Постанова

від 28.07.2020 по справі 826/7193/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7193/18 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Земляної Г.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Томакс-2000 до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 грудня 2017 року, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Томакс-2000 (далі - позивач, ТОВ Томакс-2000 ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 грудня 2017 року №2205140302, №00008971402, №00008961402, №00008951402.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ним звітність з податку на доходи фізичних осіб подавалась належним чином, в повному обсязі, відповідно до порядку та у встановлені законодавством строки, тоді як факт подання звітності з недостовірними відомостями не доведений відповідачем; надана для проведення перевірки первинна документація щодо укладеного ТОВ "Томакс-2000" договору на охорону та супроводження вантажів відображає реальні господарські операції між контрагентами, зокрема, і грошові зобов`язання, що виникли у позивача перед ТОВ "Торговий дім "Сокар Україна" з відшкодування втраченого вантажу; відповідачем не зроблено належної перевірки рівня звичайних цін на послуги, що реалізувались позивачем, шляхом порівняння таких цін із справедливою ринковою ціною ідентичних (аналогічних) послуг у співставних умовах.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2020 року даний адміністративний позов - задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї позиції скаржник зазначив, що перевіркою позивача встановлено невідповідність даних щодо кількості взятого під охорону вантажу та зданого вантажоодержувачу вантажу з даними, викладеними в претензіях від ТОВ "Торговий дім "СОКАР Україна" за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року; претензія не є підставою для включення до витрат вартості претензій без підтверджуючих документів щодо виникнення фактичних нестач та повідомлення про результати розгляду претензії винної особи, та інших документів, що підтверджують фактичне понесення витрат у відповідних податкових періодах. Тобто, перевіркою не підтверджено витрати, що виникли за рахунок несплачених сум претензій ТОВ Томакс-2000 у загальній сумі 390888 грн., також перевіркою не підтверджено правомірність віднесення витрат за виставленими претензіями розмірі несплачених сум претензій ТОВ Томакс-2000 у загальній сумі 545609 грн.

Відповідачем у скарзі заявлено клопотання про допущення процесуального правонаступництва шляхом заміни неналежного відповідача - ГУ ДФС у м. Києві на належного - ГУ ДПС у ум. Києві.

Ознайомившись із заявленим клопотанням, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи із наступного.

Згідно статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1200 від 18 грудня 2018 року утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" реорганізовано Головне управління ДФС у м. Києві шляхом його приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві.

Таким чином, суд вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво відповідача у справі, допустивши заміну Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Томакс-2000" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 26, код 34794382) зареєстроване в якості юридичної особи 12 грудня 2006 року; перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Відповідно до стптей 20, 77, 82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за ІІІ квартал 2017 р., на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 07 вересня 2017 року №8702 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Томакс-2000" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, валютного - за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, про що складено акт перевірки від 15 листопада 2017 року №475/26-15-14-02/34794382.

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ "Томакс-2000":

п.44.1, 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, ст. 1 ч. 1., ст. 2, п. 1 п. 2 ст. 9, ст. 3 Закону №996, п. 5, 6, 9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку "Витрати" 16, затвердженого Міністерством фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 70 360 грн., в тому числі, за 2014 рік у сумі 70 360 грн. та завищено суму від`ємного значення з податку на прибуток на загальну суму 1 625 322 грн., в т.ч. за 2015 рік, на суму 1 625 322 грн.;

п. 186.2, п. 186.3 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 465 396 грн., у тому числі: серпень 2015 року у сумі 27 426 грн., вересень 2015 року у сумі 36 002 грн., жовтень 2015 року у сумі 87 142 грн., листопад 2015 року у сумі 174 033 грн., грудень 2015 року у сумі 140 793 грн.;

п. 49.2, пп.49.18.2 п.49.18 ст. 49, пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, р. ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13 січня 2015 року №4, а саме, подання з невірно відображеним ідентифікаційним кодом фізичної особи, що призвело до зміни платника податку на ІІІ квартал 2014 року - IV квартал 2016 року.

За період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року ТОВ "Томакс-2000" задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, у сумі 14 602 000 грн.

Перевіркою повноти декларування сум витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року встановлено його завищення на суму 390 888 грн., а саме, перевіркою відображеного показника на підставі таких документів: оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерських рахунках 10, 13, 20, 31, 37, 63, 65, 66, 68, 92, 79, банківських виписок, договорів з додатками та додатковими угодами), актів виконаних робіт/послуг, видаткових накладних, відомостей по заробітній платі та інших наданих документів встановлено завищення задекларованих ТОВ "Томакс-2000" показників рядку 06 "інші витрати;" податкових декларацій з податку на прибуток за 2014 р.

ТОВ "Томакс-2000" (виконавець) укладено договір на охорону та супроводження вантажів від 03 серпня 2011 року №2-08-11-ОГ (з додатковими угодами та протоколами узгодження договірної ціни) з ТОВ "Торговий дім "СОКАР Україна" (замовник), згідно з умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги з охорони та супроводження світлих нафтопродуктів в залізничних вагонах-цистернах по залізниці України до нафтобаз замовника.

Умовами додаткових угод від 01 листопада 2011 року №1, від 08 вересня 2014 року №3, від 01 грудня 2014 року виконавець зобов`язаний відшкодувати замовникові вартість втраченого вантажу по кожній вагоно-цистерні, яка перевищує 0,6% від маси вантажу, узятого під охорону.

Додатковою угодою від 15 липня 2015 року №4 з 31 липня 2015 року достроково розірвано вказаний договір.

До перевірки надано претензії від ТОВ "Торговий дім "СОКАР Україна" на адресу ТОВ "Томакс-2000" за 2014 рік на загальну суму 896 634, 51 грн.

Відповідно до платіжних доручень ТОВ "Томакс-2000" сплачено на розрахунковий рахунок ТОВ "Торговий дім "СОКАР Україна" загальну суму 505 746 грн.; станом на 31 грудня 2014 року обліковується кредиторська заборгованість перед ТОВ "Торговий дім "СОКАР Україна" у сумі 390 888 грн.

Крім того, відповідно до наданих ТОВ "Томакс-2000" до перевірки актів прийому-передачі вантажу за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, які були виписані на підставі договору від 03 серпня 2011 року №2-08-11-ОГ, перевіркою встановлено невідповідність даних щодо кількості взятого під охорону вантажу та зданого вантажоодержувачу вантажу з даними, викладеними в претензіях від ТОВ "Торговий дім "СОКАР Україна" за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року.

Під час проведення перевірки з урахуванням відповіді ТОВ "Томакс-2000" з завіреними належним чином копіями документів на запит від 18 жовтня 2017 року №2 встановлено, що у товариства відсутні наступні документи: комерційні акти, акти за формою 5-ПН (з нестачами), розрахунки сум вартості претензій, письмові результати розгляду претензій.

За таких обставин витрати у розмірі 390 888 грн. за 2014 рік не враховано, у зв`язку з чим донараховано 70 360 грн. податку на прибуток.

Перевіркою повноти декларування показників рядок 02 Декларацій "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року, в результаті порушень, встановлених у р. ІІІ акту перевірки, ТОВ "Томакс-2000" завищено суми збитку фінансового результату за результатами перевірки на загальну суму 1 625 322 грн., в т.ч. за 2015 р. на суму 1 625 322 грн.

Перевіркою встановлено віднесення ТОВ "Томакс-2000" до складу витрат за 2015 рік витрат у сумі 948 359 грн., що виникли за рахунок виставлених претензій на відшкодування вартості втраченого вантажу при наданні охоронних послуг та супроводу вантажу на підставі договору від 03 серпня 2011 року №2-08-11-ОГ (додатковою угодою від 15 липня 2015 року №4 з 31 липня 2015 року достроково розірвано вказаний договір).

Відповідно до платіжних доручень ТОВ "Томакс-2000" сплачено на розрахунковий рахунок ТОВ "Торговий дім "СОКАР Україна" загальну суму 402 750, 05 грн.

Відповідно до бухгалтерських регістрів ТОВ "Томакс-2000" станом на 31 грудня 2016 року обліковується кредиторська заборгованість перед ТОВ "Торговий дім "СОКАР Україна" у сумі 936 496, 35 грн.

Відповідно до наданих ТОВ "Томакс-2000" до перевірки актів прийому-передачі вантажу за період з 01 січня 2015 року по 31 липня 2015 року, які були виписані на підставі договору від 03 серпня 2011 року №2-08-11-ОГ, перевіркою встановлено невідповідність даних щодо кількості взятого під охорону вантажу та зданого вантажоодержувачу вантажу з даними, викладеними в претензіях від ТОВ "Торговий дім "СОКАР Україна" за період з 01 січня 2015 року по 31 липня 2015 року.

Під час проведення перевірки та урахуванням відповіді "Томакс-2000" з завіреними належним чином копіями документів на запит від 18 жовтня 2017 року №2 встановлено, що у товариства відсутні наступні документи: комерційні акти, акти за формою 5-ПН (з нестачами), розрахунки сум вартості претензій, письмові результати розгляду претензій.

За таких обставин суми збитку фінансового результату з податку на прибуток (від`ємне значення) у розмірі 1 652 322 грн. за 2015 рік не враховано.

Проведеною перевіркою відображеного показника податку на додану вартість за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року у загальній сумі 8 279 917 грн. на підставі наданих на перевірку документів встановлено заниження ТОВ "Томакс-2000" згідно з поданими деклараціями показників у рядку 1 Декларацій "операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%", колонки Б - "Суми ПДВ" на загальну суму 465 396 грн., у тому числі: серпень 2015 року у сумі 27 426 грн., вересень 2015 року у сумі 36 002 грн., жовтень 2015 року у сумі 87 142 грн., листопад 2015 року у сумі 174 033 грн., грудень 2015 року у сумі 140 793 грн.

На підставі наданих до перевірки документів, декларацій, а також аналізу бухгалтерського рахунку 79 "Фінансові результати", встановлено, що ТОВ "Томакс-2000" здійснювало постачання послуг за ціною нижче їх собівартості; товариством не визначено базу оподаткування податком на додану вартість на суму перевищення собівартості послуг над вартістю їх поставки (за вирахуванням податку на додану вартість по операціях з постачання товарів на митній території України), чим занижено суму податкового зобов`язання на загальну суму 465 369 грн.

Зазначене порушення не вплинуло на правильність визначення податку на прибуток.

При проведенні перевірки встановлено порушення вимог п. 49.2, пп.49.18.2 п.49.18 ст. 49, пп. "б" п. 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, р. ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13 січня 2015 року №4, а саме, подання з невірно відображеним ідентифікаційним кодом фізичної особи, що призвело до зміни платника податку на ІІІ квартал 2014 року - IV квартал 2016 року, так згідно повідомлень щодо допущених помилок у податкових розрахунках зазначено код помилки 99 - податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО".

05 грудня 2017 року контролюючим органом на підставі вказаного акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 2205140302 , яким за порушення п. 49.2, пп.49.18.2 п.49.18 ст. 49, пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, р. ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на вартість фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13 січня 2015 року №4, накладено штраф у розмірі 510 грн .;

- № 00008971402 , яким за порушення п.44.1, 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України , ст. 1 ч. 1., ст. 2, п. 1 п. 2 ст. 9, ст. 3 3акону №996, п. 5, 6, 9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку "Витрати" 16, затвердженого Міністерством фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 652 322 грн. за 2015 р. ;

- № 00008951402 , яким за порушення п.44.1, 44.2 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, ст. 2, п. 1 п. 2 ст. 9, ст. 3 Закону №996 позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 87 950 грн. , з яких 70 360 грн. основного платежу та 17 590 грн. штрафних санкцій;

- № 00008961402 , яким за порушення п. 186.2, п. 186.3 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України позивачу збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 581 745 грн. , з яких 465 396 грн. основного зобов`язання та 116 349 грн. штрафних санкцій.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх неправомірними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На виконання вимог вказаної статті колегія суддів переглядає оскаржуване рішення з тих підстав та щодо тих обставин, на які посилається апелянт в своїй скарзі.

Відповідно до п.49.2 статті 49 ПК України, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності. Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 43 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, подають контролюючим органам декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому Кодексом.

Згідно п.49.18 статті 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема (відповідно до пп. 49.18.2. ПК України) - календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Згідно п. 3.1 р. ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 р. №4, реквізити податкового розрахунку, що заповнюються: податковий номер юридичної особи - податкового агента, податковий номер або серія та номер паспорта фізичної особи - податкового агента (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), яка подає розрахунок.

Відповідно до п. 119.2 статті 119 ПК України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 грн.

Зі змісту наведеної вище норми випливає, що окремими самостійними складами податкового правопорушення є: 1) неподання податкової звітності по податку на доходи фізичних осіб, 2) подання податкової звітності по податку на доходи фізичних осіб з порушенням встановлених строків, 3) подання податкової звітності по податку на доходи фізичних осіб не у повному обсязі, 4) подання податкової звітності по податку на доходи фізичних осіб з недостовірними відомостями або з помилками про суми доходів, про суми утриманого податку або про суми отриманої оплати за товари (роботи, послуги) (у разі, коли недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку).

У податковому законодавстві міститься поняття платника податку. Так, відповідно до п.15.1 статті 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 3.4.1 акту перевірки в обґрунтування висновку про порушення вказаних положень законодавства зазначено подання з невірно відображеним ідентифікаційним кодом фізичної особи, що призвело до зміни платника податку на ІІІ квартал 2014 року - IV квартал 2016 року, так згідно повідомлень щодо допущених помилок у податкових розрахунках зазначено код помилки 99 - податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО".

Оцінивши фактичні обставини справи, зіставивши їх з аргументацією, наявною в Акті перевірки, а також врахувавши зміст наведених вище правових норм податкового законодавства, колегія суддів вважає, що відповідач не мав жодних підстав накладати на позивача штрафні санкції у розмірі 510 грн., оскільки з боку ТОВ Томакс-2000 за період 3 квартал 2014 року - 4 квартал 2016 року:

- звітність по податку на доходи фізичних осіб подавалась належним чином, в повному обсязі, відповідно до порядку та у встановлені законодавством строки (як докази у справі містяться квитанції про подачу звітності форми №1ДФ);

- факт подання податкової звітності по податку на доходи фізичних осіб з недостовірними відомостями або з помилками про суми доходів, про суми утриманого податку або про суми отриманої оплати за товари (роботи, послуги) (у разі, коли недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку) - не доведений відповідачем.

В Акті перевірки відсутнє посилання на конкретне порушення - не зазначено яка саме цифра(и) ідентифікаційного номеру та якої саме фізичної особи було визначено невірно. Більш того, в розумінні п. 119.2. ПК України, не зазначено який платник податку на якого платника податку був змінений в результаті допущеної помилки при поданні відповідної звітності.

При цьому слід зазначити, що без настання визначених законом наслідків (коли недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку), накладання штрафних санкцій за п. 119.2 статті 119 ПК України на платника податків не передбачається.

Відповідач в апеляційній скарзі також не повідомив жодної додаткової інформації щодо вказаного порушення, хоча судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні було наголошено на тому, що з наявних матеріалів справи неможливо встановити, яка саме цифра (цифри) ідентифікаційного номеру та якої конкретно особи було вказано невірно.

За таких обставин неможливо встановити подію порушення та надати йому правову оцінку.

Згідно ч. 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач вказаного обов`язку не виконав, тому суд вбачає підстави для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 05 грудня 2017 року № 2205140302 та, відповідно, його скасування.

Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 05 грудня 2017 року № 00008971402, № 00008951402 .

Згідно п.44.1, 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно пп.134.1.1 п. 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно п. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції станом на 31 грудня 2014 року) не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно ч.1 статті 1, статті 2, ч. 1, 2 статті 9, статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову та звітність в Україні" активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Причиною для висновку про порушення вказаних положень законодавства, зменшення позивачу суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 652 322 грн. за 2015 рік, збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 87 950 грн., став аналіз виконання укладеного між ТОВ "Томакс-2000" (виконавець) з ТОВ "Торговий дім "СОКАР Україна" (замовник) договору на охорону та супроводження вантажів від 03 серпня 2011 року №2-08-11-ОГ.

Так, ТОВ Томакс-2000 (Виконавець) укладено договір з ТОВ Торговий Дім СОКАР Україна (Замовник) на охорону та супроводження вантажів з нафтопродуктів від 03 серпня 2011 року № 2-08-11-ОГ.

До перевірки позивачем були надані відповідачу претензії від ТОВ Торговий Дім СОКАР Україна на адресу ТОВ Томакс-2000 щодо виявлених за результатами супроводження перевезення нафтопродуктів нестач у сумі 896 634,51 грн.

Відповідно до платіжних доручень ТОВ Томакс-2000 сплачено на розрахунковий рахунок ТОВ Торговий Дім СОКАР Україна загальну суму 505 746 грн.

Відповідно до бухгалтерських регістрів ТОВ Томакс-2000 по рахунку 685 станом на 31 грудня 2014 року обліковується кредиторська заборгованість перед ТОВ Торговий Дім СОКАР Україна у сумі 390 888 грн. (896 634,51 - 505 746 грн.= 390 888,51)

Крім того, відповідно до наданих ТОВ Томакс-2000 до перевірки актів прийому-передач вантажу за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, які були виписані на підставі договору від 03 серпня 2011 року № 2-08-11-ОГ, перевіркою встановлено невідповідність відомостей щодо кількості взятого під охорону вантажу та зданого вантажоодержувачу вантажу з даними, викладеними в претензіях від ТОВ Торговий Дім СОКАР Україна за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року.

Під час проведення перевірки та з урахуванням відповіді ТОВ Томакс 2000 з завіреними належним чином копіями документів на запит від 18 жовтня 2017 року №2, відповідачем встановлено, що у Товариства відсутні наступні документи: комерційні акти, акти за формою 5-ПН (з нестачами), розрахунки сум вартості претензій, письмові результати розгляду претензій.

Відповідно до п. 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків під час складання такої звітності.

Обов`язковість складання комерційних актів, актів за формою 5-ПН (з нестачами) передбачена пп.5.2.4, пп.5.2.6 Інструкції Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Однак, позивач зазначає, що оскільки ТОВ Томакс-2000 не займається закупівлею, транспортуванням, зберіганням та/або реалізацією нафти і нафтопродуктів на території України, то вимоги Інструкції № 281/171/578/155 для нього не є обов`язковими.

Проте, колегія суддів з таким твердженням не погоджується, оскільки, відповідно до п. 2.3 Договору від 03 серпня 2011 року № 2-08-11-ОГ між ТОВ Томакс-2000 та ТОВ Торговий Дім СОКАР Україна на охорону та супроводження вантажів визначення кількості і якості вантажу при його передачі на охорону і супровід здійснюється відповідно до положень Інструкції № 281/171/578/155 від 02 травня 2008 року. Результати визначення кількості вантажу відбиваються в акті прийому-передачі вантажу під охорону, який підписується представниками Сторін, а у випадках, визначених Замовником, представником незалежної експертної організації. Так само результати відображаються в акті форми 5-ПН, яку підписують члени комісії, що брали участь в прийомі нафтопродуктів.

Також в п.2.5 Цього Договору зазначено про те, що кількість (маса) прибулого вантажу визначається (вимірюється) спільно представниками Замовника і Виконавця об`ємно-масовим статичним способом згідно ГОСТ 26976-83, ГОСТ 3900-85, Інструкції № 281/171/578/155 від 02 травня 2008 року, таблиць калібрувань залізничних цистерн. Результати визначення кількості вантажу відбиваються в акті прийому-передачі вантажу Замовникові.

Таким чином, за умовами Договору від 03 серпня 2011 року № 2-08-11-ОГ застосування вимог Інструкції № 281/171/578/155 від 02 травня 2008 року є обов`язковим для його сторін, в тому числі і для ТОВ Томакс-2000 .

Згідно п.5.2.4 Інструкції маса нафти або нафтопродукту визначається вантажоодержувачем спільно з представником залізниці в разі: надходження нафти або нафтопродукту в несправній цистерні; надходження нафти або нафтопродукту з несправною пломбою ЗПП чи без пломби ЗПП за наявності позначки в залізничній накладній, що вантаж прийнятий до перевезення під пломбою ЗПП; надходження нафти або нафтопродукту зі справною пломбою ЗПП, але з ознаками нестачі, виявленої за допомогою ЗВТ, без порушення ЗПП.

У разі виявлення нестачі нафти або нафтопродукту понад норми природних втрат або їх надлишків складається комерційний акт.

Згідно п.5.2.5 Інструкції комісійне приймання нафти або нафтопродукту за кількістю здійснюють уповноважені наказом керівника підприємства вантажоодержувача особи, які мають відповідну освіту, кваліфікацію та досвід роботи з питань визначення кількості нафти і нафтопродуктів у залізничних цистернах, на яких покладено відповідальність за дотримання правил приймання нафти і нафтопродуктів, установлених цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами та нормативними документами.

Комісійне приймання нафти і нафтопродуктів відбувається за участі представників охоронної організації, що супроводжували нафту або нафтопродукти (у разі, якщо згідно з відповідним договором вантаж супроводжується охоронною організацією).

Відповідно до ч.1, 2 статті 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до статті 222 Господарського кодексу України у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

У претензії зазначаються: повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та особи (осіб), якій претензія пред`являється; дата пред`явлення і номер претензії; обставини, на підставі яких пред`явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; вимоги заявника з посиланням на нормативні акти; сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії; перелік документів, що додаються до претензії.

Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях.

Претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено цим Кодексом або іншими законодавчими актами.

Про результати розгляду претензії заявник має бути повідомлений письмово. Відповідь на претензію підписується повноважною особою або представником одержувача претензії та надсилається заявникові рекомендованим або цінним листом або вручається йому під розписку.

Відповідно до статті 8 розділу II Господарського процесуального кодексу України про результати розгляду претензії заявник повідомляється у письмовій формі.

У відповіді на претензію зазначаються:

а) повне найменування і поштові реквізити підприємства, організації, що дають відповідь, та підприємства чи організації, яким надсилається відповідь; дата і номер відповіді; дата і номер претензії, на яку дається відповідь;

б) коли претензію визнано повністю або частково, - визнана сума, назва, номер і дата розрахункового документа на перерахування цієї суми чи строк та засіб задоволення претензії, якщо вона не підлягає грошовій оцінці.

Таким чином, претензія - це письмове звернення учасника господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав.

Отже претензія, не є підставою для включення до витрат вартості претензій, без підтверджуючих документів, передбачених п. 5 Інструкції Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, щодо виникнення фактичних нестач за вирахуванням надлишків та нестач у межах природного убутку та повідомлення про результати розгляду претензії винної особи, та інших документів, що підтверджують фактичне понесення витрат у відповідних податкових періодах при веденні фінансово-господарської діяльності Товариства.

Враховуючи вищевикладене, перевіркою не підтверджено витрати що виникли за рахунок не сплачених сум претензій ТОВ Томакс 2000 у загальній сумі 390 888 грн., у зв`язку з чим за період 2014 року позивачу нараховано до сплати податок на прибуток у сумі 70 360 грн. та штрафна санкція у сумі 17 590 грн., всього зобов`язання на загальну суму 87 950 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00008971402 , яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 652 322 грн., то воно було винесене на підставі двох виявлених порушень податкового законодавства:

- не підтверджено витрати ТОВ Томакс-2000 за 2015 рік, що виникли за рахунок не сплачених сум претензій ТОВ Томакс-2000 по взаємовідносинам з ТОВ Торговий Дім СОКАР Україна за договором на охорону та супроводження вантажів з нафтопродуктів від 03 серпня 2011 року № 2-08-11-ОГ у загальній сумі 545 609 грн.

