ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.07.2020Справа № 910/6426/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Петрової Олени Сергіївни
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУРГЕР КІДЗ"
про стягнення 53 000,00 грн.
Представники:
від позивача: Карпенко І.М.
від відповідача: не з`явився,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Фізична особа-підприємець Петрова Олена Сергіївна звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бургер Кідс" про стягнення 53000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання за Договором оренди меблів № 1312 від 13.12.2019 щодо сплати грошових коштів, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 53000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києві від 12.05.2020 суд ухвалив: позовну заяву Фізичної особи-підприємця Петрової Олени Сергіївни залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви надати виклад обставин заявлених ним позовних вимог стосовно сторін договору оренди меблів №1312 від 13.12.2019, в тому числі, сторони орендаря; встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.
25.05.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на наведене, оскільки у справі №910/6426/20 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд доходить висновку про здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначити на 30.06.2020.
У судове засідання 30.06.2020 представники сторін не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
У судовому засіданні оголошено перерву до 28.07.2020.
У судове засідання 28.07.2020 прибув представник позивача. Представники відповідача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Представник позивача підтримав позовні вимоги та на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі надав для огляду оригінали документів, копії яких долучено до позовної заяви, а саме, оригінал Договору оренди меблів № 1312 від 13.12.2019, оригінал додатку № 1 до Договору оренди меблів № 1312 від 13.12.2019, оригінал гарантійного листа вих. № 7 від 13.12.2019.
Оригінали зазначених документів було оглянуто судом під час судового засідання.
У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 28.07.2020, за відсутності представника відповідача, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.
У судовому засіданні 28.07.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд
ВСТАНОВИВ:
13.12.2019 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір №1312 оренди меблів (далі - Договір), відповідно до якого орендодавець зобов`язується передати 13.12.2019 по 23.12.2019 року, а орендар прийняти у тимчасове оплатне користування (в оренду) меблі (надалі - майно), згідно Переліку (Додаток №1 до цього Договору), яке належить орендодавцю на праві власності, за умови оплати суми оренди вказаної у Додатку №1.
Строк користування майном встановлюється сторонами за домовленістю та визначається у Переліку індивідуально для кожної одиниці та/або до всього майна в цілому (п. 2.2 Договору).
3а користування майном орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцеві орендну плату на умовах 20000 грн. попередньої оплати, а залишок повинен бути сплачений 16 грудня 2019 року в розмірі 33000 грн. Загальна вартість яку повинен сплатити орендар 53000 грн за весь строк користування майном (п. 3.3 Договору).
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 Договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повернення орендарем майна у власність орендодавця. Закінчення дії цього Договору визначається моментом повного та належного виконання зобов`язань сторонами цього Договору. Закінчення дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення умов договору, що мали місце протягом дії договору. Орендодавець має право відмовитись від цього Договору в односторонньому порядку в разі невиконання або неналежного виконання Орендарем умов цього Договору.
Судом встановлено, що 13.12.2019 орендодавець передав, а орендар прийняв меблі (стіл круглий 180 см в діаметрі, стілець складний, скатертина чорна 3 м, чохол чорний на стільці) за Договором № 1312 від 13.12.2019, що підтверджується Додатком № 1 до Договору № 1312 від 13.12.2019 (Перелік меблів, що передаються в оренду згідно з Договором оренди меблів № 1312 від 13 грудня 2019 року).
Також, матеріали справи містять копію Гарантійного листа № 7 від 13.12.2019, відповідно до якого ТОВ Бургер Кідз гарантувало сплату 33000,00 грн до 17 грудня 2019 року із загальної суми замовлення оренди меблів до 23 грудня 2019 року, що складає 53000,00 грн. Вказаний лист підписано директором ТОВ Бургер Кідз Галибіною О.В.
Дослідивши зміст Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором найму (оренди).
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ст. 760 Цивільного кодексу України).
В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує на невиконання відповідачем зобов`язання за Договором оренди меблів № 1312 від 13.12.2019 щодо сплати грошових коштів (орендної плати), у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 53000,00 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 13.12.2019 між позивачем та відповідачем було укладено договір №1312 оренди меблів, відповідно до якого орендодавець зобов`язується передати з 13.12.2019 по 23.12.2019 року, а орендар прийняти у тимчасове оплатне користування (в оренду) меблі згідно Переліку (Додаток №1 до цього Договору), яке належить орендодавцю на праві власності, за умови оплати суми оренди вказаної у Додатку №1.
Строк користування майном встановлюється сторонами за домовленістю та визначається у Переліку індивідуально для кожної одиниці та/або до всього майна в цілому (п. 2.2 Договору).
3а користування майном орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцеві орендну плату на умовах 20000 грн. попередньої оплати, а залишок повинен буди сплачений 16 грудня 2019 року в розмірі 33000 грн. Загальна вартість яку повинен сплатити орендар 53000 грн за весь строк користування майном (п. 3.3 Договору).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.
Судом було встановлено, що 13.12.2019 орендодавець передав, а орендар прийняв меблі (стіл круглий 180 см в діаметрі, стілець складний, скатертина чорна 3 м, чохол чорний на стільці) за Договором № 1312 від 13.12.2019, що підтверджується Додатком № 1 до Договору № 1312 від 13.12.2019 (Перелік меблів, що передаються в оренду згідно з Договором оренди меблів № 1312 від 13 грудня 2019 року).
Відповідно до Гарантійного листа № 7 від 13.12.2019, ТОВ Бургер Кідз гарантувало сплату 33000,00 грн до 17 грудня 2019 року із загальної суми замовлення оренди меблів до 23 грудня 2019 року, що складає 53000,00 грн.
Однак, як зазначає позивач, у встановлений строк відповідачем не здійснено оплату за вказаним Договором, у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 53000,00 грн.
Наявність та обсяг заборгованості відповідача за Договором № 1312 від 13.12.2019 у розмірі 53000,00 грн підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у вказаному розмірі, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення боргу у розмірі 53000,00 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на позивача з огляду на відмову в позові.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бургер Кідз (04073, м. Київ, пр-т Бандери Степана, 15-Г, прим. 1В; ідентифікаційний код: 42395488) на користь Фізичної особи-підприємця Петрової Олени Сергіївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) грошові кошти у розмірі 53000 (п`ятдесят три тисячі) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 04.08.2020
Суддя Ю.В. Картавцева
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.07.2020 |
Оприлюднено | 05.08.2020 |
Номер документу | 90773877 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Картавцева Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні