Постанова

від 29.07.2020 по справі 420/7555/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/7555/19 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Яковлєва О.В.

при секретарі: Шатан В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2020р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфратек" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2019р. ТОВ "Інфратек" звернулося в суд із адміністративним позовом до ГУ ДПС в Одеській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області за №0006401414 від 26.11.2019р. про збільшення Товариству грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств на суму 187 294грн., з яких за основним платежем 149 835грн., штрафних санкцій 37 459грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області за №0006411414 від 26.11.2019р. про збільшення Товариству грошових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 204 708грн., з яких за основним платежем 163 766грн., штрафних санкцій 40 942грн..

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що у період з 15.10.2019р. по 29.10.2019р. посадовими особами контролюючого органу проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Інфратек" з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість за період з 1.01.2016р. по 31.12.2018р..

За результатами перевірки, 29.10.2019р. ДПС складено Акт перевірки за №39/15-32-05-14/36109324, у висновках якого встановлено низку порушень.

На підставі встановлених порушень ГУ ДПС в Одеській області 26.11.2019р. прийнято податкові повідомлення-рішення:

- за №0006401414, яким ТОВ Інфратек збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств: за податковими зобов`язаннями - 149 835грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 37 459грн.;

- за №0006411414, яким ТОВ Інфратек збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість: за податковими зобов`язаннями - 163 766грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 40 942грн..

Позивач не погоджується із вказаними податковими повідомленнями-рішенням, вважає їх протиправними, незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки не обґрунтовані фактичними обставинами.

Посилаючись на вказані обставини просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2020р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області за №0006401414 від 26.11.2019р. про збільшення Товариству грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств на суму 187 294грн., з яких за основним платежем 149 835грн., штрафних санкцій 37 459грн.;

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області за №0006411414 від 26.11.2019р. про збільшення Товариству грошових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 204 708грн., з яких за основним платежем 163 766грн., штрафних санкцій 40 942грн..

Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Інфратек" 5 880,1грн. судового збору.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування рішення суду та прийняття по справі нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову, з наступних підстав.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення контролюючий орган не надав належну оцінку представленим первинним документам податкового та бухгалтерського обліку, та помилково вважав, що платником податку допущенні порушення податкового законодавства.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, перевірки доказів, у зв`язку чим допустив невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про відмову у позові, з наступних підстав.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що ТОВ Інфратек є господарюючим суб`єктом, основним видом діяльності якого, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є Код КВЕД 42.91 Будівництво водних споруд; Код КВЕД 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.; Код КВЕД 43.11 Знесення; Код КВЕД 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; Код КВЕД 43.13 Розвідувальне буріння; Код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи; Код КВЕД 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; Код КВЕД 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; Код КВЕД 43.31 Штукатурні роботи; Код КВЕД 43.32 Установлення столярних виробів; Код КВЕД 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; Код КВЕД 43.34 Малярні роботи та скління; Код КВЕД 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; Код КВЕД 43.91 Покрівельні роботи; Код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; Код КВЕД 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; Код КВЕД 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; Код КВЕД 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; Код КВЕД 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Код КВЕД 71.11 Діяльність у сфері архітектури; Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; Код КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); Код КВЕД 42.11 Будівництво доріг і автострад; Код КВЕД 42.12 Будівництво залізниць і метрополітену; Код КВЕД 42.13 Будівництво мостів і тунелів; Код КВЕД 42.21 Будівництво трубопроводів; Код КВЕД 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

У періоді з 15.10.2019р. по 29.10.2019р. посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ Інфратек з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість за період з 1.01.2016р. по 31.12.2018р., за результатами якої 29.10.2019р. складено Акт за №39/15-32-05-14/36109324 (Т.1, а.с.20-64), у висновках якого встановлено низку порушень, а саме:

- пп.134.1.1. п.134.1. ст.134 ПК України, п.5, п.6, п.11, п.12, п.15, п.20 п(с)БО 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318, п.5.4, п.5.5 розділу ІІ П(С)БО 25, положень Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 1.07.1997р. №141, занижено податок на прибуток підприємства всього в сумі 149835 грн., в тому числі: за 2016 рік в сумі 38 363грн., за 2017р. в сумі 111 472грн.;

- п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198, ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість до сплати всього в сумі 163 766грн., у тому числі: листопад 2016р. на суму - 11 457грн., грудень 2016р. на суму - 31 169грн., липень 2017р. на суму - 42 114грн., жовтень 2017р. на суму - 21 485грн., листопад 2017р. на суму - 57 541грн. (Т.1 а.с.63).

Не погоджуючись із встановленими порушеннями, товариством 11.11.2019р. складено та направлено на ім`я начальника ГУ ДПС в Одеській області заперечення на Акт перевірки за №39/15-32-05-14/36109324 від 29.10.2019р. (Т.1 а.с.67-86).

Однак, податковий орган своїм листом від 21.11.2019р. за №4227/10/15-32-05-13-10 повідомило товариство про залишення Акту перевірки без змін (Т.1 а.с.89-93).

В подальшому, на підставі встановлених порушень, 26.11.2019р. податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- за №0006401414, яким ТОВ Інфратек збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств: за податковими зобов`язаннями - 149 835грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 37 459грн. (Т.1, а.с.94),

- за №0006411414, яким ТОВ Інфратек збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість: за податковими зобов`язаннями - 163 766грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 40 942грн. (Т.1, а.с.95).

Перевіряючи правомірність та законність дій та рішень податкового органу, які позивач просить визнати протиправними та незаконними, судова колегія виходить з наступного.

Спірні правовідносини щодо формування витрат та податкового кредиту з ПДВ визначені Податковим Кодексом України, ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, Затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. за №246.

Приписами п.2 ст.3 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999р. (із змінами та доповненнями з змінами та доповненнями) визначено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Положеннями ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Необхідність підтвердження господарських операцій. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2. ст.1, п.2.1 ст.2 Положення №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Згідно з п.2.4 Положення №88, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як зазначено в п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витратами - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

За правилами п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

У відповідності до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.138.4, 138.6 - 138.9, пп.138.10.2 - 138.10.4 п.138.10, п.138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з п.138.5, пп.138.10.5, 138.10.6 п.138.10, п.138.11, 138.12 цієї статті, п.140.1 ст.140 та ст.141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п.138.3 цієї статті та у ст.139 цього Кодексу.

Положеннями пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України закріплено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п.138.2, 138.4, 138.6 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Таким чином, вищевказані норми податкового законодавства чітко визначають порядок формування платником податку витрат та вказують які первинні документи такі витрати підтверджують.

Так, з матеріалів справи вбачається, що у процесі господарської діяльності позивачем було укладено договори з наступними контрагентами: ТОВ Вілайн Сіті (код ЄДРПОУ 41138399), ТОВ АЛЬ-ТЕКС (код ЄРПОУ 41206809), ТОВ ІНБУДСЕРВІС (код ЄДРПОУ 40693966), ТОВ ГРІН БУД ЛАЙН (код ЄДРПОУ 40605639), ТОВ Марвіл-Трейд (код ЄДРПОУ 41518029), ТОВ Олстар Інвест (код ЄДРПОУ 40328404).

Як вбачається із матеріалів справи, що позивачем по взаємодії із зазначеними контрагентами до перевірки були надані: договори з контрагентами, аналітичні журнали-ордери по субрахункам бухгалтерського обліку 361,703, накладні, довідки про вартість виконаних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт, первинні бухгалтерські документи, бухгалтерські довідки.

Проте, як встановлено під час перевірки та підтверджено під час апеляційного розгляду, що з метою дослідження реальності проведення задекларованих ТОВ Інфратек господарських операцій із вищезазначеними контрагентами, податковим органом здійснено збір та наліз податкової інформації щодо вказаних постачальників та встановлено неможливість здійснення контрагентами господарської діяльності, а саме встановлено, що у вищезазначених контрагентів відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості для вчинення тих чи інших дій що становлять зміст господарської операції, як от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів, тощо, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності, неможливість здійснення операцій в часі та просторі з урахуванням іншої зареєстрованої діяльності контрагентів.

Під час апеляційного розгляду судовою колегією надавався час позивачу для надання відповідних документів та доказів, які б підтверджували те, що контрагенти реально могли здійснювати господарську діяльність. Однак, позивачем так і не надано до суду відповідних документів та доказів.

Отже, аналізуючи вищевикладене, апеляційний суд зазначає, що при дослідженні усіх наданих та наявних в матеріалах справи документів, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ні до податкового органу, ні до суду не були надані відповідні документи, які б дійсно підтверджували те, що контрагенти позивача дійсно могли здійснювати господарську діяльність та факт отримання послуг та товарів від контрагентів. На вказані обставини посилався у своїх висновках і податковий орган.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що укладені позивачем договори не мали на меті настання реальних правових наслідків, що відповідно свідчить про безтоварність господарських операцій позивача по вищевказаним контрагентам.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що дії платника податку - позивача вказують на його недобросовісність, а вчинені ним господарські операції викликають сумнів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідно до інформаційного листа ВАС України №742/11/13-11 від 2.06.2011, при розгляді справи по суті, судам необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку на додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає й те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до позиції Верховного Суду відсутність реального вчинення господарських операцій та як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом п.44.1 ПКУ не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податків - учасників відповідних операцій.

За таких обставин, судова колегія вважає, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення податковий орган виходив із встановлених під час перевірки обставин, та діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений діючим законодавством України.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції уваги на вказані обставини не звернув, належної оцінки не дав та дійшов помилкового висновку про те, що надані до перевірки та суду первинні документи податкового та бухгалтерського обліку підтверджують реальність господарських операцій позивача з переліченими контрагентами.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає за необхідним рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі нову постанову про відмову у задоволенні вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2020р. - скасувати.

Прийняти по справі нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфратек" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 5 серпня 2020р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв