Рішення

від 03.08.2020 по справі 904/1887/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2020м. ДніпроСправа № 904/1887/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Головахи К.К., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-ЕЛЕКТРО", м. Кам`янське, Дніпропетровська область

до Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" м. Київ в особі філії в місті Дніпро Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО", м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_1 , м. Дніпро

про стягнення страхового відшкодування у розмірі 20 650,38 грн.

Представники:

Від позивача Шульга В.С. - адвокат

Від відповідача Храмов Я.М. - адвокат

Від третьої особи - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-ЕЛЕКТРО" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО УКРАЇНА" в особі філії в місті Дніпро Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО УКРАЇНА" про стягнення страхового відшкодування у розмірі 20 650,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань щодо виплати позивачу страхового відшкодування у сумі 20 650,38 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

28.04.2020 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що 06.05.2019 по вулю Шмідта е/о №11 в м. Дніпро сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Lexus д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Renault д.н. НОМЕР_2 , який отримав механічні пошкодження та належить позивачу.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована відповідачем за договором № 456613, франшиза становить 0 грн.

Умови договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначаються Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

При цьому відповідач зазначає, що страховик не є особою, яка відшкодовує шкоду, зобов`язання страховика обмежується умовами договору страхування та виникає при настанні страхового випадку.

Також відповідач вказав на те, що доказами вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу автомобіля Renault д.н. НОМЕР_2 , відповідно до законодавства є, акт автотоварознавчого дослідження по визначенню розміру вартості відновлення автомобіля з урахуванням зношеності (матеріального збитку), проведений особою, що має відповідну кваліфікацію та спеціальні знання у галузі автотоварознавства та має відповідний сертифікат оцінювача або свідоцтво експерта.

Відповідач на виконання вимог Закону замовив проведення експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Renault д.н. НОМЕР_2 в судового експерта Цаберябого В.М.

На виконання замовлення відповідача проведено судове автотоварознавче дослідження та за його результатами складено висновок експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля № 112/19 від 02.08.2019.

Відповідно до висновку, вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault д.н. НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складає 26 871,66 грн. з урахуванням ПДВ на запасні частини і матеріали.

Відповідач зазначає, що розмір страхового відшкодування визначений на підставі висновку з вирахуванням ПДВ у розмірі 3 935,94 грн., (так як страхове відшкодування виплачене безпосередньо потерпілому) відповідно страхове відшкодування становить 22 935,72 грн., так як 26 871,66 грн. - 3 953,94 грн. = 22 935,72 грн.

Відповідач вказує на те, що він 24.12.2019 сплатив страхове відшкодування позивачу у розмірі 22 935,72 грн.

Також відповідач вважає, що доказ на підтвердження розміру завданої шкоди позивачем, а саме акт виконання робіт № АДТ01904047 від 10.06.2019 не визначає вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого автомобіля Renault д.н. НОМЕР_2 , як того вимагає ст. 29 Закону і є недопустимим доказом.

Щодо тверджень позивача про те, що у експерта не було підстав визначати та застосовувати коефіцієнт фізичного зносу, так як строк експлуатації пошкодженого автомобіля Renault д.н. НОМЕР_2 відповідно до п. 7.38 становить менше 4 років, відповідач зазначає наступне.

Як вбачається з протоколу акту огляду транспортного засобу від 10.05.2019 складеного судовим експертом Цеберябовим В.М. в розділі технічний стан ТЗ зазначено: вм`ятина на дверях правих передніх, порозі правому. Зрізи ЛФП на дверях задніх правих. Розбитий показник повороту на дзеркалі лівому. В розділі характер і обсяг пошкоджень ТЗ зазначені пошкодження, які отримав автомобіль Renault д.н. НОМЕР_2 в ДТП.

З викладеного випливає, що автомобіль Renault д.н. НОМЕР_2 на момент ДТП вже мав пошкодження у вигляді деформації.

