Рішення

від 22.07.2020 по справі 910/16820/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.07.2020Справа № 910/16820/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОШЛЯХБУД"

до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про стягнення 292 148,33 грн.

В межах справи № 44/258-б

За заявою Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 33096517)

про банкрутство

суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від позивача не з`явились

Від відповідача не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 44/258-б про банкрутство Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на стадії процедури санації, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.02.2013.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОШЛЯХБУД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості та санкцій разом у сумі, що дорівнює ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за договором поставки № 14-14/25 від 15.04.2019 зі своєчасної та повної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.09.2019 (суддя Сташків Р.Б.) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрошляхбуд" до Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 266048,59 грн. передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №44/258-б про банкрутство Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.01.2020 справу № 910/16820/19 прийнято до розгляду в межах справи № 44/258-б про банкрутство Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", підготовче засідання призначено на 05.02.2020.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.02.2020 розгляд справи відкладено на 18.03.2020.

Судове засідання 18.03.2020 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Чеберяка П.П. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.04.2020 розгляд справи призначено на 22.04.2020.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.04.2020 розгляд справи відкладено на 20.05.2020.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/16820/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрошляхбуд" до Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 266048,59 грн. в межах справи № 44/258-б" про банкрутство Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до судового розгляду по суті на 17.06.2020.

15.06.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.06.2020 розгляд справи відкладено на 22.07.2020.

У судове засідання 22.07.2020 представник позивача не з`явився.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Правом на подання відзиву відповідач у визначений судом, п`ятнадцятиденний з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду відзиву на позов з доданням доказів, строк не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрошляхбуд" до Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 266048,59 грн. Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрошляхбуд" - постачальник (далі - позивач), з однієї сторони та Дочірнім підприємством "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - покупець (далі - відповідач), з другої сторони був укладений договір поставки товарів № 14-14/25 згідно умов якого позивач зобов`язувався поставляти та передавати у власність відповідача, а зобов`язувався прийняти та оплатити наступні товари: асфальтобетонну суміш типу Б-10.

Пунктом 1.2. договору сторони погодили, що найменування (номенклатура, асортимент) товару визначається у видаткових накладних. Кількість товару, що підлягає поставці згідно умов даного договору становить: 400 т. Кількість товару є орієнтовною, остаточна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором визначається відповідно до заявок відповідача, оформлених згідно вимог цього договору.

Згідно п. 3.1 договору ціна цього договору становить 992 000,00 грн. з ПДВ, що станом на дату укладення договору дорівнює загальній вартості товару.

Відповідно до п. 4.3. договору сторони свідчать, що покупець зобов`язується розрахуватись за отриманий товар на протязі 60 банківських днів з моменту отримання від постачальника документів, зазначених в п.п. 4.1. та 4.2. цього договору, проте в будь-якому випадку лише після отримання повного розрахунку від замовника на відповідні цілі. У випадку затримки постачальником передачі повного пакету документів, визначених договором цінним листом з описом вкладення покупцю, обов`язок оплати відстрочується на цей період і настає лише після належного виконання постачальником взятих на себе зобов`язань.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 366 048,59 грн., що підтверджується видатковими накладними № 61 від 19.04.2019, № 65 від 22.04.2019, № 66 від 23.04.2019, № 72 від 24.04.2019, № 73 від 25.04.2019, № 98 від 15.05.2019, № 101 від 16.05.2019, № 105 від 17.05.2019, № 107 від 20.05.2019, № 109 від 21.05.2019, № 113 від 23.05.2019, № 118 від 24.05.2019, № 119 від 27.05.2019, № 122 від 28.05.2019, № 130 від 29.05.2019, № 141 від 30.05.2019, № 147 від 03.06.2019.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором в повному обсязі не виконав, здійснивши оплату за поставлений товар частково в сумі 100 000,00 грн.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи, а саме копіями видаткових накладних № 61 від 19.04.2019, № 65 від 22.04.2019, № 66 від 23.04.2019, № 72 від 24.04.2019, № 73 від 25.04.2019, № 98 від 15.05.2019, № 101 від 16.05.2019, № 105 від 17.05.2019, № 107 від 20.05.2019, № 109 від 21.05.2019, № 113 від 23.05.2019, № 118 від 24.05.2019, № 119 від 27.05.2019, № 122 від 28.05.2019, № 130 від 29.05.2019, № 141 від 30.05.2019, № 147 від 03.06.2019 підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 366 048,59 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, враховуючи приписи ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.3 Договору, відповідач зобов`язаний був оплатити поставлений товар протягом 60 банківських днів з моменту отримання товару.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 266 048,59 грн., а строк виконання грошового зобов`язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

В матеріалах справи відсутні будь які докази, щоб підтверджували здійснення відповідачем розрахунків за поставлений товар.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору поставки товарів № 14-14/25 від 15.04.2019 не здійснив оплату за поставлений товар, а тому, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 266 048,59 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 21 247,39 грн. то суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 7.3.7 договору в разі порушення строків оплати товару, покупець на вимогу постачальника зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,001 % від суми боргу за кожен день прострочення та штраф у розмірі 0,0001% від суми боргу (сплачується одноразово).

Відтак, здійснивши перевірку розрахунку пені (наведеного позивачем у позовній заяві) в розмірі 21 247,39 грн., суд вважає даний розрахунок обґрунтованим, таким, що не суперечить положенням договору та нормам чинного законодавства, відповідно виконаний позивачем вірно. У зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 21 247,39 грн. підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 1 924,00 грн. та інфляційних втрат в розмірі 2 928,35 грн., то суд зазначає слідуюче.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідний висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду викладено в постанові від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Здійснивши перевірку розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає дані розрахунки обґрунтовані, такі, що не суперечить нормам чинного законодавства, відповідно виконані позивачем вірно. У зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 1 924,00 грн. та інфляційних втрат в розмірі 2 928,35 грн. також підлягає задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 11-А; ідентифікаційний код 33096517) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОШЛЯХБУД" (08403, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, буд. 231; ідентифікаційний код 03580647) основний борг в сумі 266 048 (двісті шістдесят шість тисяч сорок вісім) грн. 59 коп., пеню в сумі 21 247 (двадцять одна тисяча двісті сорок сім) грн. 39 коп., 3 % річних в сумі 1 924 (одна тисяча дев`ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп., інфляційні втрати в сумі 2 928 (дві тисячі дев`ятсот двадцять вісім) грн. 35 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 990 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто) грн. 74 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Чеберяк