Постанова

від 04.08.2020 по справі 640/6835/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6835/20 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г. В.

суддів: Мєзєнцева Є. І., Файдюка В. В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандлайт"

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2020 року про повернення позовної заяви.

у справі №640/6835/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандлайт"

до відповідача Державної податкової служби України

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : Товариство з обмеженою відповідальністю "Сатурн-ТВ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Резидент груп"

про визнання недійсними податкових накладних та розрахунків коригування, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандлайт" з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сатурн-ТВ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Резидент груп", в якому просила:

- визнати недійсною податкову накладні №1 від 02.08.2019, зареєстровану постачальником (продавцем) TOB "Грандлайт" за підписом ОСОБА_1 на користь отримувача (покупця) TOB "Сатурн-ТВ" вартість якої складає 8 841 830,68 грн з урахуванням податку на додану вартість;

- визнати недійсною податкову накладні, №2 від 05.08.2019 зареєстровану постачальником (продавцем) TOB "Грандлайт" за підписом ОСОБА_1 на користь отримувача (покупця) TOB "Сатурн-ТВ" вартість якої складає 7 488 216,84 грн з урахуванням податку на додану вартість;

- визнати недійсним розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №3 від 30.08.2019 до податкової накладної №1 від 02.08.2019 зареєстрований постачальником (продавцем) TOB "Грандлайт" за підписом ОСОБА_1 та отримувачем (покупцем) TOB "Сатурн-ТВ" вартість якої складає -932 994,91 грн без урахування податку на додану вартість;

- визнати недійсним розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №4 від 30.08.2019 до податкової накладної №2 від 05.08.2019 зареєстровану постачальником (продавцем) TOB "Грандлайт" за підписом ОСОБА_1 та отримувачем (покупцем) TOB "Сатурн-ТВ" вартість якої складає -2 959 625,04 грн без урахування податку на додану вартість;

- визнати недійсним розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №5 від 30.08.2019 до податкової накладної №2 від 05.08.2019 зареєстровану постачальником (продавцем) TOB "Грандлайт" за підписом ОСОБА_1 та отримувачем (покупцем) TOB "Сатурн-ТВ" вартість якої складає -3 280 555,66 грн без урахування податку на додану вартість;

- визнати недійсним розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №90 від 14.02.2020 до податкової накладної №1 від 02.08.2019 надіслану постачальником (продавцем) TOB "Грандлайт" за підписом ОСОБА_2 та отримувачем (покупцем) TOB "Сатурн-ТВ" вартість якої складає - 6 435 197,32 грн без урахування податку на додану вартість.

- визнати недійсною податкову накладні №1 від 02.09.2019, зареєстровану постачальником (продавцем) TOB "Грандлайт" за підписом ОСОБА_1 на користь отримувача (покупця) TOB "Резидент Груп" вартість якої складає 1119 593,90 грн з урахуванням податку на додану вартість.

- визнати недійсною податкову накладні №2 від 02.09.2019, зареєстровану постачальником (продавцем) TOB "Грандлайт" за підписом ОСОБА_1 на користь отримувача (покупця) TOB "Резидент Груп" вартість якої складає 3 551 550,05 грн з урахуванням податку на додану вартість;

- визнати недійсною податкову накладні №3 від 09.09.2019, зареєстровану постачальником (продавцем) TOB "Грандлайт" за підписом ОСОБА_1 на користь отримувача (покупця) TOB "Резидент Груп" вартість якої складає 5 113,76 грн з урахуванням податку на додану вартість;

- визнати недійсною податкову накладні №4 від 09.09.2019, зареєстровану постачальником (продавцем) TOB "Грандлайт" за підписом ОСОБА_1 на користь отримувача (покупця) TOB "Резидент Груп" вартість якої складає 3 936 666,79 грн з урахуванням податку на додану вартість;

- визнати недійсним розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №91 від 14.02.2020 до податкової накладної №1 від 02.09.2019 надіслану постачальником (продавцем) TOB "Грандлайт" за підписом ОСОБА_2 та отримувачем (покупцем) TOB "Резидент груп" вартість якої складає - 932 994,92 грн без урахування податку на додану вартість;

- визнати недійсним розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №92 від 14.02.2020 до податкової накладної №2 від 02.08.2019 надіслану постачальником (продавцем) TOB "Грандлайт" за підписом ОСОБА_2 та отримувачем (покупцем) TOB "Резидент груп" вартість якої складає - 2 959 625,04 грн без урахування податку на додану вартість;

- визнати недійсним розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №93 від 14.02.2020 до податкової накладної №3 від 09.09.2019 надіслану постачальником (продавцем) TOB "Грандлайт" за підписом ОСОБА_2 та отримувачем (покупцем) TOB "Резидент груп" вартість якої складає - 4 261,47 грн без урахування податку на додану вартість;

- визнати недійсним розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №94 І від 14.02.2020 до податкової накладної №4 від 09.09.2019 надіслану постачальником (продавцем) TOB "Грандлайт" за підписом ОСОБА_2 та отримувачем (покупцем) TOB "Резидент груп" вартість якої складає - 3 280 555,66 грн без урахування податку на додану вартість;

- зобов`язати Державну податкову службу України нарахувати податковий кредит на користь TOB "Грандлайт" у сумі 2 722 526,87 грн, з яких 1 287 039,46 грн за недійсні податкові накладні з TOB "Резидент груп" та 1 435 487,41 грн за недійсні податкові накладні з ТОВ "Сатурн-ТВ".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачам п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначено, що позивачу необхідно подати суду: належним чином оформленої позовної заяви, яка відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 КАСУ (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи), належних доказів на підтвердження сплати судового збору.

Представником позивача на виконання вимог ухвали про залишення позовної без руху 20.05.2020 року подана заява про усунення недоліків позовної заяви, де зазначено обґрунтування подання адміністративного позову позивачем та неможливість надання додаткових доказів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандлайт" - повернуто позивачу.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2020 року, а саме: не надано усіх витребуваних документів, в тому числі, уточненої позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 160 КАС України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ`єктивність ухвали суду першої інстанції та порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду.

Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем в позовній заяві викладено всі обставини справи з посиланням на докази, які зокрема знаходяться у відповідача, а на останнього покладено обов`язок щодо доказування правомірності своїх дій та правомірність прийняття рішень.

Позивачем подано до суду заяву про розгляд апеляційної скарги за його відсутності та підтримує апеляційну скаргу в повному обсязі.

Відповідач та треті особи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідачем та третіми особами не подано відзиву (заперечення) на апеляційну скаргу.

За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Частиною 4 статті 229 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалу суду слід скасувати, з наступних підстав.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Приписи пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України визначають, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Отже, єдиною підставою для повернення позовної заяви відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України є неусунення позивачем недоліків позовної заяви в установлений судом строк.

Так, в ухвалі про повернення позовної заяви суд першої інстанції зазначив, що позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху, зокрема: не надала суду усіх витребуваних документів, в тому числі, позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 160 КАС України.

Однак, представником позивача було надано до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків, в якій останній обґрунтував підстави звернення в порядку ст. 160 КАС України з позовною заявою до суду з адміністративним позовом та зазначила про наявність доказів, які слугували б підставою для відкриття провадження у справі.

Однак, судом першої інстанції при винесені ухвали про повернення позовної заяви не було враховано надану позивачем заяву на усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до частини 2 статті 6, частин 1, 2 статті 7 КАС України суд при вирішенні справи застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити будь-який ризик свавілля.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Аналогічна норма закріплена також у статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" відповідно до якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

Європейським судом з прав людини також вказується про те, що при застосуванні процедурних правил національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення від 26 липня 2007 року у справі Walchli v. France , від 8 грудня 2016 року ТОВ Фріда проти України ).

Зокрема, у рішенні по справі Miragall Eckolano v. від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі Perez de Rada Cavanilles v. від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 36 рішення Беллет проти Франції (Bellet v. France № 23805/94) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

В рішеннях у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це слід вважати як порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Постановивши ухвалу про повернення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції фактично позбавив позивача права доступу до суду, що свідчить про порушення її права звернення до адміністративного суду, гарантованого ст. 5 КАС України.

Також, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що позивачем викладено позовні вимоги на власний розсуд, а суд не позбавлений права надати належну оцінку даним доводам під час розгляду справи по суті та витребування документів, які вважає недостатніми для прийняття рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального і процесуального права призвели до помилкового вирішення справи, а тому ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесено зміни зокрема до Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

2) розділ VI "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 3 такого змісту:

" 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 291 до зазначеної постанови № 211 внесено зміни, відповідно до яких карантин продовжено до 11 травня 2020 року.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" встановлено з 22 травня 2020 року до 22 червня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, таким чином продовжено на всій території України дію карантину, який був встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції в порушення вимог законодавства передчасно повернуто позовну заяву позивачеві під час дії карантину, що є порушенням вимог процесуального права.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Статтею 320 КАС України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга апелянта підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасування, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 242, 246, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандлайт" - задовольнити .

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2020 року про повернення позовної заяви - скасувати, а справу за №640/6835/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандлайт" до Державної податкової служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сатурн-ТВ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Резидент груп" про визнання недійсними податкових накладних та розрахунків коригування, зобов`язання вчинити дії направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Г. В. Земляна

Судді: Є. І. Мєзєнцев

В. В. Файдюк