Рішення

від 03.08.2020 по справі 910/18575/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2020Справа № 910/18575/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участі секретаря судового засідання Топіхи І.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Стальспецмонтаж завод , м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будпроф , м. Київ

про стягнення 956 543,80 грн.

Представники:

від позивача: Калініна О.Ю.;

від відповідача: Тополюк І.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Стальспецмонтаж завод (далі - ТзОВ Стальспецмонтаж завод /позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будпроф (далі - ТзОВ Будпроф /відповідач) про стягнення 956 543,80 грн заборгованості, у тому числі: 814 819,96 грн - основного боргу, 42 973,33 грн - пені, 29 702,00 грн - 3% річних, 69 048,51 грн - інфляційних втрат, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань зі своєчасної та повної оплати поставленого товару за договором поставки №04/06-1 від 20.06.2018.

Одночасно із позовною заявою, 23.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ТзОВ Стальспецмонтаж завод про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просив суд вжити до ТзОВ Будпроф заходи забезпечення позову, а саме, накласти арешт на грошові кошти на суму 956 543,80 грн на рахунку НОМЕР_1 в ПАТ Укрсиббанк , МФО: 351004, IBN НОМЕР_2 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю Будпроф .

Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.12.2019 задовольнив заяву ТзОВ Стальспецмонтаж завод про вжиття заходів до забезпечення позову, зокрема, до вирішення спору у справі № 910/18575/19 по суті та набрання рішенням законної сили вжив заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на суму 956 543,80 грн (дев`ятсот п`ятдесят шість тисяч п`ятсот сорок три гривні 80 коп.) на рахунку НОМЕР_1 в ПАТ Укрсиббанк , МФО: 351004, IBN НОМЕР_2 , який належить ТзОВ Будпроф .

Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.12.2019 р. позовну заяву ТзОВ Стальспецмонтаж завод залишив без руху, встановив позивачу спосіб та строк усунення недоліків поданої позовної заяви.

02.01.2020 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. Зважаючи на викладені в заяві обставини та долучені докази, суд дійшов висновку про усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений строк.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.01.2020 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 24.02.2020.

06.02.2020 до суду надійшла заява ТзОВ Стальспецмонтаж завод про видачу дубліката ухвали Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 у справі № 910/18575/19 про вжиття заходів забезпечення позову.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.02.2020 заяву ТзОВ Стальспецмонтаж завод про видачу дубліката ухвали Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 у справі №910/18575/19 задовольнив.

24.02.2020 суд відклав підготовче засідання на 26.03.2020.

19.03.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 від 11.03.2020 №211, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020 №9/рс-186/20, судове засідання, призначене на 26.03.2020, судом перенесено на 14.05.2020, про що повідомлено сторін ухвалами суду.

13.05.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

14.05.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

14.05.2020 суд відклав підготовче засідання на 11.06.2020.

11.06.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 27.07.2020.

27.07.2020 у судовому засіданні відповідачем подано клопотання про повернення до підготовчого провадження, а також усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні.

27.07.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про повернення до підготовчого провадження, при цьому, задовольнив клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні до 03.08.2020.

03.08.2020 у судове засідання з`явилися представники сторін. Представник ТзОВ Стальспецмонтаж завод позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник ТзОВ Будпроф проти задоволення позову заперечував, однак відзиву на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Стальспецмонтаж завод (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будпроф (далі - замовник) укладено договір поставки №04/06-1, відповідно до якого постачальник зобов`язався здійснити поставку металоконструкцій згідно креслень КМД, затверджених замовником, на підставі креслень замовника марки КМ Д-2/ФОК-КМ, які останній відправляє на електронну адресу постачальника протягом 3 днів з моменту підписання договору, а замовник зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

У відповідності до п. 2 договору загальний обсяг, вартість та асортимент (номенклатура) товару, зазначеної в п.1 даного договору, вказуються в Специфікації №1 до цього договору, яка є невід`ємною частиною.

Згідно п. 2.1., п. 2.2. договору оплата замовником товару за даним договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України (гривні) на поточний рахунок постачальника, що відкритий у банківській установі України та зазначений в реквізитах цього договору. Ціна зазначається у Специфікаціях до цього договору і включає вартість постачання готових металоконструкцій замовнику за адресою: с. Дачне, Одеська обл.

Пунктами 2.4., 2.5 та 2.6. договору встановлено, що за даним договором замовник проводить авансування. Аванс у розмірі 2 616 000,00 грн. замовник сплачує у два етапи, а саме 1 616 000,00 грн протягом 3 банківських днів та 1 000 000,00 грн на протязі 15 банківських днів з моменту підписання договору та специфікації №1 до договору на підставі рахунку, наданого постачальником, зафіксувавши авансом ціну товару.

Остаточний розрахунок за фактично поставлений об`єм товару, здійснюється поетапно за кожну партію готового товару, протягом 3 банківських днів з дати отримання товару замовником на підставі видаткової накладної та рахунку постачальника.

Датою оплати за цим договором вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

В пунктах 3.1., 3.2. та 3.3. договору передбачено, що за договором поставка товару може здійснюватися окремими партіями чи в цілому однією партією. Строк поставки та передачі всього об`єму товару згідно чинного договору - 6 робочих тижнів з моменту підписання чинного договору та виконання замовником умов п. 2.4. цього договору. Постачальник має право, за згодою замовника, здійснити поставку товару в цілому достроково.

Відповідно до п. 5.3. договору у випадку невиконання зобов`язань у розмірі, порядку та строк передбачений п. 2.4. договору, замовник на письмову вимогу постачальника зобов`язується сплатити на користь постачальника пеню у розмірі 0,5% від суми грошового зобов`язання (заборгованості) за кожен день прострочення, але разом не більше 5% від вартості договору. При цьому обов`язки постачальника за цим договором продовжуються на строк невиконання зобов`язань замовником.

Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1. договору та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 9.2. договору).

Крім того, 14.09.2018 між сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої у зв`язку зі збільшенням об`єму товару за договором сторони вирішили додатково додати до договору поставки № 04/06-1 від 20.06.2018 специфікацію № 2, в якій зазначається загальний обсяг, вартість, асортимент (номенклатура) додаткового товару та умови оплати та строки постачання додаткового договору.

На виконання умов цього договору у період з 27.07.2018 по 06.10.2018 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 3 450 939,96 грн.

Відповідач за поставлений товар розрахувався в сумі 2 616 120,00 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 834 819,96 грн, що також підтверджується підписаним між сторонами актом звірки взаємних розрахунків.

13.11.2018 позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. № 461/11 про сплату заборгованості за поставлений товар в сумі 834 819,96 грн та пені в розмірі 41 741,00 грн.

Як стверджує позивач, 16.01.2020 відповідачем частково здійснено оплату в сумі 20 000,00 грн.

З огляду на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 04/06-1 від 20.06.2018 позивач просить суд стягнути з ТзОВ Будпроф заборгованість у розмірі 814 819,96 грн, а також пеню у сумі 42 973,33 грн, інфляційні збитки в розмірі 69 048,51 грн та 3% річних в сумі 17 059,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №04/06-1 від 20.06.2018 з урахуванням додаткової угоди № 1 до договору від 14.09.2018, відповідно до яких позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 3 450 939,96 грн, проте відповідач за поставлений товар розрахувався частково в розмірі 2 636 120,00 грн, внаслідок чого у ТзОВ Будпроф виникла заборгованість в розмірі 814 819,96 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, пунктами 2.4., 2.5 та 2.6. договору встановлено, що за даним договором замовник проводить авансування. Аванс у розмірі 2 616 000,00 грн. замовник сплачує у два етапи, а саме 1 616 000,00 грн протягом 3 банківських днів та 1 000 000,00 грн на протязі 15 банківських днів з моменту підписання договору та специфікації №1 до договору на підставі рахунку наданого постачальником, зафіксувавши авансом ціну товару. Остаточний розрахунок за фактично поставлений об`єм товару, здійснюється поетапно за кожну партію готового товару, протягом 3 банківських днів з дати отримання товару замовником на підставі видаткової накладної та рахунку постачальника. Датою оплати за цим договором вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

При цьому, за умовами додаткової угоди № 1 до договору від 14.09.2018, внаслідок збільшення об`єму товару за договором сторони вирішили додатково додати до договору поставки № 04/06-1 від 20.06.2018 специфікацію № 2, в якій зазначається загальний обсяг, вартість, асортимент (номенклатура) додаткового товару та умови оплати та строки постачання додаткового договору.

Судом встановлено, що в порушення умов вказаного договору відповідач у визначений термін оплату за поставлений товар в повному обсязі не здійснив.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи встановлене вище, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати поставленого товару у повному обсязі, суд дійшов висновку, що ТзОВ Будпроф порушено умови договору поставки та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 814 819,96 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 42 973,33 грн. - пені (5% від вартості договору), а також 69 048,51 грн - інфляційних втрат та 17 059,00 грн. - 3% річних.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, відповідно до п. 5.3. договору, у випадку невиконання зобов`язань у розмірі, порядку та строк, передбачений п. 2.4. договору, замовник на письмову вимогу постачальника зобов`язується сплатити на користь постачальника пеню у розмірі 0,5% від суми грошового зобов`язання (заборгованості) за кожен день прострочення, але разом не більше 5% від вартості договору.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 ГК України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що розмір пені обчислено позивачем арифметично вірно, відповідно вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми, та встановив, що при їх розрахунку позивачем допущено арифметичну помилку.

Так, за розрахунком суду, обґрунтованою є сума інфляційних втрат у розмірі 68 537,73 грн та 3 % річних в розмірі 29 194,14 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви та заяви про забезпечення позову покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Стальспецмонтаж завод задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будпроф (02095, місто Київ, вулиця Княжий Затон, будинок 2/30; ідентифікаційний код 41186416) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Стальспецмонтаж завод (61003, місто Харків, провулок Слюсарний, будинок 11, офіс 2; ідентифікаційний код 41613849) заборгованість в розмірі 814 819 (вісімсот чотирнадцять тисяч вісімсот дев`ятнадцять) грн 96 коп., пеню в сумі 42 973 (сорок дві тисячі дев`ятсот сімдесят три) грн 33 коп., 3% річних в розмірі 29 194 (двадцять дев`ять тисяч сто дев`яносто чотири) грн 14 коп., інфляційні збитки в сумі 68 537 (шістдесят вісім тисяч п`ятсот тридцять сім) грн 73 коп. та судовий збір у розмірі 15 293 (п`ятнадцять тисяч двісті дев`яносто три) грн 36 коп.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення .

Повний текст рішення складено: 06.08.2020.

Суддя В.В. Бондарчук