.

Суддя А.В. Сіпака