Постанова

від 04.08.2020 по справі 380/1924/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/1924/20 пров. № А/857/7896/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Затолочного В.С., Судової-Хомюк Н.М.

з участю секретаря судового засідання Смолинця А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної служби геології на надра України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року, ухвалене суддею Мартинюком В.Я. у м. Львові в порядку письмового провадження у справі № 380/1924/20 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Гранд Видобування до Державної служби геології на надра України про визнання протиправним та скасування індивідуального акта і зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому з уточненням позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт, а саме: пункт 1 Переліку суб`єктів господарювання, яким скасовано рішення Державної служби геології та надр України про надання спеціальних дозволів на користування надрами, що затверджений Додатком № 1 до наказу Державної служби геології та надр України № 295 від 16.08.2019 року відносно скасування пункту 12 Додатку № 1 до наказу Державної служби геології та надр України від 07.03.2019 року № 69 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування пісків та вапняків Південно-східної ділянки Миколаївського родовища у Львівській області;

- зобов`язати негайно після ухвалення судового рішення, вчинити дії із фактичного належного повідомлення (рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою ТзОВ Гранд Видобування або надання під розпис, наручно, уповноваженому представнику ТзОВ Гранд Видобування або в інший спосіб, що підтверджувало б факт отримання ТзОВ Гранд Видобування рішення про продовження Комісією з питань надрокористування (протокол від 24.05.2019 року № 5/2019) на 15 календарних днів строку сплати збору ТзОВ Гранд Видобування за надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування пісків та вапняків Південно-східної ділянки Миколаївського родовища у Львівській області, із зазначенням в такому письмовому повідомлені актуальної та достатньої інформації (відомостей) про: одержувача, банківські реквізити одержувача, призначення платежу та суму збору.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 07.03.2019 року позивач отримав спеціальний дозвіл на користування надрами, про що відповідач повідомив позивача листом № 4803/03/12-19 від 14.03.2019 року. Пунктом 13 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 року встановлено строк сплати збору за надання дозволу на користування надрами тривалістю 45 днів з дати відправлення повідомлення про прийняття рішення.

Позивач зазначає, що вчиняв усі необхідні дії щодо сплати збору за надання спецдозволу, проте, розуміючи неможливість оплатити збір протягом 45 календарних днів з моменту відправлення Держгеонадра повідомлення про прийняття рішення про надання дозволу, позивач скористався наданим пунктом 13 вказаного вище Порядку правом на продовження строку для сплати збору за надання дозволу на користування надрами. З цього приводу позивач звернувся до Держгеонадр з клопотанням № 15-04/2019 від 15.04.2019 року щодо продовження строку сплати збору на 15 календарних днів, однак відповіді не отримав.

У вересні 2019 року позивач отримав від відповідача лист, у якому йшла мова про те, що 16.08.2019 року відповідач скасував наданий позивачу дозвіл на користування надрами.

Таку поведінку відповідача позивач вважає непослідовною та такою, що порушує принцип належного урядування , оскільки у позивача, одночасно із поданням клопотання про продовження строку на сплату збору за користування надрами, виникли законні очікування, що відповідний строк буде продовжений і позивач зможе реалізувати своє право на користування надрами, шляхом отримання відповідного дозволу. Відповідач, на думку позивача, не виконав свій обов`язок і не повідомив зацікавлену сторону про наслідки розгляду її заяви (клопотання).

Позивач вважає, що відповідач передчасно скасував рішення про надання позивачу спеціального дозволу на користування надрами та додає, що належним способом захисту порушеного права є скасування оскарженого рішення та зобов`язання відповідача надати можливість сплатити збір за надання спеціального дозволу на користування надрами.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано індивідуальний акт Державної служби геології та надр України, а саме: пункт 1 Переліку суб`єктів господарювання, яким скасовано рішення Державної служби геології та надр України про надання спеціальних дозволів на користування надрами, що затверджений Додатком № 1 до наказу Державної служби геології та надр України № 295 від 16.08.2019 року відносно скасування пункту 12 Додатку № 1 до наказу Державної служби геології та надр України від 07.03.2019 року № 69 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування пісків та вапняків Південно-східної ділянки Миколаївського родовища у Львівській області.

Зобов`язано Державну службу геології та надр України вчинити дії із фактичного належного повідомлення (рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою ТзОВ Гранд Видобування або надання під розпис, наручно, уповноваженому представникові ТзОВ Гранд Видобування або в інший спосіб, що підтверджувало б факт отримання ТзОВ Гранд Видобування ) про продовження Комісією з питань надрокористування (протокол від 24.05.2019 року за № 5/2019) на 15 календарних днів строку сплати збору ТзОВ Гранд Видобування за надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування пісків та вапняків Південно-східної ділянки Миколаївського родовища у Львівській області, із зазначенням в такому письмовому повідомлені актуальної та достатньої інформації (відомостей) про: одержувача, банківські реквізити одержувача, призначення платежу та суму збору.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Гранд Видобування 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, Державна служба геології та надр України, який просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач зазначає те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясував обставин справи.

Таку позицію відповідач пояснює тим, що, починаючи з березня 2019 року по серпень 2019 року, у позивача було достатньо часу для того, щоб виконати умову надання спеціального дозволу на користування надрами та сплатити збір з надання цього дозволу. При цьому, відповідач вказав, що 11.06.2019 року надав відповідь на лист позивача від 15.04.2019 року про надання додаткового строку для сплати збору за надання дозволу на користування надрами, у якій повідомив позивача про надання додаткового строку тривалістю 15 календарних днів для сплати збору за надання дозволу, проте позивач на цей лист не відреагував і збір протягом встановленого строку не сплатив.

Внаслідок цього, відповідач на законних підставах, визначених абзацом 4 пункту 13 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 року, скасував рішення про надання позивачу дозволу на користування надрами.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що ТзОВ Гранд Видобування 19.12.2018 року подало до Державної служби геології та надр України заяву № 1-19/12-18 разом з додатком пакету документів для отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Відповідно до наказу № 69 від 07.03.2019 року (пункт 12 додатку № 1) Державна служба геології та надр України прийняла рішення про надання ТзОВ Гранд Видобування спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування пісків та вапняків Південно-східної ділянки Миколаївського родовища у Львівській області.

Державна служба геології та надр України листом № 4803/03/12-19 від 14.03.2019 року повідомила позивача про прийняття рішення щодо надання спеціального дозволу і водночас рекомендувала позивачу звернутися до Українського державного геологорозвідувального інституту для обрахунку розміру збору за надання спецдозволу.

Листом № 5994/03/12-19 від 28.03.2019 року Державна служба геології та надр України повідомила позивача про точну суму збору за надання спецдозволу, а також банківські реквізити необхідні для його сплати.

15.04.2019 року позивач звернувся до Державної служби геології та надр України з клопотанням про продовження строку сплати збору на 15 календарних днів у зв`язку із відсутністю, станом на середину квітня 2019 року, на рахунку позивача достатньо коштів, необхідних для сплати збору за надання дозволу.

Наказом Державної служби геології та надр України № 295 від 16.08.2019 року скасовано пункт 12 додатку № 1 до наказу Державної служби геології та надр України від 07.03.2019 року № 69 в частині надання ТзОВ Гранд Видобування спеціального дозволу, у зв`язку із несплатою у визначений строк збору за надання спеціального дозволу на користування надрами.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив принцип належного урядування , діявши непослідовно, без ясності своїх дій для особи, якої це стосується, внаслідок чого передчасно скасував рішення про надання дозволу на користування надрами.

З цих підстав, суд першої інстанції зробив висновок про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Апеляційний суд частково погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Кодексу України про надра, подання документів на отримання, продовження спеціальних дозволів на користування надрами, їх переоформлення, внесення до них змін (у тому числі до програми робіт) здійснюються заявником у паперовій або електронній формі через спеціальний електронний кабінет, який формує та веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на його офіційному веб-сайті у мережі Інтернет.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулюється Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 року (далі - Порядок № 615).

Згідно з пп. 1 п. 8 Порядок № 615, без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено в установленому порядку, та подав документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідного родовища не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів; видобування корисних копалин (крім нафти і газу), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку; геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти виключно в результаті геологічного вивчення ділянки надр на підставі відповідного спеціального дозволу на користування надрами здійснив апробацію за умови затвердження в установленому порядку підрахунку запасів корисних копалин після отримання спеціального дозволу.

Відповідно до абзацу 3 п. 13 Порядок № 615, суб`єкт господарювання повинен сплатити у повному обсязі збір за надання дозволу протягом 45 календарних днів з дати відправлення повідомлення про прийняття рішення про надання дозволу.

Абзацом 4 цього ж пункту передбачено, що у разі несплати в установлений строк збору за надання дозволу суб`єкт господарювання, щодо якого прийнято рішення про надання дозволу відповідно до пункту 8 цього Порядку, втрачає право на його отримання, а відповідне рішення скасовується. При цьому комісія з питань надрокористування, що утворена органом з питань надання дозволу відповідно до пункту 25 цього Порядку, може продовжити строк сплати збору за умови подання суб`єктом господарювання письмового клопотання про продовження строку сплати збору з обов`язковим зазначенням причини, але не більш як на 15 календарних днів.

Апеляційний суд встановив те, що позивач, протягом 45 календарних днів з дати відправлення повідомлення про прийняття рішення про надання дозволу, не сплатив збір за надання дозволу. До закінчення цього строку позивач подав клопотання про продовження на 15 календарних днів строку для сплати збору за надання дозволу, із зазначенням причин подання такого клопотання.

Позивач вказав, що відповідач не надіслав позивачу відповідь за результатами розгляду його клопотання про продовження строку для сплати збору за надання дозволу. Відповідач заперечив це твердження позивача та надав копію листа про надання відповіді на клопотання позивача, у якому йде мова про те, що відповідач задовольнив клопотання позивача та продовжив строк для сплати збору за надання дозволу.

