Рішення

від 20.07.2020 по справі 225/1208/20

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/225/454/2020

Справа №225/1208/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

20 липня 2020 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі :

головуючого судді - Довженко О.В.,

за участю

секретаря Пузиревської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: П`ята Донецька Державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 .

Обгрунтовуючи позові вимоги, зазначила, що є дочкою, а отже, спадкоємицею, власника зазначеної вище квартири - ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В результаті звернення позивача до П`ятої Донецької державної нотаріальної контори, 07.02.2018 року останньою отримано відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на підставі п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а саме, у зв`язку з ненаданням документів, що підтверджують право власності спадкодавця на таке майно.

Наведене стало приводом для звернення позивача до суду за захистом порушеного права.

Дзержинським міським судом Донецької області у даній було відкрито загальне позовне провадження з викликом сторін та третіх осіб, зокрема, для отримання судом особистих пояснень позивача та огляду оригіналів доданих до позову документів.

Однак, в жодне судове засідання позивач та його уповноважений представник не з`явились, позивач надав суду письмові заяви про неможливість з`явитись особисто та забезпечити участь представника у зв`язку з закритими пунктами пропуску між тимчасово окупованою та підконтрольною Україні територією та проханням здійснювати розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення поштових відправлень з повідомленням про вручення адресату, що були повернуті на адресу суду з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою . Окрім того, відповідно до ст. 1 -1 Закону України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції , про час та місце судового засідання учасники справи неодноразово повідомлялись шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу відповідного судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Третя особа в розгляді справи теж участі не приймала, про час та місце вирішення спору належним чином повідомлена. Надала суду письмову заяву про неможливість явки та розгляд справи за її відсутності.

При цьому, з приводу посилань позивача, явку якого було визнано судом обов`язковою, на неможливість бути присутнім на розгляді справи через закриті пункти пропуску між тимчасово окупованою територією України та підконтрольною українській владі територією, ймовірно спричинені карантинними заходами, та неможливість забезпечення явки представника, суд вважає за доцільне зазначити наступне:

кількість представників чинним законодавством України не обмежена, отже, у разі неможливості конкретного представника з`явитись в судове засідання, позивач не був позбавлений права надати відповідні повноваження на представництво своїх інтересів іншому представникові.

Слід зазначити також, що постановою Кабінету Міністрів № 343 від 06.05.2020 року, відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови, дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів. В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів № 392 від 20.05.2020 року запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією. Зокрема, дозволено з 22 травня 2020 року регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні. Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав. Зазначеного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 16 липня 2020 року у справі № 924/369/19.

Неявка представника відповідача - Донецької міської ради (ЄДРПОУ 26502957), офіційною адресою якої згідно ЄДРПОУ є вул. Транспортна, 2 у м. Краматорськ Донецької області, який всупереч докладених судом зусиль щодо його належного повідомлення, не з`явився до суду, відзив не надав, позбавляє суд можливості дізнатись позицію відповідача, як органу місцевого самоврядування, щодо предмету спору.

З огляду на наведене, відповідно до ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень позивача, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, виходячи з принципів законності, об`єктивності, справедливості та розумності, судом встановлено наступне:

з наявних в матеріалах справи копій документів вбачається, що за договором купівлі-продажу від 04.06.1999 року, що виконаний на бланку серії НОМЕР_1 та посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Ізетовою Н.І. з реєстровим номером №787, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , придбав нерухоме майно, а саме, квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, які знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09 червня 1998 року №121, чинної на час укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 04.06.1999 року, здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на дане житлове приміщення, що підтверджено відповідним реєстраційним надписом БТІ м. Донецька від 08.06.1999 року №894 (а.с.25).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер, що підтверджено рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.12.2017 року у справі №185/9551/17 (набрало законної сили 19.12.2017 року).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 26.04.1967 року, позивач - ОСОБА_1 (позивач у справі), є дочкою померлого ОСОБА_2 (а.с. 9).

11.12.2017 року , за результатом звернення позивача до П`ятої Донецької державної нотаріальної контори (вул. Прокоф`єва, буд. 111 у м. Покровськ Донецької області) з заявою про відкриття спадщини, було відкрито спадкову справу за реєстровим №61714965 (а.с. 26). До спадкової маси увійшла квартира АДРЕСА_1 .

Постановою нотаріуса П`ятої Донецької державної нотаріальної контори Сафроновою Н.Л. від 07.02.2018 року №26/02-31 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на підставі п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а саме, у зв`язку з ненаданням документів, що підтверджують право власності спадкодавця на зазначене вище житлове приміщення (а.с.27).

Як стверджує позивач, єдиним документом на підтвердження права власності померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на квартиру АДРЕСА_1 є копія договору купівлі-продажу від 04.06.1999 року, що виконаний на бланку серії НОМЕР_1 та посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Ізетовою Н.І. з реєстровим номером №787. Код витрачання бланку: 1-Договір про відчуження нерухомого майна, крім земельних ділянок (а.с. 25).

В позові зазначено, що оригінал правовстановлюючого документу на підтвердження права власності померлого (спадкодавця) на квартиру АДРЕСА_1 був втрачений спадкодавцем - ОСОБА_2 , під час перетину контрольно-перепускного пункту Майорське між тимчасово окупованою та підконтрольною Україні територією ще у 2017 році.

Відновити договір чи/або отримати нотаріально засвідчену копію останнього, за твердженням позивача, не виявляється можливим, оскільки приватний нотаріус Ізетова Н.І. внесена до списку приватних нотаріусів Донецької області, що здійснюють діяльність та тимчасово окупованій території України. Державне комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації міста Донецьк (код ЄДРПОУ 03336670), що здійснювало реєстрацію права власності спадкодавця на зазначене вище житлове приміщення, в стані припинення не перебуває, однак його місцезнаходженням визначено АДРЕСА_2 , що на даний час є тимчасово окупованою територією України.

Отже, вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для задоволення позову, суд виходив з наступного:

згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

В свою чергу, відповідно до ст. 392 ЦК України, в судовому порядку право власності на спадкове майно підлягає захисту шляхом його визнання у разі, зокрема, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності та є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Докази оспорювання іншою особою права власності на спадкове майно у даній справі відсутні, натомість, існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку у зв`язку із втратою спадкодавцем за життя документу, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.ст. 76, 80, 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Натомість, всупереч вимог ст.ст. 76, 80, 81 ЦПК України, позивачем жодних доказів на підтвердження втрати спадкодавцем правовстановлюючого документу чи/або вчинення спадкодавцем чи/або позивачем будь-яких дій щодо спроби його відновлення (звернення до правоохоронних органів, Державного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації міста Донецьк , приватного нотаріуса Ізетової Н.І. з метою отримання дублікату договору та державної реєстрації права власності, публікації оголошення в пресі про втрату документів тощо) суду не представлено.

При цьому, суд усвідомлює факт знаходження на даний час зазначених вище підприємств на тимчасово окупованій території України у м. Донецьк, та невідповідність виданих даними підприємствами документів встановленому в Україні зразку. Однак, враховуючи фактичне місце проживання позивача у м.Донецьк, зважаючи на те, що втрачений правовстановлюючий документ та реєстрація в органах БТІ права власності за даним правовстановлюючим документом були вчинені саме у м. Донецьк ще у 1999 році, тобто, за часів належності міста до підконтрольних Україні територій, отримання позивачем дублікату вже існуючого документу надало б суду можливості надати правову оцінку всім наданим доказам в сукупності для прийняття повного та об`єктивного рішення у справі.

Додаткових доказів правового статусу даного нерухомого майна, наявності/відсутності обтяжень на час звернення з позовом шляхом отримання витягів з відповідних реєстрів на підконтрольній Україні території, зокрема, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачем суду також не надано.

Окрім того, суд звертає увагу на той факт, що представником позивача за довіреністю визначено матір позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що є йомовірною спадоємицею померлого. Так, з тексту позову вбачається, що померлий проживав з матір`ю позивачки однією сім`єю. В той же час, доказів прийняття ОСОБА_3 спадщини після померлого, письмової відмови від прийняття спадщини чи/або постанови нотаріуса про відмову у виданні останній свідоцтва про право на спадщину суду не надано.

Як зазначалось вище, батько позивача - ОСОБА_2 (спадкодавець), помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а отже встановлений законодавцем шестимісячний строк на прийняття спадщини сплинув 05.02.2018 року. Разом з цим, наданий позивачем в якості доказу Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №50229213 датований 11.12.2017 року, тобто, до спливу вищезазначеного шестимісячного строку, підтверджує лише факт реєстрації нотаріусом спадкової справи, а отже, позбавляє суд визначити реальне коло спадкоємців померлого та, відповідно, відповідачів у даній справі.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку щодо недостатності представлених позивачем доказів для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують позовні вимоги та мають значення для вирішення справи, що є правовою підставою для відмови в позові.

Враховуючи результат вирішення спору, судові витрати у справі покладаються на позивача, відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 16, ч. 2 ст. 328, 1216, 1218 ЦК України, ст.ст. 19, 81, 89, 141, 263-265, 280 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Донецької міської ради (місцезнаходження: 84333, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Транспортна, буд. 2, ЄРДПОУ: 26502957), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: П`ята Донецька Державна нотаріальна контора (місцезнаходження: 85302, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, буд. 111, ЄРДПОУ: 02888260) про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30 денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст рішення виготовлений 30.07.2020 року.

Суддя О.В.Довженко