Рішення

від 05.08.2020 по справі 910/7042/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.08.2020Справа № 910/7042/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вап-буд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія"

про стягнення заборгованості в розмірі 40 185,42 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вап-буд" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" про стягнення заборгованості в розмірі 40 185,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором будівельного підряду № 12-12-16 від 12.12.2016 з урахуванням Доповнення № 16-2 та Договором постачання № 12122016 від 12.12.2016, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.

10.06.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

15.06.2020 представником позивача подано заяву щодо суми загального розміру позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7042/20. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

07.07.2020 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що заборгованості за Договорами у розмірі 21 638,79 грн. сплачена у повному обсязі згідно платіжних доручень № 9133 від 19.06.2020 на суму 16 113,48 грн. та № 9134 від 19.06.2020 на суму 5 525,33 грн.

Також відповідач зазначає, що позивачем порушено строки виконання робіт за Договором.

Крім того, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності щодо вимог про стягнення пені.

23.07.2020 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що згідно постанови Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6-1138цс15 стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежуються останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Українська холдингова лісопильна компанія (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вап-буд (далі - підрядник, позивач) укладено Договір будівельного підряду № 12-12-16 (далі - Договір 1), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується власними та/або залученими силами, засобами і матеріалами виконати і здати в обумовлений Договором термін комплекс робіт щодо будівництва об`єкту Будівництво деревообробного комбінату по вул. Жовтнева, 11-Б, у м. Коростень Житомирської обл. в обсягах визначених Договором та доповненнями до нього.

Замовник зобов`язується здійснити приймання виконаних підрядником робіт, оплатити вартість прийнятих робіт та використаних при цьому матеріалів, обладнання і комплектуючих (п. 1.2 Договору 1).

Пунктом 1.3 Договору 1 узгоджено, що склад, вартість, обсяги та строки виконання робіт за цим Договором, вартість та кількість матеріалів, необхідних для виконання цих робіт визначається доповненнями до Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору 1 загальна вартість робіт за цим Договором визначається сумарно виходячи з усіх укладених доповнень до Договору, які складаються по мірі виготовлення кошторисів на підставі отриманої проектної документації.

Вартість кожного окремого доповнення визначається на підставі договірної ціни з підтверджуючими її кошторисними розрахунками. Вартість матеріалів, конструкцій та обладнання, які необхідні для виконання зазначених в доповненні робіт, не є остаточною та узгоджується сторонами перед їх закупівлею. В разі не узгодження сторонами даного договору такої вартості, замовник самостійно закупляє та поставляє на об`єкт матеріали, конструкції та обладнання, необхідні для виконання зазначених у відповідному доповненні робіт (п. 2.2 Договору 1).

Згідно з п. 2.3 Договору 1 договірна ціна є орієнтовною і складається з наступних складових:

- тверда складова - розцінки за видами робіт, відсоток прибутку, відсоток загально-будівельних та накладних витрат;

- орієнтовна складова - вартість матеріалів, конструкцій, обладнання.

У відповідності до п. 2.4 Договору 1 витрати на матеріали, конструкції та обладнання, вартість яких перевищує 5 000,00 грн. в обов`язковому порядку, перед їх придбанням, підрядник узгоджує з замовником. Передані підрядником на розгляд документи (рахунки, комерційні пропозиції, інше) уповноважений представник замовника зобов`язаний узгодити або відхилити в термін не більше трьох робочих днів.

За умовами п. 2.5 Договору 1 загальна вартість робіт і матеріалів, яку має сплатити замовник на користь підрядника, визначається на підставі актів виконаних робіт. У разі зміни вартості матеріалів, підрядник підтверджує даний факт документами, що підтверджують вартість матеріалів (видаткові накладні та інше).

Згідно з п. 3.1 Договору 1 виконання робіт починається в 5 денний термін з моменту передачі погодженої проектної документації на виконання конкретних обсягів робіт та отримання авансового платежу і фронту робіт, у відповідності до п. 4.1 Договору.

Пунктом 3.3 Договору 1 узгоджено, що строки виконання робіт та/або етапів робіт визначаються сторонами у календарному графіку виконання та фінансування робіт та/або доповненнях до цього Договору.

Порядок розрахунків по Договору визначається доповненнями до Договору (п.. Договору ).

За умовами п. 4.2 Договору 1 остаточні розрахунки за виконані підрядником роботи проводяться замовником в безготівковому порядку в національній валюті України, шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок підрядника щомісячно до 10-го числа місяця, що слідує за звітним, згідно з Актами виконаних робіт, підписаними сторонами. Розмір коштів, що сплачуються на рахунок підрядника за Актами виконаних робіт, визначається як різниця між остаточною вартістю робіт і матеріалів (визначаються на підставі Актів виконаних робіт) і сумою платежів, що були здійснені замовником на користь підрядника.

Пунктом 5.1 Договору 1 узгоджено, що датою прийняття замовником виконаних підрядником робіт є дата підписання сторонами відповідних Актів виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.2 Договору 1 підрядник має право передавати замовнику виконані роботи частинами. Акти виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання замовнику до 25-го числа звітного місяця, що слідує за звітним. Замовник підписує їх не пізніше 6-го числа звітного місяця, або надає мотивовану письмову відмову в їх підписанні.

Згідно з п. 6.1.4 Договору 1 замовник зобов`язаний здійснювати приймання робіт, що були виконані підрядником якісно у відповідності з проектною документацією та ДБН, у строки та відповідно до умов, встановлених Договором, а також своєчасно оплачувати виконані роботи відповідно до умов Договору.

У відповідності до п. 8.2 Договору 1 за прострочення замовником строків оплати виконаних та прийнятих ним робіт згідно умов Договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний прострочений день, але не більше 10% від суми Договору на дату виникнення заборгованості по оплаті.

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань та умов Договору. Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 11.1 Договору 1).

30 травня 2017 року сторонами укладено Доповнення № 16-2 до Договору, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується власними силами та/або залученими силами, засобами і матеріалами виконати і здати в обумовлений доповненням термін комплект робіт щодо Монтаж силових мереж 0,4 кв. та дистанційного управління освітлення цеху виготовлення та складу готової продукції. Поз.2. на будівництві деревообробного комбінату по вул. Жовтнева, 11-Б у м. Коростень, Житомирської області.

Згідно з п. 2.1 Доповнення вартість робіт і матеріалів, що є предметом доповнення визначається згідно договірної ціни Додатку № 1, що є невід`ємною складовою доповнення, і складає 473 623,10 грн., в тому числі ПДВ - 20% 78 937,18 грн., в тому числі вартість матеріалів і устаткування поставки підрядника складає 85 927,49 грн.

Відповідно до п. 3.1 Доповнення оплат до доповненню здійснюється замовником на розрахунковий рахунок підрядника в наступному порядку:

- авансовий платіж, в розмірі 50% від договірної ціни у відповідності з п.п. 2.1 доповнення - впродовж п`яти банківських днів з дати його підписання;

- після підписання актів виконаних робіт на загальну суму, що дорівнює отриманому підрядником авансовому платежу, замовник здійснює проміжні оплати в розмірі 100% від суми кожного акту виконаних робіт протягом десяти банківських днів з дати підписання такого акту;

- після підписання останнього Акту прийому передачі виконаних робіт, замовник здійснює остаточний розрахунок з підрядником в розмірі різниці між всіма підписаними актами та сумою всіх оплат по даній угоді протягом десяти банківських днів з дати підписання останнього акту.

Строки виконання робіт визначаються згідно календарного графіка.

Виконання робіт починається з моменту отримання авансового платежу (п. 4.1 Доповнення).

Додатками до Доповнення сторонами узгоджено Договірну ціну та Графік виконання електромонтажних робіт.

19.07.2017 сторонами складено та підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт № 15 за липень 217 року, згідно якого відповідачем прийнято виконані позивачем роботи за Договором 1 на суму 111 363,84 грн., 06.09.2017 складено та підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт № 21 за вересень 2017 року відповідачем прийнято виконані позивачем роботи за Договором 1 на суму 198 572,72 грн., 29.03.2018 складено та підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт № 62 за березень 2018 року відповідачем прийнято виконані позивачем роботи за Договором 1 на суму 66 854,99 грн.

06 листопада 2019 року сторонами складено Акт взаємозаліку, згідно з п. 5 якого заборгованість відповідача перед позивачем за Договором 1 складає 16 113,48 грн.

Як зазначає позивач, роботи за Доповненням № 16-2 до Договору були оплачені відповідачем частково, а саме 30.06.2017 на суму 100 000,00 грн., 06.07.2017 на суму 36 811,56 грн., 13.07.2017 на суму 99 999,99 грн., 23.11.2017 на суму 4 011,71 грн., 12.01.2018 на суму 16 683,72 грн. та 12.04.2018 на суму 66 854,99 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку.

Таким чином, з огляду на здійсненні відповідачем оплати за Актами приймання виконаних будівельних робіт, а також з огляду на Акт взаємозаліку від 06.11.2019, за відповідачем обліковується заборгованість за прийнятті будівельні роботи в розмірі 16 113,48 грн.

Також 12 грудня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Українська холдингова лісопильна компанія (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вап-буд (далі - постачальник) укладено Договір постачання № 12122016 (далі - Договір 2), за умовами якого, постачальник зобов`язується в межах загальної вартості Договору, визначеної у п. 2.1 цього Договору: виготовити та поставити електрощитове обладнання (далі - товар), за адресою: Деревообробний комбінат вул. Жовтнева, 11-Б, м. Коростень, Житомирська обл., а покупець зобов`язується в межах загальної вартості Договору, визначеної у п. 2.1 цього Договору прийняти та оплатити постачальнику грошову суму в порядку та строк, визначених цим Договором.

Тип, кількість та ціна товару визначається сторонами у специфікаціях до Договору (п. 1.2 Договору 2).

Відповідно до п. 2.1 Договору 2 загальна сума договору визначається сукупністю всієї кількості узгодженого для передачі обладнання протягом дії Договору.

Пунктом 2.3 Договору 2 сторонами узгоджено, що до початку виготовлення елеткрощитового обладнання, покупець зобов`язаний перерахувати на розрахунковий рахунок постачальника попередню оплату в розмірі визначеному у специфікації не пізніше п`яти банківських днів з дня підписання належним чином уповноваженими представниками сторін цього Договору.

За умовами п. 2.4 Договору 2 остаточний розрахунок за Договором проводиться після виготовлення товару та здійснення його поставки згідно умов розділу 1 цього Договору, не пізніше п`яти банківських днів з моменту поставки товару (з дати вказаної в накладній на поставку).

У відповідності до п. 3.1 Договору 2 постачальник зобов`язується здійснити поставку згідно пункту 1.1 Договору не пізніше 20 календарних днів з моменту отримання коштів, сплачених покупцем згідно вимог пункту 2.3 Договору, якщо інше не передбачене специфікацією.

Згідно з п. 5.1 Договору 2 покупець зобов`язується вчасно і відповідно до умов цього Договору здійснювати оплату відповідно до п. 2.3 та п. 2.4 цього Договору.

У відповідності до п. 8.4 Договору за порушення покупцем строків оплати за цим Договором, останній зобов`язується сплатити постачальнику за кожний календарний день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період за який сплачується пеня від суми невиконаного грошового зобов`язання.

12.12.2016 сторонами узгоджено Специфікацію № 1 до Договору 2, відповідно до якої узгоджено поставку товару вартістю 119 507,60 грн., узгоджено порядок оплати: покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника: 70% передоплати від загальної суми Специфікації протягом п`яти банківських днів після підписання Специфікації до Договору; 30%, що залишились від загальної суми Специфікації покупець протягом п`яти банківських днів після підписання видаткової накладної.

Також у Специфікації сторонами узгоджено, що поставка товару здійснюється на умовах DAP (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Жовтнева 11Б) у відповідності до правил Інкотермс 2010 протягом семи календарних днів з моменту отримання передоплати на поточний рахунок.

Згідно видаткової накладної № 2 від 05.01.2018 позивачем постановлено, а відповідачем прийнято без заперечень та зауважень товар вартістю 5 525,33 грн.

06 листопада 2019 року сторонами складено Акт взаємозаліку, згідно з п. 4 якого заборгованість відповідача перед позивачем за Договором 2 складає 5 525,33 грн.

Як зазначає позивач, відповідачем вартість поставленого товару згідно видаткової накладної № 2 від 05.01.2018 не оплачено, в зв`язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість за Договором 2 в розмірі 5 525,33 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір 1 за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1 ст. 853 ЦК України).

19.07.2017 сторонами складено та підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт № 15 за липень 217 року, згідно якого відповідачем прийнято виконані позивачем роботи за Договором 1 на суму 111 363,84 грн., 06.09.2017 складено та підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт № 21 за вересень 2017 року відповідачем прийнято виконані позивачем роботи за Договором 1 на суму 198 572,72 грн., 29.03.2018 складено та підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт № 62 за березень 2018 року відповідачем прийнято виконані позивачем роботи за Договором 1 на суму 66 854,99 грн.

Статтею 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2.1 Доповнення вартість робіт і матеріалів, що є предметом доповнення визначається згідно договірної ціни Додатку № 1, що є невід`ємною складовою доповнення, і складає 473 623,10 грн., в тому числі ПДВ - 20% 78 937,18 грн., в тому числі вартість матеріалів і устаткування поставки підрядника складає 85 927,49 грн.

Відповідно до п. 3.1 Доповнення оплат до доповненню здійснюється замовником на розрахунковий рахунок підрядника в наступному порядку:

- авансовий платіж, в розмірі 50% від договірної ціни у відповідності з п.п. 2.1 доповнення - впродовж п`яти банківських днів з дати його підписання;

- після підписання актів виконаних робіт на загальну суму, що дорівнює отриманому підрядником авансовому платежу, замовник здійснює проміжні оплати в розмірі 100% від суми кожного акту виконаних робіт протягом десяти банківських днів з дати підписання такого акту;

- після підписання останнього Акту прийому передачі виконаних робіт, замовник здійснює остаточний розрахунок з підрядником в розмірі різниці між всіма підписаними актами та сумою всіх оплат по даній угоді протягом десяти банківських днів з дати підписання останнього акту.

Однак, виконані позивачем роботи оплачені відповідачем частково, а саме 30.06.2017 на суму 100 000,00 грн., 06.07.2017 на суму 36 811,56 грн., 13.07.2017 на суму 99 999,99 грн., 23.11.2017 на суму 4 011,71 грн., 12.01.2018 на суму 16 683,72 грн. та 12.04.2018 на суму 66 854,99 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку.

Таким чином, з огляду на здійсненні відповідачем оплати за Актами приймання виконаних будівельних робіт, а також з огляду на Акт взаємозаліку від 06.11.2019, за відповідачем обліковується заборгованість за прийнятті будівельні роботи в розмірі 16 113,48 грн., що відповідачем не заперечується.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що після звернення позивача з указаним позовом до суду, відповідачем сплачено суму основного боргу за Договором 1 в розмірі 16 113,48 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 9133 від 19.06.2020 на суму 16 113,48 грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

Таким чином, провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості за Договором 1 в розмірі 16 113,48 грн. підлягає закриттю.

В свою чергу, укладений між сторонами Договір 2 за своєю природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Судом встановлено, що позивачем було здійснено поставку відповідачу товар згідно видаткової накладної № 2 від 05.01.2018 вартістю 5 525,33 грн.

Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно Специфікації № 1 від 12.12.2016 до Договору 2, покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника: 70% передоплати від загальної суми Специфікації протягом п`яти банківських днів після підписання Специфікації до Договору; 30%, що залишились від загальної суми Специфікації покупець протягом п`яти банківських днів після підписання видаткової накладної.

Як зазначає позивач, що відповідачем не заперечується, відповідачем вартість поставленого товару згідно видаткової накладної № 2 від 05.01.2018 не оплачено, в зв`язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість за Договором 2 в розмірі 5 525,33 грн.

З матеріалів справи вбачається, що після подачі позовної заяви до суду, відповідачем сплачено суму основного боргу за Договором 2 в розмірі 5 525,31 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 9134 від 19.06.2020 на суму 5 525,31 грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

Таким чином, провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості за Договором 2 в розмірі 5 525,31 грн. підлягає закриттю.

Також позивачем заявлено до стягнення інфляційних втрат в розмірі 2 431,67 грн., 3% річних в розмірі 1 373,78 грн. та пені в розмірі 14 741,96 грн.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушено строки оплати за виконані позивачем за Договором 1 роботи та за поставлений за Договором 2 товар, що відповідачем не заперечується.

При цьому, заперечення відповідача щодо порушення позивачем строків виконання робіт за Договором судом до уваги не приймаються, оскільки не входять в предмет спору та жодним чином не нівелюють взяті відповідачем на себе зобов`язання за Договорами щодо здійснення оплати в узгоджені сторонами у Договорах строки.

У відповідності до п. 8.2 Договору 1 за прострочення замовником строків оплати виконаних та прийнятих ним робіт згідно умов Договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний прострочений день, але не більше 10% від суми Договору на дату виникнення заборгованості по оплаті.

У відповідності до п. 8.4 Договору 2 за порушення покупцем строків оплати за цим Договором, останній зобов`язується сплатити постачальнику за кожний календарний день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період за який сплачується пеня від суми невиконаного грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано .

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане , і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. При цьому, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що позивач зазначаючи у позовній заяві про виникнення заборгованості за Договором 1 - 16.09.2017, здійснює розрахунок пені з 27.04.2018, а отже розрахунок здійснений поза межами шестимісячного строку, визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, в зв`язку з чим вимоги про стягнення пені за Договором 1 задоволенню не підлягають.

В свою чергу здійснивши перерахунок пені за Договором 2 з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, судом встановлено, що позивачем не враховано наведені приписи, в зв`язку з чим, обґрунтованими є вимоги в розмірі 919,17 грн.

Водночас суд враховує подану відповідачем заяву про застосування строку позовної давності, у зв`язку з чим зазначає наступне.

Згідно із статтею 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, частинами 3 та 4 статті 267 ЦК України унормовано, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч.1 п.2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Разом із тим положеннями частини шостої статті 232 ГК передбачено особливість порядку застосування господарських штрафних санкцій, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, положення глави 19 ЦК про строки позовної давності підлягають застосуванню з урахуванням особливостей, передбачених частиною шостою статті 232 ГК, а тому:

1) якщо господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день прострочення. Право на позов про стягнення такої санкції за кожен день прострочення виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права;

2) з огляду на те, що нарахування господарських штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, то строк позовної давності спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію. Положення статті 266, частини другої статті 258 ЦК про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду у межах строку позовної давності за основною вимогою, до господарських санкцій не застосовується.

Як вбачається з позовної заяви позивача, означена заява була направлена засобами поштового зв`язку 18.05.2020, в свою чергу обґрунтованим періодом для нарахування пені за Договором 2 є з 16.01.2018 по 16.07.2018, а відтак оскільки останнім днем для заявлення вимог про стягнення пені, нарахованої 16.07.2018, у межах річного строку, є 16.07.2019, вимоги про стягнення пені заявлені поза межами річного строку.

При цьому, суд відхиляє посилання позивача на постанову Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6-1138цс15, оскільки правовідносини у даній справі та у наведеній постанові є відмінними, оскільки у даній справі між сторонами склались господарські правовідносини, а не цивільні, до яких не застосуються приписи Господарського кодексу України, зокрема ч. 6 ст. 232 ГК України, на відмінну від відносин сторін у даній справі.

Відтак, з урахування пропуску строку позовної давності, судом встановлено, що вимоги про стягнення пені за Договором 2 задоволенню не підлягають.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 1 373,78 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2 431,67 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 21 638,79 грн. та частковим задоволенням позовних вимог в іншій частині з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Українська холдингова лісопильна компанія (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 38; ідентифікаційний код: 39325379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вап-буд (07455, Київська обл., Броварський район, с. Княжичі, вул. Слави, буд. 28; ідентифікаційний код: 30356126) 3% річних в розмірі 1 373 (одна тисяча триста сімдесят три) грн. 78 коп., інфляційні втрати в розмірі 2 431 (дві тисячі чотириста тридцять одна) грн. 67 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 330 (одна тисяча триста тридцять) грн. 90 коп.

3. В частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Українська холдингова лісопильна компанія на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вап-буд заборгованості в розмірі 21 638,79 грн. провадження у справі закрити.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено: 05.08.2020

Суддя О.А. Грєхова