Ухвала

від 04.08.2020 по справі 520/5692/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 серпня 2020 року

Київ

справа №520/5692/19

адміністративне провадження №К/9901/32189/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І.Л ., в порядку підготовки справи до касаційного розгляду перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі №520/5692/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ ХАРКІВ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 листопада 2019 року, визначено склад колегії суддів для розгляду касаційної скарги: суддя-доповідач Желтобрюх І.Л, судді: Білоус О.В., Блажівська Н.Є.

За приписами пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи, вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції, вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.

У касаційній скарзі скаржник висловив бажання здійснювати розгляд справи за участі його представника.

Згідно зі статтею 344 Кодексу адміністративного судочинства України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Водночас, за правилами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, законодавець передав вирішення питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі на розсуд Верховного Суду, а останній, відповідно, задовольняє таке клопотання за умови, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.

Проаналізувавши матеріали касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, Суд касаційної інстанції не вбачає необхідності надання пояснень сторонами у зазначеній справі, у зв`язку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю сторін по справі відсутні.

Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду, а докази відправлення кореспонденції до суду надані відповідною стороною і зберігаються у матеріалах справи (саме така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 03 жовтня 2017 року у справі "Віктор Назаренко проти України").

Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини викладену у справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2015 року. Так, у пункті 41,зокрема, зазначено що у справі порушувалося суто правове і технічне питання, а не питання факту або оцінки доказів. Суд неодноразово постановляв, що такі спори краще розглядати в рамках письмової процедури, а не за допомогою усних слухань.

Визначальним у цьому питанні є те, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі вже встановлених ними обставин справи, та не має права встановлювати обставини, що не були встановлені у судових рішеннях судів попередніх інстанцій, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 341 КАСУ).

Таким чином, виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не питання факту.

Саме тому частиною 1 статті 344 КАСУ передбачено, що касаційний перегляд справ здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження.

Крім того, до касаційного суду касатором надано клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

Необхідність у зупиненні виконання оскаржуваних рішень заявник обґрунтовує метою всебічного, повного з`ясування обставин справи та недопущенням безпідставних втрат з Державного бюджету України.

Проаналізувавши подане клопотання, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.

Згідно з частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

При цьому, зупинення виконання оскаржуваних у касаційному порядку судових рішень на підставі статті 375 КАС України може застосовуватись судом лише у виняткових випадках за наявності на те вагомих і переконливих доводів, підтверджених доказами , або існування об`єктивних для цього обставин й має здійснюватися таким чином, щоб намагатися не допустити порушення прав інших учасників справи.

На додаток слід відзначити, що зупинення виконання оскаржуваних судових рішень є правом, а не обов`язком суду касаційної інстанції, і можливе лише за наявності для цього обґрунтованих, поважних причин. Сама по собі незгода скаржника з оскаржуваними судовими рішеннями не є підставою для зупинення їх виконання (дії), а сподівання і припущення на певні результати касаційного розгляду справи не можуть бути підставою для зупинення виконання(дії) судового рішення, яке набрало законної сили.

Розглянувши вказане клопотання Суд дійшов висновку, що зазначені у ньому доводи і аргументи не є такими, що в розумінні наведених положень закону можуть слугувати достатньою підставою для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, а тому клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області задоволенню не підлягає.

Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.

Враховуючи викладене, суддя-доповідач дійшов висновку про необхідність розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Керуючись статтями 195, 248, 256, 262, 340, 343, 344, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Закінчити підготовку даної справи до касаційного розгляду.

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про зупинення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі №520/5692/19.

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про участь у судовому засіданні.

Призначити справу до розгляду на 05 серпня 2020 року, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Л. Желтобрюх