Постанова

від 05.08.2020 по справі 182/8316/19(2-а/0182/8/2020)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 182/8316/19(2-а/0182/8/2020)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м. Дніпрі апеляційну

скаргу ОСОБА_1

на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2020 року (головуючий суддя - Кобеляцька-Шаховал І.О.) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Муратова Валерія Федоровича

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовом до головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Муратова Валерія Федоровича (далі - Відповідач), в якому просила суд: скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 13.11.2019 серії ІД №00042617 та справу закрити.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на те, що вказана постанова винесена з порушенням чинного законодавства, зокрема норм КУпАП, оскільки матеріали справи не містять доказів наявності в діях Позивача складу адміністративного правопорушення, зокрема, доказів перебування його транспортного засобу саме на майданчику платного паркування. З огляду на обставини викладені у позовній заяві просив суд задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2020 по справі №182/8316/19(2-а/0182/8/2020) в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Муратова Валерія Федоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовлено (а.с. 63-66).

Позивач - ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржила його в апеляційному порядку (а.с. 70-73).

В апеляційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та закрити справу.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема тим, що, як видно із спірної постанови, автомобіль марки Hyundai Getz номерний знак НОМЕР_1 належить на праві приватної власності юридичній особі Адвокатське бюро Альони Забари , однак постанову складено відносно ОСОБА_1 , хоча жодного доказу, який би підтверджував, що саме ОСОБА_1 було допущено порушення правил паркування спірна постанова не містить. Крім того, на думку Позивача, спірна постанова не містить доказів, що автомобіль перебував в місці паркування без оплати вартості паркування за добу, як і не містить посилань на докази, які доводять, що автомобіль взагалі стояв на місці його виявлення протягом доби.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу Позивач, також, вказав і про те, що Інспекцією не було надано на адвокатський запит жодного рішення виконавчого комітету на уповноваження головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Муратова Валерія Федоровича на розгляд справ про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому зазначена особа діяла з перевищенням владних повноважень.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Мотивуючи відзив Відповідач, зокрема зазначив про те, що у відповідності до положень ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, що на думку Відповідача свідчить про необґрунтованість доводів Позивача щодо відсутності підстав для винесення спірної постанови відносно саме ОСОБА_1 .

Поряд із зазначеним, Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, також, вказав і про те, що законодавством чітко визначено яким чином слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів, а саме: неоплата послуг більш як за 10 хвилин користування, що, на думку Відповідача, свідчить про безпідставність доводів Позивача щодо необхідності надання доказів відсутності оплати паркування за добу та доказів того, що автомобіль взагалі стояв на місці його виявлення протягом доби.

Відповідач, який був належним чином сповіщений про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання не з`явився та свого представника не направив, про причини неявки суд не сповістив.

Клопотань від учасників справи про відкладення розгляду справи у зв`язку із введенням постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 на території України карантину до суду апеляційної інстанції не надходило.

За таких обставин, колегія суддів, з урахуванням думки Позивача, ухвалила розглянути справу без участі учасників справи які не з`явились.

В судовому засіданні Позивач вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення Позивача, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13 листопада 2019 року відносно Позивача складена постанова про накладення адміністративного стягнення серії ІД №00042617, якою на останнього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень.

В обґрунтування спірної постанови вказано те, що 29 жовтня 2019 року Позивач, керуючи транспортним засобом Hyundai Getz номерний знак НОМЕР_1 , не оплатив вартість послуг користування майданчиком для платного паркування за адресою м. Дніпро, вул. Харківська від вул. Магдебурзького права до вул. Глінки, Д1006, чим порушив абз. 2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів та здійснив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 152-1 КУпАП (а.с.5).

Оскарження правомірності винесеного суб`єктом владних повноважень рішення у формі постанови від 13 листопада 2019 року є предметом судового розгляду в даній справі.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року №80731-X; Постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1342 Про затвердження Правил паркування транспортних засобів .

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що надані Відповідачем докази у вигляді фотознімків є належним доказом вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, оскільки такі фотознімки підтверджують користування Позивачем майданчиком для паркування більш як 10 хвилин безперервно.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 4 Правил паркування транспортних засобів паркування - розміщення транспортного засобу на майданчику для паркування.

