Ухвала

від 29.07.2020 по справі 761/19531/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

за участю

прокурора ОСОБА_5 ,

представника власника майна ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві матеріали за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ПАТ «Газтранзит» на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ третього відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління Державної фіскальної служби України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів ДФС України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , та накладено арешт на майно, а саме: тепловози в кількості 3 шт.: ДМ62 1995 року випуску, №1877; ТЭМ2У1987 року випуску, №8772; ТГМ4 1986 року випуску, №2456; та вантажні залізничні вагони (напіввагони) в кількості 92 шт.: Напіввагон мод. 12-7023-02,завод. №62330089; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62330105; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62330113; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62330139; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62330147; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62330154; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62330162; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62330170; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62330204; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62330212; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62330220; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62329966; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62329974; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62329982; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62330006; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод №62330014; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62330022; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62330048; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62330055; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62330063; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62330071; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод.№62329826; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №.62329859; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №.62329867; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62329875; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №.62329883; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62329925; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62329941; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62330238; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62330246; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62330261; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62330279; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62330287; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62330311; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. №62330329; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. № НОМЕР_1 ; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. № НОМЕР_2 ; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. № НОМЕР_3 ; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. № НОМЕР_4 ; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. № НОМЕР_5 ; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. № НОМЕР_6 ; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. № НОМЕР_7 ; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. № НОМЕР_8 ; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. № НОМЕР_9 ; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. № НОМЕР_10 ; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. № НОМЕР_11 ; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. № НОМЕР_12 ; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. № НОМЕР_13 ; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. № НОМЕР_14 ; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. № НОМЕР_15 ; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. № НОМЕР_16 ; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. № НОМЕР_17 ; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. № НОМЕР_18 ; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. № НОМЕР_19 ; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. № НОМЕР_20 ; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. № НОМЕР_21 ; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. № НОМЕР_22 ; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. № НОМЕР_23 ; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. № НОМЕР_24 ; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. № НОМЕР_25 ; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. № НОМЕР_26 ; Напіввагон мод. 12-7023-02, завод. № НОМЕР_27 ; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. № НОМЕР_28 ; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. № НОМЕР_29 ; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. № НОМЕР_30 ; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. № НОМЕР_31 ; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. № НОМЕР_32 ; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. № НОМЕР_33 ; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. № НОМЕР_34 ; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. № НОМЕР_35 ; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. № НОМЕР_36 ; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. № НОМЕР_37 ; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. № НОМЕР_38 ; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. № НОМЕР_39 ; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. № НОМЕР_40 ; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. № НОМЕР_41 ; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. № НОМЕР_42 ; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. № НОМЕР_43 ; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. № НОМЕР_44 ; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. № НОМЕР_45 ; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. № НОМЕР_46 ; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. №62949920; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. №62949946; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. №62949961; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. №62950001; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. №62950019; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. № НОМЕР_47 ; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. № НОМЕР_48 ; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. № НОМЕР_49 ; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. № НОМЕР_50 ; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. № НОМЕР_51 ; Напіввагон мод. 12-4106-02, завод. № НОМЕР_52 , які належать на праві власності ПрАТ «ГАЗТРАНЗИТ» З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ» (код ЄДРПОУ 25273549);заборонити співробітникам ПрАТ «ГАЗТРАНЗИТ» З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ» (код ЄДРПОУ 25273549), а також будь-яким іншим особам, відчужувати вказане майно.

Як вбачається з ухвали, слідчий суддя прийшов до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні слідчого майна, оскільки, як встановлено з матеріалів клопотання та пояснень слідчого, вказані вище тепловози, вагони, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, і їх слід арештувати з метою забезпечення збереження як речових доказів.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_8 , яка діє в інтересах ПАТ «Газтранзит», подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, а саме: тепловозів в кількості 3 шт. та вантажних і залізничних вагонів (напіввагонів) в кількості 92 шт.

Щодо строку апеляційногооскарження, представник зазначає, що розгляд клопотання проводився без повідомлення власника майна, копія ухвали була отримана ним 10 липня 2020 року з рук слідчого, про що представником ПАТ «Газтранзит» власноруч зроблено відмітку на примірнику ухвали слідчого судді.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги представник посилається на неврахування слідчим суддею факту відсутності статусу підозрюваного у посадових осіб/засновників ПАТ «Газтранзит» та відсутності у ПАТ «Газтранзит» статусу юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження.

ПАТ «Газтранзит», на майно якого накладено арешт, є законним власником майна, а тому застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт із забороною відчуження, є безпідставним.

Крім того, апелянт стверджує, що при накладені арешту на майно не було доведено мету його застосування. Визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути єдиною законною підставою для арешту майна.

Також вказує на неврахування слідчим суддею розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідків арешту майна для ПАТ «Газтранзит».

Звертає увагу на відсутність належних та допустимих доказів в розумінні статей 85,86 КПК України, які б підтверджували розмір завданих збитків, та те, що ці збитки були завдані саме посадовими особами ПАТ «Газтранзит», оскільки проведене Дослідження містить висновок лише про «ймовірне» ухилення від сплати податків, а висновок експерта - відсутній.

Разом з тим, як зазначає апелянт, вартість арештованого майна, що належить ПАТ «Газтранзит» загалом складає 176 514 000 (сто сімдесят шість мільйонів п`ятсот чотирнадцять тисяч) гривень, що значно перевищує розмір збитків, що на думку сторони обвинувачення завдані посадовими особами ПАТ «Газтранзит» та не може свідчити про розумність та співрозмірність застосованого слідчим суддею обмеження права власності, та очевидно є надмірно обтяжливим.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, щопредставником власника майна не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3ст. 395 КПК України, а його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні третього відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління ДФС України перебувають матеріали кримінального провадження за №42020000000000478 від 28 лютого 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205-1, ч.3 ст.212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ПрАТ «ГАЗТРАНЗИТ» З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ» (код ЄДРПОУ 25273549) (далі АТ «ГАЗТРАНЗИТ»), у період 2019 2020 років, в результаті відображення фінансово господарських операцій з ТОВ «СКАЙБИЛД ГРУП» (код ЄДРПОУ 42807977), ТОВ «ТМ ЛОГАН» (код ЄДРПОУ 41595700), ТОВ «ДРЕЙК ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42353500), ТОВ «ПРОМСТРОЙПРАЙМ» (код ЄДРПОУ 42658656) та ТОВ «БІЛПРАЙТ» (код ЄДРПОУ 42658551) ухилилися від сплати податків на суму 39 552 467 гривень, що є особливо великим розміром.

В ході досудового розслідування призначено економічну експертизу з метою підтвердження чи спростування висновків дослідження від 20.02.2020 № 176/21-09-01/25273549 щодо ухилення від сплати податків службовими особами АТ «ГАЗТРАНЗИТ» при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «СКАЙБИЛД ГРУП», ТОВ «ПРОМСТРОЙПРАЙМ», ТОВ «БІЛПРАЙТ», ТОВ «ТМ ЛОГАН» та ТОВ «ДРЕЙК ТРЕЙД» на загальну суму 39 552 467 гривень.

Постановою старшого слідчого з особливо важливих справ третього відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління Державної фіскальної служби України ОСОБА_7 від 01 липня 2020 року тепловози в кількості 3 шт. та вантажні залізничні вагони (напіввагони) в кількості 92 шт. було визнано речовим доказом в кримінальному провадженні №42020000000000478 від 28 лютого 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205-1, ч.3 ст.212 КК України.

02 липня 2020 року старший слідчого з особливо важливих справ третього відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління Державної фіскальної служби України ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів ДФС України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме: тепловози в кількості 3 шт. та вантажні залізничні вагони (напіввагони) в кількості 92 шт.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року зазначене клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на вказане майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону, в цілому, дотримався.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42020000000000478, про накладення арешту на вищевказане майно, зокрема тепловози в кількості 3 шт. та вантажні залізничні вагони (напіввагони) в кількості 92 шт., слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до обгрунтованого висновку, що вищевказане майно відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні, а тому необхідно накласти арешт на майно.

З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч ствердженням автора апеляційної скарги, встановив належні правові підстави, передбачені ч. 1 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно, як вважає колегія суддів відповідають критеріям ст. 98 КПК України та постановою старшого слідчого зОВС 3-го ВУРКП ГСУ ДФС України ОСОБА_7 від 01 липня 2020 року визнане речовими доказами (а.с. 143-149).

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що ухвала слідчого судді не містить обґрунтування щодо значення арештованого майна для встановлення обставин кримінального провадження, та, що при накладені арешту на майно не було доведено мету його застосування,є необгурнтованими.

Разом з тим, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що слідчим не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, та не надано доказів, що об`єкти нерухомості, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, нічим не підтверджені та спростовуються матеріалами справи.

Посилання представника на те, що арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального закону та порушує законне право добросовісного власника майна володіти, розпоряджатись та користуватись своїм майном, не спростовують висновків слідчого судді, про наявність законних підстав для накладення арешту на майно.

Крім того, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Тому, посилання автора апеляційної скаргина те, що жодній із посадових осіб ПАТ «Газтранзит» не вручено повідомлення про підозру, що ніби то свідчить про незаконність арешту майна, є безпідставними.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, всупереч доводам апеляційної скарги.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на зазначене майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи автора апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Доводи апелянта про те, що арешт на вищевказане майно накладено безпідставно без наявності правових підстав, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт слідчим суддею накладено правомірно, відповідно до вимог ст.ст. 170-173 КПК України.

Інші доводи, на які посилається в апеляційній скарзі представник також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони спростовуються матеріалами провадження.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.170,171,307,309,405,407,422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ третього відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління Державної фіскальної служби України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів ДФС України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , та накладено арешт на майно, а саме: тепловози в кількості 3 шт. та вантажні залізничні вагони (напіввагони) в кількості 92 шт. згідно переліку, зазначеного в ухвалі - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 , яка діє в інтересах ПАТ «Газтранзит» - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/3869/2020

Категорія: ст.171 КПК України

Слідчий суддя у суді першої інстанції ОСОБА_9

Доповідач в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1