Вказане порушення аналогічне порушенню, описаному вище за 2014 рік.

- перевіркою встановлено, що відповідно до бухгалтерських регістрів (аналіз рахунків 79 Фінансові результати , 9 Витрати діяльності ) за 2015 рік загальна сума витрат ТОВ Томакс-2000 становить 19 376 887 грн.

Проте, за даними звіту ТОВ Томакс-2000 про фінансовий результат за 2015 рік, поданого до ДПІ у Шевченківському районі ТУ ДФС у м. Києві від 22 січня 2016 року № 9274074781, вказане підприємство задекларувало витрат всього у сумі 20 456 100 грн.

Тобто, з урахування результатів фінансово-господарської діяльності ТОВ Томакс-2000 , за вказаним порушенням підприємством безпідставно завищено витрати за 2015 рік на загальну суму 1 079 213 грн.

Вказане порушення щодо безпідставного завищення витрат за 2015 рік на загальну суму 1 079 213 грн. фактично не заперечується позивачем. Зокрема, в позові ТОВ Томакс-2000 відсутнє аргументоване заперечення щодо виявленого податковим органом завищення витрат на вказану суму. Більш того, на сторінці 7 позову завищення витрат на суму 1 079 213 грн. зазначається позивачем як його помилка.

Натомість в оскаржуваному судовому рішенні жодним чином не аргументовано висновок суду щодо відповідності нормам діючого законодавства завищених позивачем витрат на суму 1 079 213 грн.

Отже, незважаючи на те, що незаконне віднесення до складу витрат ТОВ Томакс-2000 суми 1 079 213 грн. підтверджується бухгалтерськими документами та фінансовою звітністю позивача, висновками Акта документальної перевірки не заперечується позивачем та визнаються ним як помилка, Окружним адміністративним судом м.Києва безпідставно скасовано податкове повідомлення-рішення №00008971402, без врахування вказаного порушення.

Відтак, оскільки суд вважає обґрунтованим висновок відповідача щодо протиправності включення визнаних сум заборгованості до витрат, то обґрунтованими є рішення щодо зменшення позивачу суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток та донарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за наслідками вказаних правовідносин.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 05 грудня 2017 року № 00008961402 .

Згідно п. 186.2, п. 186.3 статті 186 Податкового кодексу України (в редакції станом на 31 грудня 2015 року) місцем постачання послуг є: місце фактичного постачання послуг, пов`язаних з рухомим майном.

Згідно п. 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Згідно п. 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Відповідно до п. 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.

Підставою для висновку про порушення позивачем вказаних вимог законодавства став висновок про те, що позивач здійснював постачання послуг за ціною, нижче їх собівартості за наслідками співставлення даних податкових декларацій за серпень-грудень 2015 року та визначеною собівартістю послуг по рахунку Дт 92; позивачем не визначено базу оподаткування на суму перевищення собівартості послуг над вартістю їх поставки, чим занижено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 465 396 грн.

Як зазначено позивачем, наведені в акті перевірки фінансові показники, на підставі яких зроблено висновок про постачання послуг за заниженими цінами, не відповідають первинній документації, наданій під час проведення перевірки, зокрема, даним Аналізу рахунку 703 "Доходи" за серпень-грудень 2015 року, Оборотно-сальдової відомості по рахунку 92 за серпень 2015 року.

Згідно п.3.1.2 акта перевірки відсутня інформація про конкретні укладені позивачем договори, щодо яких відповідач дійшов висновку про заниження цін, тоді як в ньому міститься посилання на податкову звітність загалом.

Відповідачем не було здійснено належної перевірки рівня звичайних цін на послуги, що реалізувалась позивачем, шляхом порівняння таких цін із справедливою ринковою ціною ідентичних (аналогічних) послуг у співставних умовах.

При цьому, відображені ГУ ДФС у м.Києві показники у таблиці щодо співвідношення вартості послуг (отриманого чистого доходу без ПДВ) та їх собівартості не відповідають дійсним показникам бухгалтерського обліку ТОВ Томакс-2000 .

Натомість, для підтвердження зазначеної у декларації суми доходу за серпень 2015 року в розмірі 827 408,34 грн., ТОВ Томакс-2000 було надано ГУ ДФС у м.Києві первинну документацію, яка підтвердила зазначену суму. Дані обставини підтверджуються доказом, що надано до суду, а саме: Аналізом (витягом) рахунку 703 Доходи за серпень-грудень 2015 року. Крім цього, визнання ГУ ДФС у м.Києві суми прибутку за серпень саме в розмірі 827 408,34 грн. обґрунтовується: 1) тим, що відповідачем не спростовувались показники доходу за серпень (вартість послуг за серпень); 2) в разі, якщо б первинною документацією не було підтверджено суму 827 408,34 грн. за серпень, всі не підтверджені первинною документацією суми в обов`язковому порядку були б зняті з Доходу ТОВ Томакс-2000 , як цього вимагає податкове законодавство.

Однак, замість суми 827 408,34 грн., у таблиці з показниками за серпень місяць ГУ ДФС у м.Києві відображено іншу суму - 761400 грн. Походження суми 761 400 грн. не є зрозумілим.

Не співпадають дані й щодо собівартості. Так, відповідно до показників, що відображаються у бухгалтерському обліку позивача, собівартість послуг за серпень 2015 року складає 745 952,27 грн., а не 898 530,38 грн., як зазначено відповідачем.

Між тим, згідно п. 188.1 статті 188 Податкового кодексу України висновок про заниження бази оподаткування (нижче їх собівартості), стосується конкретних операцій, щодо яких має здійснюватися порівняння ціни, і не може бути загальним.

В даному випадку відповідач як суб`єкт владних повноважень обов`язок щодо доказування не виконав, правомірності свого рішення не довів.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене формально без належного правового аналізу господарських операцій позивача, суперечить достовірним даним бухгалтерського та податкового обліку товариства, діючому законодавству. При проведені перевірки фінансово-господарської діяльності позивача за період серпень-грудень 2015 року перевіряючими не були враховані дані первинної документації, в яких відображено фактичні прибутки/витрати, пов`язані з послугами за 2015 рік, а відтак висновки контролюючого органу про реалізацію послуг за ціною нижче їх собівартості є упередженими, формальними та необґрунтованими. В Акті перевірки відсутні зафіксовані належним чином з посиланням на конкретні документи випадки реалізації послуг нижче собівартості із зазначенням контрагентів та наданням реєстру конкретних підприємств, яким начебто позивач реалізував послуги за цінами нижче собівартості.

З огляду на викладене, у суду наявні підстави для висновку про протиправність вказаного податкового повідомлення-рішення та, відповідно, його скасування.

Жодного спростування інформації, викладеної судом в оскаржуваному рішенні з даного приводу, податковим органом в апеляційній скарзі не наведено, як і не обґрунтовано його незгоду із таким висновком, будь-яких інших доводів, відмінних від наведених в суді першої інстанції, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено, порушення суд норм права не доведено.

Відтак, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 05 грудня 2017 року № 2205140302, №00008961402 є протиправними та підлягають скасуванню.

Водночас, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 05 грудня 2017 року № 00008971402 та № 00008951402 є правомірними та не підлягають скасуванню.

Так, на думку колегії суддів, в апеляційній скарзі відповідач лише частково спростував оскаржуване судове рішення, зазначивши, з якими саме доводами суду він не погоджується та вказавши, які обставини судом встановлено неповно, а також які докази сторін не взято до уваги.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову лише в частині. В іншій частині рішення підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні позову.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи було з`ясовані неповно, та як наслідок було прийняте необґрунтоване судове рішення, що є підставою для його часткового скасування апеляційним судом та прийняття нового рішення у відповідній частині.

Відповідно до ч.1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2020 року в частині визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 05 грудня 2017 року № 00008951402, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 87 950 грн., з яких 70 360 грн. основного платежу та 17 590 грн. штрафних санкцій та № 00008971402, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 652 322 грн. за 2015 рік - скасувати, в задоволенні позову в цій частині відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 03 серпня 2020 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Г.В. Земляна

Є.І. Мєзєнцев