Рішення

від 03.08.2020 по справі 440/2657/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 серпня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/2657/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "ШУНЯ" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Фермерське господарство "ШУНЯ" (надалі - позивач, ФГ "ШУНЯ") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, у якому позивач просив:

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.01.2020 №№ 1445536/40660726, 1445537/40660726 про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 30.10.2019 №1, від 31.10.2019 №2, складені ФГ "ШУНЯ".

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невідповідність спірних рішень вимогам чинного законодавства. За твердженням позивача, на вимогу податкового органу, після зупинення реєстрації податкових накладних, ФГ "ШУНЯ" були надані усі наявні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Проте, відповідні документи не були взяті відповідачем до уваги, з огляду на що ухвалені рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

2. Позиція відповідачів.

Відповідачі позов не визнали. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідачів просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 143-145/. При цьому посилався на правомірність та обґрунтованість спірного рішення. Зауважила, що позивачем не надано контролюючому органу усіх первинних документів, наявність яких є обов`язковою для певного виду господарських операцій.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 1.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за даним позовом. На підставі приписів частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, статей 257, 260, 262 КАС України розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Обставини справи

1.10.2019 між ФГ "ШУНЯ" (постачальник) та ТОВ "Сібкор Торгівельна компанія" (покупець) укладено договір поставки №ПМ01/10/19-2 щодо поставки сільськогосподарської продукції /а.с. 88-90/.

30.10.2019, відповідно до специфікації від 28.10.2019 №1, позивач на підставі видаткової накладної від 30.10.2019 №1 відвантажив покупцю товар - кукурудзу 3 класу кількістю 116,24 т вартістю 435900,00 грн, у т.ч. ПДВ - 72650,00 грн /а.с. 94/.

На цій підставі ФГ "ШУНЯ" складено податкову накладну від 30.10.2019 №1 на загальну суму 435900,00 грн, у т.ч. ПДВ - 72650,00 грн /а.с. 27/.

Крім того, 31.10.2019, відповідно до специфікації від 28.10.2019 №1, позивач на підставі видаткової накладної від 31.10.2019 №2 відвантажив покупцю товар - кукурудзу 3 класу кількістю 72.02 т вартістю 270075,00 грн, у т.ч. ПДВ - 45012,50 грн /а.с. 95/.

На цій підставі ФГ "ШУНЯ" складено податкову накладну від 31.10.2019 №2 на загальну суму 225062,50 грн, у т.ч. ПДВ - 45012,50 грн /а.с. 29/.

13.11.2019 зазначені вище податкові накладні подані позивачем для реєстрації в ЄРПН.

14.11.2019 платником податку отримані квитанції, де зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкових накладних від 30.10.2019 №1 та від 31.10.2019 зупинено з огляду на їх відповідність вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН /а.с. 28, 30/.

23.01.2020 позивачем складено та подано до Зіньківської ДПІ (за місцем перебування на обліку) письмові пояснення разом з первинними документами /а.с. 31-132, 165-232/.

28.01.2020 Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1445536/40660726 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.10.2019 №1 та №1445537/40660726 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.10.2019 №2 в ЄРПН з огляду на ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків /а.с. 155, 160/.

Зазначені рішення позивач оскаржив до ДПС України, однак рішеннями Комісії з питань розгляду скарг від 11.02.2020 №4017/40660726/2 та №4030/40660726/2 скарги ФГ "ШУНЯ" залишені без задоволення, а спірні рішення - без змін /а.с. 157 - зворот, 162/.

Не погодившись із вищезгаданими рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивач оскаржив їх до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що у спірний період був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (надалі - Порядок №117), визначав механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 5 Порядку №117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6, 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

За приписами пунктів 18-20 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 21 Порядку №117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до пунктів 23, 24 Порядку №117 комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

За приписами пункту 28 названого Порядку податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Як визначено пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Оцінка судом обставин справи

Зі змісту залучених до матеріалів справи квитанцій від 14.11.2019 судом встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних від 30.10.2019 №1 та від 31.10.2019 №2, виписаних ФГ "ШУНЯ", критеріям ризиковості платника податку, визначених пп. 2.1 п. 2 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Суд враховує, що окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 за погодженням з Міністерством фінансів України від 22.03.2018.

Так, відповідно до пункту 2.1 вказаних вище Критеріїв, податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Суд зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв`язку зі встановленням ризиковості господарської операції за вищевказаними Критеріями, податковий орган зобов`язаний не лише зазначити загальне посилання на підпункт 2.1. таких Критеріїв, а й навести конкретний розрахунок величини залишку обсягів придбання/постачання продукції, що, на його переконання, свідчить про відсутність у суб`єкта господарювання реальної можливості здійснити спірну поставку. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.

Однак, у надісланих платнику податків квитанціях вищезгадані розрахунки не наведено, а також не зазначено, які конкретно документи та/або пояснення йому слід подати для усунення сумнівів щодо реальності задекларованих ним операцій.

У порушення вимог частини другої статті 77 КАС України відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, тобто контролюючим органом не доведено наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних від 30.10.2019 №1 та від 31.10.2019 №2, виписаних ФГ "ШУНЯ", у ЄРПН.

До того ж, суд звертає увагу на те, що Критерії ризиковості здійснення операцій на момент виникнення та реалізації спірних відносин існували виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податків", не затверджені наказом Міністерства фінансів України та не зареєстровані в Міністерстві юстиції України.

У свою чергу, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України і не можуть бути підставою для прийняття рішення суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 2.04.2019 у справі №822/1878/18, від 21.05.2019 у справі №815/2791/18, від 9.07.2019 у справі №140/2093/18, від 30.07.2019 у справі №320/6312/18, від 20.11.2019 у справі №560/279/19.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 2.04.2019 у справі №822/1878/18, від 20.11.2019 у справі №560/279/19.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних від 30.10.2019 №1 та від 31.10.2019 №2, виписаних ФГ "ШУНЯ", у ЄРПН.

Стосовно посилання відповідача на не надання ФГ "ШУНЯ" разом з поясненнями договору поставки, видаткових накладних та платіжних доручень, суд звертає увагу на те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на підпункт Критеріїв оцінки призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

До того ж, суд звертає увагу на те, що як договір поставки, так і видаткові накладні та відомості про оплату покупцем вартості придбаної сільськогосподарської продукції наявні у розпорядженні позивача, їх копії надані разом з позовною заявою /а.с. 88-90, 94, 95, 106/.

Окрім того, суд зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19.

У контексті спірних відносин суд зазначає, що платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Дії платника податків зі складення податкової накладної за фактом відвантаження товарів, підтвердженого виписаною видатковою накладною, відповідають вимогам статей 185, 187 Податкового кодексу України щодо визначення першої з подій, з настанням якої у постачальника виникає обов`язок скласти податкову накладну.

Головним управлінням ДПС у Полтавській області не встановлено невідповідності податкових накладних від 30.10.2019 №1 та від 31.10.2019 №2 вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про наявність у позивача достатніх підстав для складення зазначених податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність зупинення реєстрації податкових накладних від 30.10.2019 №1 та від 31.10.2019 №2, складених ФГ "ШУНЯ", в ЄРПН та протиправність рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації цих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрім того, зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації зазначених вище податкових накладних контролюючим органом обрано лише їх відповідність критеріям ризиковості господарської операції, а обґрунтованість даної підстави не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні від 30.10.2019 №1 та від 31.10.2019 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ФГ "ШУНЯ" повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 4204,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 18.05.2020 №5 /а.с. 135/. Дану суму судового збору зараховано до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджено випискою /а.с. 136/.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Оскільки у спірних відносинах права позивача порушені прийняттям протиправних рішень Головним управлінням ДПС у Полтавській області, суд дійшов висновку, що сплачений ФГ "ШУНЯ" судовий збір належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Фермерського господарства "ШУНЯ" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 28 січня 2020 року №№ 1445536/40660726, 1445537/40660726.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393; Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 30 жовтня 2019 року №1, від 31 жовтня 2019 року №2, складені Фермерським господарством "ШУНЯ".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014) на користь Фермерського господарства "ШУНЯ" (код ЄДРПОУ 40660726; вул. Іллі Алтина, 56, с. Бірки, Зіньківський район, Полтавська область, 38131) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4204,00 грн (чотири тисячі двісті чотири гривні).

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.О. Кукоба