Згідно висновку в розділі Визначення коефіцієнту фізичного зносу (Ез) зазначено наступне.

Коефіцієнт фізичного зносу, так як автомобіль має пошкодження у вигляді деформацій розраховується за формулою п. 7.39.

Відповідно до п. 7.39. г) Методики винятками стосовно використання зазначених вимог (застосування коефіцієнту фізичного зносу) є: складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6. розділу І цієї Методики.

Відповідач зазначає, що з вищевикладеного вбачається, що судовий експерт застосував коефіцієнт фізичного зносу на підставі п. 7.39 Методики (так як автомобіль мав вже пошкодження на момент ДТП).

Ухвалою від 30.04.2020 замінено найменування відповідача з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО УКРАЇНА" в особі філії в місті Дніпро Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО УКРАЇНА" на Акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНГО в особі філії в місті Дніпро Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" та призначено судове засідання на 19.05.2020.

18.05.2020 позивач надав до суду клопотання про призначення експертизи, я кому просив призначити автотоварознавчу експертизу.

Також 18.05.2020 позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідно до позиції Верховного суду, якщо транспортний засіб фактично відремонтований, то розмір збитків визначається як вартість затрачених на відновлювальний ремонт коштів, тобто як вартість реально витрачених матеріалів і проведених робіт.

Також позивач вказав на те, що в червні 2019 року ним власними коштами здійснено відновлювальний ремонт пошкодженого в даному ДТП автомобіля Renault д.н. НОМЕР_2 . Вартість ремонт у склала 43 586,10 грн. з ПДВ, що підтверджується Актом виконаних робіт АДТО1904047 від 10.06.2019, рахунком-фактурою № АДС-005158 від 29.05.2019 та платіжним дорученням № 232 від 12.06.2019. Про ці фактичні збитки повідомлено відповідача та надано вказані підтверджуючі документи.

Ремонт автомобіля здійснювався Товариством з обмеженою відповідальністю Автотрейдінг-Дніпро , який є офіційним дилером компанії Рено та має ліцензію на ремонт автомобілів.

Позивач зазначає, що страхова компанія здійснила виплату страхової суми позивачу у сумі 22 935,72 грн., що на 20 650,38 грн. менше від розміру вартості відновлювального ремонту автомобіля.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що висновок експертного дослідження № 112/19 від 02.08.2019 по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, складеного судовим експертом Цеберябовим В.М. , не являється належним доказом вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, оскільки він здійснений із грубим порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, містить невідповідності та суперечності, що призвели до викривлення дійсності та суттєвого зменшення суми страхового відшкодування.

Також позивач стверджує, що відповідачем неправомірно зменшено розмір страхової виплати на 20% ПДВ.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, строкових (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентована виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).

Позивач стверджує, що страхова зобов`язана компенсувати витрати після надання доказів проведення ремонту, як правило актів виконаних робіт спеціалізованого СТО.

Також позивач звертає увагу на те, що акт виконаних робіт наданий відповідачу, а отже він повинен здійснити страхову виплату з урахуванням ПДВ.

Ухвалою від 19.05.2020 відкладено розгляд справи на 15.06.2020.

28.05.2020 відповідач надав до суду заперечення щодо відповіді на відзив, в якому зазначив, що законодавством, що регулює порядок визначення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу є Методика автотоварознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Мінюсту України, ФДМ від 24.11.2003 № 3142/5/2092.

Відповідач вказує на те, що як вже раніше зазначалось ДТП сталося 06.05.2019, експертне дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля № 112/19 складено 02.08.2019.

Позивач посилається на наказ ФДМ від 21.10.2019 № 3207/5/1033, згідно якого винесені зміни до методики, зокрема в п. 7.39: винятками стосовно використання зазначених вимог є: складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6. розділу І цієї Методики .

