Рішення

від 04.08.2020 по справі 600/873/20-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/873/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медекспортер" про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2020 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медекспортер" (відповідач) з такими позовними вимогами:

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медекспортер" адміністративно-господарські санкції на користь Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в сумі 98395,33 грн та пеню у розмірі 1436,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на підставі поданої підприємством звітності форми 10-ПІ "Про зайнятість та працевлаштування інвалідів" середньооблікова чисельність штатних працівників в 2019 році на підприємстві інвалідів становила 0 чоловік(и), в той час коли встановлений норматив склав 1 чоловік(и). Таким чином, відповідач зобов`язаний був самостійно сплатити до 15.04.2020 року на рахунок обласного відділення Фонду адміністративно-господарські санкції у розмірі 98395,33 грн. Дана сума підтверджується розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій відповідно до поданого підприємством звіту форми 10-ПІ, та визнається відповідачем у 06 графі звіту форми 10-ПІ.

Позивачем направлено відповідачу 16.04.2020 року претензію, проте відповіді не отримало.

Чернівецька міська філія Чернівецького обласного центру зайнятості на запит позивача проінформувала, що в продовж 2019 року відбувалося підтвердження актуальності вакансії в телефонному режимі та в 2019 році видано 2 направлення для працевлаштування інвалідів на вакантну посаду менеджера. Проте, направлені особи з інвалідністю не були працевлаштовані, що свідчить про не бажання відповідача працевлаштовувати осіб з інвалідністю за умови сприяння в укомплектуванні вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Також позивач зауважив, що центри зайнятості не працевлаштовують, а тільки у разі згоди роботодавця сприяють укомплектуванню вакантних посад при наявності відповідної інформації, що й передбачено у графі 5 розділу 1 звіту форми 3-ПН. В той же час законодавець визначив чітко обов`язок всіх роботодавців які використовують найману робочу силу і в кого працює більше 8 осіб - створити робоче місце для інваліда та працевлаштувати.

Додатково обґрунтовуючи позовні вимоги позивач акцентував увагу на те, що статті 19 та 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та норми Постанови КМУ №70 "Про реалізацію статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" мають пряму дію, чітко визначають обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати ним адміністративно-господарських санкцій в разі їх не працевлаштування, і не ставлять цей обов`язок у залежність від будь-яких обставин з яких підприємство не могло їх виконати.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що наказом №12 від 10.09.2018 року у ТОВ "Медекспортер" створено робоче місце за посадою "менеджер зовнішньоекономічної діяльності по англомовному напрямку" для працевлаштування особи з інвалідністю. 13.09.2018 року відповідач повідомив Центр зайнятості про створення зазначеної вакансії, подавши звітність форми №3-ПН.

Згідно відповіді Центру зайнятості від 20.07.2020 року №2011/2412.03-20, що надана на лист ТОВ "Медекспортер", 03.09.2019 року ТОВ "Медекспортер" подано уточнюючий звіт форми 3-ПН, оскільки вакансія не закрита. У 2019 році відбувалось підтвердження актуальності вакансії в телефонному режимі. Крім того, у вказаній відповіді Центру зайнятості зазначено, що впродовж 2019 року було видано 2 направлення на працевлаштування на ТОВ "Медекспортер": 1 - для особи з інвалідністю (направлена особа самостійно відмовилась від працевлаштування), друге направлення було видано особі без інвалідності. Повідомлень про відмову у працевлаштуванні на ТОВ "Медекспортер" центру зайнятості не надано.

Крім того, відповідач зазначив, що 27.11.2019 року підприємство взяло участь у ярмарку вакансій для осіб з інвалідністю у Чернівецькій міській філії Чернівецького обласного центру зайнятості, що підтверджується відповіддю на запит. 12.02.2020 року підприємство подало ЧОВФСЗІ звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік форми 10-ПІ, разом з поданим звітом ТОВ "Медекспортер" подало пояснення про вжиті підприємством заходи для працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв`язку з чим рядок з кодом "06" (розрахунок санкцій за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю) не заповнюється.

Виходячи з вищевказаних обставин, ТОВ "Медекспортер" вважає, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому відсутні підстави для стягнення санкції та пені.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.06.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Медекспортер" (код ЄДРПОУ 41235667) від 10.09.2018 року №12 "Про внесення змін до штатного розпису" внесено до штатного розпису посаду менеджера (управителя) із зовнішньоекономічної діяльності по аналоговому напрямку. Згідно 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" виділити та забезпечити це робоче місце всім необхідним для працевлаштування осіб з інвалідністю (а.с. 45).

13.09.2018 року позивач повідомив центр зайнятості про створення зазначеної вакансії подавши Звітність Інформація про попит на робочу силу (вакансії) форми 3-ПН. Зазначено про наявність однієї вакансії - менеджера ЗЕД (а.с. 46-49).

