Ухвала

від 05.08.2020 по справі 320/6601/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

05 серпня 2020 року м. Київ № 320/6601/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Віді-Стар" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкової вимоги,

у с т а н о в и в:

до суду звернулось ТОВ "Віді-Стар" з позовом про визнання протиправним та скасувати податкову вимогу №44797-54 від 03.04.2020 ГУ ДФС у Київській області щодо сплати податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 21056,18 грн.

Дослідивши позовну заяву та документи в порядку ч.1 ст.171 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність її повернення, ураховуючи таке:

згідно з підпунктом 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (в редакції Закону України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Закон України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" набрав чинності 30.09.2016 р.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ч.1-2 ст.57 КАСУ, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Отже, із системного аналізу наведених положень законодавства випливає, що представництво у адміністративному процесі має здійснюватися адвокатом: у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року у справах, провадження у яких розпочато після 30 вересня 2016 року.

Виключення з наведеного правила стосується справ провадження в яких порушено до набрання чинності Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (до 30.09.2016); представництво у такій справі може здійснюватися не лише виключно адвокатом, а й іншим законним представником з наданням доказів суду щодо уповноваження такої особи на представництво інтересів учасника справи відповідно до вимог процесуального законодавства навіть у випадку направлення такої справи на новий розгляд та/або якщо законом визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

В адміністративному процесі малозначними справами, відповідно до п.20 ст. 4 КАСУ, є адміністративні справи незначної складності, у яких характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Уточнення щодо справ незначної складності наведено у частині 6 статті 12 КАС України, зокрема це справи про:

прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище; оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акту, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; перебування іноземців або осіб без громадянства на території України; а також типові справи й інші справи, у яких суд дійде висновку про їхню незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, відповідно до положень ст. 131-2 Конституції України та частини другої ст. 16 КАС України, з 1 січня 2019 року представництво в судах всіх інстанцій як вид правничої допомоги здійснюється винятково адвокатами, крім зазначених вище випадків. В порядку ст.12 КАСУ, правову допомогу можуть надавати й інші фахівці в галузі права.

У свою чергу, порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються КАС України та Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону №5076 адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону №5076 ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Типова форма ордера на надання правової допомоги, встановлена у Додатку №1 до вказаного Положення, а також у Додатку №1 до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36.

Спір з приводу адміністрування окремих податків, зборів та платежів, зокрема - податку на додану вартість, згідно Рекомендованих показників середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями в окружних адміністративних та апеляційних адміністративних судах відноситься до категорії справ з коефіцієнтом складності 1,67 та підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Оскільки позовна заява підписана директором ТОВ "ВІДІ-СТАР", ОСОБА_1 , за відсутності документів, які підтверджують його статус адвоката та, приймаючи до уваги, що дана справа не віднесена до переліку малозначних справ, суд вважає за необхідне застосувати до поданої заяви ст.169 КАСУ.

За правилами п.3 ч.4 ст.169 КАСУ, позовна заява повертається, якщо позов підписано особою, яка не мала права його підписувати.

На підставі викладеного та, керуючись статтями 131-1 та 132-2 Конституції України 4, 12, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДІ-СТАР" (ЄДРПОУ - 39200640, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Софіївська Борщагівка, вул.Велика Кільцева, буд. 60А) до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (ЄДРПОУ - 39393260, м.Київ, вул.Народного Ополчення, 5а) про скасування податкової вимоги, - повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.