Рішення

від 27.07.2020 по справі 922/325/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/325/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 Харківської області, м.Харків в інтересах держави, в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакус Логістік", м.Харків про стягнення 13 493,28 грн. за участю представників:

від прокуратури: Клейн Л.В., службове посвідчення № 051089 від 02.10.2018

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №3 Харківської області (надалі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакус Логістік" (надалі - відповідач) про стягнення 13493,28грн. плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 13493,28грн.

На підтвердження позовних вимог прокурор посилається на те, що 12.07.2019 за результатами проведеної позивачем перевірки додержання відповідачем вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також проведеного габаритно-вагового контролю було встановлено, що у водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки Кобальт, модель АС-3258/1, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що знаходиться в оренді TOB "Лакус Логістік" на підставі договору №1 оренди транспортного засобу від 25.06.2018, не оформлено документи, передбачені ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме - дозвіл на перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів, виданий уповноваженим органом для проїзду дорогами України, індивідуально-контрольна книжка водія. У зв`язку з цим, відповідач має здійснити плату за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в розмірі 463,41 євро, що еквівалентно 13 493,28 грн. відповідно по курсу валют Національного Банку України від 12.07.2019.

Ухвалою від 07.02.2020 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.03.2020.

У підготовчому засіданні 10.03.2020 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, а також оголошено перерву до 31.03.2020.

Ухвалою від 30.03.2020 змінено дату призначеного підготовчого засідання на 28.04.2020.

Ухвалою від 23.04.2020 підготовче засідання відкладено.

Ухвалою від 06.07.2020 підготовче засідання призначено на 16.07.2020.

У підготовчому засіданні 16.07.2020 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 17.07.2020.

У підготовчому засіданні 17.07.2020 судом оголошено перерву до 27.07.2020.

Прокурор у судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.

Позивача в судове засідання свого представника не направив, однак 24.07.2020 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із відпусткою його представника.

Судом відмовлено у задоволенні даного клопотання, оскільки позивач не довів неможливості направлення в судове засідання іншого представника.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Відзив на позов відповідачем не наданий.

Господарським судом перевірено місцезнаходження відповідача. У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою відповідача є: 61106, м.Харків, вул.Плиткова, буд.12. Дана адреса зазначена позивачем і у позовній заяві.

За вказаною адресою відповідачу направлялися копії ухвал від 07.02.2020, 10.03.2020, 30.03.2020, 23.04.2020, 06.07.2020, які були повернуті до суду з довідками поштової установи про відсутність адресата або закінчення терміну зберігання, а ухвали від 16.07.2020, 17.07.2020 станом на дату судового засідання у зв`язку із неврученням адресату до суду не поверталися.

Відповідно до частини 5 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Згідно частини 4 статті 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому, згідно частини 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи своєчасне направлення відповідачу за адресою його місцезнаходження копій ухвал у даній справі, у тому числі ухвали від 17.07.2020, якою було повідомлено про дату призначеного на 27.07.2020 судового засідання, та за відсутності у суду відомостей про наявність у відповідача іншої адреси, суд приходить до висновку про належне повідомлення даного учасника справи про дату, час і місце судового засідання.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України встановлено, що у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання.

Частиною 9 статті 165 ГПК України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами та за відсутності представників позивача та відповідача.

У судовому засіданні 27.07.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

12 липня 2019 року співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області під час здійснення габаритно-вагового контролю згідно Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879), складено акт №0015798 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 12.07.2019, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 12.07.2019 та проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 463,41 євро, що еквівалентно 13493,28грн. відповідно до офіційного курсу валют Національного банку України на час проведення перевірки та здійснення розрахунку від 12.07.2019.

Зокрема, встановлено, що перевезення вантажу здійснюється з перевищенням нормативних вагових обмежень, а саме: осьові навантаження на здвоєну вісь перевищують нормативно допустимі параметри.

Габаритно-ваговий контроль здійснювався під час рейдової перевірки згідно з щотижневим графіком проведення рейдових перевірок Управлінням Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області у період з 08.07.2019 по 14.07.2019, направленням на перевірку №009151 від 05.07.2019.

Співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області 12.07.2019 було зупинено транспортний засіб марки Кобальт, модель АС-3258/1, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ФОП Колісник P. M. та знаходиться в оренді TOB "Лакус Логістік" на підставі договору №1 оренди транспортного засобу від 25.06.2018. За кермом вищевказаного транспортного засобу перебував водій ОСОБА_3 (посвідчення водія НОМЕР_2 ). Найменування та вид вантажу, в тому числі небезпечного, який перевозився - фосфогіпс.

За результатами проведеної перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також проведеного габаритно-вагового контролю складено акт №168479 від 12.07.2019, яким встановлено, що у водія ОСОБА_1 , який керував вищевказаним транспортним засобом не оформлено документи, передбачені ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме - дозвіл на перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів, виданий уповноваженим органом для проїзду дорогами України, індивідуально-контрольна книжка водія.

Згідно розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0015798 від 12.07.2019, проведеного згідно п.31-1 Постанови Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, плата TOB "Лакус Логістік" за проїзд автомобілем марки Кобальт, модель АС-3258/1, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що знаходиться в оренді та використовується товариством під час перевезення вантажів, становить 463,41євро, що еквівалентно 13493,28грн. відповідно по курсу валют Національного Банку України від 12.07.2019.

Управлінням Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області на адресу TOB "Лакус Логістік" надсилався відповідний лист-повідомлення з додатками для подальшої оплати плати за проїзд згідно розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, однак плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 463,41євро, що еквівалентно 13 493,28 грн.

Проте відщповідач вказану суму до теперішнього часу не сплатив.

Зважаючи на те, що визначена контролюючим органом плата за проїзд, відповідачем в добровільному порядку і у встановлені чинним законодавством строки не сплачена, така набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України, а відтак підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені Законом.

Згідно з положеннями статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Стаття 53 ГПК України передбачає право прокурора звертатися до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави. Прокурор, звертаючись до суду, у позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Конституційний суд України у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 зазначив, що із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовують в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначають орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Бюджетна система України, відповідно до положень ст. 7 Бюджетного кодексу України, ґрунтується на принципах повноти та ефективності, що передбачає включення до бюджету всіх надходжень за рахунок забезпечення учасниками бюджетного процесу досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, включена до складу загального фонду Державного бюджету України.

З контексту викладеного вище рішення Конституційного суду України, враховуючи положення національного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з урахуванням публічного інтересу. Держава зацікавлена у отриманні визначених чинним законодавством грошових коштів, шляхом зарахування їх до бюджету. Надходження плати за проїзд автомобільними дорогами являє публічний інтерес, оскільки від повноти та своєчасності її зарахування до бюджету залежить ефективність і результативність виконання останнього, можливість запровадження і реалізації програм економічного і соціального розвитку країни, що, в свою чергу, надає державі можливість виконувати гарантовані Конституцією України зобов`язання перед її народом.

Відповідно до положень ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт", п.3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється Укртрансбезпекою та її територіальними органами.

Відповідно до п.5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015, Укртрансбезпека України, являючись юридичною особою на відміну від її територіальних органів, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті та габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Згідно з пп. 27 п. 5 зазначеного вище Положення, Укртрансбезпека здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Прокурор у своєму позові зазначає, що вказаний орган не здійснює до теперішнього часу заходи щодо стягнення нарахованої TOB "Лакус Логістік" плати, не звертається до суду, що свідчить про неналежне здійснення наданих йому законодавством повноважень.

Окрім того, листом №82815/22/24-19 від 20.12.2019 Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області повідомлено прокуратуру про те, що з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 06.06.2018 по справі №820/1203/17, Укртрансбезпека з відповідним позовом до суду щодо примусового стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування не зверталася.

Враховуючи викладене, прокурор в інтересах держави, в особі Державної служби України з безпеки на транспорті звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 13493,28грн. плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено "Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті" (далі - Положення).

Згідно з п.п. 15, 27 п. 5 Положення, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Частиною 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27.06.2007 № 879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" (далі - Порядок №879), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до п.п. 4 п. 2 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2011 (далі - Правила №30) визначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

В свою чергу, із положень пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, випливає, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків (в редакції на час проведення перевірки).

Згідно з п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Із положень пункту 4 Правил №30 випливає, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Матеріалами справи підтверджується факт того, що 12.07.2019 у водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки Кобальт, модель АС-3258/1, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що знаходиться в оренді TOB "Лакус Логістік" на підставі договору №1 оренди транспортного засобу від 25.06.2018, не було оформлено документи, передбачені ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме - дозвіл на перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів, виданий уповноваженим органом для проїзду дорогами України, індивідуально-контрольна книжка водія.

Відповідно до п. 31.1 Порядку №879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10- 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Згідно п. 26 Порядку № 879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (п. 28 Порядку № 879).

Відповідно до розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0015798 від 12.07.2019, плата TOB "Лакус Логістік" за проїзд автомобілем марки Кобальт, модель АС-3258/1, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що знаходився в оренді та використовувався відповідачем під час перевезення вантажів, становить 463,41 євро, що еквівалентно 13 493,28грн. відповідно по курсу валют Національного Банку України від 12.07.2019.

Відповідно до пункту 31.1 Порядку № 879 перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Із наведеного випливає, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов`язковим платежем, який справляється - у випадку здійснення перевезення великогабаритним транспортним засобом з перевищенням загальної маси, визначеної законодавцем.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази здійснення добровільного внесення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.06.2018 у справі №820/1203/17 висловлено правову позицію відповідно до якої, за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування, а також те що справи вказаної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.

У зв`язку з цим, суд вважає вимоги про стягнення з відповідача 13493,28грн. плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували наведені у позові відомості, судом здійснено розгляд справи з урахуванням наявних у ній матеріалів, які підтверджують правомірність вимог прокурора.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакус Логістік" (61106, м.Харків, вул.Плиткова, буд.12, код 42188422) в дохід державного бюджету України (розрахунковий рахунок UА308999980313121216000004079 в ГУ ДКСУ у Дніпровському районі, код ЄДРПОУ 37976087, призначення платежу: 22160100) 13493,28грн. плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакус Логістік" (61106, м.Харків, вул.Плиткова, буд.12, код 42188422) на користь Прокуратури Харківської області (код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м.Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) 2102,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "06" серпня 2020 р.

Суддя М.В. Калантай