Справа № 510/298/20
Провадження 2/510/623/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.07.2020 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді Бошков І.Д.
за участю секретаря Березенко С.П.,
розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно ,
В С Т А Н О В И В:
Відповідача, позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності, про що надав письмову заяву.
Позивач на задоволенні позовних вимог наполягав, просив розглянути справу у його відсутності.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія паспорту та і/н позивача; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 ; копія довідки Новосільської сільської ради Ренійського району від 08.08.2019р.; копія заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 ; копія заяви ОСОБА_2 про відмову від спадщини після смерті батька ОСОБА_4 ; копія заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 ; копія заяви ОСОБА_4 про відмову від спадщини після смерті дружини ОСОБА_3 ; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 438310; копія нормативно грошової оцінки земельної ділянки; копія технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 ; копія рішення Новосільської сільської ради Ренійського району № 34 від 18.04.2006р.; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку; копія постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04.12.2018р.; копія постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.09.2019р.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача - ОСОБА_3 . За життя їй належала Ѕ частина житлового будинку АДРЕСА_1 , про що свідчить рішення Новосільської сільської ради Ренійського району № 34 від 18.04.2006р.
На випадок смерті ОСОБА_3 не розпорядилась належним їй майном, заповіту не залишила. Після її смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно. Спадкоємцями за законом першої черги після її смерті були її діти: ОСОБА_2 , ОСОБА_2 (сторони по справі) та чоловік ОСОБА_4 (батько позивача). У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 її син - позивач ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Інші спадкоємці: син ОСОБА_2 та чоловік ОСОБА_4 звернулися у встановлений законом строк із заявами про відмову від спадщини. Таким чином, після померлої ОСОБА_3 спадщину прийняв позивач ОСОБА_2 у вигляді Ѕ частини житлового будинку та не заявив про відмову від неї.
Враховуючі ці обставини, позивач пізніше звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, однак йому в цьому було відмовлено та державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, посилаючись на те, що на спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи. Після смерті ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець. Таким чином, позивач прийняв спадщину, що залишилася після померлої ОСОБА_3 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці від неї відмовились.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_4 . За життя йому належало: Ѕ частина житлового будинку АДРЕСА_1 , про що свідчить рішення Новосільської сільської ради Ренійського району № 34 від 18.04.2006р., земельна ділянка площею 2,38 га, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯБ № 438310.
На випадок смерті ОСОБА_4 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив. Після його смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно. Спадкоємцями за законом першої черги після його смерті були сторони по справі - діти ОСОБА_2 та ОСОБА_2 . У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 його син - позивач ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Відповідач ОСОБА_2 звернувся у встановлений законом строк із заявою про відмову від спадщини. Таким чином, після померлого ОСОБА_4 спадщину прийняв позивач ОСОБА_2 у вигляді Ѕ частини житлового будинку та не заявив про відмову від неї.
Позивач пізніше звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, однак йому в цьому було відмовлено та державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, посилаючись на те, що на спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи. Після смерті ОСОБА_4 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець. Так, позивач набув право власності на всю частину житлового будинку після смерть матері ОСОБА_3 та батька ОСОБА_4 .
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, після померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спадщину прийняв син спадкодавця - позивач ОСОБА_2 та не заявив про відмову від неї. Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку ОСОБА_2 прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України після смерть батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Інші спадкоємці від спадщини відмовились про свідчать заяви, які містяться в матеріалах справи.
Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак, він не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки в наданих державному нотаріусу для огляду необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину після померлих батьків були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, що стало підставою для прийняття рішення про відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, про що винесені вмотивовані постанови, у зв`язку із чим позивач був вимушений звернутися до суду із позовом для захисту своїх невизнаних прав.
У відповідності до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на вищевказане спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом однак, з незалежних від нього причин він не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво про право власності на вищевказані об`єкти спадкового майна, у зв`язку із чим був вимушений звернутися за захистом прав та інтересів до суду.
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 206, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на:
житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 , який в цілому складається з: житлового будинку літ. А, загальною площею 100,40 кв.м., житловою площею 69,10 кв.м., підсобною площею 31,30 кв.м., тамбуру літ. а, літньої кухні літ. Б, тамбуру літ. б, погрібу літ. б1, гаражу літ. В, майстерні літ. Г, сараїв літ. Д, Е, Ж, вбиральні літ. 3, огорожі № 1-3, споруди № 4,5;
земельну ділянку загальною площею 2,38 га (площею 2,14 га. та 0,24 га. кадастрові номери 5124182900:01:002:0139, 5124182900:01:005:0517), розташовану на території Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 438310.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Ренійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Д. Бошков
Суд | Ренійський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 28.07.2020 |
Оприлюднено | 05.08.2020 |
Номер документу | 90771643 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ренійський районний суд Одеської області
Бошков І. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні