Постанова

від 30.07.2020 по справі 420/7277/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/7277/19 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Стас Л.В..

суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П.,

за участю секретаря - Худика С.А.

за участю представника апелянта - Олійник Л.О.

за участю представника позивача - Міщенка А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Офісу великих платників податків Державної податкової служби, Державної податкової служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС УКРАЇНА» до Державної податкової служби України, Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕДІС УКРАЇНА ( далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України ( відповідач - 1), Офісу великих платників податків ДФС ( відповідач -2), в якому просив: визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №853686/30622532 від 25.07.2018 року; зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №495195 від 02.04.2018 року, складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС УКРАЇНА» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подачі на реєстрацію.

В обгрунтування позову зазначив, що ДФС України порушено порядок зупинення реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим спірні рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації не можуть бути визнанні законними. Зокрема, в надісланих ТОВ ТЕДІС УКРАЇНА квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено конкретного виду Критерію ризиковості платника податків, якому би відповідав платник станом на момент формування квитанції про зупинення реєстрації ПН, як це передбачено підпунктом 3 пункту 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної. Незважаючи на це, ТОВ ТЕДІС УКРАЇНА надало контролюючому органу усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по заблокованих податкових накладних.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року - позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Рішення комісії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №853686/30622532 від 25.07.2018 року.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №495195 від 02.04.2018 року, складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС УКРАЇНА» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подачі на реєстрацію.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (адреса: Львівська площа, буд.8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС УКРАЇНА» (адреса: проспект Шевченка, буд.4А, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 30622532) судові витрати у розмірі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень п`ятдесят копійок).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (адреса: вулиця Дегтярівська, буд.ПГ, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 39440996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС УКРАЇНА» (адреса: проспект Шевченка, буд.4А, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 30622532) судові витрати у розмірі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень п`ятдесят копійок).

В апеляційних скаргах, відповідачі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду - скасувати, прийняти нове - про задоволення позову. В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначають, що при відпрацюванні взаємовідносин ТОВ ТЕДІС УКРАЇНА з контрагентами-покупцями щодо подальшої реалізації тютюнових виробів встановлено ймовірні ризикові транзакції, за якими в подальшому простежується обрив ланцюга постачання, аналізуючи господарську діяльність ТОВ Укртафт , встановлені неодноразові факти продажу тютюнових виробів на покупців, які мають ознаки фіктивності. За даними ЄРПН встановлено, що реалізовані тютюнові вироби на покупців в подальшому не продаються кінцевим споживачам, а відбувається підміна товарної номенклатури. Суб`єкти господарювання, які придбавають у ТОВ Укртафт тютюнові вироби, в подальшому безпосередньо або через посередників здійснюють продаж інших товарів. Тобто, товар придбаний, не співпадає з реалізованим.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач послався на доводи, ідентичні тим, що викладені в позовній заяві та узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких мотивів.

Судом встановлено, що 20.01.2016 року між ТОВ ТЕДІС УКРАЇНА (попередня назва ТОВ Торгова компанія Мегаполіс Україна ) (Продавець) та ТОВ Укртафт (Покупець) було укладено договір поставки №05-ДП/16/КК, згідно якого Продавець зобов`язується передавати тютюнові вироби або інші групи Товарів у власність Покупця відповідно до його замовлення (замовлень), а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати Товар на умовах, зазначених у цьому договорі. Придбаний Покупцем за договором Товар буде в подальшому реалізовуватися через об`єкти торгівлі Покупця на території України (а.с. 26-27, т. 1)

Відповідно до п.4.5 цього Договору, за згодою Продавця Покупцеві ОСОБА_1 може відпускатись на умовах повної передоплати або з відтермінуванням оплати за отриманий Товар.

02.04.2018 року ТОВ Укртафт здійснило оплату ТОВ ТЕДІС УКРАЇНА за тютюнові вироби у сумі 1241981,95 грн., що підтверджується банківською випискою за 02.04.2018р.

02.04.2018 року позивач склав податкову накладну №495195 на поставку ТОВ «Укртафт» сигарет West Carbonfilter Blue на загальну суму 1241981,95 грн., у тому числі ПДВ 206996,99 грн. та направив її для реєстрації у встановленому законодавством порядку (а.с. 60, т. 1).

27.04.2018 року на адресу позивача з Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України, версія 2.2.16.87, надійшла Квитанція №1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, згідно з якою податкова накладна №495195 від 02.04.2018 року доставлена до центрального рівня ДПС України 27.04.2018 року. Документ прийнято. Реєстрація зупинена (а.с. 60 зворотній бік, т. 1).

Як підставу зупинення реєстрації ПН зазначено: Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПК/РК від 02.04.2018 року №495195 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Додатково повідомляємо: показник D = 0, Р = .

17.07.2018 року ТОВ ТЕДІС УКРАЇНА було направлено на адресу Одеського управління офісу ВПП ДФС Повідомлення №85585 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, та копії документів, що підтверджують надходження передоплати за замовлений товар від Покупця та поставку товару (а.с. 57 зворотній бік, 58, 90, т. 1).