03.09.2019 року позивачем подано уточнюючу Звітність Інформація про попит на робочу силу (вакансії) форми 3-ПН на заміну звітності поданої 13.09.2018 року, оскільки вакансія на посаду менеджер (управитель) із зовнішньоекономічної діяльності не закрита, в якій у пункті 3 розділу другому зазначено про необхідність направляти осіб з інвалідністю (а.с. 50-53).

Згідно Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік №3953 поданого 12.02.2020 року середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складала - 15 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 1 особа. Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 98395,66 грн (а.с. 11).

16.04.2020 року позивачем на адресу Чернівецької міської філії Чернівецького обласного центру зайнятості направлено запит про надання інформації стосовно подання відповідачем звітності з питань працевлаштування інвалідів за формою № 3 ПН протягом 2019 року. На вказаний запит, Чернівецька міська філія Чернівецького обласного центру зайнятості повідомила позивача листом від 06.05.2020 року №05-73/201, що ТОВ "Медекспортер" 13.09.2018 року до Чернівецької міської філії Чернівецького обласного центру зайнятості були подано звіт форми 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії) (у паперовому вигляді) 1 вакансія на посаду менеджер (управитель) із зовнішньоекономічної діяльності, в якій у пункті 3 розділу II зазначено про необхідність направляти інвалідів. Впродовж 2019 року відбувалося підтвердження актуальності вакансії в телефонному режимі. Впродовж 2019 року було видано 2 направлення для працевлаштування інвалідів на вакантну посаду менеджера (управитель) із зовнішньоекономічної діяльності результат - 1 відмова особи, - 1 не відповідає вимогам (а.с.13-16).

Згідно розрахунку адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів та пені з 15.04.2020 року за прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій та пені ТОВ "Медекспортер" станом на 26.06.2020 року загальна сума заборгованості складає 98395,33 грн, сума пені - 1436,57 грн (а.с. 10).

16.04.2020 року позивач направив на адресу відповідача претензію за № 05-63/191, у зв`язку із не виконанням нормативу працевлаштування інвалідів, відповідно до якої відповідач зобов`язаний був самостійно сплатити протягом 15 діб на рахунок позивача адміністративно-господарські санкції у розмірі 98424,85 грн та пеню на дата докази сплати боргу (а.с. 12).

З метою примусового стягнення з відповідача вищевказаної суми, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Крім того судом встановлено, що відповідно до листа Чернівецького обласного центру зайнятості від 20.07.2020 року №2010/2412.03-20 ТОВ "Медекспортер" брало участь у ярмарку вакансій для осіб з інвалідністю та презентувало робоче місце менеджера (управитель) із зовнішньоекономічної діяльності 27.11.2019 року (а.с. 55).

Відповідно до листа Чернівецького обласного центру зайнятості від 20.07.2020 року №2011/2412.03-20, що надана у відповідь на лист відповідача, ТОВ "Медекспортер" 03.09.2019 року до Чернівецької міської філії Чернівецького обласного центру зайнятості було подано уточнюючий звіт форми 3-ПН "Інформація про попит та робочу силу (вакансії) (у паперовому вигляді) до звіту за 2018 рік оскільки вакансія на посаду менеджер (управитель) із зовнішньоекономічної діяльності не закрита, в якій у пункті 3 розділу другому зазначено про необхідність направляти осіб з інвалідністю. В 2019 року відбувалося підтвердження актуальності вакансії в телефонному режимі. Впродовж 2019 року було видано 2 направлення на працевлаштування на ТОВ "Медекспортер": 1 - для особи з інвалідністю (направлена особа самостійно відмовилася від працевлаштування), друге направлення було видано особі без інвалідності. Повідомлень про відмову у працевлаштуванні на ТОВ "Медекспортер" центру зайнятості не надавало (а.с. 54).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства.

Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) передбачено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру реєстрації підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - роботодавці), у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) визначає Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70.

На виконання п. 2 зазначеного Порядку, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 10.02.2007 року №42, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 року за №117/13384, затверджено форми звітності №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів".

Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 року №5067-VI (далі - Закон № 5067-VI) роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Порядок подачі інформації про попит на робочу силу, а також форми цієї звітності, встановлено наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року №316, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 року за № 988/23520 "Про затвердження форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання".

Відповідно до Закону №5067-VI та затвердженого Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.

Отже, із аналізу вказаної норми слідує, що законодавством не встановлено періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Вказане свідчить, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 31 січня 2019 року у справі № 809/750/17 зазначив про те, що підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню робочих місць для інвалідів, зокрема, створило робочі місця для інвалідів та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 27.06.2018 року у справі № 806/1368/17 вказав, що за змістом статті 18-1 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні пошук підходящої роботи для інвалідів здійснює державна служба зайнятості. Обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування.

Відповідно до ст. 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені ст. 250 Господарського кодексу України.

Із системного аналізу вказаної норми видно, що законодавцем чітко визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця; створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів; звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; в разі не виконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Таким чином, на підприємство покладається обов`язок самостійного працевлаштування інвалідів шляхом створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, в тому числі і центри зайнятості.

У свою чергу, закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників - інвалідів.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі П/811/693/17, від 02.05.2018 року у справі № 804/8007/16, від 13.06.2018 р. у справі № 819/639/17, від 15.04.2019 року № 824/370/17-а, від 27.02.2020 року у справі № 400/1254/19.

При цьому, Законом №875-ХІІ також визначено, що працевлаштування інвалідів здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка в свою чергу здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такого інваліда.

Згідно ч. 3 ст. 18-1 Закону №875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань

Враховуючи викладене, обов`язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості. Механізм реалізації зазначеної програми працевлаштування передбачає здійснення певних заходів з боку підприємств.

Так, доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, є звіт форми № 3-ПН.

Суд звертає увагу, що по своїй правовій природі адміністративно-господарська санкція є видом господарської санкції, яка застосовуються як захід впливу на порушника у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Як встановлено судом, наказом директора ТОВ "Медекспортер" від 10.09.2018 року №12 "Про внесення змін до штатного розпису" внесено до штатного розпису посаду менеджера (управителя) із зовнішньоекономічної діяльності по аналоговому напрямку та 13.09.2018 року до Чернівецької міської філії Чернівецького обласного центру зайнятості відповідачем було подано звіт форми 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії) (у паперовому вигляді) 1 вакансія на посаду менеджер (управитель) із зовнішньоекономічної діяльності, в якій у пункті 3 розділу II зазначено про необхідність направляти інвалідів. Впродовж 2019 року відбувалося підтвердження актуальності вакансії в телефонному режимі.

03.09.2019 року до Чернівецької міської філії Чернівецького обласного центру зайнятості було подано уточнюючий звіт форми 3-ПН "Інформація про попит та робочу силу (вакансії) (у паперовому вигляді) до звіту за 2018 рік оскільки вакансія на посаду менеджер (управитель) із зовнішньоекономічної діяльності не закрита, в якій у пункті 3 розділу другому зазначено про необхідність направляти осіб з інвалідністю. В 2019 року відбувалося підтвердження актуальності вакансії в телефонному режимі.

Впродовж 2019 року Чернівецькою міською філією Чернівецького обласного центру зайнятості зайнятості було видано 2 направлення на працевлаштування на ТОВ "Медекспортер": одне - для особи з інвалідністю (направлена особа самостійно відмовилася від працевлаштування), друге направлення було видано особі без інвалідності. Повідомлень про відмову у працевлаштуванні на ТОВ "Медекспортер" центру зайнятості не надавало.

Щодо тверджень позивача про те, що Чернівецька міська філія Чернівецького обласного центру зайнятості листом від 06.05.2020 року №05-73/201 повідомила його про те, що впродовж 2019 року було видано 2 направлення для працевлаштування інвалідів на вакантну посаду менеджера (управитель) із зовнішньоекономічної діяльності результат - 1 відмова особи, - 1 не відповідає вимогам, то суд суд звертає увагу на те, що відповідно до листа Чернівецького обласного центру зайнятості від 20.07.2020 року №2011/2412.03-20 впродовж 2019 року було видано 2 направлення на працевлаштування на ТОВ "Медекспортер": 1 - для особи з інвалідністю (направлена особа самостійно відмовилася від працевлаштування), друге направлення було видано особі без інвалідності. Повідомлень про відмову у працевлаштуванні на ТОВ "Медекспортер" центру зайнятості не надавало.

Крім того судом встановлено, що відповідно до листа Чернівецького обласного центру зайнятості від 20.07.2020 року №2010/2412.03-20 ТОВ "Медекспортер" брало участь у ярмарку вакансій для осіб з інвалідністю та презентувало робоче місце менеджера (управитель) із зовнішньоекономічної діяльності 27.11.2019 року.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідачем вжито всіх необхідних заходів, визначених законом щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому відповідачем виконано вимоги Закону №875, щодо сприяння ефективної реалізації своїх прав особам з інвалідністю, зокрема ним виділено та створено робоче місце для працевлаштування інвалідів, надано державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і відзвітовано до Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, а тому відсутні підстави для сплати відповідачем відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у визначених статтею 20 Закону № 875-ХІІ розмірах.

З вказаних підстав, враховуючи встановлені обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд відмовляє у задоволені позовних вимог про стягнення з ТОВ "Медекспортер" адміністративно-господарських санкцій на користь Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в сумі 98395,33 грн та пені у розмірі 1436,57 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Позивач не довів суду правомірність заявлених вимог, а тому суд відмовляє у задоволенні позову.

Оскільки в задоволенні адміністративного позову суб`єкта владних повноважень відмовлено, то згідно з вимогами статей 132-143 КАС України суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медекспортер" про стягнення адміністративно-господарських санкцій, - відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 21415797, вул. Героїв Майдану, 87-Г, м. Чернівці, Чернівецька область, 58013);

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Медекспортер" (код ЄДРПОУ 41235667, вул. Головна, 200, офіс 1-194, м. Чернівці, Чернівецька область, 58018).

Суддя В.О. Григораш