Рішення

від 04.08.2020 по справі 640/3419/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2020 року м. Київ № 640/3419/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу:

за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр Кенвуд"

про стягнення коштів у сумі 614 048,85 грн,

УСТАНОВИВ:

Головне управління Державна податкової служба у м. Києві (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр Кенвуд" (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд стягнути з ТОВ "Сервісний центр Кенвуд" податковий борг у розмірі 614 048,85 грн з рахунків у банках, що обслуговують такого платника.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість у сумі 209 730,04 грн та податку на прибуток приватних підприємств у сумі 404 318,81 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Вказана ухвала направлена на адресу відповідача, яка зазначена у позовній заяві та яка відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (місто Київ, вулиця Костянтинівська, будинок 73), та отримана уповноваженим представником за довіреністю 03.03.2020.

Частиною 8 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено про сплату податкового боргу за податковою вимогою від 11.01.2017 року №57-17 в повному обсязі; оскільки податкових вимог про сплату боргу, заявленого до стягнення, відповідач не отримував, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр Кенвуд" перебуває на податковому обліку в Головному управління Державної податкової служби у м. Києві та є платником податків.

Матеріалами справи підтверджено, що податковий борг відповідача станом на 24 січня 2020 року складає 614 048,85 грн, з яких податковий борг з податку на додану вартість - 209 730,50 грн; податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств - 404 318,81 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість виник на підставі самостійно поданої податкової декларації з податку на додану вартість від 20 листопада 2018 року №9256870460, від 19 січня 2019 року №9307850397 та внаслідок нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями від 23 листопада 2018 року №0862171206, від 12 грудня 2018 року №0932281213, від 21 березня 2019 року №0242801213, від 04 липня 2019 року №0553921206, нарахованої у порядку підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України.

Податковий борг з податку на прибуток виник внаслідок несплати відповідачем податкових зобов`язань згідно самостійно поданої податкової декларації з податку на прибуток від 07 лютого 2017 року №9269327049, від 06 лютого 2018 року №9298128704, від 01 березня 2019 року №9311216684, нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій податковими повідомленнями-рішеннями від 02 лютого 2018 року №0073861212, від 04 жовтня 2018 року №0679961212, від 29 липня 2019 року №0626581212, нарахованої у порядку підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України.

02.02.2018 податковим органом, на підставі акту перевірки від 17.01.2018 № 111/26-15-12-12-12/38235012, винесено податкове повідомлення-рішення № 0073861212, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 20 229,60 грн за порушення строку сплати податку на прибуток приватних підприємств (Т.1, а.с.64-69).

04.10.2018 податковим органом, на підставі акту перевірки від 21.09.2018 року № 7249/26-15-12-12-12/38235012, винесено податкове повідомлення-рішення № 0679961212, яким встановлено, що відповідача застосовано штраф у розмірі 39 600,00 грн за порушення строку сплати податку на прибуток приватних підприємств (Т.1, а.с.56-63).

23.11.2018 податковим органом, на підставі акту перевірки від 18.09.2018 №15785/26-15-12-06-16/38235012, винесено податкове повідомлення-рішення № 0862171206, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 23 615,53 грн за платежем: податок на додану вартість (Т.1, а.с.44-48).

12.12.2018 податковим органом, на підставі акту перевірки від 16.10.2018 № 23049/26-15-12-13-20, винесено податкові повідомлення-рішення № 0932291213, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 1379,50 грн за платежем: податок на додану вартість та № 0932281213, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 20 120,60 грн за платежем: податок на додану вартість (Т.1, а.с.39-43).

21.03.2019 податковим органом, на підставі акту перевірки від 25.02.2019 № 5673/26-15-12-13-20, винесено податкове повідомлення-рішення № 0242801213, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 12 343,13 грн за платежем: податок на додану вартість (Т.1, а.с.33-37).

04.07.2019 податковим органом, на підставі акту перевірки від 06.06.2019 № 5998/26-15-12-06/38235012, винесено податкове повідомлення-рішення № 0553921206, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 43 381,55 грн за платежем: податок на додану вартість (Т.1, а.с.30-32).

Крім того, контролюючим органом в порядку п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України донараховано відповідачу пеню.

Таким чином, станом на день розгляду даної адміністративної справи за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 614 048,85 грн, що підтверджується витягом з інтегрованої картки позивача (податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 404 318,81 грн (недоїмка -366 381,20 грн; пеня - 37 937,61 грн; податок на додану вартість у розмірі 209 730,04 грн (недоїмка - 206 226,50 грн; пеня - 3503,54)) (Т.1, а.с.13-27).

Враховуючи те, що відповідачем у встановленому законом порядку сума податкового боргу не сплачена, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Положеннями пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення згідно положень пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, в контексті положень пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

11.01.2017 контролюючим органом відповідачу було винесено податкову вимогу форми Ю № 57-17 на суму 27 029,00 грн, направлено відповідачу у визначений законом спосіб та отримана уповноваженої особою 10.03.2017 (Т.1,а.с.29).

З матеріалів справи вбачається, що заявлена до стягнення сума податкового боргу виникла, у зв`язку з несплатою платником податків самостійно узгоджених сум податкових зобов`язань, згідно нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій податковими повідомленнями-рішеннями та пені.

При цьому, відповідач стверджує, що податковий борг за податковою вимогою від 11 січня 2017 року №57-17 ним сплачено у повному обсязі, на підтвердження чого надано платіжне доручення від 29 березня 2017 року №757 про сплату 27 029,00 грн.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, відповідачем не надано жодних доказів у спростування заявленої до стягнення суми податкового боргу, зокрема, матеріали справи не містять доказів оскарження податкових повідомлень-рішень від 23 листопада 2018 року №0862171206, від 12 грудня 2018 року №0932281213, від 21 березня 2019 року №0242801213, від 04 липня 2019 року №0553921206, від 02 лютого 2018 року №0073861212, від 04 жовтня 2018 року №0679961212, від 29 липня 2019 року №0626581212, як і відсутні докази сплати податкового боргу у розмірі 614 048,85 грн.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо відсутності у нього податкового боргу у зв`язку із самостійною сплатою суми, зазначеної у податковій вимозі від 11 січня 2017 року №57-17, оскільки відповідачем не доведено відсутність у нього станом на дату сплати суми податкового боргу, відмінного від того, який зазначено у вимозі чи погашення всієї суми податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Отже, станом на час звернення позивача з даним позовом, з урахуванням наявних в матеріалах справи документів сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств, що також підтверджується довідкою від 27 січня 2020 року № 2799/9/26-15-10-07-09 (Т.1, а.с.7) щодо інформації про податковий борг, детальними розрахунками податкового боргу (Т.1, а.с. 11-13), витягом з інтегрованої картки платника податку (Т.1, а.с.14-27).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач довів належними та допустимими доказами факт наявності у відповідача суми податкового боргу, яка заявлена до стягнення, а тому приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Докази, які б підтверджували сплату суми податкового боргу на момент вирішення спору та скасування у судовому порядку податкових повідомлень-рішень, на підставі який виник податковий борг, та податкової вимоги, у справі відсутні, що є підставою для його стягнення у судового порядку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві є доведеними, підтверджуються необхідними доказами, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень стягнення судового збору з відповідача не передбачено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) - задовольнити повністю.

2. Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр Кенвуд" (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 73, код ЄДРПОУ 38235012) податковий борг у розмірі 614 048 (шістсот чотирнадцять тисяч сорок вісім) гривень 85 копійок у банках, що обслуговують такого платника податків.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова