Рішення від 04.08.2020 по справі 917/666/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2020 Справа № 917/666/20

за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТОРГОВИЙ ДІМ ПК ІНДУСТРІЯ , Місцезнаходження: 61052, м. Харків, пров. Сімферопольський, буд. 6, літера Д-1 , КОД ЄДРПОУ 38773958

до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ СТАЛЕЛИВАРНИЙ ЗАВОД , Місцезнаходження: 39621, Полтавська обл., місто Кременчук, ВУЛИЦЯ ІВАНА ПРИХОДЬКА, будинок 141; КОД ЄДРПОУ: 05756783

про стягнення 233859 грн. 55 коп.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

представник позивача: не з"явився

представник відповідача: не з"явився

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТОРГОВИЙ ДІМ ПК ІНДУСТРІЯ звернулось до суду з позовом до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ СТАЛЕЛИВАРНИЙ ЗАВОД про стягнення 233859 грн. 55 коп. заборгованості згідно умов договору поставки товару № 0383-СН від 04.12.2019 року, у тому числі: суму основного боргу за Договором поставки в розмірі 219104,28 грн., пеня (штрафна неустойка) за п. 10 . 5 . Договору поставки у розмірі 12017,20 грн., інфляційні втрати за час прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором поставки у розмірі 1095,52 грн., три відсотки річних від простроченої суми боргу за Договором поставки в розмірі 1642,55 грн.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Ухвалою від 27.04.2020р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні, призначити справу для розгляду по суті у судовому засіданні на 21.05.2020р., викликати учасників справи у судове засідання, запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Ухвалою від 21.05.20 р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 18.06.2020 р., запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.

22.05.20 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він заперечив проти нарахування йому пені та просить суд відмовити в частині вимог про стягнення пені (штрафна неустойка) за п. 10 . 5 . Договору поставки у розмірі 12017,20 грн.

Інші заяви по суті до суду не надходили.

Також, 22.05.20 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

16.06.20 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач повідомляє про сплату відповідачем суми основного боргу та просить суд стягнути на його користь пеню у розмірі 12017,20 грн., інфляційні втрати у розмірі 1095,52 грн., три відсотки річних в розмірі 1642,55 грн., яка прийнята судом, у зв"язку з чим суд розглядає вимоги про стягнення пені у розмірі 12017,20 грн., інфляційних втрат у розмірі 1095,52 грн., трьох відсотків річних в розмірі 1642,55 грн.

Заява позивача про зменшення прийнята судом, у зв"язку з чим суд розглядає вимоги про стягнення пені у розмірі 12017,20 грн., інфляційних втрат у розмірі 1095,52 грн., трьох відсотків річних в розмірі 1642,55 грн.

Також, 16.06.20 від позивача надійшли заяви про повернення судового збору та про проведення підготовчого засідання без участі його представника.

Ухвалою від 18.06.2020р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/666/20, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 02.07.2020.

01.07.20 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 6881).

Ухвалою від 02.07.2020р. суд постановив відкласти розгляд справи на 04.08.20.

03.08.20 позивачем надіслане клопотання про проведення розгляду справи по суті без участі позивача та його представника.

Суд зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами по справі.

У судовому засіданні 04.08.2020 суд дослідив докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

04 грудня 2019 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТОРГОВИЙ ДІМ ПК ІНДУСТРІЯ (надалі за текстом - Позивач , або Постачальник , Продавець ) та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ СТАЛЕЛИВАРНИЙ ЗАВОД (надалі за текстом - Відповідач , або Покупець ) був укладений Договір поставки товару № 0383-СН (надалі за текстом - Договір поставки ).

Згідно з пунктами 13.1-13.3. Договору поставки, Договір поставки вважається укладеним та набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та його скріплення печатками та закінчується 31 грудня 2020 р. Закінчення строку Договору поставки не звільняє Сторін Договору поставки від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору поставки.

У відповідності до п. 1.1. Договору поставки, в порядку та на умовах визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю визначений цим Договором товар (надалі іменується - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікацією - (ями) (надалі іменується специфікація ), що є додатками до цього Договору, (п. 1.2. Договору поставки).

Пунктом 2.4. Договору поставки передбачено, що Датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної або дата на товарно-транспортній накладній перевізника або дата календарного штемпеля залізничної накладної чи квитанції про приймання вантажу.

У п. 9.2. Договору поставки визначено, що Товар приймається Покупцем згідно видаткової накладної. Відвантаження товару Покупцю здійснюється після пред`явлення останнім довіреності на право отримання товарно-матеріальних цінностей.

Пунктами 6.1 та 6.2. Договору поставки передбачені умови розрахунків між Сторонами. Так, розрахунки за Товар здійснюються протягом 30 календарних днів з дати поставки. Оплата здійснюється шляхом переказу Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, що визначений у цьому Договорі.

Сторонами були узгоджені специфікації:

- № 1 у п. 1.3. Договору поставки;

- № 2 у п. 2 Додаткової угоди № 1 від 27 грудня 2019 року до Договору поставки .

Специфікації містять однакову умову оплати поставленого товару: Розрахунки за Товар здійснюється протягом 30 календарних днів з дати поставки.

Відповідно до п. 10.5. Договору поставки, у випадку порушення Покупцем строку розрахунку за поставлений Товар останній сплачує на користь Постачальника неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла під час порушення грошового зобов`язання від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Позивач вказує, що згідно з видатковими накладними № 1712016 від 17 грудня 2019 р. та № 2712001 від 27 грудня 2019 р. Відповідачеві був поставлений товар за період з 04.12.2019 року по 27.12.2019 року на загальну суму 219 104,28 грн.

За даними позивача, у визначені договором строки відповідачем взагалі не була здійснена будь-яка оплата поставленого за Договором поставки Товару, станом на 17 квітня 2020 року розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором поставки складає 219 104,28 грн.

Оскільки відповідач у визначені законодавством строки не здійснив оплату товару, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зокрема, стягнути суму основного боргу за Договором поставки в розмірі 219104,28 грн., пеня (штрафна неустойка) за п. 10 . 5 . Договору поставки у розмірі 12017,20 грн., інфляційні втрати за час прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором поставки у розмірі 1095,52 грн., три відсотки річних від простроченої суми боргу за Договором поставки в розмірі 1642,55 грн.

У заяві про зменшення позовних вимог позовних вимог позивач повідомив суд про сплату відповідачем після звернення до суду з позовом суми основного боргу у повному обсязі та в підтвердження цього надав платіжні доручення № 49440 від 04.06.20 на суму 11 850,00 грн. та № 49492 від 05.06.20 на суму 207 254,28 грн.

Відповідач у відзиві факт наявності заборгованості за отриманий товар у розмір, що визначений позивачем, не заперечував. При цьому, заперечив проти нарахування йому пені та просить суд відмовити в частині вимог про стягнення пені (штрафна неустойка) за п. 10 . 5 . Договору поставки у розмірі 12017,20 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладені між сторонами договори за своєю природою є договорами поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач згідно з видатковими накладними № 1712016 від 17 грудня 2019 р. та № 2712001 від 27 грудня 2019 р. поставив Відповідачеві товар за період з 04.12.2019 року по 27.12.2019 року на загальну суму 219 104,28 грн.

Згідно умов Договору поставки та специфікацій розрахунки за Товар здійснюються протягом 30 календарних днів з дати поставки. Оплата здійснюється шляхом переказу Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, що визначений у цьому Договорі.

Враховуючи вказане, строк оплати за поставлений товар є таким, що настав, зокрема: за видатковою накладною № 1712016 від 17 грудня 2019 р. кінцевим строком оплати є 16.01.20, за видатковою накладною № 2712001 від 27 грудня 2019 р.кінцевим строком оплати є 26.01.20.

Докази того, що відповідач здійснив оплату товарів у визначені договором строки в повному обсязі в матеріалах справи відсутні.

Факт порушення строків виконання своїх грошових зобов`язань в частині оплати продукції не спростовується відповідачем.

Зокрема, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем здійснені оплати за отриманий товар платіжними дорученнями № 49440 від 04.06.20 на суму 11 850,00 грн. та № 49492 від 05.06.20 на суму 207 254,28 грн., тобто з порушенням узгодженого сторонами строку.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сторони у договорі передбачили, що у випадку порушення Покупцем строку розрахунку за поставлений Товар останній сплачує на користь Постачальника неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла під час порушення грошового зобов`язання від суми заборгованості за кожний день прострочення (відповідно до п. 10.5. Договору поставки).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем на підставі вказаних положень нараховано відповідачу:

- 12017,20 грн. - розмір пені, відповідно до п. 10.5. Договору поставки за загальний період з 17.01.2020 р. по 17.04.2020 р.;

- 1095,52 грн. - інфляційні нарахування за лютий-березень 2020;

- 1642,55 грн. - три відсотки річних від простроченої суми за загальний період з 17.01.2020 р. по 17.04.2020 р.

Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення 3% річних та інфляційних суд дійшов висновку, що він є правильним, заявлений розмір 3% річних та інфляційних відповідає вимогам ст. 625 ЦК України, вимоги про їх стягнення є правомірними та обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення пені суд дійшов висновку, що він є правильним, заявлений розмір пені відповідає вимогам п. 6 ст. 232 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", вимогам ЦК України, вимоги про їх стягнення є правомірними та обґрунтованими.

Щодо заперечень відповідача проти нарахування пені, суд відхиляє їх за необгрунтованістю, оскільки відповідач не навів будь-яких аргументованих та законодавчо встановлених підстав для відмови у позові в частині вимог про стягнення пені.

Суд зазначає, що фактично заперечення відповідача зводяться до клопотання про зменшення розміру пені. Проте, суд вважає, що відповідачем не наведено наявності виняткових обставин для зменшення розміру пені, тому з урахуванням принципів розумності та справедливості приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру пені.

Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За даних обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, зокрема, стягнути з відповідача 12017,20 грн. - розмір пені, 1095,52 грн. - інфляційні нарахування, 1642,55 грн. - три відсотки річних від простроченої суми.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходи із наступного.

Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В матеріалах справи №917/666/20 наявне платіжне доручення № 454 від 15.04.2020р. про сплату судового збору в розмірі 3 507,89 грн. (1,5 відсотка ціни позову - 233 859,55 грн).

Враховуючи те, що відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог ціною позову є 14 755,27 грн., то розмір судового збору, який позивачу слід сплатити за подання позовної заяви майнового характеру до господарського суду при такій ціні позову становить 2102,00 грн.

Таким чином, в даному випадку у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог позивачем перераховано в Державний бюджет судовий збір в більшому розмірі ніж встановлено законом на 1405,89 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною 2 статті 7 Закону України Про судовий збір передбачено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Враховуючи наведене, наявність заяви позивача про повернення йому судового збору у зв"язку із зменшенням розміру позовних вимог, позивачу слід повернути з бюджету судовий збір в розмірі 1405,89 грн.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 2102,00 грн., оскільки позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що втрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат па професійну правничу допомогу з метою розподілу судових втрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зазначає, що під час подання позовної заяви да суду, Позивачем були вказані орієнтовні розрахунки затрат на правову допомогу (суму витрат на правову допомогу позивач зазначив 9 000,00 гривень) та було заявлено вимогу про їх стягнення з Відповідача.

Факт надання правової допомоги Позивачу ґрунтується на договорі про надання правничої (правової, юридичної) допомоги № 1 від 10 квітня 2020 року, укладеним між Адвокатом Романаускасом Володимиром, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ДН №5615 від 28 серпня 2019 року та позивачем.

На підтвердження понесення заявлених витрат до матеріалів справи позивачем надано копії договору про надання правничої (правової, юридичної) допомоги № 1 від 10 квітня 2020 року, рахунку № 100401 від 10.04.2020 року, платіжного доручення № 456 від 15.04.2020 року про сплату за надання правової (правничої, юридичної) допомоги згідно договору № 1 від 10.04.2020 року, Акту здавання-прийому наданої правничої (правової, юридичної) допомоги від 16.04.2020 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Романаускаса В., інформацію з ЄРАУ щодо адвоката Романаускаса В., оригінал ордеру серії АХ № 1013644 .

З наданих доказів вбачається, що судові витрати підтверджуються здавання-прийому наданої правничої (правової, юридичної) допомоги від 16.04.2020 року, платіжним дорученням№ 456 від 15.04.2020 року на суму 9000,00 грн.

За оцінкою господарського суду подані позивачем докази на підтвердження надання йому професійної правничої допомоги, розміру витрат на неї і здійснення позивачем витрат на оплату такої допомоги у сумі 9 000,00 грн. відповідають вимогам ст. 126 Господарського процесуального кодексу України не суперечать вимогам ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" і є достатніми.

Відповідач неспівмірності заявлених позивачем до розподілу витрат на професійну правничу допомогу не довів.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу, покладаються на відповідача.

За таких обставин, враховуючи, що позов задоволено повністю, витрати позивача на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом цієї справи, в розмірі 9 000,00 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ СТАЛЕЛИВАРНИЙ ЗАВОД , Місцезнаходження: 39621, Полтавська обл., місто Кременчук, ВУЛИЦЯ ІВАНА ПРИХОДЬКА, будинок 141; КОД ЄДРПОУ: 05756783 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТОРГОВИЙ ДІМ ПК ІНДУСТРІЯ , Місцезнаходження: 61052, м. Харків, пров. Сімферопольський, буд. 6, літера Д-1 , КОД ЄДРПОУ 38773958 пеню (штрафну неустойку) у розмірі 12017,20 грн., інфляційні втрати у розмірі 1095,52 грн., три відсотки річних в розмірі 1642,55 грн., витрати на сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн.

3. Повернути ТОРГОВИЙ ДІМ ПК ІНДУСТРІЯ , Місцезнаходження: 61052, м. Харків, пров. Сімферопольський, буд. 6, літера Д-1 , КОД ЄДРПОУ 38773958 з Державного бюджету судовий збір в розмірі 1405,89 грн., сплачений згідно з платіжним дорученням № 454 від 15.04.2020р. (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи №917/666/20).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.08.2020р.

Суддя Киричук О.А.