Ухвала

від 04.08.2020 по справі 711/5024/20

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Номер провадження 1-кс/711/1668/20

Справа № 711/5024/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року м. Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 щодо визнання бездіяльності прокурора прокуратури Черкаської області, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій та зобов`язання вчинити процесуальні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді зі скаргою в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 щодо визнання бездіяльності прокурора прокуратури Черкаської області, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій та зобов`язання вчинити процесуальні дії. В обґрунтування скарги зазначено, що в провадженні СУ ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження за №12018250000000192 від 28.08.2018 року за ч.3 ст. 229 КК України - незаконне використання знаку для товарів і послуг, вчиненому службовою особою з використанням службового становища, що завдало матеріальної шкоди в особливо великому розмірі. У даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 має статус підозрюваного. Сторона захисту вважає, що дане кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п.п.1,2,10 ст. 284 КПК України, а тому звернулась із відповідним обгрунтованим клопотанням до процесуального прокурора ОСОБА_7 , з наступними підставами закриття: 1) строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився 28.08.2019р. та жодній особі не було повідомлено про підозру. 2) встановлена відсутність події та складу кримінального правопорушення; 3) після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування визначений статтею 219 КПК України. 20.07.2020 року на адресу адвоката від процесуального прокурора ОСОБА_7 надійшла постанова про відмову в задоволенні клопотання від 13.07.2020 року. В мотивувальній частині постанови прокурор взагалі не спростував наведені в клопотанні про закриття доводи сторони захисту та незаконно зазначив, що: зібрано достатньо доказів, які об`єктивно вказують на причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.229 КК України, а тому підстави для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_4 відсутні. Однак, сторона захисту вважає, що прокурор ОСОБА_7 вчинив бездіяльність, яка полягає у не вчиненні дій по закриттю даного кримінального провадження, оскільки в діях підозрюваного відсутній склад злочину, відсутня подія злочину спливли всі строки досудового розслідування. Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчився 28.08.2019 року, на вказану дату жодній особі не було повідомлено про підозру а відтак кримінальне провадження за №12018250000000192 від 28.08.2018 підлягає закриттю на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України. Відомості до ЄРДР у даному кримінальному провадженні внесені 28.08.2018 року за попередньою кваліфікацією за ч.3 ст.177 КК України - незаконне використання винаходу корисної моделі нені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, - караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проводились в рамках злочину саме за ст. 177 КК України. При цьому після проведення обшуку 23.10.2020 року за місцезнаходженням «ПАТ «Корсунь Шевченківський верстатобудівний завод ім. Б.Хмельницького» (надалі -ПРАТ "КШВЗ") за адресою Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул.Правобережна, 83, у даному кримінальному провадженні було проведено ряд відповідних експертиз. Зокрема, на підставі ухвали слідчого судді 21 січня 2019 року у справі №711/406/19 доручено експертам Черкаського НДЕКЦ МВС України в Черкаській області провести експертизу у кримінальному провадженні №12018250000000192 від 28.08.2018. На вирішення експерта поставлено наступні запитання:- Який розмір збитків заподіяно ПрАТ «ВО Восход» в результаті незаконного використання корисної моделі за Патентом України №123295 «Підшипникова опора робочого диска ґрунтообробного агрегату», ПрАТ «Корсунь-Шевченківський верстатобудівний завод», станом на 23.10.2018? У відповідності до висновку експерта №11/13 від 28.02.2019 року розмір заподіяних збитків ПАТ «ВО «Восход» в результаті незаконного використання корисної моделі за патентом України №123295 «Підшипникова опора робочого диска ґрунтообробний агрегат» ПРАТ «Корсунь-Шевченківський верстатобудівний завод» станом на 23.10.2018 рік міг становити 360 745 грн.. Якби шкода і була заподіяна в розмірі

360 745 грн. то станом на 28.02.2019 року такий розмір в 404 рази перевищував н.м.д.г., та відповідно до примітки до ст. 176 КК України є великим та в розрізі ст. 177 КК такий розмір шкоди відповідав санкції ч.2 ст. 177 КК України (ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, - караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років. Згідно ч.3 ст. 12 КК України (в редакції, що діяла до 01.07.2020 року) злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років. В свою чергу, передбачений ч.2 ст. 177 КК України злочин є не тяжким а злочином середньої тяжкості строк досудового розслідування для якого, з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, становить дванадцять місяців (п.1 ч. 1 ст. 219 КПК України). У даному кримінальному провадженні:- Відомості в ЄРДР внесено 28.08.2020 року за ч.3 ст. 177 КК України: строк досудового розслідування в розумінні ст. 219 КПК України становить 18 місяців, тобто до 28.02.2020 року; - З урахуванням висновку експерта №11/13 від 28.02.2019 правова кваліфікація у даному кримінальному провадженні повинна була бути зміненою на ч.2 ст. 177 КК України: строк досудового розслідування в розумінні ст. 219 КПК України становив 12 місяців, тобто до 28.08.2019 року. Відтак строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні закінчився ще 28.08.2019 року, а кримінальне провадження повинно було бути закінчено (закрито) до завершення строку досудового розслідування ще 28.08.2019 року (п.5 ч.1 ст. 3 КПК України). Саме із зазначеного висновку експерта слідчому ОСОБА_8 та прокурору ОСОБА_3 (керівник групи прокурорів) достеменно стало відомо про, що розмір матеріальної шкоди якщо і наявний у дані справі, то лише у великому розмірі, який відповідає ч.2 ст. 177 КК України, а не ч.3 цієї статті. Дане кореспондується з ч.3 ст. 12 КК України (в редакції, що діяла до 01.07.2020 року) в якій визначено, що злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років. Отже, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні збіг ще 28.08.2019 року. Однак упереджений прокурор погодив та звернувся з клопотанням до суду про продовження строку досудового розслідування, після чого в судовому засіданні. 18.02.2020 року, не повідомивши його про наявні в матеріалах досудового розслідування докази розміру шкоди - висновок експерта, підтримував дане незаконне клопотання (справа №711/1138/20). Як наслідок ухвалою суду від 18.02.2020 року у справі №711/1138/20 слідчим суддею продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018250000000192, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.08.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 177 К України, до трьох місяців, тобто до 28.05.2020. Отже, враховуючи вищенаведені обставини, що строк досудового розслідування кримінальному провадженні за № 12018250000000192 відомості про яке внесені до ЄРДР 28.08.2018 року підлягає закриттю на підставі п.10. ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку збігом строків досудового розслідування встановлених ст. 219 КПК України. Кримінальне провадження підлягає до закриття на підставі п.1, п.2 ч.1 ст.284 КПК України, оскільки відсутня як подія так і склад злочину. В письмовому повідомленні про підозру від 24.04.2020р., ОСОБА_6 за ч.3 ст. 229 КК України вказано наступне. ОСОБА_6 як директор ПрАТ «ВО «Восход» в період часу з 23.12.2016 по 10.04.2017, незаконно використав знак для товарів і послуг «Восход», виключне право на використання якого належить ТОВ ВО «Восход», чим завдав зазначеної підприємству збитки на суму 3 801 600 грн.. Водночас між ПрАТ «ВО «Восход», в особі голови правління ОСОБА_9 як ліцензіатом та ТОВ «ВО «Восход», в особі ОСОБА_10 , як ліцензіаром, 30.07.2015 був укладений ліцензійний договір, відповідно п. 1.2 якого, ліцензіар, який володіє правом власності на зареєстровану торговельну марку «Восход», надає ліцензіату дозвіл використання знаку (ліцензію) при виробництві та (або) розповсюдженні товарів. Однак зміст повідомлення про підозру не містить жодних відомостей незаконного використання ОСОБА_6 знаку для товарів і послуг, що охороняється законом належить ТОВ ВО «ВОСХОД», відсутня подія злочину, а відповідно в діях ОСОБА_6 не могло бути складу злочину як за ч.3 ст. 229 КК України, чи іншого. Слідством не встановлено, часу, місця, способу вчинення уявного злочину, тобто лише зазначається, що злочин було здійснено у невстановлений час. Фактично слідство зазначає про абстрактну подію злочину, яка жодним чином не пов`язана із самим ОСОБА_6 відтак і в його діях відсутній склад злочину. У відповідності до ст.11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспіль небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину. Тобто обов`язковою складовою злочину є суспільна небезпека. В даному ж випадку, з огляду на об`єктивну сторону ч. 3 ст. 229 КК України обов`язковою ознакою повинно бути: Незаконне використання знаку товарів і послуг; Настання наслідків у вигляді матеріальної шкоди в особливо великому розмірі; Причинний зв`язок між діянням та наслідками. Також, для висунення твердження про умисел потрібно довести обізнаність особи про те що конкретний знак для товарів і послуг є зареєстрованим та охороняється законом. Бізнес-партнерами, об`єднаними, через володіння корпоративними правами у афільованих юридичних осіб, та через участь в наглядових та виконавчих органах ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПРОМІНЬ», ТОВ «ВО «ВОСХОД», ПРАТ «КШВЗ», ПП «ТД «КОРСУНЬ» були і є ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , відповідно всі вказані компанії є складовою групи компаній яку спільно рекламували на ринку під брендом «ВОСХОД». Особисто ОСОБА_9 (один з ініціаторів даного кримінального провадження) надавала вказівки через усі підприємства поширювати всіма можливими засобами логотип «Восход». Крім того, 01.12.2014р., між ПАТ «ВО ВОСХОД» та ПАТ «КШВЗ» укладено договір про спільну діяльність яким сторони домовились про кооперацію з метою спільного виготовлення продукції в складі групи компаній «ВОСХОД». Про те, що логотип «ВОСХОД» крім того, який є найменуванням групи компаній «ВОСХОД» та комерційним найменуванням конкретних компаній в т.ч. ПРАТ ВО «ВОСХОД», ПП «ТД «КОРСУНЬ», ще й зареєстрований в якості торгової марки за ТОВ «ВО» ВОСХОД» ОСОБА_6 , дізнався лише після того як отримав ухвалу про обшук від 23.10.2020 року. До цього часу ОСОБА_15 був переконаний, що табличка з написом «ВОСХОД», використовується в якості назви спільного бренду групи підприємств, які здійснювали спільну діяльність для досягнення єдиної мети по розширенню ринків збуту. Про існування ліцензійний договорів на торгову марку «ВОСХОД» до початку кримінального переслідування ОСОБА_6 не знав. Вказівок застосовувати конкретні таблички з написом «ВОСХОД» на конкретних одиницях с/г техніки ОСОБА_6 не давав, це не входило до його безпосередніх обов`язків. Сам, особисто ОСОБА_6 вказані таблички чи зазначений знак для товарів і послуг не використовував. Оскільки ТОВ «ВО «Восход» (код ЄДРПОУ 31004424) не займається виробництвом с/г техніки, що видно в ЄДР), а лише її реалізацією, то отримати прибуток від об`єкта інтелектуальної власності (знак для товарів і послуг) вказане товариство могло лише в якості ліцензійних платежів (роялті...) на підставі укладеного ліцензійного договору (ст. 495, 1107 ЦК України, ч.9 ст. 16 ЗУ «Про знаки для товарів і послуг»). На переконання сторони захисту, на час взаємовідносин, що досліджувались у цьому кримінальному провадженні ліцензійного договору між ТОВ «Восход» та ПРАТ «ВО» Восход не існувало, ТОВ ВО «Восход», ніякого прибутку від використання марки «Восход» не отримувало, а відтак упущена вигода відсутня. Разом з тим, 28.05.2020р., при ознайомленні з наданими прокурором ОСОБА_16 матеріалами кримінального провадження, було виявлено копію ліцензійного договору від 30.07.2015р. (місце підписання: Дніпропетровськ) укладеного між ПАТ «ВО» Восход (в особі ОСОБА_9 ) та ТОВ ВО «Восход» (в особі ОСОБА_10 ), п. 4.2 якого передбачено безоплатний дозвіл на використання знаку для товарів і послуг «ВОСХОД». Таким чином, ТОВ ВО «Восход» об`єктивно оцінило вартість майнових прав інтелектуальної власності знаку для товарів і послуг «ВОСХОД» в 0,00 грн., саме скільки правоволоділець заробляв від цієї інтелектуальної власності і навіть аби було порушення прав на вказаний знак для товарів і послуг, то упущена вигода буде в розмір 0,00 грн. а відповідно склад злочину завідомо відсутній. В повідомленні про підозру зазначається, що збитки були завдані ТОВ ВО «ВОСХОД», оскільки нібито був укладений ліцензійний договір у 2015 році. Разом з тим, усвідомлюючи, що збитки не можливо обґрунтувати виходячи з варте інтелектуальних прав за вказаним ліцензійним договором - сторона обвинувачення організувала проведення завідомо неправдивої судової експертизи на підставі прайс-листа наданого ПРАТ «ВО «Восход» (код ЄДРПОУ 00901695) який ніякого відношення до збитків ТОВ «ВО Восход» (код ЄДРПОУ 31004424) - це різні підприємства. Сторона захисту з метою спростування даного висновку звернулась за рецензією кваліфікованого експерта патентного повіреного України, кандидата юридичних наук ОСОБА_17 , який має вищу юридичну освіту, вищу спеціальну освіту у сфері інтелектуальної власності та вищий кваліфікаційний клас судового експерта, кваліфікацію судового експерта зокрема по спеціальностям «13.6 Дослідження, пов`язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарі послуг), географічними зазначеннями», 13.9 «Економічні дослідження в сфері інтелектуальної власності», загальний стаж експертної роботи 30 років, стаж експертної роботи у галузі судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності - з 1998 р.. У відповідності до висновків рецензії від 15.05.2020 року (оригінал наявний матеріалах кримінального провадження) на висновок експерта від 16.03.2019 року №11/14 за результатами судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.08.2018р. №12018250000000192: «Висновок експерта № 11/14 від 16.03.2019 р. За результатами судової експертизи у кримінальному провадженні №12018250000000192 від 28.08.2018 р., не відповідає методичному інструментарію економічних досліджень у сфері інтелектуальної власност, має значні недоліки, що вплинули на результат дослідження. У Висновку експерта №11/ від 16.03.2019 р. визначено з математичною помилкою загальний дохід від продажу (восьми) культиваторів причіпних КПС-12ПМ (3-х секційних) без податку на додану вартість, яку міг отримати їх виробник та Ліцензіат в одній особі - ПрАТ ВО «ВОСХОД не власник знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 та Ліцензіар - ТОВ В «Восход». Для встановлення збитків (упущеної вигоди) за умови використання знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 73626 без дозволу правовласника під час реалізації (восьми) культиваторів причіпних КПС-12ПМ необхідно вирахувати розмір ліцензійної винагороди, яку недоотримав власник знаку для товарів і послуг за свідоцтвом Украни №73626 ТОВ ВО «Восход». Як зазначив рецензент, судовий експерт застосував не вірну методику визначені втрачених (на думку слідства) ліцензійних платежів які за звичайних умов міг-би отримуваї ТОВ «ВО ВОСХОД» тобто 0,00 грн. за торгову марку «ВОСХОД» а порахував виручку яку, міг-би, отримати інший суб`єкт господарювання ПРАТ «ВО ВОСХОД», яка не може і за яких умов братись в розрахунок навіть через існування поняття собівартості готов» продукції (тобто калькуляції витрат на матеріали, зарплату, електроенергію і т.ін.). Відсутнє незаконне використання знаку товарів і послуг. Сам знак товарів і послуг ПрАТ «КШВЗ» ОСОБА_6 не виготовляв та не наносив ні на які вироби. ОСОБА_6 ніяких вказівок по встановленню такого знаку не давав, питання щодо комплектації виробів не входило до безпосередньої компетенції, а тому він не міг надавати вказівок до прикріплення якихось гайок, болтів, табличок. Подібні докази не зібрані слідством. Вказане товариство з метою ідентифікації товарів, що продавались (в т.ч. позначення назви виробу, моделі та нанесення заводського номеру) придбавало таблички з назвами сільськогосподарської техніки. З ініціативи ПрАТ «ВО «Восход», з відома ТОВ ВО "ВОСХОД", на цих табличках вже було нанесено зображення назви групи компаній та комерційного найменування «Восход» (як тепер виявилось торгової марки) і ПрАТ «КШВЗ» не заперечувало такій безкоштовній рекламній компанії спільного бренду, оскільки всі підприємства входили до єдиної групи підприємств, що контролюються єдиними бенефіціарними власниками в т.ч. ОСОБА_10 , ОСОБА_9 ПрАТ «КШВЗ» використовував вказані таблички, як складові частини своєї продукції та у складі готової продукції (борони, культиватори) продавав як ПП «ТД «Корсунь» так і ПрАТ «ВО «Восход». У відповідності до ч. 6 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на: використання знака для товару, введеного під цим знаком в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв`язку з подальшим продажем товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот. ОСОБА_6 взагалі не використовував вказаний знак, адже сам охоронюваних свідоцтвом виробів не виробляв і не продавав. ПП «ТД «Корсунь», ПРАТ «КШВЗ», не використовували без згоди власника товарний знак, а використовував лише таблички з нанесеним логотипом «Восход», що були введені в цивільний оборот самим ПрАТ «ВО «Восход» та, одночасно позначення «ВОСХОД» було найменуванням та комерційним найменуванням ПРАТ «ВО «ВОСХОД», тому навіть аби ОСОБА_6 , чи інші посадові особи ПРАТ «ВО «ВОСХОД» знали про реєстрацію такої торгової марки то зазначені юридичні особи, все-одно, мали б право позначати свою продукцію, ділову документацію і використовувати в рекламі логотип (позначення) «ВОСХОД». Відповідно до ч.4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Ч. 5 вказаної статті визначено дії власника свідоцтва, у разі використання знака без його згоди - виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом. Звертають увагу, що заборони (повідомлення, вимоги) від ТОВ «ВО ВОСХОД» не надходило. При цьому, окрім знаку для товарів і послуг, правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб`єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу. Статтею 8 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 передбачено, що фірмове найменування охороняється в усіх країнах Союзу без обов`язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака. За змістом частини другої статті 489 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов`язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки Водночас відповідно до приписів пункту 1 статті 5 Закону правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. Згідно ж з пунктом 3 статті 6 цього Закону не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на ні до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг. Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що товарний знак, який є тотожнім або схожим до ступеня змішування з фірмовим найменуванням іншої юридичної особи, є неохороноспроможним. Вищий господарський суд України в оглядовому листі від 17.04.2006р. N 01-8/847 «Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на знаки для товарів і послуг (торговельну марку) (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)» наголошує, що знак для товарів і послуг, який є тотожним або схожим до ступеня змішування з фірмовим найменуванням іншої юридичної особи, є неохороноспроможним. Таким чином, повідомлення про підозру не обґрунтоване достовірними і допустимими доказами, шкоди (збитки) відсутні, а відтак не існує, а ні самої події злочину, ні складу злочину в діях самого ОСОБА_6 .. Кримінальне провадження підлягає закриттю, оскільки строк досудової розслідування не продовжений уповноваженим прокурором відповідно до п.1 ч.1 ст.294 КПК України, а відтак строк збіг та поновленню не підлягає. П. 4 ч.3 ст.219 КПК України визначено, що з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене: протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. В матеріалах кримінального провадження наявне повідомлення про підозру від 24.04.2020 року, та на думку органу досудового розслідування про підозру ОСОБА_6 повідомлено 24.04.2020 року, а отже двомісячний строк досудового розслідування сплив 24.06.2020 року. Так, порядок продовження строку досудового розслідування після повідомлення про підозру встановлений ст.294 КПК України, та у відповідності до приписів п.1 ч. 3 даної статі якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідувані (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора. Враховуючи те, що нагляд у даному кримінальному провадженні здійснювався прокурорами прокуратури Черкаської області, то строк досудового розслідування в порядку п.1 ч.3 ст. 294 КПК України (до трьох місяців міг бути продовжений лише заступником Генерального прокурора. Розуміючи, що такий строк заступник генерального прокурора не продовжить, з метою незаконного продовження строку досудового розслідування ОСОБА_3 16.06.2020 виніс немотивовану та таку яка не відповідає вимогам ст. 110 КПК, тобто незаконну, постанову про визначення територіальної підслідності за слідчим відділом Корсунь-Шевченківської відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області. Таким чином прокурор ОСОБА_3 , перевищивши повноваження, провів незаконні маніпуляції із передачею кримінального провадження до Корсунь-Шевченківського відділу поліції, що мало наслідком незаконне призначення прокурорів Корсунь-Шевченківського відділу Звенигородської місцевої прокуратури, з метою продовження строку досудового розслідування регіональним прокурором Звенигородської місцевої прокуратури. При цьому, цього ж дня, 16.06.2020р. підписане старшим слідчим СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_18 було складено, підписано та в послідуючому подано на ім`я керівника Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_19 клопотання про продовження строку досудового розслідування. При цьому, у витязі з ЄРДР станом на 16.06.2020 зазначений орган досудового розслідування Корсунь-Шевченківське відділення поліції Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області. В такому разі керівником органу досудового розслідування на той день вже був начальник слідчого відділу Корсунь-Шевченківське відділення поліції Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області, і саме він в силу ст. 39 КПК України має право визначати слідчого та групу слідчих у даному кримінальному провадженні зі слідчих даного відділу поліції, а не зі слідчих ГУНП всієї Черкаської області. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 16.06.2020 року т.в.о. заступником начальника СУ в Черкаській області винесено постанову про призначення групи слідчих в складі слідчих СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та в складі слідчого відділу Корсунь-Шевченківське відділення поліції Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_23 , якого і визначено старшим групи. Отже, слідчий ОСОБА_18 , та інші слідчі вказаної групи, призначені не уповноваженою особою, тому клопотання підписане неповноважним слідчим, та не повинно було нести жодних юридичних наслідків. Однак 23.04.2020 року виконувачем обов`язків керівника Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_19 було винесено постанову про продовження строку досудового розслідування від 23.06.2020 року у кримінальному провадженні № 12018250000000192 від 28.08.2018 року до 3 місяців, тобто до 24 липня 2020 року. Станом на сьогодні кримінальне провадження повернуто для здійснення досудового розслідування до СУ ГУНП в Черкаській області та знову ж таки процесуальний нагляд здійснюється Прокуратурою Черкаської області, а відтак це ще одне підтвердження того, що провадження направлялось до м. Корсунь-Шевченківський лише з єдиною метою продовження досудового розслідування в незаконний спосіб. Таким чином з огляду на зазначені обставин вважаємо, що продовження досудового розслідування у даному кримінальному провадженні здійснено не уповноваженим на те прокурором та не у відповідності до п.1.ч.3 ст. 294 КПК України, а відтак кримінальне провадження 12018250000000192 від 28.08.2018 року підлягає закриттю в силу закінчення строку досудового розслідування.