В зв`язку з тим, що зміни до Методики внесені після складання вищезазначеного експертного дослідження, застосовувати судовим експертом в своєму висновку п. 7.39 Методики в редакції на яку посилається позивач неможливо. В п. 7.39 Методики зазначено (в чинній редакції на момент складання експертного висновку, наказ ФДМ від 24.07.2009 № 1335/5/1159): винятком стосовно використання зазначених вимог є: якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.

На підставі викладеного відповідач зазначає, що судовим експертом було правомірно розраховано та застосовано коефіцієнт фізичного зносу, а твердження позивача є безпідставними.

Ухвалою від 15.06.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_1 . Клопотання Позивача про призначення по справі експертизи залишено без розгляду. Відкладено розгляд справи у порядку спрощеного провадження на 13.07.2020.

13.07.2020 позивач надав до суду пояснення в яких зазначив, що вартість ремонту автомобіля з урахуванням зносу визначена в експертному дослідженні № 112/19 від 02.08.2019 по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, складеного судовим експертом Цаберябовим В.М. невірно, із порушенням норм, визначених Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою Наказом Фонду державного майна, Міністерством юстиції України № 142/5/2092 від 24.11.2003.

Позивач звертає увагу на те, що експертом невірно визначено ринкову вартість автомобіля на момент ДТП, що значно вплинуло на коефіцієнт зносу автомобіля і як наслідок - на визначену вартість ремонту автомобіля з урахуванням зносу.

Оскільки помилкову результати ринкової вартості автомобіля на момент ДТП були взяті в основу розрахунку визначення коефіцієнта фізичного зносу, то автоматично такий розрахунок буде неправильним. Це в свою чергу призводить до недійсності визначеної в Дослідженні вартості відновлювального ремонту автомобіля Renault, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу.

Крім того, позивач вказує на те, що при визначенні коригування ринкової вартості за величиною пробігу експертом вказані невірні дані щодо пробігу авто.

Також позивач просить включити у склад судових витрат позивача сплату 1 000,00 грн. за надання відповіді судового експерта.

Ухвалою від 13.07.2020 відкладено розгляд справи у порядку спрощеного провадження на 03.08.2020.

У судовому засіданні 03.08.2020 позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечив.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, пояснень щодо суті позову не надала.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 03.08.2020 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд встановив.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ:

Предметом доказування у справі є обставини, пов`язані з наявністю/відсутністю підстав для відшкодування відповідачем суми страхового відшкодування на користь постраждалого від ДТП та встановлення правильності нарахування страхового відшкодування.

06 травня 2019 року о 12 годині 30 хвилин в м. Дніпро по вулиці Шмідта е/о № 11 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Lexus RХ350, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_1 , та автомобіля Renault Master, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю ПРОМ-ЕЛЕКТРО (далі - позивач) на праві власності, під керуванням водія ОСОБА_4

Внаслідок ДТП автомобіль Renault Master отримав механічні пошкодження.

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.06.2019 у справі № 203/1776/19 водія автомобіля Lexus RХ350 ОСОБА_1 , визнано винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУ пАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 25).

10.05.2019 експертом Цеберябовим В.М. за участю водія ОСОБА_4 складено протокол огляду транспортного засобу - автомобіля Renault Master, д.н.з. НОМЕР_2 .

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "ІНГО УКРАЇНА" в особі філії в місті Дніпро Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО УКРАЇНА", яке змінило найменування на Акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНГО" в особі філії в місті Дніпро Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" (далі - відповідач) за полісом обов`язкового страхування №456613.

В червні 2019 року позивач власними коштами здійснив відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля Renault Master, д.н.з. НОМЕР_2 та поніс фактичні втрати у сумі 43 586,10 грн. з ПДВ, що підтверджується актом виконаних робіт АДТО1904047 від 10.06.2019, рахунком-фактури № АДС-005158 від 29.05.2019 та платіжним дорученням № 232 від 12.06.2019 (а.с. 27, 28, 29).

Позивач звернувся до відповідача із заявою № 208 від 22.11.2019 (а.с. 30) про виплату страхового відшкодування у розмірі заподіяного збитку у сумі 43 586,10 грн. та надав всі необхідні документи.

Як зазначає позивач, дана заява прийнята відповідачем без зауважень.

Позивач вказує на те, що в матеріалах справи № 1942346 міститься висновок № 112/19 від 02.08.2019, складений на замовлення відповідача судовим експертом Цеберябовим В.М . Відповідно до даного висновку експерта: … Вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 60 598,35 з урахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали.

Величина коефіцієнта фактичного зносу Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_2 , дорівнює 0,6096.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 26 871,66 грн. з урахуванням ПДВ на запасні частини і матеріали … .

24.12.2019 відповідачем здійснено часткову страхову виплату у сумі 22 935,72 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 16921 від 24.12.2019 (а.с. 31).

В наслідок часткової оплати страхового відшкодування заборгованість відповідача перед позивачем склала 20 650,38 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову на підставі наступного.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

Так, за змістом статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV) є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).

Відповідно до статті 3 Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" .

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, розмір матеріального збитку, завданого позивачеві, складає 43 586,10 грн., що підтверджується актом виконаних робіт АДТО1904047 від 10.06.2019 на суму 43 586,10 грн., підписаним ТОВ АВТОТРЕЙДІНГ-ДНІПРО та позивачем, рахунком-фактурою № АДС-005158 від 29.05.2019 на суму 43 586,10 грн., який виставлений ТОВ АВТОТРЕЙДІНГ-ДНІПРО та платіжним дорученням № 232 від 12.06.2019, згідно якого позивач перерахував на рахунок ТОВ АВТОТРЕЙДІНГ-ДНІПРО 43 586,10 грн. (а.с. 27, 28, 29).

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (ст.35-1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

До заяви додаються: а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого; д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; є) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника; є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

За змістом п. 36.1. ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Позивач звертався до відповідача із заявою № 208 від 22.11.2019 про виплату страхового відшкодування у розмірі 43 586,10 грн.

Відповідач скористався своїм правом та замовив проведення експертного авто товарознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Renault д.н.з. НОМЕР_2 у судового експерта Цаберябого В.М.

На виконання замовлення відповідача проведено судове авто товарознавче дослідження та за його результатами складено висновок експертного дослідження по визначенню вато рості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля № 112/19 від 02.08.2019 (далі - висновок) (а.с. 75-79).

Згідно висновків зазначеної експертизи встановлено наступне:

- ринкова вартість автомобіля Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент ДТП (на 06.05.2019 року) складає 287 316,00 грн.;

- вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 60 598,35 грн. з урахуванням ПДВ на запасні частини і матеріали;

- величина коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_2 , дорівнює 0,6096;

- вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складає 26 871,66 грн. з урахуванням ПДВ на запасні частини і матеріали.

Розмір страхового відшкодування був визначений відповідачем на підставі висновку з врахуванням ПДУВ у розмірі 3 935,94 грн. (так як страхове відшкодування виплачене безпосередньо потерпілому відповідно страхове відшкодування на думку відповідача становить 22 935,72 грн.

Відповідач 24.12.2019 перерахував на рахунок позивача 22 935,72 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 16921 від 24.12.2019 (а.с. 31).

Відповідно до ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: трати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. кщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі непроведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.

При цьому особою, яка має право на відшкодування збитків у разі проведення відновлювального ремонту, є саме та особа, що понесла відповідні витрати.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, в червні 2019 позивачем власними коштами здійснено відновлювальний ремонт пошкодженого в ДТП автомобіля Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Вартість ремонт склала 43 586,10 грн. з ПДВ, що підтверджується актом виконаних робіт АДТО1904047 від 10.06.2019 на суму 43 586,10 грн., підписаним ТОВ АВТОТРЕЙДІНГ-ДНІПРО та позивачем, рахунком-фактурою № АДС-005158 від 29.05.2019 на суму 43 586,10 грн., який виставлений ТОВ АВТОТРЕЙДІНГ-ДНІПРО та платіжним дорученням № 232 від 12.06.2019, згідно якого позивач перерахував на рахунок ТОВ АВТОТРЕЙДІНГ-ДНІПРО 43 586,10 грн. (а.с. 27, 28, 29).

Про ці фактичні збитки позивачем повідомлено відповідача та надано вказані документи.

Ремонт автомобіля здійснювався Товариством з обмеженою відповідальністю АВТОТРЕЙДІНГ-ДНІПРО , який є офіційним дилером компанії Рено та має ліцензію на ремонт автомобілів.

Натомість страхова компанія здійснила виплату страхової суми позивачу лише у розмірі 22 935,72 грн., що на 20 650,38 грн. менше від розміру вартості відновлювального ремонту автомобіля.

Як зазначалось вище, згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За загальними правилами відповідальність за шкоду несе особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищення небезпеки (зокрема , діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Уклавши договір обов`язково страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивілно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивілно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньої пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного збору, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місяця здійснення ремонту на територію України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Крім того, в даному випадку суд не приймає послання позивача на п. 7.39 Методики, оскільки. як вже раніше зазначалось ДТП сталась 06.05.2019, експертне дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля № 112/19 було складено 02.08.2019.

Позивач посилається на наказ ФДМ від 21.10.2019 № 3207/5/1033, згідно якого внесені зміни до Методики, зокрема в п. 7.39: винятками стосовно використання зазначених вимог є: складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6. розділу І цієї Методики .

В зв`язку з тим, що зміни до Методики внесені після складання вищезазначеного експертного дослідження, застосувати судовим експертом в своєму висновку п. 7.39 Методики в редакції на яку посилається позивач неможливо.

В п. 7.39. Методики зазначено (в чинні редакції на момент складення експертного висновку, наказ ФДМ від 24.07.2009 №1335/5/1159): винятком стосовно використання зазначених вимог є: якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування пошкодження у вигляді деформації.

Судом встановлено, що автомобіль Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_2 , фактично відремонтований, отже розмір збитку, про відшкодування якого просить позивач, повинен визначатися як вартість затрачених на відновлювальний ремонт коштів, тобто як вартість реально витрачених матеріалів і проведених робіт. У такому разі звіт автотоварознавчого дослідження не є визначальним доказом розміру завданих збитків, оскільки у ньому зазначені лише можливі витрати, які можуть бути понесені позивачем.

Зазначена позиція викладена в постановах Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.03.2019 у справі № 591/3152/16-ц та від 30.10.2019 у справі № 753/19288/14-ц.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 20 650,38 грн. страхового відшкодування.

Згідно з приписами ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Щодо стягнення з відповідача витрат понесених позивачем на відповідь експерта у сумі 1 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Однак в даному випадку понесення позивачем витрат на звернення до експерта для проведення експертизи було не обов`язковим, оскільки позивачем до матеріалів справи надано достатньо доказів в підтвердження позовних вимог.

На підставі викладеного в частині стягнення з відповідача витрат понесений позивачем на проведення експертизи у сумі 1 000,00 грн. слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-ЕЛЕКТРО" до Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" в особі філії в місті Дніпро Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" про стягнення страхового відшкодування у розмірі 20 650,38 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" (01054, м. Дніпро, вул.. Бульварно-Кудрявська, буд. 33, код ЄДРПОУ 16285602) в особі філії в місті Дніпро Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" (49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 78, оф. 57, 58, код ЄДРПОУ 26003349) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-ЕЛЕКТРО" (51918, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Енергетиків, б. 2А, код ЄДРПОУ 32944160) суму страхового відшкодування у розмірі 20 650,38 грн . та 2 102,00 грн. - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" в особі філії в місті Дніпро Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-ЕЛЕКТРО" 1 000,00 грн. витрат на відповідь експерта - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.08.2020

Суддя Н.Г. Назаренко