Ухвала

від 03.08.2020 по справі 473/2495/20

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/2495/20

УХВАЛА

"03" серпня 2020 р. суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Вуїв О.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Приватного сільськогосподарського підприємства Прогрес до Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2020 року ПСП Прогрес звернулося до суду з позовом до Вознесенського МРВ ДВС Південного МРУ МЮ про зняття арешту, накладеного державним виконавцем на майно позивача відповідно до постанови про арешт майна та оголошення заборони його відчуження від 06 жовтня 2009 року, накладеного в межах виконавчого провадження №12453984, та відповідно до постанови про арешт майна та оголошення заборони його відчуження від 20 січня 2015 року, накладеного в межах виконавчого провадження №45995273.

Позов мотивований тим, що позивач не був обізнаний про наявність відносно нього будь-яких виконавчих проваджень (в межах яких накладено арешт), які на час звернення з позовом до суду завершені, а відповідні матеріали - знищені, внаслідок чого неможливо з`ясувати інформацію щодо підстав, наявності та розміру заборгованості перед кредиторами, осіб кредиторів та вирішити питання щодо самостійного зняття виконавцем арешту з майна. Водночас вказані арешти позбавляють власника права на розпорядження власним майном.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суддя встановив наступне.

З матеріалів справи, зокрема зі змісту позову вбачається, що усі сторони є юридичними особами.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України).

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 4 постанови Про судову практику в справах про зняття арешту майна від 03 червня 2016 року № 5 роз`яснив, що у разі, якщо сторонами в справі є юридичні особи, то незалежно від підстав арешту (опису) майна (конфіскація за відповідним судовим рішенням, стягнення боргу за рішенням господарського суду чи виконавчим написом нотаріуса тощо) та враховуючи характер спору, позови про зняття арешту з майна згідно зі ст. 15 ЦПК України (стара редакція), ст.ст. 1 , 12 ГПК України (стара редакція) підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам №10 від 24 жовтня 2011 року господарським судам підвідомчі на загальних підставах справи зі спорів, пов`язаних з визнанням права на майно, на яке накладено арешт, і про зняття з нього арешту та з розглядом позовів до юридичної особи, яка зобов`язана здійснити стягнення коштів з боржника у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи (ст. 60 , 87 Закону України Про виконавче провадження ), - за умови, коли сторонами у судовому процесі є підприємства чи організації у розумінні ст. 1 ГПК України (стара редакція).

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18 зазначила, що відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський процесуальний кодекс України також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України ).

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. При цьому для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав у суді.

За таких обставин особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, та про зняття такого арешту підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, якщо сторонами відповідного спору є юридичні особи. Таким чином, спір, який виник між позивачем та органом державної виконавчої служби (у тому числі із її посадовими і службовими особами) з приводу зняття арешту з нерухомого майна, має вирішуватися судами за правилами Господарського процесуального кодексу України .

Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду надала у подібних справах, зокрема у постанові від 12 лютого 2020 року по справі №813/1341/15 та у постанові від 11 березня 2020 року по справі №815/5585/15.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.

Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч.ч. 2, 5 ст. 186 ЦПК України).

За встановлених обставин у відкритті провадження слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України (справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства) та роз`яснити позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду господарської юрисдикції.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 186, 258-260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Прогрес до Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду господарської юрисдикції

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: О. В. Вуїв