Рішення

від 04.08.2020 по справі 340/1401/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1401/20

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Т.К.-ГРУП" про стягнення адміністративно - господарських санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Т.К.-ГРУП" на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції у розмірі 86531,25 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Т.К.-ГРУП" на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарські санкції у розмірі у розмірі 363,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до поданого звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в товаристві складає 16 осіб, чисельність інвалідів - штатних працівників повинна складати 1 особи, фактично на підприємстві не працювало осіб з інвалідністю. Фонд оплати праці штатних працівників складає 1384,5 тис. грн. Середньорічна заробітна плата одного штатного працівника складає - 86531 грн.

Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте нею, відповідач до 16.04.2020 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 86531,25 грн.

Крім того, згідно ст.20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів , адміністративно-господарські санкції розраховується та сплачуються підприємствами, установами та організаціями самостійно у строк до 15 квітня року, наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 вказаного Закону. Відповідно до ч. 2 зазначеної статті Закону та Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України № 223 від 15.05.07 р., порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи із 120% річних облікової ставки НБУ, що діє на момент подання позовної заяви. Тобто, загальна заборгованість відповідача становить 86894,69 грн.

26.05.2019 (вх.№ 9956/20) на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить в задоволені позовних вимог відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що на ТОВ Ю.Т.К.-ГРУП створено робоче місце, відповідно до встановленого нормативу, підприємство повідомляло центр зайнятості про наявність вільного робочого місця. Проте, центром зайнятості для працевлаштування до підприємства не направлено осіб з інвалідністю. В той же час жодних відмов у працевлаштуванні направленого на вакантну посаду особи з інвалідністю Відповідачем не приймалось.

02.06.2020 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заперечення відповідача та докази, якими вони обґрунтовуються, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю Ю.Т.К.-ГРУП зареєстроване як юридична особа та знаходиться на обліку в Кіровоградському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

21.02.2020 відповідачем подано до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік (Форма №10-ПІ) відповідно до змісту якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2019 році складала 16 осіб, при цьому норматив створення робочих місць для осіб з інвалідністю становить 1 робоче місце (а.с.6).

Оскільки відповідачем у встановлений строк - до 16.04.2020 року не сплачені адміністративно-господарські санкції за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте нею, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1-3 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» , для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Аналіз вищевказаних норм закону дає підстави дійти до висновку, що на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю покладено обов`язок по перше: виділити та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, по друге: надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, по третє: якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша ніж установлено нормативом, сплатити відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарських санкції.

При цьому обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» .

Відповідно до п.3.4. Інструкції Мінпраці, від 10.02.2007, № 42 «Про затвердження форми звітності №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкції щодо заповнення форми звітності N 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» , дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).

З матеріалів справи судом встановлено, що приватне підприємство перебуває на обліку в Кіровоградському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, яке в своїй діяльності використовує найману працю.

22 січня 2019 року у зв`язку з виникненням у Товариства з обмеженою відповідальністю Ю.Т.К.-ГРУП попиту на робочу силу (а саме посаду бухгалтера) та на виконання вимог ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в України , а також в порядку і строки визначені Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 "Про затвердження форми звітності № 3-ПН „Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" ним було направлено до Кіровоградського обласного центру зайнятості звітність та інформацію про попит на робочу силу.

Вказана звітність повністю відповідає формі затвердженій вищевказаним наказом №316 від 31.05.2013 та у ній зокрема було відображено: посаду на яку має попит Товариство (а саме бухгалтер), кількість вакансій (а саме одна), розмір заробітної плати (а саме 5000 грн.) місце проведення робіт (а саме місто Кропивницький), режим роботи (5-ти денний тиждень), характер виконуваної роботи (постійний), умови праці (оптимальні), вимоги до кандидата (наявність вищої освіти за освітним кваліфікаційним рівнем магістр та спеціальністю бухгалтерський облік та стаж роботи за спеціальністю 2 роки). Також у звітності було вказано осіб, які мають додаткові гарантії щодо сприяння працевлаштуванню та можуть бути працевлаштовані. Такими особами було визначено інвалідів, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до письмових пояснень відповідача, що не спростовано позивачем протягом 2019 року, Кіровоградським обласним центром зайнятості не було підібрано та направлено працівників - інвалідів на вказану посаду бухгалтера та на яку має попит Товариство.

Також, протягом 2019 року до товариства не звертались працівники - інваліди на вказану посаду та воно не відмовляло останнім у працевлаштуванні.

Викладене свідчить про виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» та належне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Відповідно до ч.1, 3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що законодавством передбачено для роботодавця обов`язок із забезпечення вакантних місць для працевлаштування інвалідів, а не обов`язок їх пошуку для подальшого їх працевлаштування.

Вищевказана позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 справа номер К/9901/3278/17, П/811/693/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч.1 ст. 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визначаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та\або правові наслідки.

Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для порушення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця для осіб з інвалідністю є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення. Такі санкції не можуть застосовуватись у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих осіб з інвалідністю, якщо при цьому суб`єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» заходів для працевлаштування останніх, тобто коли у його діях відсутній склад правопорушення.

Доказів відмови відповідача у працевлаштуванні направлених на вакантні посади осіб з інвалідністю, суду не надано.

Судом встановлено, що відповідачем були виконані вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було виконано всі вимоги, передбачені чинним законодавством України, щодо організації та створення робочих місць для осіб з інвалідністю, що означає відсутність складу правопорушення у діях відповідача. А сам факт відсутності на підприємстві працевлаштованих осіб з інвалідністю ще не є безспірною ознакою наявності відповідальності відповідача, яка могла настати лише у випадку не вчинення останнім прямо передбачених законодавством заходів. У свою чергу, Кіровоградським обласним відділенням фонду соціального захисту інвалідів не доведено правомірність нарахування адміністративно-господарських санкцій та пені, а тому в задоволені позовних вимог, слід відмовити в повному обсязі.

Судових витрат, які б підлягали стягненню з позивача на користь відповідача, судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ: 22217312) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Т.К.-ГРУП" (вул. Лавандова, 27-Б, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25013, код ЄДРПОУ: 37297937) про стягнення адміністративно - господарських санкцій - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула