Вирок

від 05.08.2020 по справі 675/1022/20

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/1022/20

Провадження № 1-кп/675/114/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" серпня 2020 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду в місті Ізяслав Хмельницької області матеріали кримінального провадження №12020240150000096, відомості про яке внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 18.03.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комини Ізяславського району Хмельницької області, місце проживання якого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, пенсіонера, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 (по тексту ОСОБА_4 , обвинувачений), 17.03.2020 року близько 10 години, перебуваючи поблизу кварталу №3 виділу №3 КП «Лютарка» неподалік с. Лютарка Ізяславського району Хмельницької області виявив хвойну деревину (кругляк) породи «Ялина європейська», розташованих на ділянці вирубки вказаного кварталу та належних КП «Лютарка», які вирішив викрасти.

Так, реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на крадіжку чужого майна обвинувачений близько 14 години цього ж дня зателефонував своєму знайомому ОСОБА_5 та попросив під`їхати до нього та допомогти перевезти хвойну деревину (кругляк) із ділянки КП «Лютарка», не повідомивши його про свій злочинний умисел.

У подальшому ОСОБА_4 з метою незаконного особистого збагачення керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, спільно з ОСОБА_5 , який не був обізнаний про злочинний намір, приїхали гужовою повозкою на ділянку кварталу №3 виділу №3 КП «Лютарка», де за допомогою власної фізичної сили завантажили хвойну деревину в кількості 7 (семи) колод породи «Ялина європейська» класу D, загальним об`ємом 1, 464 м.куб., вартістю 1773, 53 гривень та з викраденим поїхали в напрямку с. Лютарка Ізяславського району Хмельницької області.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 cт. 185 КК України, спричинивши КП «Лютарка» матеріальну шкоду в розмірі 1773, 53 гривень, яка в подальшому відшкодована повністю.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті визнав у повному обсязі. Будь-яким чином не оспорював вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, натомість у вчиненому щиро розкаюється.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, за згодою прокурора, за наявності письмової заяви представника потерпілого, суд в порядку ч. 3ст. 349 КПК Українивизнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в обсязі пред`явленого обвинувачення, є доведеною.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч. 1ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження надані органом досудового розслідування, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення маламісце,вина обвинуваченого ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) при обставинах, встановлених органом досудового розслідування доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії його обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1ст. 185 КК України.

Відповідно дост. 65 КК Українипри призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно дост.12КК України (на момент постановлення вироку)є кримінальним проступком, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, щиро покаявся у вчиненому, матеріальну шкоду відшкодовано у повному обсязі.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно дост. 67 КК України, не встановлено.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, який щиро покаявся у вчиненому, обставин вчиненого кримінального правопорушення, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в межах санкції статті кримінального закону, за яким визнав його винуватим.При цьому вважає, що саме таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Вирішуючи питання про розмір штрафу, суд виходить з наступного.

За загальними правилом, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 2ст. 4 КК України).

Санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, в редакції закону, який діяв на момент скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення, було передбачено покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.

01.07.2020 року набули чинності зміни до ч. 1ст. 185 КК України, згідно з якими посилена відповідальність за вказане правопорушення у вигляді штрафу та встановлено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п`яти років (Закон №2617-VIII від 22.11.2018). При цьому даним законом диспозицію ч. 1статті 185 КК Українизмінено не було.

Відповідно до ч. 2ст. 5 КК України, Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Відповідно до ч. 3ст. 5 КК України, Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Враховуючи, що санкцією ч. 1ст. 185 КК України, в редакціїзакону №2617- VIIIпосилена відповідальність обвинуваченого щодо покарання у вигляді штрафу, порівняно з редакцією що діяла до 01.07.2020 року, то застосуванню в даному випадку підлягає санкція ч. 1ст. 185 КК Українив редакції закону, який діяв на момент скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення (щодо штрафу).

Згідно ухвали слідчого судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 19.03.2020 року на сім колодок деревини хвойних порід довжиною близько 3 м, діаметром близько 25 см кожна накладено арешт, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування даним майном з метою їх збереження як речових доказів у кримінальному провадженні

З врахуванням положень статті 174 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність та доцільність скасування арешту на вище зазначене майно та вирішення відносно нього питання про долю як речового доказу у відповідності до положень статті 100 КПК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9ст.100 КПК України.

Відповідно до ч. 2ст. 124 КПК Україниу випадку винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого документально підтверджені витрати на залучення експерта, тому з обвинуваченого підлягають стягненню витрати в сумі 653 грн. 80 копійок на проведення судової товарознавчої експертизи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.100,124, 349, 368-371,373,374,392, 394,395 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 11.11.1998 року Ізяславським РВ УМВС України в Хмельницькій області) на корить держави витрати на проведення експертизи в сумі 653 (шістсот п`ятдесят три) гривні 80 копійок.

З набранням вироком законної сили з метою його виконання, арешт накладений на майно згідно ухвали слідчого Ізяславського районного суду Хмельницької області від 19.03.2020 року - скасувати.

Речові докази по справі: сім колодок деревини хвойних порід довжиною близько 3 м, діаметром близько 25 см кожна, - повернути КП «Лютарка» (код ЄДРПОУ 3199052).

Апеляційна скарга на вирок суду в порядкустатті 392КПК України може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1