Згідно з абз. 2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів користувач зобов`язаний сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування.

Частиною 1 статті 152-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування.

У Примітці до статті 152-1 КУпАП роз`яснено, що під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).

Відповідно до Примітки до статті 14-2 КУпАП режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною другою ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З матеріалів справи вбачається, що спірна постанова містить вказівку про здійснення фотозйомки за допомогою технічного засобу Logic Instrument Fleldbook K80V2 (а.с. 5).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Відповідач, на якого покладено обов`язок доказування, до суду першої інстанції на підтвердження факту вчинення Позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, надав фотознімки подій 29 жовтня 2019 року із зображенням транспортного засобу Hyundai Getz номерний знак НОМЕР_1 (час: 09:53:09, 09:53:23, 09:53:27, 09:53:28, 10:04:19, 10:04:35, 10:04:39, 10:04:40) (а.с. 56).

Дослідивши надані докази, колегія суддів встановила, що на вказаних фотознімках зафіксовано розташування транспортного засобу Hyundai Getz номерний знак НОМЕР_1 на одному й тому ж паркувальному місці, яке позначено блакитною смугою на проїзній частині та на бордюрі, у тому числі відносно нерухомих об`єктів, не змінювалось у зафіксовані Відповідачем проміжки часу 09:53:09 та 10:04:40.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що матеріали даної справи не містять доказів оплати 29 жовтня 2019 року за послуги паркування транспортного засобу Hyundai Getz номерний знак НОМЕР_1 на майданчику для платного паркування за адресою м. Дніпро, вул. Харківська від вул. Магдебурзького права до вул. Глінки, Д1006.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про те, що надані Відповідачем фотознімки подій 29 жовтня 2019 року є належними доказами вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, оскільки фіксують факт користування Позивачем майданчиком для платного паркування більше як 10 хвилин у відповідну добу користування 29 жовтня 2019 року.

Щодо доводів Позивача про відсутність підстав для прийняття спірної постанови відносно саме ОСОБА_1 , оскільки жодного доказу, який би підтверджував, що саме ОСОБА_1 було допущено порушення правил паркування спірна постанова не містить, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

З матеріалів справи встановлено, що власником транспортного засобу Hyundai Getz номерний знак НОМЕР_1 є Адвокатське бюро Альони Забари (а.с. 21, 59).

При цьому, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником (засновником - виконуючим обов`язки керуючого бюро) Адвокатського бюро Альони Забари (код ЄДРПОУ 42479541) є ОСОБА_1 (а.с. 20).

З матеріалів справи, також, встановлено, що до Єдиного державного реєстру транспортних засобів не внесено відомості про належного користувача транспортного засобу Hyundai Getz номерний знак НОМЕР_1 .

З аналізу вищенаведеного випливає те, що, в даному випадку, ОСОБА_1 як керівник Адвокатського бюро Альони Забари є належною особою, відносно якої складено спірну постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 152-1 КУпАП.

Щодо посилань Позивача на відсутність у Відповідача повноважень розглядати справи про притягнення до адміністративної відповідальності, суд апеляційної інстанції бере до уваги те, що вказані доводи ОСОБА_1 до суду першої інстанції не заявлялись та не розглядались судом першої інстанції як одна з підстав позову. Однак, колегія суддів звертає увагу заявника апеляційної скарги на те, що рішенням Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 28.11.2018 року №1164 уповноважено інспекторів з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, у тому числі: розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, та накладати адміністративні стягнення, що свідчить про необґрунтованість вищезазначених доводів Позивача.

Підсумовуючи вищевикладене, та з урахуванням наявності в матеріалах справи належних доказів на підтвердження вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, колегія суддів дійшла висновку про доведеність належними та допустимими доказами вчинення Позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення та, як наслідок, правомірність притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову в задоволенні адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 12 травня 2020 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 310, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2020 по справі №182/8316/19(2-а/0182/8/2020) - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та, відповідно до ч. 3 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя В.В. Мельник

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов