Ухвала

від 04.08.2020 по справі 320/1161/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/1161/19

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

04 серпня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рось-будінвест до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Рось-будінвест (далі - Позивач, ТОВ Рось-будінвест ) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - Відповідач - 1, ДФС України), Головного управління ДФС у Київській області (далі - ГУ ДФС у Київській області), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 1045484/41685249 від 08.01.2019 року ГУ ДФС у Київській області про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 31.10.2018 року;

- зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну № 7 від 31.10.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання ДФС України, а саме 14.11.2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2019 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 року повернуто ГУ ДФС у Київській області вперше подану апеляційну скаргу у зв`язку відсутністю документу про сплату судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Київській області (далі - Відповідач-2, ГУ ДПС у Київській області) як правонаступник ГУ ДФС у Київській області вдруге подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, із повним текстом оскаржуваного рішення Відповідач ознайомився не пізніше 27.08.2019 року, що підтверджується відбитком штампу реєстрації вхідної кореспонденції суду першої інстанції на копії першої сторінки вперше поданої ГУ ДФС у Київській області апеляційної скарги (а.с. 116). Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 26.08.2019 року. Проте апеляційну скаргу подано до Київського окружного адміністративного суду 23.07.2020 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції Апелянт зазначив, що звернення сторони із заявою про поновлення строку є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду, а КАС України не містить застережень щодо неможливості повторного подання апеляційної скарги у межах річного строку з моменту складання повного тексту судового рішення. Наголошує на неможливості забезпечити подання апеляційної скарги в межах визначеного КАС України строку у зв`язку зі звільненням працівників контролюючого органу. Також підкреслює на наявність у нього конституційного права на подання апеляційної скарги.

Разом з тим, на переконання суду, такі причини пропуску процесуального строку поважними бути не можуть з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану ГУ ДФС в Київській області апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019 року у зв`язку із несплатою судового збору, копію якої отримано податковим органом 19.09.2019 року (а.с. 130). Вказаним судовим рішенням було надано десятиденний строк для усунення недоліків. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 року задоволено клопотання контролюючого органу та продовжено останньому строк на усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів. У зв`язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 17.10.2019 року повернув ГУ ДФС у Київській області вперше подану останнім апеляційну скаргу, відмовивши у задоволенні вдруге поданого клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Тобто, Відповідач-2 мав достатній визначений законодавцем строк для сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Судом враховується, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №820/4420/18.

Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.05.2018 року у справі №820/4558/16, від 22.05.2018 року у справі №826/26113/15, від 18.09.2018 року у справі №826/25121/15.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Наведений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 року у справі № 805/2688/18-а.

Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Крім того, суд звертає увагу на те, що вдруге апеляційну скаргу було подано 23.07.2020 року, тобто майже через шість місяців з моменту отримання 22.10.2019 року ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги, про що зазначено Апелянтом у тексті клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Крім іншого, суд вважає за необхідне підкреслити, що наданий до апеляційної скарги документ про сплату судового збору - платіжне доручення від 26.12.2019 року № 5458, свідчить, що платіж було проведено органами ДКС України 27.12.2019 року, що вказує на те, що Апелянт не забезпечив невідкладне подання вдруге апеляційної скарги після забезпечення сплати судового збору.

Щодо доводів ГУ ДПС у Київській області про звільнення працівників, відповідальних за подання апеляційної скарги, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка міститься в постанові від 05.06.2018 року у справі № 810/1685/17, законодавством покладено обов`язок дотримання процесуальних строків саме на учасника справи, а не на його окремих працівників. А тому, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб не може бути поважною причиною для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження Апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду ДПС України не зазначено.

Крім того, відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Зі змісту постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" випливає, що територіальні органи Державної податкової служби є правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.

Згідно додатку 2 до вказаної постанови Головне управління ДФС у Київської області реорганізується шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Київської області. При цьому, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис про створення Головного управління ДПС у Київській області здійснено 30.07.2019 року.

З урахуванням суд вважає за можливе задовольнити клопотання Апелянта та допустити заміну Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).

Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи, що Апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а викладені у клопотанні причини пропуску такого строку поважними визнані не були, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ГУ ДПС у Київській області строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних, на думку Апелянта, причин для його поновлення, а також зокрема, але не виключно, надання пояснень щодо неподання апеляційної скарги невідкладно після отримання копії ухвали про повернення вперше поданої та забезпечення сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати викладені у клопотанні Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження причини пропуску строку - не поважними.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рось-будінвест до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Вказати, що Апелянт протягом десяти днів, які обраховуються з моменту отримання копії даної ухвали, має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначити інші причини, які він вважає поважними, для його поновлення.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк