Рішення

від 03.08.2020 по справі 520/7267/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2020 р. справа № 520/7267/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 підїзд, к. 16,м. Харків,61022) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валківська виробничо-заготівельна компанія" (вул. Фермерська, буд. 1-И,с. Минківка,Валківський район, Харківська область,63046) про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

В С Т А Н О В И В :

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ТОВ Валківська виробничо-заготівельна компанія (юридична адреса: вул. Фермерська, буд. 1 -И, с.Минківка, Банківський р-н. Харківська область, інд. 63046. МФО: 351533 Р/р: НОМЕР_1 Банк: ПАТ КБ ПриватБанк . код ЄДРПОУ: 40256403) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків. Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: Казначейство України Р/рахунок: UA188999980313131230000020003, МФО:899998, ЕДРПОУ: 37999654 УДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю, в сумі 98328,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте особою з інвалідністю. Відповідач за 1 не зайняте робоче місце інваліда повинен був сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі 98328,57 грн.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що товариством не допущено порушень вимог законодавства, оскільки у штаті "Валківська виробничо-заготівельна компанія" перебуває одна особа з інвалідністю, яка перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною. Також, представник відповідача вказав, що під час заповнення звіту за 2019 року, помилково не була вказана у штаті підприємства 1 особа з інвалідністю, що було виправлено шляхом подання нового звіту.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 19 вказаного Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Отже, чинним законодавством України передбачено гарантії соціального захисту інвалідів шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця інваліда та покладення на підприємства обов`язку забезпечувати для інвалідів належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань, але без встановлення для підприємств жодних обмежень щодо обов`язку працевлаштування інвалідів.

Відповідно до абзацу 3 частини 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 31.01.2007 № 70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Як вбачається з відзиву відповідача на позов, 25.02.2019 року позивачем подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів форми №10-ПІ, в якому зазначено, що на Товаристві з обмеженою відповідальністю "Валківська виробничо - заготівельна команія " працювало 28 штатних працівники, отже кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, відповідно до 4% нормативу, становить 1 особа. Середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, як повинні працювати на робочих місцях - 1 особа.

Представник відповідача пояснив, що у вказаному звіті від 25.02.2019 року допущено помилку у графі "середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність" та помилково вказано 0 осіб, у той час як на підприємстві з 2016 року працює 1 особа з інвалідністю - ОСОБА_1 ( ІІІ група інвалідності, посада - свинар), яка станом на теперішній час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років.

Вказана помилка була виправлена відповідачем шляхом подання нового звіту форми № 10-ПІ від 25.02.2020 року, в якому було вірно заповнено дані та вказано, що середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 особа.

До вищевказаного звіту в якості додатку був наданий список працюючих інвалідів-штатних працівників, які мали інвалідність та були зайняті на підприємстві у 2019 році, серед них:

- ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , з III групою інвалідності, який відпрацював 3 місці 2019 року на посаді підсобного робітника та був звільнений з посади згідно наказу № 6-К від 05.04,2019 року за власним бажанням;

- ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , з III групою інвалідності, яка працює на посаді свинар з 2016 року, а станом на теперішній час перебуває у відпусті по догляду за дитиною до 3-х років.

Окрім того, ТОВ Валківська виробничо-заготівельна компанія 02.03.2020 року скеровано на адресу Фонду соціального захисту інвалідів довідку № 63, в якій повідомлено про те, що ОСОБА_1 , інвалід ІІІ групи (довідка MCEK НОМЕР_2 від 26.12.12 року, яка є довічною) була прийнята на роботу на посаду свинаря згідно з наказом від 22.02.2016 року № 7-к. Згідно до наказу від 29.11.2017 року № 32 Про надання відпустки ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 29.11.2017 року по 02.10.2020 року.

Наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 988/23520, затверджено форму статистичної звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", та порядок її подання (чинний з 31.05.2013).

Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Як вбачається із пункту 6 Порядку роботодавець визначає вид звітності - первинна або уточнювальна. Первинна звітність подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії). Уточнювальна звітність подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії: умов праці, розміру заробітної плати, вимог до претендента тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та назви професії (посади).

Згідно статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Проаналізувавши положення вищевказаного законодавства, суд дійшов висновку, що на підприємстві лежить обов`язок щодо подачі до державної служби зайнятості інформацію, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, зокрема, у разі наявності вакантних місць для працевлаштування інвалідів

Судом встановлено, що у штаті ТОВ Валківська виробничо-заготівельна компанія перебуває 1 особа з інвалідністю - ОСОБА_1 , інвалід ІІІ групи (довідка MCEK НОМЕР_2 від 26.12.12 року, яка є довічною), яка була прийнята на роботу з 2016 року на посаду свинаря згідно з наказом від 22.02.2016 року № 7-к.

Згідно до наказу від 29.11.2017 року № 32 Про надання відпустки ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 29.11.2017 року по 02.10.2020 року.

Таким чином, враховуючи, що у ТОВ Валківська виробничо-заготівельна компанія відсутнє 1 вакантне робоче місце для працевлаштування інвалідів по нормативу робочих місць згідно ст. 19 Закону України " Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (яке зайнято особою з інвалідністю, яка в 2019 році перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), то відповідач не обтяжений обов`язком направлення до територіального центру зайнятості щомісячного звіту за формою 3-ПН про наявність вакансій.

Таким чином, вказане вище свідчить про виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" та перебування у штаті ТОВ Валківська виробничо-заготівельна компанія 1 особи з інвалідністю, що відповідає нормативам, встановленим ст. 19 Закону України " Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та вказує на дотримання відповідачем вимог чинного законодавства.

Окрім того, суд зауважує, що позивач у адміністративному позові вказано, що у ТОВ Валківська виробничо-заготівельна компанія за звітом форми № 10-ПІ за 2019 рік не працевлаштована 1 особа з інвалідністю, що слугувало підставою для накладення на відповідача адміністративно - господарських санкцій.

Однак при цьому, позивачем разом з позовною заявою надано звіт форми № 10-ПІ про працевлаштування інвалідів на ТОВ Валківська виробничо-заготівельна компанія за 2019 рік, в якому зазначено про 1 особу з інвалідністю, яка перебуває у штаті підприємства (а.с. 7).

Згідно зі статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Стаття 218 Господарського кодексу України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

В силу частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів того, що відповідач не створив робочі місця для інвалідів, чи в його штаті не перебувають особи з інвалідністю за нормативами, встановленим ст. 19 Закону України " Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", позивачем не надано, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій. Позивачем не надані та в матеріалах справи відсутні докази того, що внаслідок неналежного виконання обов`язку відповідачем інваліди в необхідній кількості не були працевлаштовані.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є необґрунтованими та безпідставними, а тому, задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валківська виробничо-заготівельна компанія" про стягнення адміністративно-господарських санкцій - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Горшкова