Рішення

від 04.08.2020 по справі 621/1757/20

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 621/1757/20

Пр. № 2/621/757/20

РІШЕННЯ

Іменем України

04 серпня 2020 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючий - суддя Вельможна І.В.,

секретар судового засідання - Акулова А.М.,

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - територіальна громада Борівської сільської ради Зміївського району Харківської області,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади Борівської сільської ради Зміївського району Харківської області про визнання права власності на житловий будинок,

в с т а н о в и в:

06.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до територіальної громади Борівської сільської ради Зміївського району Харківської області про визнання права власності на житловий будинок, в якому просив визнати за ним право власності на житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що його батько ОСОБА_2 та бабуся ОСОБА_3 були співвласниками, кожний в Ѕ частині, житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 , який належав їм на підставі договору дарування посвідченого виконавчим комітетом Борівської сільської ради від 17.09.1988, реєстр №1-28. Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 15.05.1998, було встановлено порядок користування земельною ділянкою та проведено реальний поділ житлового будинку за вище зазначеною адресою. Після розділу спірного будинку АДРЕСА_1 , кожна його частина стала цілісним, окремим об`єктом нерухомості, зокрема, частина будинку, що належала батьку залишилась під АДРЕСА_1, а частина, що належала його бабусі ОСОБА_3 , стала значитись під номером АДРЕСА_1.

03.01.2014 ОСОБА_2 помер.

03.04.2015 позивач ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька, посвідченого 03.04.2015 державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної контори Чернолясовою Т.В., реєстр №1-446. Спадщина, складалась з 1/2 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_1 ). Припущена державним нотаріусом помилка в нумерації спадкового будинку АДРЕСА_1, замість АДРЕСА_1 була внесена і до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Зміївської державної нотаріальної контори Чернолясової Т.В. за виправленням помилки в нумерації належної йому Ѕ частині житлового будинку, але йому було відмовлено.

Враховуючи викладене, з метою упорядкування документів, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 08 липня 2020 провадження у зазначеній справі відкрито та призначено підготовче засідання.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 20 липня 2020 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

Належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - територіальної громади Борівської сільської ради Зміївського району Харківської області про причини неявки не повідомили, відзиву на позов не подавали. Заяв про відкладення судового розгляду до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 15.05.1998 здійснено поділ житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки. (а.с.9-10). Ухвалою судової колегії у цивільних справах Харківського обласного суду від 21.07.1998 рішення Балаклійського районного суду Харківської області було залишено без змін, а касаційна скарга ОСОБА_3 - без задоволення. (а.с.12-13)

Зі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної контори Чернолясовою Т.В. від 03.04.2015, зареєстрованого в реєстрі за №1-446 вбачається, що позивач ОСОБА_1 отримав у спадщину Ѕ частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель. Що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с.14).

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.04.2015 за позивачем значиться 1/2 частина у спільній частковій власності житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15, 24-30)

Рішенням №26 виконавчого комітету Борівської сільської ради Зміївського району Харківської області від 27.12.2019 присвоєно нову юридичну адресу домоволодінню, яке належить ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . (а.с.22)

Згідно рішення №451-УІІ від 12.02.2020 Борівської сільської ради Зміївського району Харківської області надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться в комунальній власності, яким ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2500 га. (а.с.23).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. ст. 317, 319, 321 ЦК України право власності є непорушним, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

На підставі вищезазначеного, дослідивши обставини справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належність якого останньому є спірним та підлягає захисту в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 12, 13, 19, 76-82, 89, 259, 263-265, 268, 273, 274, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 )

Відповідач - територіальна громада Борівської сільської ради Зміївського району Харківської області (місцезнаходження: 63410, Харківська область, Зміївський район, с. Борова, вул. Центральна, 124 код ЄДРПОУ 04397520)

Головуючий: