Рішення

від 17.07.2020 по справі 526/509/20

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/509/20

Провадження № 2/526/295/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2020 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Максименко Л.В.

секретаря судового засідання Павленко Т.І.

адвоката Хоруженка С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Гадяч цивільну справу № 526/509/20 за позовом ОСОБА_1 до Гадяцької міської об`єднаної територіальної громади, третя особа: відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Гадяцької міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво,

в с т а н о в и в:

24 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Гадяцької міської об`єднаної територіальної громади, третя особа: відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Гадяцької міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво.

Ухвалою судді від 30 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 20 травня 2020 року провадження у зазначеній справі відкрито.

27 травня 2020 року від Гадяцької міської ради надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просить задовольнити вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.

Ухвалою суду від 4 червня 2020 року до участі в справі в якості третьої особи на стороні позивача залучено відділ державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Гадяцької міської ради.

04 червня 2020 року ухвалою суду зобов`язано технічні служби району надати висновки щодо відповідності діючим нормам самочинно збудованого житлового будинку з мансардою, що позначений в технічному паспорті під літерою А-1 , навіс під АДРЕСА_1 який знаходиться АДРЕСА_2 .

В судовому засіданні адвокат Хоруженко С.Г. позов підтримав, суду пояснив, що у березні 2016 року ОСОБА_1 придбав земельну ділянку по АДРЕСА_2 , згодом змінив цільове призначення частини земельної ділянки. У 2018 році ОСОБА_1 взяв дозвіл на початок будівельних робіт та виготовив проектну документацію на будинок. У 2019 році будівництво будинку було завершено, однак ввести будинок в експлуатацію не вдалося, в зв`язку з нецільовим призначенням земельної ділянки.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі. Також сторони подали заяви, в яких визнали позов та фактичні обставини справи.

Третя особа направили до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 22 березня 2016 року ОСОБА_1 придбав земельну ділянку площею 0,3385 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

22 травня 2019 року рішенням 46 сесії 7 скликання Гадяцької міської ради змінено цільове призначення земельної ділянки площею 0,1000 га із земель переданих для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на землі для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, за адресою: АДРЕСА_2 з кадастровим номером земельної ділянки 5320410100:50:001:1304.

У 2018 році ОСОБА_1 виготовлено проектну документацію для будівництва будинку з мансардою в АДРЕСА_2 .

Рішенням виконкому Гадяцької міської ради від 29.09.2019 №496 ОСОБА_1 надано дозвіл на виконання будівельних робіт, затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва в

АДРЕСА_3 році ОСОБА_1 було побудовано апартаменти - будинок з мансардою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

06 листопада 2019 року КП Контур виготовив технічний паспорт на будинок, де зазначено, що він садибного типу. Відповідно до інвентаризаційної довідки загальна вартість будинку становить 341 754 грн.

У відповідності до технічного паспорту на будинок від 06.11.2019 року самочинно збудованими є: житловий будинок з мансардою, що позначений літерою - А-1 , навіс під №1.

На підставі договору купівлі-продажу від 22 березня 2016 року земельна ділянка площею 0, 0001 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , на якій побудовано житловий будинок з мансардою належить ОСОБА_1 . Цільове призначення земельної ділянки - землі для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Відділ містобудування, архітектури, житлово - комунального господарства та будівництва Гадяцької міської ради відмовив ОСОБА_1 у прийнятті в експлуатацію збудованого будинку з мансардою, що знаходиться по АДРЕСА_4 в зв`язку з тим, що земельна ділянка має інше цільове призначення.

Відповідно звіту №20 від 26 листопада 2019 року житловий будинок з мансардою по АДРЕСА_2 готовий до експлуатації. За результатами технічного обстеження не виявлено недоліків, які впливають або можуть вплинути на безпечну експлуатацію даного об`єкта та встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації

При наданні висновку на предмет відповідності чи невідповідності діючим нормам, придатності до експлуатації самочинно збудованого житлового будинку з мансардою, що позначений в технічному паспорті під літерою А-1 , навіс під АДРЕСА_1 який знаходиться АДРЕСА_2 , ПрАТ Гадячгаз , Гадяцька філію ПАТ „Полтаваобленерго» надали висновки, в яких вказано, що самочинно збудований будинок з мансардою відповідають діючим нормам і правилам ДБН 360-92** та придатний до експлуатації.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об`єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

За змістом статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Отже, до початку реалізації права на забудову конкретної земельної ділянки особа зобов`язана у встановленому порядку набути право власності або користування на цю земельну ділянку.

Особа, яка здійснила самочинне будівництво об`єкта на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, не може набути право власності на нього в порядку статті 331 ЦК України.

Відповідно ч.1,ч. 3 та ч.5 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Водночас згідно з частиною третьою статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Зазначена норма поширюється на випадки, коли самочинне будівництво здійснено на ділянці, що не була відведена для цієї мети (для будівництва відповідного об'єкта) незалежно від того, хто є власником цієї земельної ділянки (особа, яка здійснила самочинне будівництво, чи інша особа).

Суд може визнати право власності на самочинне будівництво тільки за умови надання земельної ділянки особі, що здійснила самочинне будівництво, у встановленому порядку, зокрема, у випадках: безоплатної передачі земельної ділянки громадянину із земель державної або комунальної власності (стаття 121 Земельного кодексу України); набуття особою, що здійснила самочинне будівництво, земельної ділянки, що надана для даної цілі іншій особі, у власність; укладення договору оренди, іншого цивільно-правового договору, що дає право забудови земельної ділянки; прийняття відповідним органом виконавчої влади чи місцевого самоврядування рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки тощо.

Із контексту частин третьої та четвертої статті 376 ЦК України випливає, що частина третя цієї статті застосовується не лише до випадків порушення вимог законодавства щодо цільового призначення земель, а й до випадків, коли такого порушення немає, але особа здійснює будівництво на земельній ділянці, яка їй не належить.

Аналіз норм частини третьої статті 376 ЦК України дає підстави для висновку про те, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки забудовнику власником та користувачем, якщо такий є, та не являється забудовником. Зазначена умова є єдиною для визнання права власності на об`єкт нерухомості за такою особою.

Частина третя статті 376 ЦК України, на відміну від частини п`ятої цієї статті, не ставить набуття права власності особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, у залежність від відповідності виконаних робіт державним будівельним нормам і правилам та порушення прав третіх осіб або суспільних інтересів.

Отже, до початку реалізації права на забудову конкретної земельної ділянки особа зобов`язана у встановленому законом порядку набути право власності або користування на цю земельну ділянку.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, суміжним власником є Гадяцька міська рада, яка не заперечує проти позову.

Крім цього, позивач вказує, що ним збудовані апартаменти для розвитку туристичної галузі, що за своїм змістом відповідає цільовому призначенню земельної ділянки.

Апартаменти - це клас нерухомості, орієнтований на проживання людей в умовах підвищеного комфорту, однак є тимчасовим житлом до якого ставляться підвищені вимоги, як то окремий вхід, два і більше туалети, стоянка для автомобілів, кімнати для обслуги, вестибюль і т. п.

Як вбачається зі звіту та пояснювальної записки КП Контур всі зазначені вимоги дотримані, будинок можна вважати таким, що має підвищений рівень комфортності.

На законодавчому рівні присвоєння будівлям статусу - апартаменти - відсутні, вони віднесені або ж до готелів або житлових будинків. Згідно ДБН 22-20.2008, ДБН 2.2-24-2008 апартаменти віднесені до житлових будинків та готелів.

В даному випадку вся документація виготовлена як на житловий будинок з мансардою, що в цілому відповідає як і вимогам ДБН, так і цільовому призначенню земельної ділянки.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, так як будівництво відбулося за кошти позивача згідно з проектом, під час будівництва не було порушено архітектурні, будівельні, санітарні, екологічні та інші норми і правила; відхилення від цільового призначення земельної ділянки не суперечать суспільним інтересам й будівництво не порушує права інших осіб, самочинно збудований будинок з мансардою на АДРЕСА_2 придатний до подальшої експлуатації і має підвищений рівень комфортності.

Керуючись ст. 16, 376, 392 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 273 ЦПК України, п.3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

- позовну заяву ОСОБА_1 до Гадяцької міської об`єднаної територіальної громади, третя особа: відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Гадяцької міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудований житловий будинок з мансардою, що позначений в технічному паспорті літерою А-1 , навіс під №1, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Вказаний строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1 .

Відповідач - Гадяцька міська об`єднана територіальна громада , місцезнаходження - м. Гадяч, вул. Лесі Українки, 3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04057327.

Третя особа - відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Гадяцької міської ради , місцезнаходження - м. Гадяч, вул. Л.Українки,3.

Повний текст рішення виготовлено 17 липня 2020 року.

Головуюча: Л. В. Максименко