В судовому засіданні адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скаргу підтримали та просили її задовольнити. Оскільки вважають, що продовження досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018250000000192 від 28.08.2018 здійснено не уповноваженим на те прокурором та не у відповідності до п.1.ч.3 ст. 294 КПК України, а відтак кримінальне провадження № 12018250000000192 від 28.08.2018 року підлягає закриттю в силу закінчення строку досудового розслідування. Зауважили, що строк досудового розслідування закінчився 24.07.2020. Так, стороною захисту не здійснено ознайомлення з матеріалами справи, отже, строки досудового розслідування тривають. Крім того, звернули увагу на те, що обвинувальний акт на момент розгляду скарги не складений.

Прокурор в судовому засідання скаргу не визнав та при цьому пояснив, що підозрюваного ОСОБА_6 та його представників 21.07.2020 старшим слідчим СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_24 повідомлено про завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12018250000000192 від 28.08.2018 (за вих. № 9013/24/19-20/2, за вих. № 9013/24/19-20/3, за вих. № 9013/24/19-20/4, за вих. № 9013/24/19-20/5), про що свідчать поштові відправлення Укрпошта. Просив відмовити в задоволенні скарги.

Дослідивши письмові докази та матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення сторін, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області розслідувалося кримінальне провадження за №12018250000000192 від 28.08.2018 року за ч.3 ст. 229 КК України - незаконне використання знаку для товарів і послуг, вчиненому службовою особою з використанням службового становища, що завдало матеріальної шкоди в особливо великому розмірі.