25.07.2018 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №853686/30622532 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку із ненаданням платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена. Додаткова інформація: наявність в органах ДФС інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій (а.с. 56-57, т. 1).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов підприємства, виходив з того, що відповідачами не дотримано вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості рішень, як щодо зупинення реєстрації податкової накладної № №495195 від 02.04.2018 року, так і прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від №853686/30622532 від 25.07.2018 року. За висновками суду першої інстанції, контролюючим органом, у даному випадку, порушено вимоги постанови Кабінетом Міністрів України №117 від 21 лютого 2018 року Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , оскільки у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ТОВ ТЕДІС УКРАЇНА та наявність підстав для їх задоволення виходячи з такого.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час подання податкової накладної для реєстрації та зупинення її реєстрації) встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), пунктом 12 якого передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, зокрема, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

За результатами перевірок, визначених пунктом дванадцятим Порядку №1246, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 (у редакції чинній на момент подання податкової накладної для реєстрації) (далі - Критерії оцінки, Перелік документів).

Пунктом 6 Критеріїв оцінки визначено два критерії для проведення Моніторингу податкової накладної, при цьому за змістом пункту 1 Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07 грудня 2017 року №2245-VIII (далі - Закон №2245-VIII).

Пунктом сьомим Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року, на виконання вимог Закону №2245-VIII, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

Окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Натомість пунктом 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Водночас, до 25 травня 2018 року був чинним наказ Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Наказ №567).

Наказ №567 як нормативний правовий акт, що зачіпає права, свободи й законні інтереси громадян, на виконання вимог статті 117 Конституції України та відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №753/30621.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок №117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій.

Відповідні критерії у період, що аналізується, одночасно визначалися листом ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 та наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567.

Ці акти, визначали критерії ризиковості та передбачали необхідність подання різних за своїм переліком документів, необхідних для підтвердження господарської операції з метою подальшої реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається із копії квитанції, якою зупинено реєстрацію спірної податкової накладної, контролюючий орган не зазначив конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки.

Крім того, у квитанції не вказано конкретного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами позивача та висновками суду першої інстанції про безпідставність зупинення реєстрації податкових накладних, як передумови прийняття відповідних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, адже у квитанціях про прийняття податкових накладних та зупинення їх реєстрації, відповідачем не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту шостого) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567.

Податковим органом лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію, без уточнення їх переліку.

Також, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, у квитанції, якою зупинено реєстрацію спірної податкової накладної, критерії ризиковості визначені виключно на підставі листа ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18.

Так, відповідачем вказано, що податкові накладні зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, у зв`язку з тим, що останні відповідають підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Проте, жодного посилання на конкретний критерій, визначений у пункті 1.6, не наведено.

Більше того, колегія суддів наголошує, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

В свою чергу, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18, від 21 травня 2019 року у справі №815/2791/18, від 09 липня 2019 року у справі №140/2093/18, від 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18, від 20 листопада 2019 року у справі №560/279/19.

Також, колегія суддів зазначає, що на виконання вимог контролюючого органу позивачем були надані пояснення щодо господарської операції, на підставі якої сформована спірна податкова накладна, та первинні документи на підтвердження реальності господарської операції.

Разом з тим, ДФС України, не зважаючи на надіслані позивачем пояснення та додані до них документи, прийняла оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація якої зупинена.

Щодо посилань апелянта на наявність в органах ДФС інформації, що свідчить про здійснення платником податків ТОВ Укртафт ризикових операцій, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки жодного рішення щодо віднесення ТОВ Укртафт до ризикових контрагентів ТОВ ТЕДІС УКРАЇНА відповідачем ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції не надано. Також, не надано доказів проведення податкових перевірок ТОВ Укртафт та його контрагентів, а висновки про ймовірність ризикових транзакцій були зроблені на підставі податкової інформації отриманої з баз даних податкового органу.

Щодо безпосередньо аналізу господарських операцій між позивачем та ТОВ Укртафт , то в даній справі колегія суддів не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Варто зазначити, що ТОВ Тедіс Україна не зобов`язане контролювати реалізацію своїми контрагентами придбаної у нього продукції, враховуючи, що така продукція може знаходитися на складах покупців на зберіганні, а подальший продаж тютюнових виробів є виключним правом суб`єктів господарювання, що здійснили його придбання.

Водночас, колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Однак, здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Також, колегія суддів вказує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Відсутність посилань на пункт шостий Критеріїв оцінки, не наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та відзиві на позов, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи.

Відповідно до ст. ст. 242 КАС України КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Офісу великих платників податків Державної податкової служби, Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС УКРАЇНА» до Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової служби України (адреса 04053, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України (рахунок отримувача - №34315206081007, отримувач коштів: УК у м. Одесі /Приморський р-н/ 22030101, код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 38016923, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101,) несплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 2 881 (дві тисячі вісімсот одної ) грн.50 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 30.07.2019р.

Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.