Апеляційний суд встановив те, що 15.04.2019 року позивач звернувся до Державної служби геології та надр України з клопотанням про продовження строку сплати збору на 15 календарних днів у зв`язку із відсутністю, станом на середину квітня 2019 року, на рахунку позивача достатньої кількості коштів, необхідних для сплати збору за надання дозволу. Надіслання цієї заяви на адресу відповідача підтверджується описом вкладення у цінний лист від 15.04.2020 року на якому проставлений штамп поштового відділення, службовим та фіскальним чеком.

Відповідач не заперечує отримання від позивача цього клопотання, однак зазначає, що листом від 11 червня 2019 року № 10768/14/12-19 повідомив позивача про продовження на 15 календарних днів строку для сплати збору за надання дозволу на користування надрами.

Апеляційний суд встановив те, що відповідач не надав доказів щодо надіслання листа № 10768/14/12-19 від 11 червня 2019 року на адресу позивача. Отже, відповідач, на думку апеляційного суду, не повідомив позивача про надання йому додаткового строку, тривалістю 15 календарних днів, для сплати збору за надання дозволу, внаслідок цього, на думку апеляційного суду, позивач не зміг скористатись своїм правом на сплату збору за надання дозволу.

Аналізуючи цю правову ситуація, апеляційний суд зауважує, що одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів доброго врядування і належної адміністрації (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до якості закону).

Так, у пунктах 70-71 рішення по справі Рисовський проти України (29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу належного урядування , зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити допущену в минулому помилку не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

Отже, апеляційний суд вважає, що відповідач у спірних правовідносинах порушив принцип належного урядування , оскільки діяв у непослідовний спосіб, без ясності своїх дій для особи, якої це стосується. Внаслідок цього, відповідач, на думку апеляційного суду, передчасно виніс рішення про позбавлення позивача права на користування надрами.

Водночас, апеляційний суд не заперечує твердження відповідача про те, що продовження строку для сплати збору за надання дозволу є правом відповідача, проте про будь-яке прийняте рішення, особа, якої це стосується має бути повідомлена. Відповідач не виконав цього обов`язку і не повідомив позивача про прийняте рішення щодо продовження строку на сплату збору за надання дозволу, у зв`язку з чим позивач не знав про результати розгляду його клопотання і не міг сформувати свою поведінку у цьому випадку.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На думку апеляційного суду, належним і ефективним способом захисту порушеного права, тобто таким, яке відновлює порушене право є визнання протиправним та скасування індивідуального акта Державної служби геології та надр України, а саме: пункт 1 Переліку суб`єктів господарювання, яким скасовано рішення Державної служби геології та надр України про надання спеціальних дозволів на користування надрами, що затверджений Додатком № 1 до наказу Державної служби геології та надр України № 295 від 16.08.2019 року відносно скасування пункту 12 Додатку № 1 до наказу Державної служби геології та надр України від 07.03.2019 року № 69 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування пісків та вапняків Південно-східної ділянки Миколаївського родовища у Львівській області.

Водночас, інша позовна вимога не випливає та не сприяє відновленню порушеного права.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача негайно після ухвалення судового рішення, вчинити дії із фактичного належного повідомлення (рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою ТзОВ Гранд Видобування або надання під розпис, наручно, уповноваженому представнику ТзОВ Гранд Видобування або в інший спосіб, що підтверджувало б факт отримання ТзОВ Гранд Видобування рішення про продовження Комісією з питань надрокористування (протокол від 24.05.2019 року № 5/2019) на 15 календарних днів строку сплати збору ТзОВ Гранд Видобування за надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування пісків та вапняків Південно-східної ділянки Миколаївського родовища у Львівській області, із зазначенням в такому письмовому повідомлені актуальної та достатньої інформації (відомостей) про: одержувача, банківські реквізити одержувача, призначення платежу та суму збору скасувати, а в іншій частині залишити без змін.

Що стосується судових витрат, то апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Апеляційний суд встановив, що за подачу адміністративного позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 4204,00 грн. (квитанція № 0.0.1639666169 від 05.03.2020 року)

Оскільки, адміністративний позов апеляційний суд задовольнив частково, то на користь позивача із Державної служби геології на надра України за подачу адміністративного позову необхідно стягнути судовий збір в сумі 2102 грн.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби геології на надра України задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року в справі № 380/1924/20 щодо задоволення адміністративного позову в частині позовної вимоги про зобов`язання відповідача негайно після ухвалення судового рішення, вчинити дії із фактичного належного повідомлення (рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою ТзОВ Гранд Видобування або надання під розпис, наручно, уповноваженому представнику ТзОВ Гранд Видобування або в інший спосіб, що підтверджувало б факт отримання ТзОВ Гранд Видобування рішення про продовження Комісією з питань надрокористування (протокол від 24.05.2019 року № 5/2019) на 15 календарних днів строку сплати збору ТзОВ Гранд Видобування за надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування пісків та вапняків Південно-східної ділянки Миколаївського родовища у Львівській області, із зазначенням в такому письмовому повідомлені актуальної та достатньої інформації (відомостей) про: одержувача, банківські реквізити одержувача, призначення платежу та суму збору скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року в справі № 380/1924/20 залишити без змін.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Гранд Видобування за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології на надра України судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді В. С. Затолочний Н. М. Судова-Хомюк Повний текст постанови складений 04.08.2020 року