24 квітня 2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України.

Постановою начальника другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Черкаської області прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 від 13.07.2020 у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , поданого в інтересах ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за №12018250000000192 від 28.08.2018 про закриття кримінального провадження відмовлено.

Прокурором відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 21.07.2020 доручено старшому слідчому СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_25 , відповідно до ст.290 КПК України, оголосити сторонам про завершення досудового розслідування і відкриття матеріалів іншій стороні по кримінальному провадженню №12018250000000192 від 28.08.2018, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.229 КК України, досудове розслідування в якому завершено, а зібрані під час розслідування докази с достатніми для складання обвинувального акта, у зв`язку з чим сторонами кримінального провадження відкрити матеріали.

21.07.2020 старшим слідчим СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_24 підозрюваного ОСОБА_6 та його представників повідомлено про завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12018250000000192 від 28.08.2018 (за вих. № 9013/24/19-20/2, за вих. № 9013/24/19-20/3, за вих. № 9013/24/19-20/4, за вих. № 9013/24/19-20/5).

Сторона захисту вказує на те, що продовження досудового розслідування у даному кримінальному провадженні здійснено не уповноваженим на те прокурором та не у відповідності до п.1.ч.3 ст. 294 КПК України, а відтак кримінальне провадження 12018250000000192 від 28.08.2018 року підлягає закриттю в силу закінчення строку досудового розслідування.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Статтею 113 КПК України визначено, що процесуальними строками є встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Також в судовому засіданні встановлено, що постановою т.в.о. заступника начальника СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_26 від 16.06.2020 здійснювати досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12018250000000192 від 28.08.2018 доручено слідчій групі в складі: старшого слідчого СВ Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_23 ; старшого слідчого СУ ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_18 ; старшого слідчого в ОВС СУ ГУ ІШ в Черкаській області ОСОБА_22 ; заступника начальника відділу СУ ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_21 .. Старшим слідчим групи визначено старшого слідчого СВ Корсунь Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_23 ..

Постановою виконувача обов`язків керівника Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_27 від 23.06.2020 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018250000000192 від 28.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України до 3 місяців, тобто до 24.07.2020.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Оскільки, відповідно до ст. 290 КПК України, сторонам у кримінальному провадженні № 12018250000000192 від 28.08.2018 оголошено 21.07.2020 про завершення досудового розслідування і відкриття матеріалів іншій стороні по кримінальному провадженню №12018250000000192 від 28.08.2018, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.229 КК України, досудове розслідування в якому завершено, а зібрані під час розслідування докази с достатніми для складання обвинувального акта, у зв`язку з чим сторонами кримінального провадження відкрити матеріали, а тому скарга адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 щодо визнання бездіяльності прокурора прокуратури Черкаської області, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій та зобов`язання вчинити процесуальні дії, не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3, 9, 28, 114, 219, 303, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У скарзі адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 щодо визнання бездіяльності прокурора прокуратури Черкаської області, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій та зобов`язання вчинити процесуальні дії - відмовити.

Повний текст ухвали буде виготовлений 03.08.2020.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1